• США обмежили допомогу Україні у галузі кібербезпеки, частину обладнання так і не доставили, – Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа суттєво обмежила допомогу Україні у сфері кібербезпеки, що робить життєво важливі українські системи вразливішими до хакерів, яких підтримує Кремль.

    Контракти з десятками фахівців, які надавали технічну допомогу з кібербезпеки на сотнях об'єктів по всій Україні, були скасовані або призупинені, а вже заплановані поставки комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення так і не були доставлені, повідомляє Bloomberg із посиланням на вісім джерел.

    За словами співрозмовників агентства, саме завдяки допомозі США Україні раніше вдалося відбити російські кібератаки на електростанції та ресурси Кабінету Міністрів.

    За останні п'ять років лише Агентство США з міжнародного розвитку виділило понад $200 мільйонів на допомогу Україні у галузі кібербезпеці.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    США обмежили допомогу Україні у галузі кібербезпеки, частину обладнання так і не доставили, – Bloomberg Адміністрація президента США Дональда Трампа суттєво обмежила допомогу Україні у сфері кібербезпеки, що робить життєво важливі українські системи вразливішими до хакерів, яких підтримує Кремль. Контракти з десятками фахівців, які надавали технічну допомогу з кібербезпеки на сотнях об'єктів по всій Україні, були скасовані або призупинені, а вже заплановані поставки комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення так і не були доставлені, повідомляє Bloomberg із посиланням на вісім джерел. За словами співрозмовників агентства, саме завдяки допомозі США Україні раніше вдалося відбити російські кібератаки на електростанції та ресурси Кабінету Міністрів. За останні п'ять років лише Агентство США з міжнародного розвитку виділило понад $200 мільйонів на допомогу Україні у галузі кібербезпеці. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    104views
  • ❌ «Молоді» мережі електроніки під тиском

    ЗМІ повідомляють про тиск на нові мережі електроніки через силові структури та інформаційні атаки. За цим можуть стояти мережа «Комфі» та дистриб'ютор Apple — компанія «Азбіс», що має білоруське походження та перебуває під санкціями ЄС.

    Замість відкритої конкуренції використовуються адміністративні ресурси, що шкодить економіці та бізнес-середовищу.
    #Україна #Новини_України @News #News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    ❌ «Молоді» мережі електроніки під тиском ЗМІ повідомляють про тиск на нові мережі електроніки через силові структури та інформаційні атаки. За цим можуть стояти мережа «Комфі» та дистриб'ютор Apple — компанія «Азбіс», що має білоруське походження та перебуває під санкціями ЄС. Замість відкритої конкуренції використовуються адміністративні ресурси, що шкодить економіці та бізнес-середовищу. #Україна #Новини_України @News #News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    134views
  • Коли війна стала буденністю…
    Як навчитися жити заново?

    — Що робиш?
    — Та… вигляд, що все добре.

    Як часто ми кажемо це, навіть не замислюючись?

    Понад три роки війни. Спочатку шок.
    Потім біль. Потім безсилля.
    А далі…
    просто тиша, якийсь фон за вікном, але байдужість і відчай поряд. Не тому, що легше. А тому, що психіка вирішила:
    «Досить».

    Так вона нас захищає. Закриває від болю, щоб ми не зламалися.
    Підвищує кортизол ,адреналін , аби вижити ,щоб страх не зламав. Але разом із болем вона закриває і наші відчуття радості, натхнення, любові.

    Ми ніби живемо, як на автопілоті , все по схемі, робота (дім ,буденні справи ), але більше спостерігаємо, ніж відчуваємо.

    Чому так відбувається?

    Коли реальність стає надто важкою, психіка обирає «відключення», інстинктивно вона хоче просто вижити. Ми ніби функціонуємо: працюємо, спілкуємось, сміємось. Але всередині — емоційний вакуум.

    Тому багато хто каже: «Я ніби дивлюсь на життя через скло».

    Але чи є інший вибір?

    Так, вибір є завжди. Навчитися жити заново. Навчитися жити у цих умовах сьогодення, у хаосі , але вчитися і знаходити свої способи саморегуляції , внутрішньої особистої стабільності .

    Раніше ми відкладали життя «на потім». На кращі часи. На мир. На стабільність. Будували великі , довгі плани, мрії.

