#Нині_святкуємо МЧЧ. АКИНДИНА, ПИГАСІЯ ТА ІНШИХ ІЗ НИМИ Акиндин, Пигасій, Афоній, Елпідофор, Анемподист, придворні перського царя Сапора II (310-381), були християнами. Коли цар підняв гоніння на християн, на них донесли. Викликані на суд до царя, святі сповідували віру у Святу Трійцю. Цар наказав довго бити їх батогами. Навіть цар не витримав напруги і знепритомнів. Усі вважали його померлим, але святі звернулися до Бога, і цар прийшов до тями. Відтак Сапор звинуватив святих у чаклунстві й велів катувати далі, та все було марно. Розлючений цар почав хулити Ім'я Господнє і заціпенів. Не змігши говорити, почав біснуватися. Св. Акиндин пожалів його й Іменем Господнім визволив від німоти. Цього разу цар продовжив катувати святих вогнем. Ті стали молитися. Пішов дощ і згасив вогонь. Бачачи чудеса, багато хто увірував у Христа і сповідував віру. Один із катів, Афоній, всенародно просив вибачення у мучеників за заподіяні їм страждання і мужньо пішов на страту. Вельможа Елпідофор i мати царя також сповідували віру в Істинного Бога. Коли святих вели до місця страти, величезний натовп супроводжував їх, прославляючи Христа. За наказом царя воїни усікли Акиндина, Пігасія, Афонія, Елпідофора, Анемподиста, а також до 7 000 християн, у т. ч. й матір царя, що йшли в процесії, яка супроводжувала мучеників на околицю на місце страти. Було це бл. 341-345 року. З відривного календаря "З вірою в душі" за 2 листопада. -----------

#Нині_святкуємо МЧЧ. АКИНДИНА, ПИГАСІЯ ТА ІНШИХ ІЗ НИМИ Акиндин, Пигасій, Афоній, Елпідофор, Анемподист, придворні перського царя Сапора II (310-381), були християнами. Коли цар підняв гоніння на християн, на них донесли. Викликані на суд до царя, святі сповідували віру у Святу Трійцю. Цар наказав довго бити їх батогами. Навіть цар не витримав напруги і знепритомнів. Усі вважали його померлим, але святі звернулися до Бога, і цар прийшов до тями. Відтак Сапор звинуватив святих у чаклунстві й велів катувати далі, та все було марно. Розлючений цар почав хулити Ім'я Господнє і заціпенів. Не змігши говорити, почав біснуватися. Св. Акиндин пожалів його й Іменем Господнім визволив від німоти. Цього разу цар продовжив катувати святих вогнем. Ті стали молитися. Пішов дощ і згасив вогонь. Бачачи чудеса, багато хто увірував у Христа і сповідував віру. Один із катів, Афоній, всенародно просив вибачення у мучеників за заподіяні їм страждання і мужньо пішов на страту. Вельможа Елпідофор i мати царя також сповідували віру в Істинного Бога. Коли святих вели до місця страти, величезний натовп супроводжував їх, прославляючи Христа. За наказом царя воїни усікли Акиндина, Пігасія, Афонія, Елпідофора, Анемподиста, а також до 7 000 християн, у т. ч. й матір царя, що йшли в процесії, яка супроводжувала мучеників на околицю на місце страти. Було це бл. 341-345 року. З відривного календаря "З вірою в душі" за 2 листопада. -----------

#Нині_святкуємо АПОСТОЛА ЯКОВА АЛФЕЄВА Сьогодні відзначається свято ап. Якова Алфеєва, сина Алфея та брата ап. Матфея, що був колись митарем. Св. Яків став одним із дванадцяти апостолів, яких обрав Ісус Христос для проповіді Євангелія. Він відзначався своєю послушливістю, лікуванням недуг та проповіддю в різних країнах. Його життя та служіння є прикладом віри та послуху Божій волі. Коли Господь наш Ісус Христос, перебуваючи на землі в тілі, обрав своїми учнями простих і благочестивих людей, щоб послати їх на проповідь Євангелія у всесвіт, тоді вибрав Він і св. Якова. Так став Яків одним із числа дванадцяти апостолів, самовидцем і слугою Христовим, проповідником Його таїн та Його послідовником. Прийнявши з іншими апостолами Духа Святого, що зійшов на них у вигляді вогненних язиків, він вирушив до язичників проповідувати Христа і наставляти заблудлих на шлях спасіння. Розпалившись божественним вогнем, він попалив терни безбожжя, руйнував ідолів, храми їх розоряв, лікував різні недуги, відганяв від людей духів лукавих і багато людей привів до Христа. Обходячи багато країн, він сіяв насіння небесне, збирав жнива спасіння людського і закінчив земну течію свою Христовими стопами: будучи наслідувачем Христових страждань, він віддав дух Богові розіп'ятим на хресті. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 жовтня. -----------

