• #історія #факт
    Тінь за мольбертом: Приватна жертва Тео ван Гога 🌻
    ​Історія мистецтва знає Вінсента ван Гога як бунтівного генія, що віддав життя за свої полотна. Але за кожним яскравим мазком «Соняшників» стоїть людина, яка добровільно погодилася на роль тіні. Тео ван Гог — молодший брат, меценат і єдиний повірник художника — вів власну невидиму війну, ціною якої стала його власна доля. ✉️

    ​Протягом десяти років Тео не просто надсилав Вінсенту гроші на фарби та полотно. Він фактично утримував його, економлячи на власному харчуванні та комфорті. Будучи успішним торговцем картин у Парижі, Тео розривався між холодним світом комерції та фанатичною вірою в талант брата, який тоді не купував ніхто. Їхнє листування — це понад 600 листів, де за обговоренням кольорів і технік ховається болюча приватна драма: Тео боровся з нападами безумства брата, його соціальною ізоляцією та постійним відчуттям провини.

    ​Ця самопожертва була не лише фінансовою, а й емоційною. Тео відкладав власне весілля, боявся заводити дітей, бо не знав, чи зможе прогодувати і сім’ю, і Вінсента. Навіть коли він нарешті одружився з Йоганною Бонгер, серце Тео залишалося прикутим до маленької кімнати в Овер-сюр-Уаз, де Вінсент боровся зі своїми демонами. 💔

    ​Фінал цієї приватної історії виявився трагічно спільним. Коли у липні 1890 року Вінсент пішов із життя, світ Тео зруйнувався. Він не зміг пережити втрату людини, якій присвятив усе доросле життя. Тео ван Гог помер лише через пів року після брата, виснажений фізично та морально. Вони поховані поруч — два брати, один із яких став світлом, а інший — паливом, що дозволило цьому світлу розгорітися на віки. 🥀
    #історія #факт Тінь за мольбертом: Приватна жертва Тео ван Гога 🌻 ​Історія мистецтва знає Вінсента ван Гога як бунтівного генія, що віддав життя за свої полотна. Але за кожним яскравим мазком «Соняшників» стоїть людина, яка добровільно погодилася на роль тіні. Тео ван Гог — молодший брат, меценат і єдиний повірник художника — вів власну невидиму війну, ціною якої стала його власна доля. ✉️ ​Протягом десяти років Тео не просто надсилав Вінсенту гроші на фарби та полотно. Він фактично утримував його, економлячи на власному харчуванні та комфорті. Будучи успішним торговцем картин у Парижі, Тео розривався між холодним світом комерції та фанатичною вірою в талант брата, який тоді не купував ніхто. Їхнє листування — це понад 600 листів, де за обговоренням кольорів і технік ховається болюча приватна драма: Тео боровся з нападами безумства брата, його соціальною ізоляцією та постійним відчуттям провини. ​Ця самопожертва була не лише фінансовою, а й емоційною. Тео відкладав власне весілля, боявся заводити дітей, бо не знав, чи зможе прогодувати і сім’ю, і Вінсента. Навіть коли він нарешті одружився з Йоганною Бонгер, серце Тео залишалося прикутим до маленької кімнати в Овер-сюр-Уаз, де Вінсент боровся зі своїми демонами. 💔 ​Фінал цієї приватної історії виявився трагічно спільним. Коли у липні 1890 року Вінсент пішов із життя, світ Тео зруйнувався. Він не зміг пережити втрату людини, якій присвятив усе доросле життя. Тео ван Гог помер лише через пів року після брата, виснажений фізично та морально. Вони поховані поруч — два брати, один із яких став світлом, а інший — паливом, що дозволило цьому світлу розгорітися на віки. 🥀
    4переглядів
  • #історія #постаті
    Валентіно Россі: «Доктор» швидкості, який навчив світ любити два колеса 🏍️🇮🇹
    Якщо у світі мотоперегонів і існує божество, то воно носить яскраво-жовтий колір і номер 46. 16 лютого 1979 року народився Валентіно Россі — людина, яка перетворила технічний вид спорту на справжнє шоу, зробивши своє ім'я світовим брендом. 🌟

    Чому «Доктор»?

