#тварини Бірюзовий мотмот: перлина тропіків. Бірюзовий мотмот (Eumomota superciliosa) — це яскравий представник родини мотмотових, що мешкає в тропічних лісах Центральної та Південної Америки. Цей птах вражає своїм унікальним виглядом і поведінкою, що робить його справжньою окрасою природи. Зовнішній вигляд Бірюзовий мотмот вирізняється своїм барвистим оперенням. Його голова прикрашена яскравою бірюзовою "коронкою", яка контрастує з темно-зеленим тілом і синюватим хвостом. Найхарактернішою рисою є довгий хвіст із "ракеткоподібними" пір’їнами на кінці, що нагадують маятник. Ці пір’їни птах може рухати, створюючи своєрідний візуальний сигнал. Місце проживання Цей вид поширений від південної Мексики до Коста-Рики, надаючи перевагу вологим тропічним лісам, узліссям і чагарниковим заростям. Бірюзовий мотмот часто гніздиться в норах, які викопує в м’якому ґрунті або використовує покинуті нори інших тварин. Поведінка та харчування Мотмоти — вправні мисливці. Вони полюють на комах, дрібних ящірок і навіть фрукти, чатуючи на здобич із гілки та стрімко кидаючись за нею. Їхній характерний рух хвостом, що нагадує маятник годинника, допомагає відлякувати хижаків або привертати увагу партнерів. Цікаві факти Бірюзовий мотмот часто є символом тропічної природи в країнах Центральної Америки. Їхні гнізда можуть сягати до 2 метрів углиб землі, що забезпечує захист від хижаків. Назва "мотмот" походить від звуку, який видають ці птахи, — низького "мот-мот". Охорона виду Хоча бірюзовий мотмот не вважається зникаючим видом, вирубка тропічних лісів становить загрозу для його середовища існування. Збереження природних екосистем є ключовим для захисту цього яскравого птаха. Бірюзовий мотмот — це справжній скарб природи, що поєднує красу, грацію та унікальність. Спостерігати за ним у дикій природі — незабутній досвід для кожного любителя природи.

#технології LoFi Engine — офлайн генератор музкики з відкритим кодом для ПК. Програма генерує та програє треки в стилі #LoFi. Також в програмі є звуки моря, дощу, вітру, співу птахів тощо, які можна слухати як з музикою, так і без музики окремо. ℹ️ В програмі можна змінювати тло, керувати як мишею, так і клавіатурою, не потребує інтернету для роботи, якщо генерований трек не подобається, можна кілька разів натиснути на кнопку скидання. Завантажити: https://github.com/meel-hd/lofi-engine/releases/tag/app-v1.0.0

Apple оновлює AirPods Pro 2, AirPods 4 та AirPods 4 ANC з новими функціями. ⚪️ Додано студійний запис звуку завдяки чипу H2 та Voice Isolation. ⚪️ AirPods можуть керувати зйомкою на iPhone або iPad — натисненням на ніжку. https://channeltech.space/gadgets/airpods-will-get-studio-recording-and-camera-control-features/

#поезія А тінь виходить – густа, кремезна. Над нею – човен, під нею – весла. Дивися – зелень тече крізь вени. Сховай під серцем її для мене, бо буде витися, буде бігти, точити зуби, ламати кігті об кожен спогад, об кожен спалах, чуття загострить і гнів розпалить. Моя свідомість – піщинок тисяча: у вовчих хащах і норах лисячих я слід гублю, розсипаюсь, здрібнююсь, зрікаюсь звичок, імен і здібностей. Я розбиваюсь на сотні пазлів. Щоб стати полум’ям, мушу згаснути. Викидаю ключа, щоб знайти вихід. І хто б не кричав у мені, я тихо виходжу у ніч, у сліпе нікуди. Чорт забирай, я тут є і буду, скільки б світів у мені не розбилось, і начхати на виснаження й безсилість. Між словами – тиша – срібляста ниточка – ніч дзвенить в повітрі, як з льоду виточена, а зірки – кришталь – на соснових плечиках – а мороз зашкалює, і від вечора залишаються тільки уламки місяця, а під ними тіні гарцюють, бісяться, всі скелети з шафи виходять з мороком – не забудь купити бухла і колива. Тіні біжать, сторожкі і рвані. Лезом ножа видираю пам’ять з кожного нерва, трощу, випалюю. І нічого мого більше вже нема у мені. Я щоночі стою на краю безодні – у похмурих застиглих лісах підводних залишаю усіх – бо далі не можна. Захистити ще їх би. Від мене. Кожного. Хай горять яскравіше за зорі й промені, у цій темряві всі вони – голос полум’я, що до вічного дерева шлях освітлює, в безконечній зимі крапля сонця літнього. Я виловлюю з хаосу звуки й дотики, у прадавніх лісах сто стежок витоптую, заростаю гіллям, розчиняюсь у синяві, випускаю на волю страхи і сни мої. Стукотять колеса, земля йде вихилом. Липнуть руки, від страху спирає дихання. Знову потяг, і я у нім, наче в савані. І нічого мого більше вже нема у мені. І не вийти, не вилетіти, не вистрибнути. Десь між горами прямовисними опиняюся, поміж скелями. Небо сплавлюється, вистелюється синім холодом, болем, кригою. Я кричатиму, щоб не вигоріти, я шумітиму, щоб воскреснути під порожнім, бездонним всесвітом. Іолана Тимочко

4 червня о 13:45 на Полтавщині оголосили сигнал повітряної тривоги. А вже за хвилину мешканці обласного центру почули звук вибуху. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=43265

#цікаве The Cosm — спортбар з гігантським екраном з ефектом присутності. Унікальний спортбар, розташований у центрі міста, відомий своїм величезним LED-екраном площею понад 200 квадратних метрів. Завдяки цьому гості можуть насолоджуватись трансляціями спортивних подій у надвисокій якості, ніби перебуваючи на стадіоні. Екран охоплює більшу частину стіни, створюючи ефект повного занурення для кожного відвідувача. The Cosm використовує інноваційні технології для оптимізації звуку та зображення, забезпечуючи найкращі враження навіть у найзаповненішому залі.

ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ Шур-шур-шур — трава під кроком босим, Вітер гне її, мов струнний спів. Тихо шепче світ про щось доросле: Про думки, встають що замість слів. Кап-кап-кап — на зовні плаче небо, Краплі б’ють об шибку, наче дзвін. Дощ приходить там, де дуже треба, І змиває з серця давній сплін. Тук-тук-тук — це серце рве простори, Наче вибух в спогадах гучних. Все горить в очах, летить угору Спалах мрій у звуках неземних. Ку-ку-ріку! — зранку день приходить, Півень світ будити вже навчивсь. Наче дзвін у грудях стук говорить, Щоби кожен за життя моливсь. Жу-жу-жу — це літо вже над лугом, Бджоли роблять власний хоровод. Кожен звук стає живим малюнком, Що веде крізь вірш у дивний код. Мирослав Манюк 14.06.2025

#віршпісня #ІринаВірна "(не) ПО-дріб-НО" автор тексту ©irina_virna Музика та виконання #Suno #поезія #вірш "...твоє кохання йому більше не потрібне.." - по підвіконню вибивають дощу краплі дрібно. "... тво-є... (відлуння) ...мо-є..." "...ко-ха-ння... (муркотіння) ... ба-жа-ння..." "...йо-му... (питання) ...ко-му?" "... біль-ше... (шепотіння) ...ли-ше..." "...не...не... не... (голосіння) ...є-є-є" "...по-тріб-не... (прохання) ... дріб-но..." "...не...не... не... (завивання) ...є-є-є" Моє кохання подрібнено на мікроелементи звуків дощових крапель - життя моменти. 14.06.2025

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Шхуна, яка донедавна безрезультатно обстрілювала нас, почала стрімко наближатися, готуючись до абордажу. Але ми встигли добряче пошкодити її палубу точними залпами. Раптом ядро з флейта свиснуло просто над головами та з гуркотом врізалося у фальшборт. — До бою! — скомандував Фернандо в ту мить, коли шхуна готувалася зчепитися з нами. Він попрямував туди, де мала розгорнутися битва, і я рушив слідом за ним. Наша абордажна команда була повністю готова до «ввічливого візиту» супротивника. Діогу, що очолював її, наказав облити палубу водою, зробивши її слизькою, а також розсипати уламки скла й гострі металеві предмети. Супротивники, які перебралися на наш борт відразу втрачали рівновагу та падали з криками болю, порізані й покалічені. Тих, кому вдалося встояти на ногах, зустрічали мушкетні залпи, списи й боллоси індіанців. Зрозумівши, що все йде зовсім не так легко, як планувалося, нападники почали відступати, намагаючись повернутися на свій корабель. Але ми кидалися за ними слідом, не даючи змоги відчепити шхуну. У цей момент флейт, який досі підтримував своїх союзників вогнем, раптово розвернувся і рушив до виходу з бухти. — Це дуже схоже на Прониру, — буркнув Фернандо, відбиваючи атаку одного з піратів. — Кинути своїх на загибель і самому рятувати сраку. Але я певен, що він мене впізнав. У ту ж мить на мене кинувся здоровань із сокирою. Я ледве встиг ухилитися й відповісти ударом шаблі. Втеча Пронири остаточно деморалізувала команду шхуни, яка ще мить тому люто боролася. Більшість почала панічно відступати. Їхній капітан, погрожуючи важкою шаблею, намагався підбадьорити підлеглих, та його зусилля були марними. Тим часом Гільєрме, розмахуючи якірним ланцюгом, кидався на ворогів, змушуючи їх стрибати за борт. Діогу, сорочка якого вже була залита кров’ю, видерся на шканці, де вступив у двобій із кремезним мулатом — настільки гігантським, що навіть Діогу поруч із ним здавався худим коротуном. Раптом я почув постріл. Усе навколо ніби завмерло. Я чув свист кулі, здавалося ще мить і... Врятувала діжка, кинута кимось в хаосі бою за мить до цього. Вона врізалась в ноги, я не втримався й упав, відчуваючи, як час розтягується. Кожен звук ставав окремим вибухом у вухах. Я почув, як куля пролетіла над головою, пробивши дошку фальшборту. Тієї ж миті, коли я торкнувся палуби, з вигуком на мене кинувся супротивник. Його тінь нависла, а в руці блиснуло лезо тесака. Я встиг лише відкотитися, і з глухим стуком залізо встромилося в дошки, саме туди, де щойно була моя шия. Поки він шарпав зброю, намагаючись її витягти, я вже стояв на колінах, стиснув шаблю й усміхнувся. Час знову пішов, і наша розмова продовжилася. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/26 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#жарт Динозаври повернулись? На одному з віддалених островів Тихого океану нібито зафіксовано унікальне явище — табун істот, неймовірно схожих на динозаврів, що вибігають зі своєї схованки в джунглях. Місцеві жителі стверджують, що неодноразово чули дивні звуки, а тепер маємо відео, яке важко пояснити логікою. На кадрах видно, як істоти, схожі на тиранозаврів мчать відкритим простором, мов із минулого — прямо з крейдового періоду. Насправді це лише оптична ілюзія. Відео програється у зворотному порядку, створюючи враження бігу динозаврів. Насправді на ньому — коаті, милі ссавці з родини єнотових. Їхні підняті вгору хвости і справді виглядають вражаюче доісторично. 🙂