• Руснявий блогер Романенко назвав щоденну хвилину мовчання в пам'ять про загиблих захисників «контролем у дусі собак Павлова».
    Ну так, це ж не те, щоб дати можливість старому під@ру покласти квіти біля меморіалів вбитим росіянам разом зі своїм дружбаном Арєстовічем.
    Та цікаво, чи змусять його вибачитися за такі слова, як раніше одного тємщіка через скиглення про "обязаловку" щоранку зупинятись на Хрещатику та віддати честь полеглим героям?

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Руснявий блогер Романенко назвав щоденну хвилину мовчання в пам'ять про загиблих захисників «контролем у дусі собак Павлова». Ну так, це ж не те, щоб дати можливість старому під@ру покласти квіти біля меморіалів вбитим росіянам разом зі своїм дружбаном Арєстовічем. Та цікаво, чи змусять його вибачитися за такі слова, як раніше одного тємщіка через скиглення про "обязаловку" щоранку зупинятись на Хрещатику та віддати честь полеглим героям? https://t.me/Ukraineaboveallelse
    10views
  • 😳 У Києві пенсіонерка віддала понад 1,4 млн грн шахраям, які представилися працівниками СБУ, — міська прокуратура

    74-річній жінці по телефону повідомили, що СБУ має перевірити її гроші на причетність до країни-агресора. Для цього потрібно «надати на перевірку всі заощадження», а через кілька днів гроші нібито повернуть.

    Вважаючи, що спілкується зі справжніми співробітниками спецслужби, жінка передала шахраю понад $21 тисяч, близько 5 тисяч євро та 285 тисяч гривень — загалом більше 1,4 млн грн.

    Повідомлено про підозру 30-річному мешканцю Києва, який вчинив шахрайство в особливо великому розмірі.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    😳 У Києві пенсіонерка віддала понад 1,4 млн грн шахраям, які представилися працівниками СБУ, — міська прокуратура 74-річній жінці по телефону повідомили, що СБУ має перевірити її гроші на причетність до країни-агресора. Для цього потрібно «надати на перевірку всі заощадження», а через кілька днів гроші нібито повернуть. Вважаючи, що спілкується зі справжніми співробітниками спецслужби, жінка передала шахраю понад $21 тисяч, близько 5 тисяч євро та 285 тисяч гривень — загалом більше 1,4 млн грн. Повідомлено про підозру 30-річному мешканцю Києва, який вчинив шахрайство в особливо великому розмірі. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    17views
  • Зазвичай на початку року я готую солянку.
    Цьогоріч щось пішло не так!:)

    Натрапила в інтєрнєтах на рецепт так званої поливки?:)
    Поки дочитала того рецепта, аж фізіомордія тряслася!:)

    Курячий бульййййййоооон!!!
    Кльоцки або галушки??? На манці???

    Піііііішла спека в хату!!!:)
    Щось конче потрібне знайти в двох ґаздинь, у двох кухнях, двох холодильниках, одній морозилці, двох тамбурах - те ще завдання!:)

    Вишукала каструлу бульону!:)
    Одну!:)
    Поруч з нею - ще одну!:) Й в другій курятини стільки, що вистачило би б на виварку тої поливки!:)

    Натіліпала яєць із манкою! Дала можливість «набухатися» як тепер модно казати?:)

    Перший раз в житті жодного шматочка картоплі в ту юшку не додала!:)

    Ото тільки бульйон, курятина, манні кльоцки та зелень!

    В цілому все вийшло, як в давньому жарті про салат із авокадо з креветками!:)

    Виявилося, що в тій каструлі бульйон був не курячий!:)
    Але курятина з другої каструлі, яку я додала в першу, цілком собі куряча!:)

    Аааааа які цікаві кльоцки вийшли!!!
    В рецепті пропонувався вибір?:) Якою ложкою закладати в бульйон, що кипить, «набувхашуюся» манку з яйцем?:) Хуч столовою?:) Хуч чайною?:)

    Чуйка мене не підвела!:)
    Я по половинці чайної клала!:)
    Ййййй такі монстри зварилися!!!:)
    Здоровезні!
    Смачнезні!
    Мʼякезні!!!

