#історія #речі Ох, ці окуляри для тих, хто вважав дужки на вухах моветоном! Пенсне – це не просто оптичний прилад, а справжній аксесуар епохи, що красномовно промовляв про статус, інтелект (чи його вдалу імітацію) та витончений смак свого власника. Забудьте про нудні окуляри – пенсне було декларацією стилю! 🧐✨ Назва походить від французького "pincer", що означає "щипати", адже трималися вони на носі завдяки пружинному механізму або просто силі тертя. Звучить не дуже комфортно, правда? Проте, саме ця "неприборканість" додавала їм шарму. Щоб надіти пенсне, потрібна була певна вправність і, зізнаймося, трохи театральності. 🎭🤏 Справжній розквіт пенсне припав на XIX – початок XX століття. Це була епоха, коли читання стало модним, а короткозорість — інтелектуальною хворобою. Лікарі того часу радили не носити окуляри постійно, а лише за потреби, тому пенсне, яке легко знімалося і ховалося у кишеню, було ідеальним рішенням. До того ж, це було неймовірно зручно для кокетливих поглядів через плече або швидкого «оцінювання» співрозмовника. 😉📚 Уявити без пенсне доктора Ватсона, Алісу Фрейндліх у ролі Людмили Прокоф'євої або незрівнянного Еркюля Пуаро просто неможливо! Воно додавало героям (і їхнім реальним прототипам) особливої гостроти погляду, мудрості та навіть трохи снобізму. Мотузочки та ланцюжки для пенсне, які кріпилися до одягу, були окремим витвором мистецтва: із золота, срібла, з гравіюванням та інкрустаціями. 🔗💫 З появою зручніших і функціональніших окулярів на дужках, пенсне поступово відійшло в історію, ставши символом минулої епохи. Проте, воно залишило помітний слід не лише в оптиці, а й у моді, літературі та кінематографі, нагадуючи нам, що навіть найпростіші предмети можуть мати свій власний, неповторний характер. Це був світ, де навіть спосіб бачити був частиною образу.

#історія #постаті Едгар Аллан По: Архітектор наших кошмарів. 19 січня 1809 року народився чоловік, який перетворив депресію, тривожність та готичний сум на найприбутковіший експортний товар американської літератури. Едгар Аллан По не просто писав оповідання — він створював механізми, які змушували серця читачів битися швидше, а потилицю вкриватися сиротами. 🖋️ Його життя було схожим на один із його творів: рання смерть батьків, конфлікти з вітчимом, борги, алкоголь і постійне відчуття неминучої катастрофи. Але саме цей «коктейль» зробив його батьком сучасного детективу. Без його Огюста Дюпена ми б ніколи не побачили Шерлока Холмса чи Еркюля Пуаро. По першим зрозумів, що логіка — це найгостріша зброя проти хаосу. 🕵️‍♂️ Проте справжню славу йому принесли «жахливі» оповідання та поезія. Його «Ворон» став першим літературним поп-хітом, який знав напам'ять ледь не кожен англомовний читач того часу. По вмів майстерно описувати стан людини на межі божевілля, коли межа між реальністю та нічним жахом стирається. Він зробив смерть естетичною, а страх — інтелектуальним. 🐦‍⬛ Його вплив на світову культуру важко переоцінити. Французькі символісти його обожнювали, Говард Лавкрафт вважав своїм учителем, а сучасні кінорежисери досі намагаються відтворити ту густу, липку атмосферу безвиході, яку він створював за допомогою лише паперу та чорнила. По довів, що найтемніші куточки людської душі — це найкраще місце для пошуку натхнення. 🕯️ Він помер за загадкових обставин, наче намагаючись залишити останню загадку, яку не зможе розв'язати жоден детектив. Едгар По залишився в історії як майстер, що навчив нас насолоджуватися власним страхом і бачити красу в тінях. 💀

