• https://youtu.be/jD-lLfoACmY?si=f54_7vzpc67NFzpt
    https://youtu.be/jD-lLfoACmY?si=f54_7vzpc67NFzpt
    129переглядів
  • https://www.youtube.com/live/UoWUasyu1Ag?si=Ekz9qB4ecNk1wioz
    https://www.youtube.com/live/UoWUasyu1Ag?si=Ekz9qB4ecNk1wioz
    179переглядів
  • 🫂🙏🔥💪🇺🇦
    🫂🙏🔥💪🇺🇦
    423переглядів 6Відтворень
  • 🫂🙏🔥💪🇺🇦
    🫂🙏🔥💪🇺🇦
    1
    507переглядів 8Відтворень
  • #історія #події
    Паризький фінал в’єтнамської пастки: Мир, що не приніс спокою.
    27 січня 1973 року в готелі «Мажестік» у Парижі було поставлено крапку в офіційній участі США у В'єтнамській війні. Після років виснажливих джунглів, напалмових атак та мільйонних протестів у Вашингтоні, сторони нарешті підписали «Угоду про припинення війни та відновлення миру у В'єтнамі». ✍️🇺🇸🇻🇳

    Для США це був «вихід зі збереженням обличчя». Головний архітектор угоди Генрі Кіссінджер навіть отримав за неї Нобелівську премію миру (що досі викликає палкі суперечки). Умови були чіткими: американці виводять війська та звільняють полонених, а Північний та Південний В'єтнам мають вирішити свої суперечки шляхом виборів.
    Проте іронія історії полягає в тому, що «мир» існував лише на папері. москва та Пекін продовжували накачувати Північ зброєю, тоді як Південний В'єтнам, втративши пряму підтримку США, почав стрімко втрачати позиції. Вже за два роки комуністичні танки увірвуться в Сайгон, ігноруючи всі паризькі папірці. 🛡️🚫

    Паризька угода 1973 року стала класичним прикладом «realpolitik»: коли великі гравці домовляються про вихід з гри, залишаючи своїх союзників наодинці з долею. Для світу це був урок — договір з агресором вартий лише того паперу, на якому він написаний, якщо за ним не стоїть реальна сила примусу. 🛑
    #історія #події Паризький фінал в’єтнамської пастки: Мир, що не приніс спокою. 27 січня 1973 року в готелі «Мажестік» у Парижі було поставлено крапку в офіційній участі США у В'єтнамській війні. Після років виснажливих джунглів, напалмових атак та мільйонних протестів у Вашингтоні, сторони нарешті підписали «Угоду про припинення війни та відновлення миру у В'єтнамі». ✍️🇺🇸🇻🇳 Для США це був «вихід зі збереженням обличчя». Головний архітектор угоди Генрі Кіссінджер навіть отримав за неї Нобелівську премію миру (що досі викликає палкі суперечки). Умови були чіткими: американці виводять війська та звільняють полонених, а Північний та Південний В'єтнам мають вирішити свої суперечки шляхом виборів. Проте іронія історії полягає в тому, що «мир» існував лише на папері. москва та Пекін продовжували накачувати Північ зброєю, тоді як Південний В'єтнам, втративши пряму підтримку США, почав стрімко втрачати позиції. Вже за два роки комуністичні танки увірвуться в Сайгон, ігноруючи всі паризькі папірці. 🛡️🚫 Паризька угода 1973 року стала класичним прикладом «realpolitik»: коли великі гравці домовляються про вихід з гри, залишаючи своїх союзників наодинці з долею. Для світу це був урок — договір з агресором вартий лише того паперу, на якому він написаний, якщо за ним не стоїть реальна сила примусу. 🛑
    1
    303переглядів
  • #історія #події
    За два дні до Крут: Забутий бій на станції Бахмач 🛡️
    Коли ми згадуємо січень 1918-го, пам'ять зазвичай підсовує лише трагедію під Крутами. Проте за два дні до того, саме 27 січня, розгорталася не менш драматична оборона ключового залізничного вузла — Бахмача.
    москва кинула в Україну свої кращі загони під командуванням Муравйова. Їхньою метою було розрізати українську оборону, захопивши Бахмач, де сходилися шляхи з росії на Київ. Проти загарбників виступили юнкери Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького та бійці Помічного студентського куреня. Так, ті самі хлопці, що згодом стануть легендою під Крутами. 🎓⚔️