    Мммммм…
    Таааааак…
    А тре ж якось утілізувати недоїдки з холодильника?
    Якщо вже я солянку викреслила з постноворічного меню?:)

    Зненацька щось спеклося?:)
    На кшталт заливного пирога, схожого на піцу?:)
    Куди чудово вписалися якісь ковбаси, грудинка, огірки, сир та гриби?:)

    А вгомонитися я все так і не могла!:)
    Остапа продовжувало нести!:)))

    Й на хвилі моєї сьогоднішньої (та вже вчорашньої!!!) кухонної гіперактивності я ще й десерту наробила!
    Який має назву Бите скло!:)))

    В якісь моменти двох рук мені було замало?:)
    Та впоралася ж!!!:)

    Десь між усіма цими справами та стравами ще й гостей зустрічала!:)
    Чаями-кавами напувала!:) Чимось годувала!:)

    Дійсним доповідаю!
    Минулорічних салатів в холодильнику ніц нема!:)
    Завтра (сьогодні) щось витворю з курятиною, яка в бульйоні!:)
    Аааааа ще ж збиралася скумбрію пекти???

    Та про це я думатиму завтра (сьогодні вже!)!:)

    Ви там як?
    Цілі?
    Зазвичай на початку року я готую солянку. Цьогоріч щось пішло не так!:) Натрапила в інтєрнєтах на рецепт так званої поливки?:) Поки дочитала того рецепта, аж фізіомордія тряслася!:) Курячий бульййййййоооон!!! Кльоцки або галушки??? На манці??? Піііііішла спека в хату!!!:) Щось конче потрібне знайти в двох ґаздинь, у двох кухнях, двох холодильниках, одній морозилці, двох тамбурах - те ще завдання!:) Вишукала каструлу бульону!:) Одну!:) Поруч з нею - ще одну!:) Й в другій курятини стільки, що вистачило би б на виварку тої поливки!:) Натіліпала яєць із манкою! Дала можливість «набухатися» як тепер модно казати?:) Перший раз в житті жодного шматочка картоплі в ту юшку не додала!:) Ото тільки бульйон, курятина, манні кльоцки та зелень! В цілому все вийшло, як в давньому жарті про салат із авокадо з креветками!:) Виявилося, що в тій каструлі бульйон був не курячий!:) Але курятина з другої каструлі, яку я додала в першу, цілком собі куряча!:) Аааааа які цікаві кльоцки вийшли!!! В рецепті пропонувався вибір?:) Якою ложкою закладати в бульйон, що кипить, «набувхашуюся» манку з яйцем?:) Хуч столовою?:) Хуч чайною?:) Чуйка мене не підвела!:) Я по половинці чайної клала!:) Ййййй такі монстри зварилися!!!:) Здоровезні! Смачнезні! Мʼякезні!!! Мммммм… Таааааак… А тре ж якось утілізувати недоїдки з холодильника? Якщо вже я солянку викреслила з постноворічного меню?:) Зненацька щось спеклося?:) На кшталт заливного пирога, схожого на піцу?:) Куди чудово вписалися якісь ковбаси, грудинка, огірки, сир та гриби?:) А вгомонитися я все так і не могла!:) Остапа продовжувало нести!:))) Й на хвилі моєї сьогоднішньої (та вже вчорашньої!!!) кухонної гіперактивності я ще й десерту наробила! Який має назву Бите скло!:))) В якісь моменти двох рук мені було замало?:) Та впоралася ж!!!:) Десь між усіма цими справами та стравами ще й гостей зустрічала!:) Чаями-кавами напувала!:) Чимось годувала!:) Дійсним доповідаю! Минулорічних салатів в холодильнику ніц нема!:) Завтра (сьогодні) щось витворю з курятиною, яка в бульйоні!:) Аааааа ще ж збиралася скумбрію пекти??? Та про це я думатиму завтра (сьогодні вже!)!:) Ви там як? Цілі?
    20views
  • МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ ПІСЛЯ ВІЙНИ

    Ми зустрінемось після війни,
    Нам Госпо́дь допоможе здолати,
    Всі діяння того́ сатани,
    Що прийшов від життя нас звільняти.