#Нині_святкуємо АПОСТОЛА ЯКОВА АЛФЕЄВА Сьогодні відзначається свято ап. Якова Алфеєва, сина Алфея та брата ап. Матфея, що був колись митарем. Св. Яків став одним із дванадцяти апостолів, яких обрав Ісус Христос для проповіді Євангелія. Він відзначався своєю послушливістю, лікуванням недуг та проповіддю в різних країнах. Його життя та служіння є прикладом віри та послуху Божій волі. Коли Господь наш Ісус Христос, перебуваючи на землі в тілі, обрав своїми учнями простих і благочестивих людей, щоб послати їх на проповідь Євангелія у всесвіт, тоді вибрав Він і св. Якова. Так став Яків одним із числа дванадцяти апостолів, самовидцем і слугою Христовим, проповідником Його таїн та Його послідовником. Прийнявши з іншими апостолами Духа Святого, що зійшов на них у вигляді вогненних язиків, він вирушив до язичників проповідувати Христа і наставляти заблудлих на шлях спасіння. Розпалившись божественним вогнем, він попалив терни безбожжя, руйнував ідолів, храми їх розоряв, лікував різні недуги, відганяв від людей духів лукавих і багато людей привів до Христа. Обходячи багато країн, він сіяв насіння небесне, збирав жнива спасіння людського і закінчив земну течію свою Христовими стопами: будучи наслідувачем Христових страждань, він віддав дух Богові розіп'ятим на хресті. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 жовтня. -----------

#Нині_святкуємо ПРП. ЄФРОСИНІЇ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ Прп. Єфросинія (404-470) народилася у м. Олександрії у знатній сім'ї. Мати Єфросинії померла. Виховував її батько, Пафнутій, - християнин. Він часто відвідував монастир, ігумен якого був його духовним наставником. Коли Єфросинії минуло 18 р., батько хотів видати її заміж. Він подався в монастир, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але св. Єфросинія прагнула до чернечого життя. Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона покинула батьківський дім і вирішила вступити в обитель. Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавшись євнухом Ізмарагдом, прийшла в той самий чоловічий монастир, який з дитинства відвідувала разом із батьком. Ченці не впізнали Єфросинію і взяли у свою обитель. У самотній келії в праці, пості й молитві св. Єфросинія провела 38 р. і досягла високої духовної досконалості. Її батько був засмучений втратою дочки і не раз, за порадою настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, відкриваючи йому свою скорботу, і знаходив у нього духовну втіху. Перед кончиною прп. Єфросинія відкрила батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіло. Поховавши дочку, Пафнутій віддав усе своє майно бідним і монастиреві й прийняв чернецтво. До самої смерті він був у келії своєї дочки. З відривного календаря "З вірою в душі" за 25 вересня. -----------

#Нині_святкуємо ПРП. ЄФРОСИНІЇ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ Прп. Єфросинія (404-470) народилася у м. Олександрії у знатній сім'ї. Мати Єфросинії померла. Виховував її батько, Пафнутій, - християнин. Він часто відвідував монастир, ігумен якого був його духовним наставником. Коли Єфросинії минуло 18 р., батько хотів видати її заміж. Він подався в монастир, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але св. Єфросинія прагнула до чернечого життя. Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона покинула батьківський дім і вирішила вступити в обитель. Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавшись євнухом Ізмарагдом, прийшла в той самий чоловічий монастир, який з дитинства відвідувала разом із батьком. Ченці не впізнали Єфросинію і взяли у свою обитель. У самотній келії в праці, пості й молитві св. Єфросинія провела 38 р. і досягла високої духовної досконалості. Її батько був засмучений втратою дочки і не раз, за порадою настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, відкриваючи йому свою скорботу, і знаходив у нього духовну втіху. Перед кончиною прп. Єфросинія відкрила батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіло. Поховавши дочку, Пафнутій віддав усе своє майно бідним і монастиреві й прийняв чернецтво. До самої смерті він був у келії своєї дочки. З відривного календаря "З вірою в душі" за 25 вересня. -----------

