ПерфекціонізЬм - то про мене!:)))

Мені конче потрібно, щоб в телефоні все було розсортовано за теками!:) А теки - за абеткою!:)

Тарілки в шафці - за розміром!:) Щоб стрункими шеренгами або рядами!:)
Й не дай, Боже, стояли навкоси!:)

Горнятка з чашками й філіжанками - на поличках за розміром, формою та метою використання!:)

Кришки з каструль та пателень також щоб були вишикувані рівненько й за розміром!:)

Миски й каструлі - щоб одна в одній!;)
Від найбільшої до найменшої!:)

Рушники на гачках - квіточкою донизу!:)

Труселя та шкарпетки - щоб складені певним чином!:)

Штани та футболки - під лінієчку! Рівненькими стопками!:)

Навіть білизна на мотузці вся повинна висіти за правилами!:) Моїми!:)

Уявляєте собі, як складно поруч зі мною існувати всім оточуючим?!:)
А як ппппссссешу й нервуюся я, коли щось впадає на око не за рангом й ранжиром?:)))

Таке ж ставлення в мене й до життя взагалі та будь-якого планування!:)

Беленію зранку!:)

По-перше, з тими «доброзичливими» ссссусідами багато не наплануєш?…

По-друге, брешуть всі?:)

Синоптики вчора обіцяли днів пʼять дощів?
То зранку терміново потрібно чалапати в город по помідори???

Аааааа енергетики погрожували плановим вимкненням світла по селі???

Мені ж хуч розірвися?
До розумних?
Чи до красивих?:)

За планом моєї консервативної діяльності на порядку денному - лечо!
Відповідно, без блендера чи мʼясорубки ніяк не обійтися? А без світла як їх використовувати?:)

Збирати помідори завтра?
Під дощем???

Посунулася сьогодні!:)
Визбирала два відра!:)

Дощу нема!:)
Не тільки реального?:)
Віртуального також вже нема!:)

Я вам більше скажу!!!
Світло є!!!:)
В іншій частині села нема!:)

Й як мені тепер бути???
Починати отой заготовчий гармидер?:)
А якщо світло таки вимкнуть?:)
Я ж - чемна стара?:) Інколи!:) Трошки буваю!:)

Й якщо щось піде не так, пертиму таке вишукане матюччя, що сусіди вимушені будуть ховатися по своїх хатах?:)

Розгублена вкрай взагалі нічого не роблю!:)
До ослінчика прирослася дупою й цигарку нервово цмулю!:)))

А щоб життя хуч трошки солодкішим здавалося, сусідка Люба пригостила мене двома відрами своєї картоплі!:)

Я ж вже придбала 300 кг?
Й до наступного врожаю цього цілком вистачить?:)
Але як можна відмовитися від картоплі, коли тобі її з доброю душею дарують?:)

Обожнюю своє село!

Ви там як?

Скільки років, а досі обожнюю цю композицію!🍁

Сссссцкцбнблдгсня…
В новини хуч не заглядай…
Тривога за тривогою.
Якась хххня дзилинчить, ппппписюни з ППО той непотріб ганяють.
Щось десь гепає…

Ааааа в інтернетах українці сруться!:)
Як то кажуть?:)
- Коли українці сруться, це значить, що обстановка більш-менш норм.
Якщо щось страшне - українці обʼєднуються!

Обожнюю наше село!!!
Поки містяни чубляться, коли доводять безглуздість необхідності створення якихось продовольчих запасів, село живе своє життя!

Й мовчки робить те, що робили селяни завжди. В будь які часи.
Вввввййййобує.
Скільки сил та можливостей є, вввввйобує.
Готується до зими.

Аж заздрю тим, хто може дозволити собі таку собі легковажність?…
Вроджене почуття відповідальності, генетична памʼять, кількісно-якісний склад родини та, на жаль, багаторічний особистий досвід, не передбачає можливості розслабити булки…

Ні в девʼяностих, ні в чотирнадцятому, ні навіть в двадцять другому ті запаси, які вся моя родина та я мали завжди, зайвими не були.