    Ми зустрінемось після війни
    І ридати від радості бу́дем,
    Заколо́сяться знову лани
    І лунатиме пісня усюди.

    Ми зустрінемось після війни,
    Та жахіття війни не зітру́ться,
    Вони йтимуть у кожного сни,
    І герої в серцях збережуться.

    Ми зустрінемось після війни,
    Та оговтатись буде нам важко,
    Бо лягли наші до́ньки й сини,
    Не приго́рнуть батьки їх, як пташку.

    Ми зустрінемось після війни,
    Мабуть, слів підібрати не зможем,
    Бо руїни, і кров, й бур'яни...
    Й домовина героя є ложем.

    Ми зустрінемось після війни,
    І щасливі, що пекло позаду,
    Не чекали такої ціни́,
    І такого за мир тілопаду.

    10.06.2022 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ ПІСЛЯ ВІЙНИ Ми зустрінемось після війни, Нам Госпо́дь допоможе здолати, Всі діяння того́ сатани, Що прийшов від життя нас звільняти. Ми зустрінемось після війни І ридати від радості бу́дем, Заколо́сяться знову лани І лунатиме пісня усюди. Ми зустрінемось після війни, Та жахіття війни не зітру́ться, Вони йтимуть у кожного сни, І герої в серцях збережуться. Ми зустрінемось після війни, Та оговтатись буде нам важко, Бо лягли наші до́ньки й сини, Не приго́рнуть батьки їх, як пташку. Ми зустрінемось після війни, Мабуть, слів підібрати не зможем, Бо руїни, і кров, й бур'яни... Й домовина героя є ложем. Ми зустрінемось після війни, І щасливі, що пекло позаду, Не чекали такої ціни́, І такого за мир тілопаду. 10.06.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    21views
  • Трамп не дотримуватиметься гарантій безпеки для України, — NYT
    📌Немає підстав вважати, що закріплення гарантій безпеки на папері щось змінить для Трампа — і не лише через його тривалу історію ймовірного невиконання контрактів як бізнесмена та відмови від або спроб перегляду попередніх угод на посаді президента.
    📌 Трамп неодноразово заявляв, що навіть оборонна гарантія НАТО за статтею 5, схвалена Сенатом як міжнародний договір, у його розумінні діє лише за умови, що союзники сплачують свої «рахунки».
    📌 Сумніви щодо готовності Трампа дотримуватися американських гарантій безпеки для України починаються з того, що, попри періодичні погрози, він ніколи не виявляв навіть мінімальної готовності безпосередньо протистояти путінській росії.
    📌 Навпаки, протягом минулого року свого президентства Трамп суттєво скоротив військову та фінансову допомогу Україні, прийняв російську версію подій війни аж до абсурдних звинувачень України в її початку та неодноразово натякав на можливість ширшої економічної співпраці між США і росією.
    📌 Якщо Україна не може покластися на Трампа навіть у наданні допомоги в умовах відкритого вторгнення й агресії, важко уявити, що він зробив би це — не кажучи вже про військове протистояння з росією — у менш серйозній ситуації лише через формальне зобов’язання.
    📌 Щоб справді забезпечити свою безпеку, Україні було б значно доцільніше вимагати конкретних внесків у власну обороноздатність, а не покладатися на запевнення, у які ніхто — і тим більше путін — не повірить.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Трамп не дотримуватиметься гарантій безпеки для України, — NYT 📌Немає підстав вважати, що закріплення гарантій безпеки на папері щось змінить для Трампа — і не лише через його тривалу історію ймовірного невиконання контрактів як бізнесмена та відмови від або спроб перегляду попередніх угод на посаді президента. 📌 Трамп неодноразово заявляв, що навіть оборонна гарантія НАТО за статтею 5, схвалена Сенатом як міжнародний договір, у його розумінні діє лише за умови, що союзники сплачують свої «рахунки». 📌 Сумніви щодо готовності Трампа дотримуватися американських гарантій безпеки для України починаються з того, що, попри періодичні погрози, він ніколи не виявляв навіть мінімальної готовності безпосередньо протистояти путінській росії. 📌 Навпаки, протягом минулого року свого президентства Трамп суттєво скоротив військову та фінансову допомогу Україні, прийняв російську версію подій війни аж до абсурдних звинувачень України в її початку та неодноразово натякав на можливість ширшої економічної співпраці між США і росією. 📌 Якщо Україна не може покластися на Трампа навіть у наданні допомоги в умовах відкритого вторгнення й агресії, важко уявити, що він зробив би це — не кажучи вже про військове протистояння з росією — у менш серйозній ситуації лише через формальне зобов’язання. 📌 Щоб справді забезпечити свою безпеку, Україні було б значно доцільніше вимагати конкретних внесків у власну обороноздатність, а не покладатися на запевнення, у які ніхто — і тим більше путін — не повірить. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    39views
  • Українська буде додана до переліку мов, які використовуються у листуванні з Санта Клаусом.
    📩 Поштове відділення Санта Клауса розпочинає відповідні заходи з тим, щоб у найкоротший термін додати українську мову до переліку мов, які використовуються у листуванні з Санта Клаусом.
    🎅 Також зазначається, що Санта Клаус та поштові ельфи будуть раді отримати листи від українських дітей, а українські діти можуть писати свої листи до Санта Клауса рідною мовою.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Українська буде додана до переліку мов, які використовуються у листуванні з Санта Клаусом. 📩 Поштове відділення Санта Клауса розпочинає відповідні заходи з тим, щоб у найкоротший термін додати українську мову до переліку мов, які використовуються у листуванні з Санта Клаусом. 🎅 Також зазначається, що Санта Клаус та поштові ельфи будуть раді отримати листи від українських дітей, а українські діти можуть писати свої листи до Санта Клауса рідною мовою. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    36views
  • 🎬
    Коли 740 дітей помирали в морі, а всі держави світу казали «ні»,
    одна людина, яка мала всі причини мовчати, сказала «так».