#Нині_святкуємо УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Божа Мати всім єством тяглася до Неба. Вона часто молилася, щоб Христос скоріше взяв її до Себе. Якось під час молитви явився Богородиці на Оливній горі архангел Гавриїл і приніс Їй від Всевишнього Благу Вість. Він сказав, що Богородиці лишилося на Землі лиш 3 дні. Вона зраділа, адже для Неї не було більшого щастя. Архангел Гавриїл вручив Божій Матері райську фінікову гілку, яка випромінювала дуже яскраве Божественне світло і вдень, і вночі. Про це явлення архангела Гавриїла Богородиця розповіла ап. Івану і почала готуватися до кончини. Святий Дух повідомив апп., що були у різних кінцях світу. Дивом зібралися на похорон 11 апп., крім Хоми. Бл. 70 проповідників прибули до дому ап. Івана, де жила Богородиця. В один з днів серпня бл. 3-ої години пополудні незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Матір. Стеля кімнати розтала і над головами людей Сам Господь Ісус Христос з'явився в оточенні ангелів, архангелів, праведних душ праотців, пророків, мучеників, всіх Небесних Сил. Піднявшись із ложа, Богородиця вклонилася Сину Своєму і Господу Богу та мовила: «Звеличує душа Моя Господа і радується дух Мій у Богу Спасі Моєму у смиренні раби Своєї!.. Хай буде Мені за словами Твоїми...» Споглядаючи на пресвітлий лик Господа, найдорожчого Сина Свого, ніби солодко засинаючи, Богородиця передала Йому в руки душу Свою. Господь прийняв її душу. Це був урочистий момент переходу Діви Марії від земного життя до життя вічного. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 серпня. ----------- #Ближче_до_Бога ПЕРША ПРЕЧИСТА ХЛІБ ЗАСІВАЄ Після вознесіння Ісуса Христа на небеса Божа Матір залишилася під наглядом Івана Богослова. Вона часто навідувалася до гробу Христа та молилася до нього. В один із таких моментів і явився їй архангел Гавриїл і попередив про перехід до життя небесного, котрий має статися зовсім скоро та подарував їй пальмову гілку, аби підтвердити свою присутність та правдивість сказаного. Богоматір хутчіш повернулась у місто та повідомила учнів Христа про своє успіння. Всі учні зібрались, аби провести Богородицю в небесне життя і стали свідками цього дійства. #Традиції_та_вірування Пучок жита, освяченого в церкві, ставили біля ікони Богоматері та приступали до пишного святкування - співали пісні, танцювали, готували медовуху. Наступного дня відзначали Горіхoвий Спас та збирали запаси лісових горіхів. Також випікали короваї, котрі освячували в храмі. Саме з дня Успіння Пресвятої Богородиці починається перший етап бабиного літа. У цей день завершувався Успенський піст, тож стіл був доволі багатим. Поспішали робити й припаси на зиму. У жителів сільської місцевості в повір'я: якщо у цей день залишити в полі невелику кількість колосків, то у наступному році це посприяє високому врожаю. З відривного календаря "Український народний календар" за 15 серпня. ----------

#Нині_святкуємо УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Божа Мати всім єством тяглася до Неба. Вона часто молилася, щоб Христос скоріше взяв її до Себе. Якось під час молитви явився Богородиці на Оливній горі архангел Гавриїл і приніс Їй від Всевишнього Благу Вість. Він сказав, що Богородиці лишилося на Землі лиш 3 дні. Вона зраділа, адже для Неї не було більшого щастя. Архангел Гавриїл вручив Божій Матері райську фінікову гілку, яка випромінювала дуже яскраве Божественне світло і вдень, і вночі. Про це явлення архангела Гавриїла Богородиця розповіла ап. Івану і почала готуватися до кончини. Святий Дух повідомив апп., що були у різних кінцях світу. Дивом зібралися на похорон 11 апп., крім Хоми. Бл. 70 проповідників прибули до дому ап. Івана, де жила Богородиця. В один з днів серпня бл. 3-ої години пополудні незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Матір. Стеля кімнати розтала і над головами людей Сам Господь Ісус Христос з'явився в оточенні ангелів, архангелів, праведних душ праотців, пророків, мучеників, всіх Небесних Сил. Піднявшись із ложа, Богородиця вклонилася Сину Своєму і Господу Богу та мовила: «Звеличує душа Моя Господа і радується дух Мій у Богу Спасі Моєму у смиренні раби Своєї!.. Хай буде Мені за словами Твоїми...» Споглядаючи на пресвітлий лик Господа, найдорожчого Сина Свого, ніби солодко засинаючи, Богородиця передала Йому в руки душу Свою. Господь прийняв її душу. Це був урочистий момент переходу Діви Марії від земного життя до життя вічного. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 серпня. ----------- #Ближче_до_Бога ПЕРША ПРЕЧИСТА ХЛІБ ЗАСІВАЄ Після вознесіння Ісуса Христа на небеса Божа Матір залишилася під наглядом Івана Богослова. Вона часто навідувалася до гробу Христа та молилася до нього. В один із таких моментів і явився їй архангел Гавриїл і попередив про перехід до життя небесного, котрий має статися зовсім скоро та подарував їй пальмову гілку, аби підтвердити свою присутність та правдивість сказаного. Богоматір хутчіш повернулась у місто та повідомила учнів Христа про своє успіння. Всі учні зібрались, аби провести Богородицю в небесне життя і стали свідками цього дійства. #Традиції_та_вірування Пучок жита, освяченого в церкві, ставили біля ікони Богоматері та приступали до пишного святкування - співали пісні, танцювали, готували медовуху. Наступного дня відзначали Горіхoвий Спас та збирали запаси лісових горіхів. Також випікали короваї, котрі освячували в храмі. Саме з дня Успіння Пресвятої Богородиці починається перший етап бабиного літа. У цей день завершувався Успенський піст, тож стіл був доволі багатим. Поспішали робити й припаси на зиму. У жителів сільської місцевості в повір'я: якщо у цей день залишити в полі невелику кількість колосків, то у наступному році це посприяє високому врожаю. З відривного календаря "Український народний календар" за 15 серпня. ----------