    Валентіно отримав своє знамените прізвисько — The Doctor — за неймовірну, майже хірургічну точність у керуванні байком. Коли суперники нервували й помилялися, Россі зберігав крижаний спокій, розраховуючи кожен обгін до міліметра. Хоча він сам іронізував, що в Італії «Доктор» — це поважне звернення до людини, яка знає свою справу краще за всіх. 👨‍⚕️🧤

    Епоха 46-го

    Россі — єдиний гонщик в історії, який вигравав чемпіонати світу в чотирьох різних класах: 125cc, 250cc, 500cc та MotoGP. Його домінування на початку 2000-х було абсолютним. Але фанати полюбили його не лише за кубки. Валентіно привніс у суворий світ спорту гумор: він міг зупинитися на колі пошани, щоб «отримати штраф від поліції» (розіграш із друзями) або посадити на заднє сидіння байка гігантську надувну курку. 🍗🏁

    Більше, ніж просто швидкість

    Його кар'єра тривала понад 25 років — неймовірний термін для спорту, де кожна помилка може коштувати здоров'я. Він пережив зміну поколінь, еволюцію двигунів та електроніки, залишаючись конкурентоспроможним навіть проти пілотів, які були вдвічі молодші за нього. Його жовті прапори з номером 46 досі майорять на кожній трибуні світу, навіть після того, як у 2021 році він офіційно завершив кар'єру в MotoGP. 🏟️💛

    Сьогодні Россі продовжує випробовувати долю, але вже на чотирьох колесах у перегонах GT, та виховує нову генерацію чемпіонів у своїй академії VR46. Валентіно довів: успіх — це не лише талант, а й здатність отримувати щире задоволення від того, що ти робиш, навіть на швидкості 350 км/год. 🏎️💨
    #історія #постаті Валентіно Россі: «Доктор» швидкості, який навчив світ любити два колеса 🏍️🇮🇹 Якщо у світі мотоперегонів і існує божество, то воно носить яскраво-жовтий колір і номер 46. 16 лютого 1979 року народився Валентіно Россі — людина, яка перетворила технічний вид спорту на справжнє шоу, зробивши своє ім'я світовим брендом. 🌟 Чому «Доктор»? Валентіно отримав своє знамените прізвисько — The Doctor — за неймовірну, майже хірургічну точність у керуванні байком. Коли суперники нервували й помилялися, Россі зберігав крижаний спокій, розраховуючи кожен обгін до міліметра. Хоча він сам іронізував, що в Італії «Доктор» — це поважне звернення до людини, яка знає свою справу краще за всіх. 👨‍⚕️🧤 Епоха 46-го Россі — єдиний гонщик в історії, який вигравав чемпіонати світу в чотирьох різних класах: 125cc, 250cc, 500cc та MotoGP. Його домінування на початку 2000-х було абсолютним. Але фанати полюбили його не лише за кубки. Валентіно привніс у суворий світ спорту гумор: він міг зупинитися на колі пошани, щоб «отримати штраф від поліції» (розіграш із друзями) або посадити на заднє сидіння байка гігантську надувну курку. 🍗🏁 Більше, ніж просто швидкість Його кар'єра тривала понад 25 років — неймовірний термін для спорту, де кожна помилка може коштувати здоров'я. Він пережив зміну поколінь, еволюцію двигунів та електроніки, залишаючись конкурентоспроможним навіть проти пілотів, які були вдвічі молодші за нього. Його жовті прапори з номером 46 досі майорять на кожній трибуні світу, навіть після того, як у 2021 році він офіційно завершив кар'єру в MotoGP. 🏟️💛 Сьогодні Россі продовжує випробовувати долю, але вже на чотирьох колесах у перегонах GT, та виховує нову генерацію чемпіонів у своїй академії VR46. Валентіно довів: успіх — це не лише талант, а й здатність отримувати щире задоволення від того, що ти робиш, навіть на швидкості 350 км/год. 🏎️💨
    21переглядів
  • #історія #постаті
    Джордж Кеннан: Людина, яка прорахувала крах радянської імперії 🇺🇸📜
    Якщо історія Холодної війни — це шахова партія, то Джордж Кеннан був тим гросмейстером, який розробив стратегію перемоги Заходу ще тоді, коли радянські танки стояли в центрі Берліна. 16 лютого 1904 року народився дипломат, чиї ідеї виявилися сильнішими за ядерні боєголовки. ☢️