#історія #культура Трембіта: голос гір, що пережив імперії. Мало що так промовляє про душу народу, як його музичні інструменти. І коли мова заходить про українські Карпати, то першим на згадку спадає не бандура, не сопілка, а її величність – трембіта. Цей найдовший духовий інструмент у світі, що сягає до чотирьох метрів завдовжки, є не просто артефактом минулого. Це живий свідок історії, що зберігає у своєму глибокому тембрі відлуння століть, не підвладних жодним імперським амбіціям. Історія трембіти – це історія гір. Вона народилася з потреби. Коли мобільні телефони були лише фантазією Жюля Верна, а пошта долала перевали тижнями, трембіта була головним комунікатором горян. Це не був інструмент для салонних концертів чи придворних забав. Її могутній голос розносився на десятки кілометрів, сповіщаючи про народження та смерть, про весілля та небезпеку, про вихід овець на полонину та повернення худоби додому. Вона була голосом пастухів, що збирали свої стада, і голосом ватагів, що попереджали про набіг чужинців. Уявіть собі: густий туман повзе по схилах, а звідкись, прорізаючи цю молочну завісу, долинає низький, протяжний звук. Він несе інформацію, він кличе, він заспокоює. Це не просто музика – це код, що передається від серця до серця через кілометри дикої природи. Кожна мелодія, кожен вібрато мав своє значення, зрозуміле лише тим, хто жив у цій суворій, але мальовничій реальності. Трембіта – це також майстерність. Виготовлення такого інструмента – це ціла наука, що передається з покоління в покоління. Стовбур смерічки, розщеплений навпіл, ретельно вичищений, висушений, а потім знову скріплений березовою корою. Це не просто дерево, це живий організм, що дихає разом із музикантом, відгукується на найменший подих. І кожен, хто хоч раз чув трембіту наживо, знає: її звук – це не просто вібрація повітря, це вібрація самої землі, самого серця Карпат. У часи, коли кордони перекроювалися як забагнеться королівським дворам та кремлівським диктаторам, трембіта залишалася незмінною. Вона пережила Австро-Угорщину, Польську Республіку, радянський союз і досі є символом незламності духу. Вона нагадує, що є речі, які неможливо знищити указами чи танками: глибоке коріння культури, зв'язок людини з природою та потужний, непереможний голос свободи. Сьогодні трембіта не лише лунає на фестивалях та у фольклорних ансамблях. Вона стала джерелом натхнення для сучасних музикантів, які намагаються інтегрувати її архаїчний, але такий потужний звук у нові жанри. Це доказ того, що справжнє мистецтво не має терміну придатності. Воно лише змінює форми, але його сутність залишається незмінною – бути мостом між минулим і майбутнім, між людиною та вічністю.

#new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Злата Огнєвіч і Юля Юріна Беньки-Бубеньки (2026) https://youtu.be/cizpNuUD53E

11 декабря в Украине отмечается День памяти крымчаков и евреев Крыма — жертв нацизма Это день, когда Украина напоминает миру о трагедии, которая затронула десятки тысяч жизней. В 1939 году в Крыму проживало 65 452 еврея, среди них более 7 000 крымчаков — это малочисленный коренной еврейский народ Крыма, говорящий на крымскотатарском языке и имеющий уникальные религиозно-культурные традиции. Нацисты уничтожили около 40 000 евреев и крымчаков, и после освобождения полуострова в живых осталось только 499 человек. Но есть и важная, светлая часть этой истории: 68 жителей Крыма получили звание Праведников народов мира — за то, что спасали евреев и крымчаков, рискуя собственной жизнью. Их поступок — напоминание, что даже в самые тёмные моменты человечность может победить. Украина укрепляет защиту коренных народов Крыма Задолго до полномасштабной войны Украина официально признала коренные народы Крыма и их исторические права. 1 июля 2021 года Верховная Рада приняла закон №1616-IX, определяющий крымских татар, караимов и крымчаков как коренные народы Украины. 21 июля 2021 года закон подписал президент Владимир Зеленский. Россия до сих пор пытается подменить смысл этого решения и стереть культурную идентичность этих народов. Россия повторяет те же механики уничтожения, только в новом обличии После оккупации Крыма в 2014 году Москва: — отрицает права коренных народов, — подавляет их политическое представительство, — пытается переписать историю Холокоста и нацистской оккупации, — использует трагедии прошлого в пропагандистских целях. Это та же логика, что и в XX веке: уничтожить память, растворить культуру, заставить народы исчезнуть “юридически”. Почему эта дата важна Израилю Опыт крымчаков, евреев Крыма и Праведников — это прямой мост между Украиной и Израилем. Он показывает, что манипуляции России в отношении истории всегда ведут к разрушению, а не к миру. Сегодня, когда Кремль снова пытается представлять себя “миротворцем”, эти уроки нужно помнить особенно остро. ❓Вопрос к читателям Как Израилю и Украине лучше защищать память коренных народов Крыма от российских манипуляций и попыток переписать историю? НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Полная статья здесь👇 https://news.nikk.co.il/11-dekabrya/ НАновости — Новости Израиля | Nikk.Agency