    Але зараз приходить розуміння: жити треба не тоді, коли стане легше, стабільно і тому подібне. Не стане. Просто світ змінюється , і він вже ніколи не буде таким як колись. Наша психіка любить контроль і стабільність , бо так легше ,все зрозуміло , а у хаосі нічого незрозуміло, як будуть розгортатися далі події. З'являється тривога , птср і депресія , різні порушення нормального функціонування життя , бо всі ресурси ,енергія йде на тривогу за майбутнє , страх та агресія просто поїдають енергію життя , та ніхто незнає ,що там попереду ...
    Варто відпустити контроль , дозволити собі просто жити у цій миті , вчитися підлаштовуватися , дихати , відчувати життя.
    Жити треба зараз.
    Мрії реалізовувати.
    Любити , радіти ,навіть тому ,що сьогдні пощастило прокинутися, побачити рідних, сонце, новий день, нова можливість щось принести добре у цей світ .
    Багато хто сьогдні не прокинувся , а хтось живе і в важчих умовах...
    Це нагадує, як важливо цінувати кожну мить , кожне благо яке приходить в твоє життя, і дякувати за це. Вчитися фокусуватися на хороших моментах життя.

    Ресурси, що повертають до життя .Збережи. Практикуй .

    ✨ Почни вести щоденник подяки .
    Щодня знаходити в кожному дні по 3-5-10 пунктів за що я вдячний собі , за що вдячний світу, за що вдячний близьким людям , і записувати .

    ✨ У кожній миті є сенс.
    Ти п’єш каву, і її тепло розливається по тілу. Її аромат , чи звертаєш увагу на те який в неї аромат ?
    Вона міцна , чи ніжна ?
    З корицею, чи сиропом ?
    Ти йдеш по вулиці, і вітер ніжно торкається шкіри. Ти чуєш голос близької людини, і розумієш, що вона тут, поруч, жива.

    ✨ Простір для бажань — що ти хочеш? Не треба грандіозного. Просто зараз. Чашку гарячого шоколаду? Пройтись босоніж по траві? Це і є справжнє «жити».

    ✨ Творчість і дія — роби, що наповнює. Навіть якщо це просто записати свої думки, намалювати щось чи зробити приємність іншій людині.

    ✨ Відчуття — це те, що повертає до реальності.
    Можна тікати в думки, в плани, в екрани, в роботу. А можна навчитися бути тут і зараз. Відчувати не лише війну, а й життя, яке триває.

    ✨ Коли починаєш жити усвідомлено, навіть прості речі набувають глибини.
    Теплий хліб на сніданок стає не просто їжею, а моментом затишку. Обійми друга — не просто жестом, а нагадуванням: «Я тут, я відчуваю, я з тобою».

    ✨ Важливо навчитися не просто функціонувати, а жити з усіма фарбами і відтінками життя.
    Не лише виживати. А сміятися, плакати, творити, любити, хотіти, просто жити.

    Війна навчила цінувати. Вона забрала ілюзію вічного завтра. Є тільки зараз. І питання не в тому, щоб вижити. А в тому, щоб жити.

    Повернути собі життя — це вибір.

    Так, війна триває. Але і ми теж.
    І питання не в тому, коли це все закінчиться.
    А в тому, чи не забудемо ми, як відчувати і яке життя на смак.

    Відчуй зараз.
    Не відкладаючи на потім.
    Живи!