    «Довга телеграма» з москви

    У 1946 році, працюючи в американському посольстві в москві, Кеннан відправив до Вашингтона документ, який увійшов в історію як «Довга телеграма» (8000 слів!). У той час як багато хто на Заході ще вірив у можливість дружби зі Сталіним, Кеннан тверезо пояснив: радянське керівництво розуміє лише силу, а в основі його політики лежить патологічна потреба у зовнішніх ворогах для виправдання внутрішньої диктатури. 📠🛰️

    Архітектор «стримування»
    Саме Кеннан сформулював концепцію стримування (Containment). Його логіка була геніальною у своїй простоті: не треба йти на СРСР прямою війною, достатньо твердо і терпляче зупиняти його експансію в кожній точці світу. Кеннан передбачив, що радянська система, закрита від світу і побудована на насильстві, рано чи пізно вичерпає свій ресурс і розвалиться під вагою власних суперечностей. 🧱🛑

    Скептик і пророк

    Цікаво, що Кеннан був критиком не лише СРСР, а й занадто мілітаризованого підходу США. Наприкінці життя він застерігав від надмірного розширення НАТО на схід, побоюючись, що це спровокує реваншизм у росії (що ми, на жаль, і побачили пізніше). Він бачив світ як складну систему балансів, а не просто як поле бою «добрих» проти «злих». 🌍⚖️

    Джордж Кеннан прожив 101 рік, побачивши на власні очі, як його теорія стала реальністю у 1991-му. Для нас сьогодні його спадщина — це нагадування: агресора неможливо «умиротворити» поступками, його можна лише стримати силою та інтелектуальною виваженістю. 🏛️💪
    #історія #постаті Джордж Кеннан: Людина, яка прорахувала крах радянської імперії 🇺🇸📜 Якщо історія Холодної війни — це шахова партія, то Джордж Кеннан був тим гросмейстером, який розробив стратегію перемоги Заходу ще тоді, коли радянські танки стояли в центрі Берліна. 16 лютого 1904 року народився дипломат, чиї ідеї виявилися сильнішими за ядерні боєголовки. ☢️ «Довга телеграма» з москви У 1946 році, працюючи в американському посольстві в москві, Кеннан відправив до Вашингтона документ, який увійшов в історію як «Довга телеграма» (8000 слів!). У той час як багато хто на Заході ще вірив у можливість дружби зі Сталіним, Кеннан тверезо пояснив: радянське керівництво розуміє лише силу, а в основі його політики лежить патологічна потреба у зовнішніх ворогах для виправдання внутрішньої диктатури. 📠🛰️ Архітектор «стримування» Саме Кеннан сформулював концепцію стримування (Containment). Його логіка була геніальною у своїй простоті: не треба йти на СРСР прямою війною, достатньо твердо і терпляче зупиняти його експансію в кожній точці світу. Кеннан передбачив, що радянська система, закрита від світу і побудована на насильстві, рано чи пізно вичерпає свій ресурс і розвалиться під вагою власних суперечностей. 🧱🛑 Скептик і пророк Цікаво, що Кеннан був критиком не лише СРСР, а й занадто мілітаризованого підходу США. Наприкінці життя він застерігав від надмірного розширення НАТО на схід, побоюючись, що це спровокує реваншизм у росії (що ми, на жаль, і побачили пізніше). Він бачив світ як складну систему балансів, а не просто як поле бою «добрих» проти «злих». 🌍⚖️ Джордж Кеннан прожив 101 рік, побачивши на власні очі, як його теорія стала реальністю у 1991-му. Для нас сьогодні його спадщина — це нагадування: агресора неможливо «умиротворити» поступками, його можна лише стримати силою та інтелектуальною виваженістю. 🏛️💪
    23переглядів
  • #історія #постаті
    Василь Королів-Старий: Казкар, який будував державу і «перевиховував» чортів ✍️✨
    Якщо ви думаєте, що міфологічні істоти — це лише про жахи та підступи, то ви просто не читали Василя Королева-Старого. 16 лютого 1879 року на Полтавщині народилася людина, яка довела: український «чорт» може бути добрим, а українська держава — реальною. 🏤