Зрозуміло, що й зараз нічого хорошого від братерського сусідства очікувати не слід?
Тому готуємося до зими.

Я ж про моє чудове село?
За половину дня прям під хвіртку привезли чергових сотню килограмів картоплі! Й ще сто привезуть в понеділок!

Оооооттакезного бройлера!
Шшшшмат кровʼянки кг на півтора!
Домашньої курячої ковбаси!
Пʼять відер їдла для курей!

Борошно, цукор, сіль, гречка, рис, макарони, олія в нас є з запасом завжди!

Так, картоплю я лінуюся ростити, тому купую.
Буряки з морквою поки в городі.
Але ж вродило добре!

Цибулю свою вже вибрали й майже всю використали на консервацію.
То придбали ще.

Докупили ще перців.
Бо свої також всі по банках!:)
Баклажани терпляче очікують, поки я нарешті зверну на них увагу!:)

Скільки вже закатано банок, гадки не маю!:)
До льоху поки що не ходила!:)
Синочок тільки встигає туди тягати чергові слоїки!:)

На випадок відсутності електрики є генератор, павербанки, ліхтарики, батарейки.

На випадок відсутності газу є дровʼяна плита. Й дрова для неї також є.

В наявності турбопіч для двору. Газовий туристичний примус для кухні. По скрині сухого спирту й свічок.

У дворі криниця.
Й кількасот літрів води вже зберігається в різних ємностях.

В сараї курки, які несуть яйця! Й яких, якщо що, також можливо зʼїсти?:)

Туристичний душ та маленький прилад для прання, які заряджаються від USB, є.
Мильно-рильне приладдя також ж в асортименті.

Аби були цілі голови.
Й дах над ними.
Все інше подолаємо.

Дуже обожнюю цю пісню!!!🎵❤️🥰

Обожнюю творчість Кріс!🎵❤️🥰

За підсумками скаженого ночеру нового нічого…
РЙ.
Всі цілі?


Оскільки після зливи в гідне місце свою ннннненавість й шалену лють прилаштувати не було можливості, бо в квітниках занадто мокро, спрямувала свої зусилля на хатнє господарство…


Ппппппі-пііііі-пі-віддраїла пів кухні.
Спустошила холодильник. Й його відпі-пі-пііііі… Аж блищить тепер!:)


Моя зграя з ентузіазізьмом утилізувала всі недоїдки з того холодильника!:) Обожнюю свій гуртожиток!:) Який дружньо, колективно, весело та з вогником накопичує каструлі та миски з пів ложкою різноманітного їдла!:)


Не менш весело та з вогником я перемила увесь посуд, який зібрався після матусіного забрала, що впало?:)


А ще ганяла пралку. Тричі!


А ще синочок доповів, що придбав новий змішувач для ванної. Бо попередній втомився служити й зненацька склав рапорт про завершення свого життєвого шляху…


На його придбання й пішли залишки моєї пенсії, яку нещодавно тільки нарахували!:)
Ще й синочок додавав!:)


Ну й їсти приготувала!:)
Дуже не заморочувалася!:)
Зварила макаронів та насмажила напівфабрикатних коКлет!:)


Все.
Здулася.
Пішла вильожуватися.
Читати новини.
Що там ще йййййбнсцкблдгсня наробила…
Й далі пппппсешити та нннненавидіти…

Обожнюю цю композицію!🎵❤️

Я ОБОЖНЮЮ ЦЕЙ ПРЕКРАСНИЙ СВІТ!!! ♥️🎶😇🤠✨♥️🌹♥️✨

Це дивне відчуття,коли ти лежиш в темній кімнаті,читаєш електронну книгу "Доктор Сон" і раптом чуєш поруч богатирський храп.
Останній раз у мене волосся дибки ставало,коли над будинком шахєдіна летів.
Я обожнюю цього кота. 🙄
Спонсор виділення адреналіну і холодного поту. З ним у мене ніколи не знизиться кортизол і не вичерпається любов до ближнього свого.