• https://youtu.be/xZiNvPeNMaI?si=GP-Rj7EI8GMjEJaR
    https://youtu.be/xZiNvPeNMaI?si=GP-Rj7EI8GMjEJaR
    120переглядів
  • Love
    Like
    6
    3коментарів 627переглядів
  • 120переглядів
  • Щирі вітання з Днем ​​Віри💕 Надії 💕 Любові 💕 Матері їх Софії 🌹🌹🌹
    Щирі вітання з Днем ​​Віри💕 Надії 💕 Любові 💕 Матері їх Софії 🌹🌹🌹
    Like
    1
    152переглядів 9Відтворень
  • Love
    4
    630переглядів
  • 121переглядів
  • СПРАВЖНІЙ ЕКСТРЕМАЛ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    СПРАВЖНІЙ ЕКСТРЕМАЛ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    115переглядів 3Відтворень
  • #поезія
    ... З тобою, в осінь, зовсім йти не лячно...
    Ти міцно обіймаєш за плече...
    Хай мОрозно, надворі, сиро, мрячно...
    Ранній мороз мене не обпече.

    Ти дихаєш теплом в мої долоні...
    Тримаєш парасольку від дощу...
    Пригладжуєш уже зсивілі скроні...
    І тихо промовляєш - все прощу.

    Прощу тобі, твій сум незрозумілий...
    Прощу сльозу, що нівідкіль взялась...
    Пробачу погляд, часом сполотнілий...
    І першу зморшку, що між брів вляглась.

    Пробачу все... Я вмію вибачати...
    Бо, в зрілості є істина краса...
    Не бійся свої роки утрачати...
    Виднішою є зірка, як згаса.

    Вино настояним стає лише з роками...
    Не треба, не соромсь прожитих літ...
    Твоя зоря, ще сяє між зірками...
    Найкрасивіший зараз той політ.

    І на душі враз стало веселіше...
    Поділась десь непрохана сльоза...
    Осіннє сонце вигрілось тепліше...
    І сіре небо стало бірюза.

    Грайливим здався локон посивілий...
    У такт заграли краплі по вікні...
    Світ розгодинився, зробився зрозумілий...
    І стало тепло й затишно мені.

    З тобою, в осінь, зовсім йти не лячно...
    Хоть знаю, що попереду зима...
    Спокійно йду, вклоняюся їй вдячно...
    І дякую, що я в ній не сама.

    Галина Момот
    #поезія ... З тобою, в осінь, зовсім йти не лячно... Ти міцно обіймаєш за плече... Хай мОрозно, надворі, сиро, мрячно... Ранній мороз мене не обпече. Ти дихаєш теплом в мої долоні... Тримаєш парасольку від дощу... Пригладжуєш уже зсивілі скроні... І тихо промовляєш - все прощу. Прощу тобі, твій сум незрозумілий... Прощу сльозу, що нівідкіль взялась... Пробачу погляд, часом сполотнілий... І першу зморшку, що між брів вляглась. Пробачу все... Я вмію вибачати... Бо, в зрілості є істина краса... Не бійся свої роки утрачати... Виднішою є зірка, як згаса. Вино настояним стає лише з роками... Не треба, не соромсь прожитих літ... Твоя зоря, ще сяє між зірками... Найкрасивіший зараз той політ. І на душі враз стало веселіше... Поділась десь непрохана сльоза... Осіннє сонце вигрілось тепліше... І сіре небо стало бірюза. Грайливим здався локон посивілий... У такт заграли краплі по вікні... Світ розгодинився, зробився зрозумілий... І стало тепло й затишно мені. З тобою, в осінь, зовсім йти не лячно... Хоть знаю, що попереду зима... Спокійно йду, вклоняюся їй вдячно... І дякую, що я в ній не сама. Галина Момот
    Like
    2
    200переглядів
  • 📃Якщо ти зараз на дні — я був там.
    Якщо болить тіло й душа — мені теж боліло.
    Якщо здається, що все втрачено — я теж так думав.

    Але одного дня я просто ліг на траву, подивився в небо й дозволив собі… дихати.
    Без сорому. Без очікувань. Просто жити.

    Моє тіло вже не таке, як колись. Але я — живий.
    Мої мрії змінились. Але вони є.
    Мій шлях — не легкий. Але він мій.

    Це не історія про поразку. Це історія про відродження.
    І якщо ти читаєш це — знай: ти зможеш.
    Не відразу. Не без болю. Але зможеш.

    І колись ти теж просто ляжеш на траву, подивишся в небо —
    і зрозумієш: ти — сильніший, ніж думав.

    ✍️ Міша Варварич.
    📃Якщо ти зараз на дні — я був там. Якщо болить тіло й душа — мені теж боліло. Якщо здається, що все втрачено — я теж так думав. Але одного дня я просто ліг на траву, подивився в небо й дозволив собі… дихати. Без сорому. Без очікувань. Просто жити. Моє тіло вже не таке, як колись. Але я — живий. Мої мрії змінились. Але вони є. Мій шлях — не легкий. Але він мій. Це не історія про поразку. Це історія про відродження. І якщо ти читаєш це — знай: ти зможеш. Не відразу. Не без болю. Але зможеш. І колись ти теж просто ляжеш на траву, подивишся в небо — і зрозумієш: ти — сильніший, ніж думав. ✍️ Міша Варварич.
    345переглядів