    Від ветеринара до засновника Центральної Ради

    Життєвий шлях Василя Костянтиновича — це карколомний віраж. Починав він як ветеринарний лікар (навіть видав посібник із лікування тварин!), але революційні події 1917 року виштовхнули його на вістря політики. Він став одним із засновників Української Центральної Ради та очолив видавництво «Час», яке заповнювало книжкові полиці новонародженої республіки українськими книгами. 📚🇺🇦

    Майстер «доброї» міфології

    Коли українські визвольні змагання зазнали поразки від більшовицької росії, Королів-Старий опинився в еміграції в Чехословаччині. Саме там він написав свої найвідоміші твори, зокрема збірку «Нечиста сила». Його ідея була революційною для того часу: він хотів позбавити дітей страху перед народними повір’ями. У його казках «нечисть» — потерчата, хухи, лісовики — зовсім не злі, а просто інакші, і часто вони набагато чесніші за людей. 👺❤️

    Світло крізь вигнання

    Разом із дружиною, письменницею Наталеною Королевою, він створив у Мельнику (неподалік Праги) справжній острівець української культури. Він не просто писав — він малював ікони, проєктував церкви та викладав в Українській господарській академії. Його життя було безперервною боротьбою за право українців мати власну інтелектуальну та мистецьку нішу в Європі. 🎨🇪🇺

    Василь Королів-Старий помер у 1941 році, так і не побачивши вільної України, про яку мріяв. Але його «Хуха-Моховинка» та інші герої навчили не одне покоління українців головному: світло і добро можна знайти навіть там, де інші бачать лише темряву та страх. 🕯️🌳
    https://youtu.be/d-vE-Xu5lJY?si=UbWgaC4UARwdEJg8
    #історія #постаті Василь Королів-Старий: Казкар, який будував державу і «перевиховував» чортів ✍️✨ Якщо ви думаєте, що міфологічні істоти — це лише про жахи та підступи, то ви просто не читали Василя Королева-Старого. 16 лютого 1879 року на Полтавщині народилася людина, яка довела: український «чорт» може бути добрим, а українська держава — реальною. 🏤 Від ветеринара до засновника Центральної Ради Життєвий шлях Василя Костянтиновича — це карколомний віраж. Починав він як ветеринарний лікар (навіть видав посібник із лікування тварин!), але революційні події 1917 року виштовхнули його на вістря політики. Він став одним із засновників Української Центральної Ради та очолив видавництво «Час», яке заповнювало книжкові полиці новонародженої республіки українськими книгами. 📚🇺🇦 Майстер «доброї» міфології Коли українські визвольні змагання зазнали поразки від більшовицької росії, Королів-Старий опинився в еміграції в Чехословаччині. Саме там він написав свої найвідоміші твори, зокрема збірку «Нечиста сила». Його ідея була революційною для того часу: він хотів позбавити дітей страху перед народними повір’ями. У його казках «нечисть» — потерчата, хухи, лісовики — зовсім не злі, а просто інакші, і часто вони набагато чесніші за людей. 👺❤️ Світло крізь вигнання Разом із дружиною, письменницею Наталеною Королевою, він створив у Мельнику (неподалік Праги) справжній острівець української культури. Він не просто писав — він малював ікони, проєктував церкви та викладав в Українській господарській академії. Його життя було безперервною боротьбою за право українців мати власну інтелектуальну та мистецьку нішу в Європі. 🎨🇪🇺 Василь Королів-Старий помер у 1941 році, так і не побачивши вільної України, про яку мріяв. Але його «Хуха-Моховинка» та інші герої навчили не одне покоління українців головному: світло і добро можна знайти навіть там, де інші бачать лише темряву та страх. 🕯️🌳 https://youtu.be/d-vE-Xu5lJY?si=UbWgaC4UARwdEJg8
    24переглядів
  • #історія #постаті
    Микола Макаренко: Єдиний, хто сказав «Ні» руйнівникам Михайлівського собору 🏛️
    В історії української культури є постаті, чий професійний здобуток величезний, але один-єдиний вчинок перетворює їх на справжніх титанів духу. 16 лютого 1877 року на Сумщині народився Микола Макаренко — видатний археолог, мистецтвознавець та людина, чиє сумління виявилося міцнішим за радянський репресивний апарат. 🛡️