    Був 1942 рік.

    Корабель дрейфував в Аравійському морі, мов плавуча труна.
    На борту — 740 польських дітей.
    Сироти.
    Ті, хто вижив у радянських трудових таборах, де їхні батьки померли від холоду й голоду.

    Вони пройшли через Іран — і натрапили на щось страшніше за неволю:
    ніхто не хотів їх прийняти.

    Британська імперія — найпотужніша сила того часу —
    відмовила їм у всіх портах Індійського узбережжя.

    «Не наша проблема. Пливіть далі».

    У дітей закінчувалася їжа.
    Ліки.
    Час.

    Дванадцятирічна Марія тримала за руку шестирічного брата.
    Перед смертю мати попросила її лише про одне — захистити його.
    Але як захистити, коли весь світ відвернувся?

    І тоді звістка дійшла до невеликого палацу в Гуджараті.

    Махараджа Джам Саґіб Дігвіджайсінгхі був дрібним правителем за мірками імперії.
    Британці контролювали його порти, економіку, армію.
    У нього було все, щоб промовчати й підкоритися.

    Але коли йому розповіли про 740 дітей, які гинуть, поки дипломати обговорюють папери,
    щось у ньому зламалося.

    — «Скільки дітей?»
    — «740, Ваша Високосте. Але британці заборонили їм вхід до Індії».

    Махараджа стиснув щелепи.

    — «Британці контролюють мої порти.
    Але вони не контролюють мою совість.
    Ці діти зійдуть на берег у Наванагара.
    Готуйте їм прийом».

    — «Але, Ваша Високосте, якщо ви кинете виклик британцям…»
    — «Значить, я кину виклик».

    Він передав кораблю повідомлення:
    «Ви тут бажані».

    Коли британська влада почала протестувати, цей невисокий чоловік з маленького князівства відповів:

    «Якщо сильні відмовляються рятувати дітей,
    тоді я — слабкий — зроблю те, на що ви не здатні».

    У серпні 1942 року корабель зайшов у порт Наванагар.

    Діти сходили на берег, мов примари — виснажені, хворі, з порожніми очима.
    Вони вже нічого не чекали.
    І не вірили.

    Махараджа чекав їх на причалі.
    У простому білому вбранні він став на коліна перед ними й сказав через перекладачів:

    — «Ви більше не сироти.
    Ви — мої діти.
    Я ваш Бапу — ваш батько».