    Бій за Бахмач 27 січня був запеклим. Українці тримали оборону під щільним артилерійським вогнем московських панцирників. Саме в цей день стало остаточно зрозуміло: ворог не зупиниться перед жодними жертвами, щоб ліквідувати молоду Республіку. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, захисники Бахмача виграли дорогоцінний час, який дозволив підготувати позиції під Крутами та встигнути ухвалити Четвертий Універсал у Києві. 📜

    Цей день вчить нас головному: кожна виграна година в обороні — це крок до загальної перемоги. Оборона Бахмача 27 січня 1918 року стала прелюдією до безсмертного подвигу під Крутами, довівши, що українська молодь була готова вмирати за свободу ще тоді, коли старші політики сподівалися на "мирні переговори" з москвою. 🇺🇦
    #історія #події За два дні до Крут: Забутий бій на станції Бахмач 🛡️ Коли ми згадуємо січень 1918-го, пам'ять зазвичай підсовує лише трагедію під Крутами. Проте за два дні до того, саме 27 січня, розгорталася не менш драматична оборона ключового залізничного вузла — Бахмача. москва кинула в Україну свої кращі загони під командуванням Муравйова. Їхньою метою було розрізати українську оборону, захопивши Бахмач, де сходилися шляхи з росії на Київ. Проти загарбників виступили юнкери Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького та бійці Помічного студентського куреня. Так, ті самі хлопці, що згодом стануть легендою під Крутами. 🎓⚔️ Бій за Бахмач 27 січня був запеклим. Українці тримали оборону під щільним артилерійським вогнем московських панцирників. Саме в цей день стало остаточно зрозуміло: ворог не зупиниться перед жодними жертвами, щоб ліквідувати молоду Республіку. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, захисники Бахмача виграли дорогоцінний час, який дозволив підготувати позиції під Крутами та встигнути ухвалити Четвертий Універсал у Києві. 📜 Цей день вчить нас головному: кожна виграна година в обороні — це крок до загальної перемоги. Оборона Бахмача 27 січня 1918 року стала прелюдією до безсмертного подвигу під Крутами, довівши, що українська молодь була готова вмирати за свободу ще тоді, коли старші політики сподівалися на "мирні переговори" з москвою. 🇺🇦
    1
    212переглядів
  • Рюкзак 5 в 1
    Універсальний стильний рюкзак у комплекті з сумкою, косметичкою, маленькою сумочкою на шнурку та пеналом
    Колір : блакитний, рожевий, синій
    Тканина : дуже щільний текстиль , полієстер
    Ціна 550 грн

    Рюкзак :
    42х30х12см
    Сумка:
    29х28х7см
    Клатч-косметичка:
    15x15см
    Мішечок
    12x11см
    Пенал:
    20x8см
    Рюкзак 5 в 1 Універсальний стильний рюкзак у комплекті з сумкою, косметичкою, маленькою сумочкою на шнурку та пеналом Колір : блакитний, рожевий, синій Тканина : дуже щільний текстиль , полієстер Ціна 550 грн Рюкзак : 42х30х12см Сумка: 29х28х7см Клатч-косметичка: 15x15см Мішечок 12x11см Пенал: 20x8см
    1
    1коментарів 1Kпереглядів
  • #історія #події
    ​Кленовий лист і Тризуб: Як Канада стала «адвокатом» України.
    ​Канада була першою західною державою, яка визнала незалежність України (це сталося ще 2️ грудня 1991 року), а встановлення повноцінних дипломатичних відносин саме 27 січня закріпило цей статус «особливого партнерства».

    ​Чому це було так важливо? У 1992 році світ ще з острахом дивився на уламки радянської імперії. Канада ж, завдяки понад мільйонній українській громаді, розуміла суб’єктність України краще за будь-кого в НАТО чи G7. Поки москва намагалася переконати Захід, що Україна — це лише «тимчасове непорозуміння», Оттава вже відкривала своє посольство в Києві. 🏛️

    ​Цей дипломатичний акт заклав фундамент для всього, що ми маємо сьогодні: від перших канадських інвестицій до масштабної військової тренувальної місії UNIFIER та постачання сучасної зброї. Канада стала нашим головним лобістом на північноамериканському континенті, доводячи, що кровний зв’язок діаспори з Батьківщиною здатний змінювати велику геополітику. 🤝✈️