    Професіонал з великої літери

    Макаренко не просто вивчав історію — він її рятував. Його дослідження пам’яток Київської Русі, розкопки в Ольвії та Маріупольського могильника стали фундаментом для української археології. Він був одним із тих, хто формував обличчя Академії наук України у її золоті часи. 🏺

    Подвиг, що вартував життя

    На початку 1930-х років більшовицька влада в москві та києві прийняла варварське рішення: знести Михайлівський Золотоверхий собор, перлину XII століття, щоб збудувати на цьому місці урядовий центр. Для легітимізації цього злочину було створено спеціальну комісію з мистецтвознавців та архітекторів, які мали підписати акт про те, що собор «не має історичної цінності». 📉

    Микола Омелянович Макаренко став єдиним членом комісії, який навідріз відмовився ставити свій підпис під цим смертним вироком храму. Він розумів наслідки, але професійна честь та любов до Києва виявилися сильнішими за інстинкт самозбереження. 🖋️🚫

    Ціна непокори

    Відплата москви була миттєвою. Вже у 1934 році вченого заарештували за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності». Почалися роки заслань: спочатку Казань, потім Томськ. Але навіть там він продовжував працювати в музеї, поки у 1937 році, у розпал «Великого терору», його не заарештували вдруге. 4 січня 1938 року за рішенням «трійки» Миколу Макаренка розстріляли в Томській тюрмі. 🕯️

    Михайлівський собор все одно підірвали у 1937-му (і відновили вже за часів незалежної України). Проте вчинок Макаренка залишився в історії як символ того, що навіть у найтемніші часи одна людина може врятувати гідність цілої професії. Він не врятував стіни храму тоді, але він врятував правду про цей злочин для нас. 🇺🇦