    Марія відчула, як тремтить рука брата.
    Невже після стількох зачинених дверей це правда?

    А далі сталося ще важливіше.

    Махараджа не побудував табір біженців.
    Він побудував дім.

    У Балячаді з’явилася маленька Польща в Індії:
    польські вчителі,
    польська кухня,
    польські пісні в індійських садах,
    різдвяні ялинки під тропічними зорями.

    «Ваш біль намагався стерти вас, — сказав він. —
    Але ваша мова, культура, традиції — святі.
    Збережіть їх тут».

    Діти, яким казали, що вони нікому не потрібні,
    нарешті відчули дім.

    Томек знову почав сміятися.
    Аня заговорила.
    Марія дивилася, як брат бігає за павичами,
    і згадувала, що таке спокій.

    Махараджа приходив часто.
    Запам’ятовував імена.
    Святкував дні народження.
    Обіймав, коли вони плакали за батьками, які не повернуться.
    Викликав лікарів.
    Платив із власної кишені, щоб дати їм те,
    у чому імперії відмовили:

    гідність, дитинство, майбутнє.

    Чотири роки, поки світ палав,
    740 дітей жили як одна родина в серці індійського князя.

    Вони вчилися.
    Одужували.
    Починали мріяти.
    Знову ставали цілісними.

    Після війни їм довелося роз’їхатися.
    Вони стали лікарями, вчителями, інженерами, дипломатами, батьками.
    І ніколи не забули.

    У Варшаві з’явилася Площа Доброго Махараджі.
    Школи носять його ім’я.
    Та найважливіший пам’ятник — не з каменю.

    Це ті самі діти.

    Сьогодні, у віці 80–90 років, вони все ще зустрічаються
    і розповідають онукам історію про індійського правителя,
    який побачив за політикою просту істину:

    740 дітям був потрібен батько.
    І він ним став.

    У 1942 році, коли всі великі держави сказали
    «це не наша відповідальність»,
    одна людина сказала:

    «Тепер це мої діти».

    І врятувала 740 життів.

    Не імперії.
    Не армії.
    А відкрите серце, яке відмовилося рахувати співчуття як політичний ризик.