    ​Історична справедливість полягає в тому, що саме країна, яка дала притулок тисячам українських патріотів після поразки визвольних змагань 1917–1921 років, через 70 років стала першою, хто простягнув руку відродженій державі.
    #історія #події ​Кленовий лист і Тризуб: Як Канада стала «адвокатом» України. ​Канада була першою західною державою, яка визнала незалежність України (це сталося ще 2️ грудня 1991 року), а встановлення повноцінних дипломатичних відносин саме 27 січня закріпило цей статус «особливого партнерства». ​Чому це було так важливо? У 1992 році світ ще з острахом дивився на уламки радянської імперії. Канада ж, завдяки понад мільйонній українській громаді, розуміла суб’єктність України краще за будь-кого в НАТО чи G7. Поки москва намагалася переконати Захід, що Україна — це лише «тимчасове непорозуміння», Оттава вже відкривала своє посольство в Києві. 🏛️ ​Цей дипломатичний акт заклав фундамент для всього, що ми маємо сьогодні: від перших канадських інвестицій до масштабної військової тренувальної місії UNIFIER та постачання сучасної зброї. Канада стала нашим головним лобістом на північноамериканському континенті, доводячи, що кровний зв’язок діаспори з Батьківщиною здатний змінювати велику геополітику. 🤝✈️ ​Історична справедливість полягає в тому, що саме країна, яка дала притулок тисячам українських патріотів після поразки визвольних змагань 1917–1921 років, через 70 років стала першою, хто простягнув руку відродженій державі.
    1
    590переглядів
  • #історія #події
    Це був момент, коли холодна війна ледь не перетворилася на "зоряні війни" у найгіршому їхньому прояві. 27 січня 1967 року людство виявило рідкісну розсудливість: у москві, Лондоні та Вашингтоні було підписано «Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору». 🌌📜

    Мирне небо без атомних заграв: Як космос залишився нейтральним

    У середині 60-х років технічний прогрес дозволив наддержавам не просто запускати супутники, а й розглядати космос як ідеальний майданчик для ядерного шантажу. Розміщення боєголовок на орбіті означало б, що удар може бути завданий з будь-якої точки над головою впродовж лічених хвилин. Світ опинився на порозі космічної мілітаризації, яка зробила б життя на Землі суцільною лотереєю. ☢️🚀

    Договір від 27 січня став "Великою хартією вольностей" для Всесвіту. Його головні тези були революційними:
    Ядерне табу: Категорична заборона на виведення на орбіту будь-яких об'єктів із ядерною зброєю чи іншими видами масового знищення. 🚫💣

    Космос — не колонія: Жодна держава не може пред'являти права власності на Місяць, планети чи зірки. Вони оголошені «надбанням усього людства». 🌖🛰️
    Демілітаризація небесних тіл: Місяць та інші планети мають використовуватися виключно в мирних цілях; створення там військових баз або проведення випробувань зброї було суворо заборонено.
    Підписання цього документа врятувало науку від того, щоб стати лише додатком до ракетних військ. Завдяки йому ми маємо міжнародну співпрацю на МКС, а не мережу орбітальних фортець. Це був один із небагатьох випадків, коли страх перед взаємним знищенням змусив політиків діяти в інтересах всього виду Homo Sapiens. 🌍✨
    #історія #події Це був момент, коли холодна війна ледь не перетворилася на "зоряні війни" у найгіршому їхньому прояві. 27 січня 1967 року людство виявило рідкісну розсудливість: у москві, Лондоні та Вашингтоні було підписано «Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору». 🌌📜 Мирне небо без атомних заграв: Як космос залишився нейтральним У середині 60-х років технічний прогрес дозволив наддержавам не просто запускати супутники, а й розглядати космос як ідеальний майданчик для ядерного шантажу. Розміщення боєголовок на орбіті означало б, що удар може бути завданий з будь-якої точки над головою впродовж лічених хвилин. Світ опинився на порозі космічної мілітаризації, яка зробила б життя на Землі суцільною лотереєю. ☢️🚀 Договір від 27 січня став "Великою хартією вольностей" для Всесвіту. Його головні тези були революційними: Ядерне табу: Категорична заборона на виведення на орбіту будь-яких об'єктів із ядерною зброєю чи іншими видами масового знищення. 🚫💣 Космос — не колонія: Жодна держава не може пред'являти права власності на Місяць, планети чи зірки. Вони оголошені «надбанням усього людства». 🌖🛰️ Демілітаризація небесних тіл: Місяць та інші планети мають використовуватися виключно в мирних цілях; створення там військових баз або проведення випробувань зброї було суворо заборонено. Підписання цього документа врятувало науку від того, щоб стати лише додатком до ракетних військ. Завдяки йому ми маємо міжнародну співпрацю на МКС, а не мережу орбітальних фортець. Це був один із небагатьох випадків, коли страх перед взаємним знищенням змусив політиків діяти в інтересах всього виду Homo Sapiens. 🌍✨
    2
    821переглядів
  • #історія #постаті
    Його знає кожен українець, хоча часто навіть не здогадується про це. Коли ми кладемо руку на серце під звуки національного славню, ми вшановуємо працю людини, чиє життя було суцільним служінням ідеї, за яку москва карала засланнями та заборонами. 27 січня ми відзначаємо день народження Павла Чубинського. 🇺🇦✍️

