Перефразовуючи класика, в мистецтві сформувався цілий прошарок кровосісів. І незважаючи на негатив, який мав би витати навколо бездушних монстрів, які п'ють людську кров заради їжі чи забави, деякі з них стали справжніми рок-зірками – про них говорять, їх обожнюють, у них переодягаються під час Комік-конів. А все тому, що деякі вампіри вправно врівноважили зло добром за допомогою грамотного маркетингу, оригінальних фішок і, подекуди, навіть унікальної торгової пропозиції.

 

 

Граф Дракула – це бренд вампіра з Паризької палати мір та ваг, кровопивця сферичний у вакуумі та найархетиповіший образ безсмертного монстра. Бренд народився з готичного роману Брема Стокера, що вийшов наприкінці XIX століття, а тому є типовим «продуктом» свого часу – дворянин у віці, живе у величезному замку, розумний та добре освічений, з блідим аристократичним обличчям. І, звичайно, хоче захопити світ, як і будь-який поганець.

 

Хоча Дракулі багато років, це все ж таки не перша згадка вампіра в літературі. Наприклад, у повісті «Кармілла», яка вийшла на 25 років раніше, вампіром була жінка, яка відчувала хворобливу пристрасть до… ви не повірите… іншої жінки. Це можна назвати пілотним проєктом того часу, який не витримав критики фокус-груп. Можливо, саме наявність жінок та відсутність феміністичних настроїв у суспільстві зробила цю повість менш популярною. Все ж таки в той час чоловік органічніше виглядав у ролі безсмертного аристократа з наполеонівськими замашками, що п'є людську кров. Втім, образ став знаменитим не тільки внаслідок статевої приналежності, а й завдяки послабленню авторитету конкуруючої організації – церкви.

 

 

У 2005 році світ здригнувся від дружного вереску «Уіііііііііі» від жіночої аудиторії у віці від 10 до 80, адже на полицях магазинів з'явилися «Сутінки», а в них – Едвард Каллен. Мабуть, це самий читерський бренд вампіра в історії читерських брендів вампірів. Гарний, розумний, забезпечений, швидкий, спритний, із золотистою райдужкою та діамантовою шкірою. За мірками вампірів він вегетаріанець, тому що харчується не людьми, а тваринами. Такий собі «еко-продукт» зі світу фентезі.

 

До уваги явно бралася широка жіноча аудиторія, адже Едвард – хлопець із твердими моральними принципами: і двері відчинить, і руку подасть, і від смерті врятує, і сексом до весілля не займатиметься. Особливого шарму додає вміння читати думки, яке так вдало не поширюється на його кохану і яку вампір отримує після навернення. Бренд дуже вплинув на масову культуру і дівчатка одразу перестали гуглити «як стати феєю по-справжньому з силою та крилами» та почали шукати «укус вампіра суперздібності». Адже, виявляється, у цьому світі бонусом до звернення найчастіше йде корисна фіча. Ось вам і унікальна торгова пропозиція: всього один укус – і ти завжди молодий, багатий і з суперсилами.

 

 

Лестат де Ліонкур міг би виконувати симфонічний метал у гурті Versailles, якби був японцем та реальною людиною. А так це бренд «Вампірських хронік» Енн Райс, явно створений під враженням від графа Дракули, але з урахуванням зовнішньої привабливості, яка була б важлива для екранізації. Його народила вродлива італійська жінка, яку він потім зробив безсмертною італійською вампіресою.

 

У Лестата аристократичні замашки, відповідне почуття стилю, схильність до філософських роздумів і разюча живучість. Ні перерізане горло, ні ніж у грудях, ні втоплення в болоті, ні спалювання в будинку не здатні його вбити, хоч і не зовсім зрозуміло, чому. Такої живучості позаздрив би будь-який бренд з Амазона. У відносинах Лестат надавав перевагу чоловікам, але в екранізаціях це не показано так явно. Це швидше прихована фіча, яка відкривається лише найлояльнішій аудиторії, що дісталася книг.

