Державний прапор України
Це стяг із двох подовжніх смуг.
Він символ вільної людини,
У ньому український дух!

У синім небо Батьківщини,
Його безкрайність і блакить,
І вище нього, Україно,
Хай пісня нації летить!

У жовтім кольорі — колосся,
Багатство нашої землі.
Щоб у достатку всім жилося,
І в люднім місті, і в селі.

Нехай він нас завжди єднає,
Його із гордістю несуть.
А світ, побачивши, впізнає:
Під стягом Українці йдуть!

©️ Автор невідомий
------------

#Варто_знати

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НАШ СТЯГ

Перший прапор

Перші згадки об'єднання синього і жовтого кольору на офіційній символіці датовані 1256 роком - це був герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який місту подарував князь Данило Галицький, що заснував місто.

Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.

Прапор із жовтою смугою вгорі

Офіційно синьо-жовту атрибутику почали використовувати у 1848 році, від початку українського національного відродження в Галичині та Буковині. Головна Руська рада оголосила своїм гербом лева на блакитному тлі й синьо-жовтий прапор. Цей самий прапор, тільки із жовтою смугою вгорі, був державним стягом УНР.

Догори дриґом

Існує міф, що прапор має бути не синьо-жовтим, а жовто-блакитним, і те, що його перевернули - є головною причиною нещасть, які випадають на долю України.

Раніше можна було зустріти обидва варіанти використання кольорів, а після повалення Гетьманату в грудні 1918 року уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг.

Цікаво й те, що серед слов'янських країн лише дві країни не мають червоного кольору - і це Україна та Боснія.

З відривного календаря "Український народний календар" за 23 серпня.
----------

#Постаті

НЕПЕРЕМОЖНИЙ ІВАН СІРКО

За ним закріпилося прізвисько «руський чорт» - Урус-шайтан. Так турки прозвали славетного отамана, вкладаючи в ці слова одночасно і жах, і повагу. Часто його згадують і як козака-характерника. Так запорожці називали людей, які мали надприродні здібності, чаклунів. Йдеться, звісно, про Івана Сірка (1605-1680) - славного кошового отамана Війська Запорозького.

За свою військову кар'єру Сірко провів майже 65 битв, жодного разу не зазнавши поразки. Дванадцять разів Низове товариство обирало його своїм отаманом. Кошовий Іван Сірко мав шалену популярність серед козаків та був відомий далеко за межами України. Головною метою своїх походів він ставив визволення співвітчизників з полону Османської Порти та Кримського ханства. Безмежна любов до Батьківщини поєднувалася в ньому з особистою мужністю, хоробрістю та яскравим талантом полководця.

Дмитро Яворницький у життєписі знаменитого кошового наводить такий переказ: «Подейкували, ніби запорожці після смерті свого славного вождя п'ять років возили його тіло у труні й суходолом, і водою, твердо переконані, що Сірко й мертвий наводить страх на ворогів, і що з ним, навіть мертвим, можна перемагати.

З відривного календаря "Український народний календар" за 7 серпня.
----------

https://msmb.org.ua/stily-zhittya/gromadyansyka-pozitsiya/ivan-sirko-...