    Більше, ніж автор Гімну: Життя під прицілом імперії

    Павло Чубинський був справжнім "універсальним солдатом" українського відродження XIX століття. Він не просто написав вірш «Ще не вмерла Україна» за лічені хвилини на одній із київських вечірок 1862 року — він заклав фундамент нашої ідентичності як етнограф, фольклорист та географ.
    Його праця була настільки фундаментальною, що імперська влада вбачала в ньому смертельну загрозу. Чубинського називали «небезпечним агітатором», який «негативно впливає на уми простолюду». За свою діяльність він поплатився роками заслання в Архангельську губернію. Але навіть там, на півночі, він не склав руки, а зайнявся дослідженням краю, за що згодом отримав золоту медаль Російського географічного товариства. Іронія долі: імперія нагороджувала того, кого водночас намагалася зламати. 🥇❄️

    Повернувшись в Україну, він очолив грандіозну експедицію Південно-Західним краєм. Сім томів зібраних ним народних пісень, казок та обрядів стали доказом того, що українці — це окрема нація зі своєю древньою культурою, а не «малоросійське відгалуження». 📚

    Павло Чубинський помер у 1884 році, так і не побачивши, як його вірш став державним символом. Але його слова виявилися пророчими: «душу й тіло ми положим за нашу свободу» — це формула, яку українці продовжують доводити щодня. Сьогодні ми згадуємо не просто поета, а людину, яка навчила нас співати про власну волю. 🕯️🇺🇦
    #історія #постаті Його знає кожен українець, хоча часто навіть не здогадується про це. Коли ми кладемо руку на серце під звуки національного славню, ми вшановуємо працю людини, чиє життя було суцільним служінням ідеї, за яку москва карала засланнями та заборонами. 27 січня ми відзначаємо день народження Павла Чубинського. 🇺🇦✍️ Більше, ніж автор Гімну: Життя під прицілом імперії Павло Чубинський був справжнім "універсальним солдатом" українського відродження XIX століття. Він не просто написав вірш «Ще не вмерла Україна» за лічені хвилини на одній із київських вечірок 1862 року — він заклав фундамент нашої ідентичності як етнограф, фольклорист та географ. Його праця була настільки фундаментальною, що імперська влада вбачала в ньому смертельну загрозу. Чубинського називали «небезпечним агітатором», який «негативно впливає на уми простолюду». За свою діяльність він поплатився роками заслання в Архангельську губернію. Але навіть там, на півночі, він не склав руки, а зайнявся дослідженням краю, за що згодом отримав золоту медаль Російського географічного товариства. Іронія долі: імперія нагороджувала того, кого водночас намагалася зламати. 🥇❄️ Повернувшись в Україну, він очолив грандіозну експедицію Південно-Західним краєм. Сім томів зібраних ним народних пісень, казок та обрядів стали доказом того, що українці — це окрема нація зі своєю древньою культурою, а не «малоросійське відгалуження». 📚 Павло Чубинський помер у 1884 році, так і не побачивши, як його вірш став державним символом. Але його слова виявилися пророчими: «душу й тіло ми положим за нашу свободу» — це формула, яку українці продовжують доводити щодня. Сьогодні ми згадуємо не просто поета, а людину, яка навчила нас співати про власну волю. 🕯️🇺🇦
    1
    498переглядів