 

Він жорстокий і схильний до театральності, проте цей його естетизм і флер небезпеки разом із шляхетними рисами обличчя не можуть не знайти відгук у аудиторії, причому як жіночої, так і чоловічої. Образ Лестата складний і багатогранний, особливо якщо врахувати велику кількість книг у серії, події яких часом суперечать одні одній, і ця загадка приваблює читача. Де Ліонкур одночасно і не ванільна королева Едвард Каллен, і не кривавий граф Дракула, а щось цікавіше. Іноді його хочеться вбити, а іноді – виправдати.

 

 

У першому сезоні фанати серіалу «Баффі – винищувачка вампірів» слідкували за романтикою між Баффі та Янголом, вампіром з душею, яку він отримав як покарання від племені ромів. Але коли на екрані з'явився Спайк, бренд Янгола був затьмарений, і симпатії не могли не зміститися. Бренд Спайк – типовий поганий хлопець у шкіряному плащі (мертвий анархіст – прим.ред.) з чорними нігтями, білим волоссям та почуттям власної важливості розміром зі школу Саннідейла. Ставши вампіром, втопив місто в крові та вбив двох винищувачок просто заради перевірки власних здібностей.

 

Творці бренду не планували залишати Спайка у серіалі. Це був сезонний товар лімітованої серії, але глядачі закохалися в нього, тому Спайк повернувся і в наступних сезонах. У чому секрет? По-перше, яскравий контраст між ним і Янголом, який, маючи душу, виглядав як лабрадор, а без душі був максимально неприродним. По-друге, він поводиться, як чортова рок-зірка, що краде сцену, навіть коли страждає через почуття до Баффі і освідчується в коханні манекену у світлій перуці. У цьому допомагає і шкіряний плащ, і червона сорочка, і манікюр, і масивне взуття. По-третє, він щирий – бездушні вампіри у світі «Баффі», може, й не люблять у традиційному сенсі цього слова, але пристрасть відчувають виразно. По-четверте, жіноча аудиторія повинна мліти від того, як поганець змінюється через дівчину, і потреба захопити світ перетворюється на бажання його врятувати.

 

 

Блейд – це у якомусь сенсі Баффі, але чоловік. Він є головним героєм серії коміксів Marvel та трилогії фільмів, і його антропологічна характеристика – напівлюдина і напіввампір. Його мати під час вагітності вкусив вампір, вона підхопила вампірський вірус (вакцини не було – це ж не ковід) і передала його дитині, але сама загинула.

 

У Marvel при створенні бренду Блейда вирішили схитрувати, щоб зробити персонажа як би вампіром, але і як би добрим. Для боротьби з кровопивцями у нього є такі ж здібності - незвичайна сила, спритність, швидкість, витривалість, плюс прокачаний скіл володіння стандартним і обертовим мечем і пістолетом. Але при цьому він може перебувати на сонці, їсти креветки в соєво-часниковому соусі, носити срібну каблучку «Врятуй та збережи», а спрагу крові контролює за допомогою спеціальної сироватки.Тобто фізично він ніби вампір, але в душі – людина з твердою життєвою позицією, яка прагне винищити зло, від якого постраждала сама. Іншими словами, це як PC із встановленою на нього MacOS. Плюс у нього міцна мускулатура, шкіряний плащ і дуже модні для того часу вузькі сонцезахисні окуляри.

 

Архетип вампіра простий як таблиця множення на 1, але з цією основою можна грати по-різному, залежно від цілей. Щоб створити однозначно негативний образ, достатньо лише посилити основні вампірські риси та прибрати все людське. Щоб залучити молоду та романтичну аудиторію, потрібно прибрати вбивства людей, додати боротьбу зі своєю природою та любовну лінію. А вже зі здібностями та конкурентними перевагами можна грати залежно від очікувань вашої цільової аудиторії.