    Це не просто історія.
    Це нагадування:
    коли сильні зачиняють двері,
    іноді достатньо одного серця, щоб змінити світ….
    Post Kenguru.ua
    🎬 Коли 740 дітей помирали в морі, а всі держави світу казали «ні», одна людина, яка мала всі причини мовчати, сказала «так». Був 1942 рік. Корабель дрейфував в Аравійському морі, мов плавуча труна. На борту — 740 польських дітей. Сироти. Ті, хто вижив у радянських трудових таборах, де їхні батьки померли від холоду й голоду. Вони пройшли через Іран — і натрапили на щось страшніше за неволю: ніхто не хотів їх прийняти. Британська імперія — найпотужніша сила того часу — відмовила їм у всіх портах Індійського узбережжя. «Не наша проблема. Пливіть далі». У дітей закінчувалася їжа. Ліки. Час. Дванадцятирічна Марія тримала за руку шестирічного брата. Перед смертю мати попросила її лише про одне — захистити його. Але як захистити, коли весь світ відвернувся? І тоді звістка дійшла до невеликого палацу в Гуджараті. Махараджа Джам Саґіб Дігвіджайсінгхі був дрібним правителем за мірками імперії. Британці контролювали його порти, економіку, армію. У нього було все, щоб промовчати й підкоритися. Але коли йому розповіли про 740 дітей, які гинуть, поки дипломати обговорюють папери, щось у ньому зламалося. — «Скільки дітей?» — «740, Ваша Високосте. Але британці заборонили їм вхід до Індії». Махараджа стиснув щелепи. — «Британці контролюють мої порти. Але вони не контролюють мою совість. Ці діти зійдуть на берег у Наванагара. Готуйте їм прийом». — «Але, Ваша Високосте, якщо ви кинете виклик британцям…» — «Значить, я кину виклик». Він передав кораблю повідомлення: «Ви тут бажані». Коли британська влада почала протестувати, цей невисокий чоловік з маленького князівства відповів: «Якщо сильні відмовляються рятувати дітей, тоді я — слабкий — зроблю те, на що ви не здатні». У серпні 1942 року корабель зайшов у порт Наванагар. Діти сходили на берег, мов примари — виснажені, хворі, з порожніми очима. Вони вже нічого не чекали. І не вірили. Махараджа чекав їх на причалі. У простому білому вбранні він став на коліна перед ними й сказав через перекладачів: — «Ви більше не сироти. Ви — мої діти. Я ваш Бапу — ваш батько». Марія відчула, як тремтить рука брата. Невже після стількох зачинених дверей це правда? А далі сталося ще важливіше. Махараджа не побудував табір біженців. Він побудував дім. У Балячаді з’явилася маленька Польща в Індії: польські вчителі, польська кухня, польські пісні в індійських садах, різдвяні ялинки під тропічними зорями. «Ваш біль намагався стерти вас, — сказав він. — Але ваша мова, культура, традиції — святі. Збережіть їх тут». Діти, яким казали, що вони нікому не потрібні, нарешті відчули дім. Томек знову почав сміятися. Аня заговорила. Марія дивилася, як брат бігає за павичами, і згадувала, що таке спокій. Махараджа приходив часто. Запам’ятовував імена. Святкував дні народження. Обіймав, коли вони плакали за батьками, які не повернуться. Викликав лікарів. Платив із власної кишені, щоб дати їм те, у чому імперії відмовили: гідність, дитинство, майбутнє. Чотири роки, поки світ палав, 740 дітей жили як одна родина в серці індійського князя. Вони вчилися. Одужували. Починали мріяти. Знову ставали цілісними. Після війни їм довелося роз’їхатися. Вони стали лікарями, вчителями, інженерами, дипломатами, батьками. І ніколи не забули. У Варшаві з’явилася Площа Доброго Махараджі. Школи носять його ім’я. Та найважливіший пам’ятник — не з каменю. Це ті самі діти. Сьогодні, у віці 80–90 років, вони все ще зустрічаються і розповідають онукам історію про індійського правителя, який побачив за політикою просту істину: 740 дітям був потрібен батько. І він ним став. У 1942 році, коли всі великі держави сказали «це не наша відповідальність», одна людина сказала: «Тепер це мої діти». І врятувала 740 життів. Не імперії. Не армії. А відкрите серце, яке відмовилося рахувати співчуття як політичний ризик. Це не просто історія. Це нагадування: коли сильні зачиняють двері, іноді достатньо одного серця, щоб змінити світ…. Post Kenguru.ua
    Love
    Like
    4
    218views 1 Shares
  • ✊ 1 січня — День народження Степана Бандери.
    В кривавому ХХ століття лише збройна боротьба, а не віршики Вінниченка, могла дати шанс на існування. У той час Україна була окупована СРСР та Польщею. Степан Бандера спочатку боровся проти Варшави, потім проти Москви, і врешті-решт проти Берліну.
    Бандера організув атентат Броніслава Перацького за пацифікацію та Олексія Михайлова за Голодомор 1932-1933.
    Через радянську пропаганду довгий час не сприймався у центральній та східній Україні. Лише переосмислення власної ідентичності, яке відбулося через гібридну агресію кацапів у 2014 році, змусили суспільство переглянути роль Бандери у процесах націотворення та боротьби за самовизначення.
    Вже аж у ХХІ століття стало відомо про діяльність ОУН на Донеччині. Нині окупована Красногорівка колись була центром групи ОУН, а осередки відкривалися у Горлівці, Донецьку, Слов'янську, Краматорську та навіть у Таганрозі, який довгий час був поєднаний з Україною. І це все вдавалося йому організовувати, будучи в гітлерівському концтаборі Заксенгаузен.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ✊ 1 січня — День народження Степана Бандери. В кривавому ХХ століття лише збройна боротьба, а не віршики Вінниченка, могла дати шанс на існування. У той час Україна була окупована СРСР та Польщею. Степан Бандера спочатку боровся проти Варшави, потім проти Москви, і врешті-решт проти Берліну. Бандера організув атентат Броніслава Перацького за пацифікацію та Олексія Михайлова за Голодомор 1932-1933. Через радянську пропаганду довгий час не сприймався у центральній та східній Україні. Лише переосмислення власної ідентичності, яке відбулося через гібридну агресію кацапів у 2014 році, змусили суспільство переглянути роль Бандери у процесах націотворення та боротьби за самовизначення. Вже аж у ХХІ століття стало відомо про діяльність ОУН на Донеччині. Нині окупована Красногорівка колись була центром групи ОУН, а осередки відкривалися у Горлівці, Донецьку, Слов'янську, Краматорську та навіть у Таганрозі, який довгий час був поєднаний з Україною. І це все вдавалося йому організовувати, будучи в гітлерівському концтаборі Заксенгаузен. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Love
    1
    70views
  • То й що?:)
    Попрокидалися нарешті?:)