«Россия ведёт кампанию против Биньямина Нетаньяху»: Иерусалимский институт стратегических исследований (JISS) требует от ШАБАК противодействия Цитата: «В последние месяцы российские агенты, выдавая себя за политических оппонентов премьер-министра Биньямина Нетаньяху, развернули в социальных сетях Израиля манипулятивную кампанию, призывая к его отставке. Пока что её воздействие, похоже, ограничено, но она отражает намерение вмешаться во внутренние дела Израиля и должна рассматриваться как призыв к действию в преддверии года выборов». Именно поэтому выводы Даниэля Ракова, опубликованные 24 ноября 2024 года Jerusalem Institute for Strategy and Security (JISS), следует воспринимать не как обычную политическую аналитку, а как предупреждение о внешнем вмешательстве, нацеленном на израильскую демократию. С самого начала российские операторские группы предполагали, что правительство Нетаньяху может быть более благосклонно к Москве. Поэтому они маскировали свои сообщения под публикации сторонников «Ликуда» и «Ха-Байт ха-Йехуди». Так создавалась ложная картина: будто «свои» внутри Израиля продвигают интересы России. На самом деле — это был внешний актор. По состоянию на 31 июля 2025 года ивритоязычная кампания «Доппельгангера» резко изменила траекторию: она стала атаковать лично премьер-министра и требовать его немедленной отставки. Статистика, приведённая в исследовании, говорит сама за себя: 80% всех публикаций кампании (56 из 70) были направлены против Нетаньяху. Количество сообщений выросло на 70% (с 41 до 70). Риторика этих постов была предельно агрессивной. В сообщениях звучали обвинения в: «государственной измене»; «оставлении заложников»; «затягивании войны ради сохранения власти»; «изоляции Израиля»; ответственности за «военные преступления» в секторе Газа; экономическом кризисе; и даже «навязывании второго Холокоста» еврейскому народу. Такие утверждения должны выглядеть как внутренний протест, но их цель — подрыв доверия к израильским институтам и попытка расколоть общество. JISS подчёркивает: Россия стремится ослабить Израиль изнутри, отдалить его от западных партнёров и заблокировать любую помощь Украине. Это не внутренняя дискуссия. Это внешняя операция. Институт рекомендует ШАБАКу: поднять тему иностранного вмешательства на уровень стратегического приоритета; не обращаться к Москве с просьбами “остановить кампанию”; сосредоточиться на нейтрализации IT-инфраструктуры и всех причастных структур. Полный материал — здесь: 👉 https://news.nikk.co.il/protiv-binyamina-netanyahu/ Вопрос к вам: Как Израиль должен реагировать на такие операции? Должно ли общество обсуждать это открыто — уже сейчас, а не в год выборов? #Израиль #НАновости #NAnews #Netanyahu #IsraelSecurity #Russia #InfoWar #Ukraine распространяйте в ФБ: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0Be45Xv5gaL1JjYtLkma87nKnopYAirrvZSwDLhJ8pc5Cm67rdaBEEUSReKLwvUuAl

Украинский стендап от Юлии Онищенко в Израиле — большие сольные концерты в ноябре 2025 в Хайфе (30) и Тель-Авиве (22). Юлия Онищенко — одна из самых смелых и ярких украинских комикесс новой европейской сцены. Родом из Одессы, она живёт и выступает в Берлине, собирая солдаути благодаря честному, острому и живому юмору. Её программа «Кінчай» — это про взросление, тело, ошибки, сексуальность и темы, о которых обычно стараются молчать. 📍 Где и когда: Хайфа — 30 ноября, The Wild, hativat golani 8. Тель-Авив / Яффо — 22 ноября, haTsorfim 29. Организатор — творческое пространство Nothing: place without commitment, которое привозит в Израиль независимых артистов, pop-up проекты и атмосферные камерные мероприятия. Пара слов от артистки «Халльо! Це Юля Онищенко і я виступлю в Ізраїлі зі своєю сольною програмою “Кінчай”! Концерт “Кінчай” я писала 5 років, а якщо чесно — майже усе свідоме життя. Почала в 5». Кому «Кінчай» может понравиться • Тем, кто любит честный стендап без фильтров. • Женщинам, которым важно услышать откровенные темы без стыда и табу. • Тем, кто ценит умный, наблюдательный юмор с самоиронией и жизненными деталями. • Всем, кто скучает по украинской интонации и живой подаче на своей волне. ❓ А вы были на украинском стендапе в Израиле? Кого из украинских комиков вы бы хотели увидеть здесь? ⬇️ Узнайте больше здесь: https://nikk.agency/ukrainskij-stendap-ot-julii/ НАновости — независимые новости Израиля и Украины. 👉 Расшарьте в Facebook для тех, кому это может быть необходимо — кому «Кінчай» может понравиться: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02roj8ZZkL5vnL1aM78gUxn7EL4X7wv6i2eSWHxLJxteegGP5gWXUqe1d9JFEX7xWkl

Від темряви до тебе Ця пісня була написана про те, як ми познайомилися, і, можливо, стала натхненням для пісні «Один момент». https://youtu.be/lulG6Tj4r08?si=3ayU6CanCojtDcOF #КохаЮля #кохаю #юля #тимійвсесвіт #кохання

Загублений без тебе Це частина набору. Контраст до цієї пісні можна знайти в Я з тобою. https://youtu.be/1pEfTEX8jM8?si=zpKqd3JazTuhG-U5 #КохаЮля #кохаю #юля #тимійвсесвіт #кохання

Я з тобою Це частина набору. Контраст до цієї пісні можна знайти в Загублений без тебе. https://youtu.be/FX-g-2NORhE?si=mQUbnHJdBSmUbejy #КохаЮля #кохаю #юля #тимійвсесвіт #кохання