    #життяпродовжується #тутізараз #цінуймомент #усвідомленість #силавсередині #психологіяжиття #ментальнездоровя #відчувайжиття #подякажиттю #емоційнийінтелект #ресурси #життяпідчасвійни #психіка #саморегуляція #балансвсередині #відчувати #пережитивійну #тривога #усвідомленежиття #психологічнастійкість #коучинг #ментальнарівновага #психологічнадопомога #психологияличности #невідкладай #поверненнядосебе #силамоменту #внутрішнягармонія #життясмакує #психоемоційнездоровя
    Показати менше
    Коли війна стала буденністю… Як навчитися жити заново? — Що робиш? — Та… вигляд, що все добре. Як часто ми кажемо це, навіть не замислюючись? Понад три роки війни. Спочатку шок. Потім біль. Потім безсилля. А далі… просто тиша, якийсь фон за вікном, але байдужість і відчай поряд. Не тому, що легше. А тому, що психіка вирішила: «Досить». Так вона нас захищає. Закриває від болю, щоб ми не зламалися. Підвищує кортизол ,адреналін , аби вижити ,щоб страх не зламав. Але разом із болем вона закриває і наші відчуття радості, натхнення, любові. Ми ніби живемо, як на автопілоті , все по схемі, робота (дім ,буденні справи ), але більше спостерігаємо, ніж відчуваємо. Чому так відбувається? Коли реальність стає надто важкою, психіка обирає «відключення», інстинктивно вона хоче просто вижити. Ми ніби функціонуємо: працюємо, спілкуємось, сміємось. Але всередині — емоційний вакуум. Тому багато хто каже: «Я ніби дивлюсь на життя через скло». Але чи є інший вибір? Так, вибір є завжди. Навчитися жити заново. Навчитися жити у цих умовах сьогодення, у хаосі , але вчитися і знаходити свої способи саморегуляції , внутрішньої особистої стабільності . Раніше ми відкладали життя «на потім». На кращі часи. На мир. На стабільність. Будували великі , довгі плани, мрії. Але зараз приходить розуміння: жити треба не тоді, коли стане легше, стабільно і тому подібне. Не стане. Просто світ змінюється , і він вже ніколи не буде таким як колись. Наша психіка любить контроль і стабільність , бо так легше ,все зрозуміло , а у хаосі нічого незрозуміло, як будуть розгортатися далі події. З'являється тривога , птср і депресія , різні порушення нормального функціонування життя , бо всі ресурси ,енергія йде на тривогу за майбутнє , страх та агресія просто поїдають енергію життя , та ніхто незнає ,що там попереду ... Варто відпустити контроль , дозволити собі просто жити у цій миті , вчитися підлаштовуватися , дихати , відчувати життя. Жити треба зараз. Мрії реалізовувати. Любити , радіти ,навіть тому ,що сьогдні пощастило прокинутися, побачити рідних, сонце, новий день, нова можливість щось принести добре у цей світ . Багато хто сьогдні не прокинувся , а хтось живе і в важчих умовах... Це нагадує, як важливо цінувати кожну мить , кожне благо яке приходить в твоє життя, і дякувати за це. Вчитися фокусуватися на хороших моментах життя. Ресурси, що повертають до життя .Збережи. Практикуй . ✨ Почни вести щоденник подяки . Щодня знаходити в кожному дні по 3-5-10 пунктів за що я вдячний собі , за що вдячний світу, за що вдячний близьким людям , і записувати . ✨ У кожній миті є сенс. Ти п’єш каву, і її тепло розливається по тілу. Її аромат , чи звертаєш увагу на те який в неї аромат ? Вона міцна , чи ніжна ? З корицею, чи сиропом ? Ти йдеш по вулиці, і вітер ніжно торкається шкіри. Ти чуєш голос близької людини, і розумієш, що вона тут, поруч, жива. ✨ Простір для бажань — що ти хочеш? Не треба грандіозного. Просто зараз. Чашку гарячого шоколаду? Пройтись босоніж по траві? Це і є справжнє «жити». ✨ Творчість і дія — роби, що наповнює. Навіть якщо це просто записати свої думки, намалювати щось чи зробити приємність іншій людині. ✨ Відчуття — це те, що повертає до реальності. Можна тікати в думки, в плани, в екрани, в роботу. А можна навчитися бути тут і зараз. Відчувати не лише війну, а й життя, яке триває. ✨ Коли починаєш жити усвідомлено, навіть прості речі набувають глибини. Теплий