#Нині_святкуємо ΑΠΠ. ΠΕΤΡΑ Ι ΠΑΒΛΑ Нині вшановуються апп. Петро і Павло, найважливіші для християнства святі. Петро (?- бл. 67) — перший з апп., хто визнав Ісуса Христа Месією. Він очолив спільноту християн після Ісуса. Відомі 2 Соборних послання св. ап. Петра. У Другому посланні (бл. 67 р.) він пише про свою близьку смерть. За наказом римського імп. Нерона ап. Петра за проповідь християнства засудили до розп'яття. Вважаючи себе негідним прийняти таку саму мученицьку смерть, як і його Учитель, він просив, щоб його розіп'яли головою вниз, бажаючи навіть під час смерті схилити свою голову перед Богом. Павло (?- бл. 67) - колишній гонитель християн, який розкаявся та став палким проповідником християнства. Він написав 13 послань різним Церквам і багато подорожував, поширюючи вчення Христа. Повернувшись зі своєї третьої місіонерської подорожі до Єрусалима, ап. Павло був схоплений юдеями і як римський громадянин відправлений на суд до кесаря. У Римі ап. Павло допомагав ап. Петру просвіщати римлян світлом Христової віри, за що і був засуджений до смерті. Св. ап. Павлу відсікли голову мечем. Оскільки Петро був за професією рибалкою, подекуди він вшановувався на свято як покровитель рибалок. Обоє святі були страчені за свої переконання: Петра розіп'яли на хресті, а Павла обезголовили. Проте завдяки їм християнство продовжило поширюватися, тому Петро і Павло уособлюють неперервну Церкву. З відривного календаря "З вірою в душі" за 29 червня. -----------

#Нині_святкуємо ΑΠΠ. ΠΕΤΡΑ Ι ΠΑΒΛΑ Нині вшановуються апп. Петро і Павло, найважливіші для християнства святі. Петро (?- бл. 67) — перший з апп., хто визнав Ісуса Христа Месією. Він очолив спільноту християн після Ісуса. Відомі 2 Соборних послання св. ап. Петра. У Другому посланні (бл. 67 р.) він пише про свою близьку смерть. За наказом римського імп. Нерона ап. Петра за проповідь християнства засудили до розп'яття. Вважаючи себе негідним прийняти таку саму мученицьку смерть, як і його Учитель, він просив, щоб його розіп'яли головою вниз, бажаючи навіть під час смерті схилити свою голову перед Богом. Павло (?- бл. 67) - колишній гонитель християн, який розкаявся та став палким проповідником християнства. Він написав 13 послань різним Церквам і багато подорожував, поширюючи вчення Христа. Повернувшись зі своєї третьої місіонерської подорожі до Єрусалима, ап. Павло був схоплений юдеями і як римський громадянин відправлений на суд до кесаря. У Римі ап. Павло допомагав ап. Петру просвіщати римлян світлом Христової віри, за що і був засуджений до смерті. Св. ап. Павлу відсікли голову мечем. Оскільки Петро був за професією рибалкою, подекуди він вшановувався на свято як покровитель рибалок. Обоє святі були страчені за свої переконання: Петра розіп'яли на хресті, а Павла обезголовили. Проте завдяки їм християнство продовжило поширюватися, тому Петро і Павло уособлюють неперервну Церкву. З відривного календаря "З вірою в душі" за 29 червня. -----------