    Починаємо день!
    Починаємо рік!

    Пункт перший.
    Задонатили на ЗСУ та ППО?

    Хуткенько у кухню!
    Бо пункт другий - хто, якщо не ви, доїдатиме минулорічний олівʼєєєєє?:)

    Пункт третій!:)
    Зіпсую вам настрій!:)
    Показники комунальні передали?:)
    Бо перше ж на календарі!:)

    Я не тільки передала!:)
    Я й загальну суму порахувала!:)
    Запаморочення в башці трапилося ніяк не від успіхів життєвих!:)

    Ще ж учора?
    Щось й духовка в два заходи працювала?
    А померзли всі?:)
    Вирішила ввімкнути газовий котел раніше години за дві, ніж в моєму графіку?:)
    Й не на двієчку години на дві, як зазвичай?
    На трієчку ввімкнула!:)

    Під час знеструмлення пішла перемикати на одиничку!:)
    Без ліхтарика!:)
    Авжеж!:)
    Перемкнула!:)

    В якийсь момент розумію, що в хаті якось занадто тепло?:)))
    Ммммммати Вввввасилева!!!:)
    Та я ж в темряві вертанула той газовий регулятор аж на четвірку!!!:)
    Йййййййоооойййй, я - вввввівцяяяя!:)
    Уявити собі не можу, на скільки я збільшила той газовий рахунок з три години на четвірці?:)

    Ну то що вже…
    Маємо те, що маємо!:)

    Ви як там?
    То й що?:) Попрокидалися нарешті?:) Починаємо день! Починаємо рік! Пункт перший. Задонатили на ЗСУ та ППО? Хуткенько у кухню! Бо пункт другий - хто, якщо не ви, доїдатиме минулорічний олівʼєєєєє?:) Пункт третій!:) Зіпсую вам настрій!:) Показники комунальні передали?:) Бо перше ж на календарі!:) Я не тільки передала!:) Я й загальну суму порахувала!:) Запаморочення в башці трапилося ніяк не від успіхів життєвих!:) Ще ж учора? Щось й духовка в два заходи працювала? А померзли всі?:) Вирішила ввімкнути газовий котел раніше години за дві, ніж в моєму графіку?:) Й не на двієчку години на дві, як зазвичай? На трієчку ввімкнула!:) Під час знеструмлення пішла перемикати на одиничку!:) Без ліхтарика!:) Авжеж!:) Перемкнула!:) В якийсь момент розумію, що в хаті якось занадто тепло?:))) Ммммммати Вввввасилева!!!:) Та я ж в темряві вертанула той газовий регулятор аж на четвірку!!!:) Йййййййоооойййй, я - вввввівцяяяя!:) Уявити собі не можу, на скільки я збільшила той газовий рахунок з три години на четвірці?:) Ну то що вже… Маємо те, що маємо!:) Ви як там?
    91views
  • ❌Україна не атакувала резиденцію Путіна, — представники Нацбезпеки США та ЦРУ

    За словами американського чиновника, Україна прагнула завдати удару по військовій цілі, яку вже атакували раніше, розташованій у тому ж регіоні, що й резиденція Путіна, але не поблизу.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ❌Україна не атакувала резиденцію Путіна, — представники Нацбезпеки США та ЦРУ За словами американського чиновника, Україна прагнула завдати удару по військовій цілі, яку вже атакували раніше, розташованій у тому ж регіоні, що й резиденція Путіна, але не поблизу. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    62views
More Results