хліб на сніданок стає не просто їжею, а моментом затишку. Обійми друга — не просто жестом, а нагадуванням: «Я тут, я відчуваю, я з тобою». ✨ Важливо навчитися не просто функціонувати, а жити з усіма фарбами і відтінками життя. Не лише виживати. А сміятися, плакати, творити, любити, хотіти, просто жити. Війна навчила цінувати. Вона забрала ілюзію вічного завтра. Є тільки зараз. І питання не в тому, щоб вижити. А в тому, щоб жити. Повернути собі життя — це вибір. Так, війна триває. Але і ми теж. І питання не в тому, коли це все закінчиться. А в тому, чи не забудемо ми, як відчувати і яке життя на смак. Відчуй зараз. Не відкладаючи на потім. Живи! #життяпродовжується #тутізараз #цінуймомент #усвідомленість #силавсередині #психологіяжиття #ментальнездоровя #відчувайжиття #подякажиттю #емоційнийінтелект #ресурси #життяпідчасвійни #психіка #саморегуляція #балансвсередині #відчувати #пережитивійну #тривога #усвідомленежиття #психологічнастійкість #коучинг #ментальнарівновага #психологічнадопомога #психологияличности #невідкладай #поверненнядосебе #силамоменту #внутрішнягармонія #життясмакує #психоемоційнездоровя Показати менше
    __ra_ma_da_sa_sa_sej_so_hang_ - _mantra_isceljajushchaja_ljubie_bolezni_-_dlja_meditacii__ra_-_solnce__ma_-_luna__da_-_zemlja__sa_-_prostranstvo__sej_-_absoljutnaja_beskonechnost__so_hang_oznachaet_-_ja_est_ti__(z3.fm)
    2Kviews
  • Нас чекає або "фінляндизація", або мобілізація. Люди живуть у паралельній реальності, – юрист, співзасновник ПДМШ ім. Миколи Пирогова Геннадій Друзенко в ефірі проекту "Тема з Мосейчук"
    На його думку, на Україну чекає або сценарій Фінляндії 1940 року - втрата територій і нейтралітет, або ж мобілізація всіх ресурсів.
    "Або "фінляндизація" - або мобілізація країни. Ми ж зараз живемо в двох паралельних реальностях. Є фронт, на якому тисяч 300 осіб - вони воюють, вигоріли, втомилися, поламані. Є до мільйона тих, хто допомагає фронту. І є величезна частина країни, яка просто живе в паралельній реальності - поки їх не по-справжньому - поки їх не було. податок на бідність та чесність", - розмірковує Друзенко.
    При цьому він переконаний, що Україна, всупереч поширеній думці, має всі необхідні ресурси.
    "Або ми всі мобілізуємося, і це дійсно стає екзистенційною війною. Людей в Україні багато - навіть мобілізаційного віку. Економіка сьогодні... Я ось написав злісний пост про Буковель - там таке будівництво, я ніде на фронті такого не бачив. От би так лінії оборони будували. Значить, є потужність, є техніка, є техніка, "сьогодні 9/10 України живе у реаліях мирного часу".
    Нас чекає або "фінляндизація", або мобілізація. Люди живуть у паралельній реальності, – юрист, співзасновник ПДМШ ім. Миколи Пирогова Геннадій Друзенко в ефірі проекту "Тема з Мосейчук" На його думку, на Україну чекає або сценарій Фінляндії 1940 року - втрата територій і нейтралітет, або ж мобілізація всіх ресурсів. "Або "фінляндизація" - або мобілізація країни. Ми ж зараз живемо в двох паралельних реальностях. Є фронт, на якому тисяч 300 осіб - вони воюють, вигоріли, втомилися, поламані. Є до мільйона тих, хто допомагає фронту. І є величезна частина країни, яка просто живе в паралельній реальності - поки їх не по-справжньому - поки їх не було. податок на бідність та чесність", - розмірковує Друзенко. При цьому він переконаний, що Україна, всупереч поширеній думці, має всі необхідні ресурси. "Або ми всі мобілізуємося, і це дійсно стає екзистенційною війною. Людей в Україні багато - навіть мобілізаційного віку. Економіка сьогодні... Я ось написав злісний пост про Буковель - там таке будівництво, я ніде на фронті такого не бачив. От би так лінії оборони будували. Значить, є потужність, є техніка, є техніка, "сьогодні 9/10 України живе у реаліях мирного часу".
    219views 4Plays
  • Autostrada розпочала масштабне будівництво нового водогону для Миколаєва. Про це заявив засновник компанії Максим Шкіль.

