9 лютого 1826 року в Курську народився Костянтин Трутовський – український художник-живописець і графік, друг Тараса Шевченка, ілюстратор його поезій, а також творів Гоголя, Марка Вовчка, Лермонтова, Крилова, та ін. Академік Імператорської Академії Мистецтв, член Королівської бельгійської спілки акварелістів.
Дитячі роки минали як у Курську, де був дім його діда, Олексія Івановича Мойсеєва, так і на Харківщині, в слободі Попівка-Семенівка (нині – село Попіска Краснопільського району Сумсьуої області). На той час це було помежів’я українсько-російських етнічних територій, тож згодом українські мотиви стануть провідною темою творчості художника.
Після чотирирічного навчання у приватному пансіоні у 1839 році вступив до Миколаївського інженерного училища в Петербурзі, де зійшовся близько з російським письменником Федором Достоєвським, який теж навчався в училищі. Пізніше Трутовський стане автором першого відомого портрета Достоєвського.
Саме Достоєвський привертає увагу художника до творів Миколи Гоголя. Відчувши себе українцем, Трутовський починає шукати українське середовище в Петербурзі, знайомиться з Тарасом Шевченком. Водночас, слідом за Достоєвським, вступає до революційного гуртка так званих «петрашевців», і лише випадковість рятує його від арешту в 1849 році та сумної долі членів цього гуртка – смертного вироку, що був замінений для них на сибірську каторгу.
Трутовський у цей час закінчує Петербурзьку Академію Мистецтв. Але суд над товаришами та важка атмосфера імперського Петербургу часів імператора Миколи І загалом пригнічує його і заважає творчості. Художник з родиною повертається в Україну, проживаючи у своїх маєтках в Курській та Харківській губерніях, де написав свої найкращі твори. У 1860 році йому було присвоєно звання академіка Імператорської Академії Мистецтв.
Він належав до характерного для другої половини ХІХ століття реалістично-академічного напрямку, але його картинам притаманний сентиментальний романтизм. Художник наче намагався зберегти на своїх картинах український світ, який починав зникати під впливом русифікаторської політики російського царату. Пізніше картини Трутовського мали неабиякий попит як сюжети для поштівок. Серед найвідоміших картин - «Дівчина зі снопами», «Повінь», «Колядки в Малоросії», «Сорочинський ярмарок», «Хоровод в Курській губернії», «Побачення», «Кобзар над Дніпром» (портрет Тараса Шевченка з кобзою). Всі свої українські картини Костянтин Трутовський мріяв об’єднати в два великих цикли – «Альбом сцен українського життя» (акварелі) та «Живописна Україна».
Картини Костянтина Трутовського зберігаються зараз в різних музеях світу, зокрема – в Національному художньому музеї України, російському музеї в Петербурзі і Третьяковській галереї в Москві.
🕯Помер 17 березня 1893 року у маєтку своєї матері в селі Яківлівці, Обоянського повіту Курської губернії (тепер Пристенський район Курської області росії). Похований в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі, який у 1924 році більшовики зруйнували, разом із цвинтарем. Тож наразі місце поховання великого художника лишається невідомим.
9 лютого 1826 року в Курську народився Костянтин Трутовський – український художник-живописець і графік, друг Тараса Шевченка, ілюстратор його поезій, а також творів Гоголя, Марка Вовчка, Лермонтова, Крилова, та ін. Академік Імператорської Академії Мистецтв, член Королівської бельгійської спілки акварелістів.
Дитячі роки минали як у Курську, де був дім його діда, Олексія Івановича Мойсеєва, так і на Харківщині, в слободі Попівка-Семенівка (нині – село Попіска Краснопільського району Сумсьуої області). На той час це було помежів’я українсько-російських етнічних територій, тож згодом українські мотиви стануть провідною темою творчості художника.
Після чотирирічного навчання у приватному пансіоні у 1839 році вступив до Миколаївського інженерного училища в Петербурзі, де зійшовся близько з російським письменником Федором Достоєвським, який теж навчався в училищі. Пізніше Трутовський стане автором першого відомого портрета Достоєвського.
Саме Достоєвський привертає увагу художника до творів Миколи Гоголя. Відчувши себе українцем, Трутовський починає шукати українське середовище в Петербурзі, знайомиться з Тарасом Шевченком. Водночас, слідом за Достоєвським, вступає до революційного гуртка так званих «петрашевців», і лише випадковість рятує його від арешту в 1849 році та сумної долі членів цього гуртка – смертного вироку, що був замінений для них на сибірську каторгу.
Трутовський у цей час закінчує Петербурзьку Академію Мистецтв. Але суд над товаришами та важка атмосфера імперського Петербургу часів імператора Миколи І загалом пригнічує його і заважає творчості. Художник з родиною повертається в Україну, проживаючи у своїх маєтках в Курській та Харківській губерніях, де написав свої найкращі твори. У 1860 році йому було присвоєно звання академіка Імператорської Академії Мистецтв.
Він належав до характерного для другої половини ХІХ століття реалістично-академічного напрямку, але його картинам притаманний сентиментальний романтизм. Художник наче намагався зберегти на своїх картинах український світ, який починав зникати під впливом русифікаторської політики російського царату. Пізніше картини Трутовського мали неабиякий попит як сюжети для поштівок. Серед найвідоміших картин - «Дівчина зі снопами», «Повінь», «Колядки в Малоросії», «Сорочинський ярмарок», «Хоровод в Курській губернії», «Побачення», «Кобзар над Дніпром» (портрет Тараса Шевченка з кобзою). Всі свої українські картини Костянтин Трутовський мріяв об’єднати в два великих цикли – «Альбом сцен українського життя» (акварелі) та «Живописна Україна».
Картини Костянтина Трутовського зберігаються зараз в різних музеях світу, зокрема – в Національному художньому музеї України, російському музеї в Петербурзі і Третьяковській галереї в Москві.
🕯Помер 17 березня 1893 року у маєтку своєї матері в селі Яківлівці, Обоянського повіту Курської губернії (тепер Пристенський район Курської області росії). Похований в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі, який у 1924 році більшовики зруйнували, разом із цвинтарем. Тож наразі місце поховання великого художника лишається невідомим.
Українська
English