    Сьогодні, проходячи повз відновлений Золотоверхий, варто згадати про вченого, який не пішов на компроміс із совістю, коли на кону стояла історія його народу. 🏛️✨
    #історія #постаті Микола Макаренко: Єдиний, хто сказав «Ні» руйнівникам Михайлівського собору 🏛️ В історії української культури є постаті, чий професійний здобуток величезний, але один-єдиний вчинок перетворює їх на справжніх титанів духу. 16 лютого 1877 року на Сумщині народився Микола Макаренко — видатний археолог, мистецтвознавець та людина, чиє сумління виявилося міцнішим за радянський репресивний апарат. 🛡️ Професіонал з великої літери Макаренко не просто вивчав історію — він її рятував. Його дослідження пам’яток Київської Русі, розкопки в Ольвії та Маріупольського могильника стали фундаментом для української археології. Він був одним із тих, хто формував обличчя Академії наук України у її золоті часи. 🏺 Подвиг, що вартував життя На початку 1930-х років більшовицька влада в москві та києві прийняла варварське рішення: знести Михайлівський Золотоверхий собор, перлину XII століття, щоб збудувати на цьому місці урядовий центр. Для легітимізації цього злочину було створено спеціальну комісію з мистецтвознавців та архітекторів, які мали підписати акт про те, що собор «не має історичної цінності». 📉 Микола Омелянович Макаренко став єдиним членом комісії, який навідріз відмовився ставити свій підпис під цим смертним вироком храму. Він розумів наслідки, але професійна честь та любов до Києва виявилися сильнішими за інстинкт самозбереження. 🖋️🚫 Ціна непокори Відплата москви була миттєвою. Вже у 1934 році вченого заарештували за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності». Почалися роки заслань: спочатку Казань, потім Томськ. Але навіть там він продовжував працювати в музеї, поки у 1937 році, у розпал «Великого терору», його не заарештували вдруге. 4 січня 1938 року за рішенням «трійки» Миколу Макаренка розстріляли в Томській тюрмі. 🕯️ Михайлівський собор все одно підірвали у 1937-му (і відновили вже за часів незалежної України). Проте вчинок Макаренка залишився в історії як символ того, що навіть у найтемніші часи одна людина може врятувати гідність цілої професії. Він не врятував стіни храму тоді, але він врятував правду про цей злочин для нас. 🇺🇦 Сьогодні, проходячи повз відновлений Золотоверхий, варто згадати про вченого, який не пішов на компроміс із совістю, коли на кону стояла історія його народу. 🏛️✨
    29переглядів
  • #історія #постаті
    Семен Гулак-Артемовський: Козак, який підкорив оперний Олімп 🎭
    Якщо Ви думаєте, що «Запорожець за Дунаєм» — це просто чергова класична постановка, яку змушували дивитися в школі, то Ви недооцінюєте автора. Сьогодні ми святкуємо день народження людини, чиє життя нагадує голлівудський сценарій про «self-made man» XIX століття. 🌟

    Від церковного хору до імператорської сцени

    Семен народився 16 лютого 1813 року на Черкащині в родині священника. Його шлях до слави почався не з дипломів, а з унікального баритона. Коли його почув Михайло Глінка, він зрозумів: цей хлопець має співати не в сільській церкві, а як мінімум в італійській опері. Глінка особисто вивіз його до петербурга, а потім відправив на навчання в Італію. 🇮🇹

    Іронія «Запорожця»

    Головний шедевр Гулака-Артемовського — опера «Запорожець за Дунаєм» — став першою українською оперою. Це був справжній акт культурної диверсії: у самому центрі імперії, де українську мову намагалися звести до «нарєчія», Гулак-Артемовський вивів на сцену живих, гострих на язик і сповнених гідності козаків. 🏹

    Більше ніж музика

    Семен був не лише композитором. Він товаришував із Тарасом Шевченком (саме йому Кобзар присвятив вірш «Ой, не п'ються пива-меди»). Гулак-Артемовський допомагав Кобзарю грошима, підтримував у засланні та залишався вірним другом у найтемніші часи. А ще він був серйозним знавцем медицини та народних методів лікування — така собі «людина-оркестр» свого часу. 💊🎶

    Сьогодні ми згадуємо його не як «бронзову статую», а як дотепного, талановитого і безмежно закоханого в Україну митця, який довів: українська культура здатна звучати масштабно, драматично і неймовірно красиво. 👏
    #історія #постаті Семен Гулак-Артемовський: Козак, який підкорив оперний Олімп 🎭 Якщо Ви думаєте, що «Запорожець за Дунаєм» — це просто чергова класична постановка, яку змушували дивитися в школі, то Ви недооцінюєте автора. Сьогодні ми святкуємо день народження людини, чиє життя нагадує голлівудський сценарій про «self-made man» XIX століття. 🌟 Від церковного хору до імператорської сцени Семен народився 16 лютого 1813 року на Черкащині в родині священника. Його шлях до слави почався не з дипломів, а з унікального баритона. Коли його почув Михайло Глінка, він зрозумів: цей хлопець має співати не в сільській церкві, а як мінімум в італійській опері. Глінка особисто вивіз його до петербурга, а потім відправив на навчання в Італію. 🇮🇹 Іронія «Запорожця» Головний шедевр Гулака-Артемовського — опера «Запорожець за Дунаєм» — став першою українською оперою. Це був справжній акт культурної диверсії: у самому центрі імперії, де українську мову намагалися звести до «нарєчія», Гулак-Артемовський вивів на сцену живих, гострих на язик і сповнених гідності козаків. 🏹 Більше ніж музика Семен був не лише композитором. Він товаришував із Тарасом Шевченком (саме йому Кобзар присвятив вірш «Ой, не п'ються пива-меди»). Гулак-Артемовський допомагав Кобзарю грошима, підтримував у засланні та залишався вірним другом у найтемніші часи. А ще він був серйозним знавцем медицини та народних методів лікування — така собі «людина-оркестр» свого часу. 💊🎶 Сьогодні ми згадуємо його не як «бронзову статую», а як дотепного, талановитого і безмежно закоханого в Україну митця, який довів: українська культура здатна звучати масштабно, драматично і неймовірно красиво. 👏
    25переглядів
  • Людина має проблеми з причинно-наслідковими звʼязками, якщо у неї не корелюється прильот ракети з російською мовою, – міністр освіти Лісовий
    Людина має проблеми з причинно-наслідковими звʼязками, якщо у неї не корелюється прильот ракети з російською мовою, – міністр освіти Лісовий
    27переглядів 1Відтворень
  • Я?
    Складна людина?
    Та про що ви?:)
    Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:)

    Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:)
    Нарешті, маю право!:)

    Баба Надя моя як казала?
    - В кожної каструльки своя кришачка!:)
    Й бабі я вірю!
    Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:)

    Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших:
    - Роби добре або не роби взагалі!

    Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:)
    От для мене, так, проблема!:)

    Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:)

    Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:)

    Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю!
    Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:)
    Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:)

    Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:)

    Виделки в ємностях праворуч!:)
    Чайні ложки - ліворуч!:)
    Столові - всередині!:)
    Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:)

    Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:)

    З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:)

    Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:)
    Згорнуті рулончиком!:)

    Шкарпетки - запхані одна в одну!:)

    Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:)
    Труселя - за серединку!:)

    Санвузол - головний біль!:)
    Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!!
    Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:)
    Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти!
    Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:)

    Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:)

    Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:)))

    Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:)

    Але ж в житті існує закон рівноваги?:)
    Й він таки працює!:)

    Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:)

    Яка жамкає килимки по всій хаті!
    Лазить по всіх столах!
    Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:)
    Трясе всюди своєю вовнякою!:)

    Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:)))

    Ви там як?
    Я? Складна людина? Та про що ви?:) Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:) Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:) Нарешті, маю право!:) Баба Надя моя як казала? - В кожної каструльки своя кришачка!:) Й бабі я вірю! Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:) Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших: - Роби добре або не роби взагалі! Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:) От для мене, так, проблема!:) Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:) Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:) Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю! Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:) Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:) Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:) Виделки в ємностях праворуч!:) Чайні ложки - ліворуч!:) Столові - всередині!:) Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:) Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:) З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:) Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:) Згорнуті рулончиком!:) Шкарпетки - запхані одна в одну!:) Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:) Труселя - за серединку!:) Санвузол - головний біль!:) Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!! Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:) Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти! Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:) Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:) Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:))) Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:) Але ж в житті існує закон рівноваги?:) Й він таки працює!:) Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:) Яка жамкає килимки по всій хаті! Лазить по всіх столах! Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:) Трясе всюди своєю вовнякою!:) Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:))) Ви там як?
    98переглядів
  • Маленька людина дивиться на вас — і вчиться, як любити, як жити, як відчувати.
    Маленька людина дивиться на вас — і вчиться, як любити, як жити, як відчувати.
    34переглядів
  • ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів?

    В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю.

    ☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го.

    Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання.

    Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль.

    ☑️ Самоорганізація замість хаосу.

    Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами:

    ✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових.
    ✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби.
    ✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують.

    ☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль".

    26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів.

    Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу.

    За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу.

    ☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"?

    Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами.

    Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати.

    Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.
    ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів? В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю. ☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го. Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання. Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль. ☑️ Самоорганізація замість хаосу. Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами: ✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових. ✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби. ✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують. ☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль". 26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів. Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу. За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу. ☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"? Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами. Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати. Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.
    125переглядів
Більше результатів