    Після підриву водогону в 2022 році Миколаїв три роки залишається без централізованої питної води. Будівництво нового водогону стартувало в березні 2025 року. Роботи тривають у режимі 24/7, залучено понад 1000 працівників і сотні одиниць техніки.

    Проєкт реалізується винятково силами Autostrada — від розробки до виконання. Компанія використовує власні інженерні, виробничі та лабораторні ресурси без залучення субпідрядників.

    Передбачено будівництво трьох насосних станцій, системи фільтрації та захисту біоресурсів. Потужність водогону — 120 тис. м³ води на добу для Миколаєва та 50 тис. м³ — для району.

    Прокладка відбувається поза межами населених пунктів із застосуванням горизонтального буріння. Проєкт включає 3 насосні станції, систему фільтрації, резервне живлення та захист від обстрілів. Мета – забезпечити місто якісною питною водою вже до серпня.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Autostrada розпочала масштабне будівництво нового водогону для Миколаєва. Про це заявив засновник компанії Максим Шкіль. Після підриву водогону в 2022 році Миколаїв три роки залишається без централізованої питної води. Будівництво нового водогону стартувало в березні 2025 року. Роботи тривають у режимі 24/7, залучено понад 1000 працівників і сотні одиниць техніки. Проєкт реалізується винятково силами Autostrada — від розробки до виконання. Компанія використовує власні інженерні, виробничі та лабораторні ресурси без залучення субпідрядників. Передбачено будівництво трьох насосних станцій, системи фільтрації та захисту біоресурсів. Потужність водогону — 120 тис. м³ води на добу для Миколаєва та 50 тис. м³ — для району. Прокладка відбувається поза межами населених пунктів із застосуванням горизонтального буріння. Проєкт включає 3 насосні станції, систему фільтрації, резервне живлення та захист від обстрілів. Мета – забезпечити місто якісною питною водою вже до серпня. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    221views
  • НАновини‼️: Євреї з України: Юрій Ліфшиц. Як киянин одним пістолетом зупинив потяг, що прямував до Аушвіцу, і врятував понад сотню в'язнів
    Юрій Ліфшиц народився в Києві в єврейській родині. Коли Юрію було 11 років, його батьки розлучились, і його мати з двома синами переїхала до Бельгії, в місто Шарлеруа. Юрій приєднався до бельгійського Опору, коли зрозумів, що нацисти готують «окончательне рішення єврейського питання».

    19 квітня 1943 року Ліфшиц разом з друзями — Робером Местріо і Жаном Франклемоном — напали на «Двадцятий конвой», відомий також як «Поїзд № XX» (фр. Vingtième convoi), що віз понад 1600 євреїв з транзитного табору Мехелен в Аушвіц. Використовуючи мінімальні ресурси — один пістолет і інструменти для злому — їм вдалося зупинити потяг і звільнити ув'язнених. Цей подвиг став першим і єдиним випадком масової втечі з «потяга смерті» за всю Другу світову війну.

    Юрій Ліфшиц і його товариші звільнили 233 особи, з яких 116 вижили. Цей подвиг став символом мужності і спротиву нацизму. Юрій був арештований, підданий жорстоким тортурам, але відмовився одягти пов'язку на очі перед стратою. 17 лютого 1944 року він був розстріляний у Шарбеку, недалеко від Брюсселя.

    Пам'ять про подвиг Юрія Ліфшица та його соратників була увічнена в Бельгії. У 1993 році була встановлена пам'ятка в Брюсселі, присвячена його подвигу і пам'яті всіх жертв Голокосту. У 2023 році в Брюсселі також був відкритий меморіал Голокосту, на якому увічнені імена героїв Опору, включаючи Ліфшица.

    Читайте більше на сайті НАновини:

    https://nikk.ua/uk/jura-lifshic-2/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #Holocaust #ЄвреїЗУкраїни
    НАновини‼️: Євреї з України: Юрій Ліфшиц. Як киянин одним пістолетом зупинив потяг, що прямував до Аушвіцу, і врятував понад сотню в'язнів Юрій Ліфшиц народився в Києві в єврейській родині. Коли Юрію було 11 років, його батьки розлучились, і його мати з двома синами переїхала до Бельгії, в місто Шарлеруа. Юрій приєднався до бельгійського Опору, коли зрозумів, що нацисти готують «окончательне рішення єврейського питання». 19 квітня 1943 року Ліфшиц разом з друзями — Робером Местріо і Жаном Франклемоном — напали на «Двадцятий конвой», відомий також як «Поїзд № XX» (фр. Vingtième convoi), що віз понад 1600 євреїв з транзитного табору Мехелен в Аушвіц. Використовуючи мінімальні ресурси — один пістолет і інструменти для злому — їм вдалося зупинити потяг і звільнити ув'язнених. Цей подвиг став першим і єдиним випадком масової втечі з «потяга смерті» за всю Другу світову війну. Юрій Ліфшиц і його товариші звільнили 233 особи, з яких 116 вижили. Цей подвиг став символом мужності і спротиву нацизму. Юрій був арештований, підданий жорстоким тортурам, але відмовився одягти пов'язку на очі перед стратою. 17 лютого 1944 року він був розстріляний у Шарбеку, недалеко від Брюсселя. Пам'ять про подвиг Юрія Ліфшица та його соратників була увічнена в Бельгії. У 1993 році була встановлена пам'ятка в Брюсселі, присвячена його подвигу і пам'яті всіх жертв Голокосту. У 2023 році в Брюсселі також був відкритий меморіал Голокосту, на якому увічнені імена героїв Опору, включаючи Ліфшица. Читайте більше на сайті НАновини: https://nikk.ua/uk/jura-lifshic-2/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #Holocaust #ЄвреїЗУкраїни
    NIKK.UA
    Євреї з України: Юра Ліфшиць. Як киянин одним пістолетом зупинив поїзд, що прямував до Аушвіца, і врятував понад сотню в'язнів - Новости Израиля НАновости
    Згадуємо подвиг Юрія Ліфшиця, який зупинив потяг, що везе євреїв до Освенцима, і врятував понад 100 життів. Його героїзм назавжди залишився історія Другої світової війни. Дізнайтесь подробиці у матеріалі - НАновини Новини Ізраїлю
    135views
  • #поезія
    Ну хто мені ти? ну хто тобі я? –
    два космоси зіткнуті поспіхом
    але розповзається мов течія
    на фейсі моєму посмішка
    коли ти говориш чи навіть мовчиш чи
    смієшся так сонячно й смачно
    я роблюся ліпшим я роблюся вищим
    й мене переповнює вдячність
    і кожен твій рух і кожен твій жест
    ресурси мої збагачують
    я легше долаю черговий свій квест
    і також за це тобі вдячний
    нам нарізно велено бути проте
    не все ще в цім світі втрачено
    і вдячний тобі я іще і за те
    що так почуваюся вдячно

    Юрій Іздрик
    #поезія Ну хто мені ти? ну хто тобі я? – два космоси зіткнуті поспіхом але розповзається мов течія на фейсі моєму посмішка коли ти говориш чи навіть мовчиш чи смієшся так сонячно й смачно я роблюся ліпшим я роблюся вищим й мене переповнює вдячність і кожен твій рух і кожен твій жест ресурси мої збагачують я легше долаю черговий свій квест і також за це тобі вдячний нам нарізно велено бути проте не все ще в цім світі втрачено і вдячний тобі я іще і за те що так почуваюся вдячно Юрій Іздрик
    Love
    1
    165views
  • "Європа має докласти зусиль для завершення війни": у Держдепі разкрили деталі розмови Рубіо з главою МЗС Франції Барро

    Держекретар США Марко Рубіо провів переговори з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Основною темою зустрічі стало обговорення безпекової ситуації у Європі та шляхи того, як завершити війну рф проти України

    Як зазначила речниця Держдепу Теммі Брюс, Рубіо сказав французському колезі, що Європа має докласти більших зусиль для встановлення в Україні сталого миру

    Вона додала, що Рубіо високо оцінив лідерство Франції у "залученні європейської та української підтримки для сталої угоди". Водночас, у розмові з Барро він наголосив, що Європа має залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    "Європа має докласти зусиль для завершення війни": у Держдепі разкрили деталі розмови Рубіо з главою МЗС Франції Барро Держекретар США Марко Рубіо провів переговори з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Основною темою зустрічі стало обговорення безпекової ситуації у Європі та шляхи того, як завершити війну рф проти України Як зазначила речниця Держдепу Теммі Брюс, Рубіо сказав французському колезі, що Європа має докласти більших зусиль для встановлення в Україні сталого миру Вона додала, що Рубіо високо оцінив лідерство Франції у "залученні європейської та української підтримки для сталої угоди". Водночас, у розмові з Барро він наголосив, що Європа має залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    53views
  • 🇺🇸Трамп: Україна затягує угоду про рідкоземельні ресурси, але мирний процес іде «гладко»

    Президент США заявив, що Київ уже три тижні не підписує фінальні документи щодо стратегічних ресурсів, попри готовність сторін.

    Втім, щодо мирної угоди з росією Трамп висловив оптимізм:
    «Все йде гладко, і попереду — успіх».

    Чи справді все так безхмарно — покаже найближчий час.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion
    🇺🇸Трамп: Україна затягує угоду про рідкоземельні ресурси, але мирний процес іде «гладко» Президент США заявив, що Київ уже три тижні не підписує фінальні документи щодо стратегічних ресурсів, попри готовність сторін. Втім, щодо мирної угоди з росією Трамп висловив оптимізм: «Все йде гладко, і попереду — успіх». Чи справді все так безхмарно — покаже найближчий час. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion
    66views
  • Україна створила диво
    Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені
    Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна
    Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно
    Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах
    Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити.
    Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги
    Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював.
    Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах
    І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською.
    Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком
    У результаті все змінилося
    Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства
    Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом
    Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших
    Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп
    Браво. Просто, браво! 👏
    Україна створила диво Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити. Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював. Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською. Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком У результаті все змінилося Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп Браво. Просто, браво! 👏
    80views
More Results