«Шахтар» з голом-шедевром Педріньо на очах у Ахметова розгромив АЗ: відеоогляд чвертьфіналу Ліги конференцій #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @топові прихильники https://brovarysport.net.ua/?p=36656

День Ейфелевої вежі День Ейфелевої вежі, що відзначається 31 березня, відзначає річницю завершення будівництва Ейфелевої вежі в 1889 році. Ця культова споруда, що височіє в самому центрі Парижа, Франція, є не лише архітектурним дивом, але й символом французької культури та винахідливості. Відкриття всесвітньо відомої Ейфелевої вежі відбулося у 1889 році, 31 березня. З цього часу заведено відзначати день народження «Залізної пані». Кожен хоч раз чув про 300-метровий символ Франції, що знаходиться на Марсовому полі. Вежа отримала назву на честь свого творця – Густава Ейфеля. Спочатку вважалося, що споруда є тимчасовою, адже вона встановлювалася як символ багатства та незалежності французького народу на честь сторіччя революції та для проведення міжнародної виставки. Після закінчення національних гулянь конструкцію планували розібрати, але підприємливі французи уже встановили на верхівках радіоантени. Тому практична цінність вежі була незаперечна, і її вирішили залишити. Побудована на честь сторіччя Французької революції, Ейфелева вежа спочатку була зустрінута скептично і з обуренням з боку критиків, які сумнівалися в її конструктивній надійності та естетичній привабливості. Однак незабаром кований шедевр Гюстава Ейфеля з відкритою решіткою завоював серця і став архітектурним дивом, яким захоплюються в усьому світі. Ейфелева вежа була найвищою у світі рукотворною спорудою до завершення будівництва Крайслер-білдінг у Нью-Йорку в 1930 році. Її будівництво було технологічним дивом свого часу, завершене в рамках бюджету і з мінімальними жертвами, що є рідкісним подвигом для проектів такого масштабу. День Ейфелевої вежі – чудова нагода дізнатися більше про цю культову споруду. Чи знали ви, що Ейфелева вежа складається з 18 000 металевих частин і що з моменту відкриття її відвідали понад 250 мільйонів людей?

ПЕЙЗАЖІ УКРАЇНИ Й КВІТИ М АРЧУКА ( Анатолієві Марчуку з нагоди відкриття першої виставки у званні НАРОДНОГО художника України) Незламна Україна і пейзажі, І на полотнах квіти Марчука, Які, неначе вартові на стражі. Тепер і їхня доля нелегка́. Поло́тна всі, немов живі створіння, Які про МИР голо́сять-гомонять, Як в українців, в них міцне коріння, Їх, як і нас, орді не залякать. Пейзажі України неповторні, І квіти є окрасою для них, Вони в природі всі нерукотворні І більше ж бо ніде́ нема таких. Всі квіти, що так манять і чарують, Марчук в свої́х творіннях змалював, Мов на паркеті всі вони танцюють, Бо сво́ю душу в кожну з них вкладав. Усі поло́тна просто шедевральні, Вони торують ПЕРЕМОЗІ путь, І квіти такі ніжні, геніальні… Вони, як ми, Вкраїною живуть. Незламна Україна й ніжні квіти, Пейзажів неповторна вся краса, Вони такі, як українські діти, Й над ними будуть мирні небеса! 10.07.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

🏆 Увечері 12 березня відбуваються перші матчі 1/8 фіналу Ліги конференцій УЄФА 2025/26. ⚽️ Шахтар у першому матчі в Познані переграв польський Лех (3:1) з голом-шедевром бісіклетою від Ізакі. 🥅 У поєдинку потенційних суперників гірників у чвертьфіналі АЗ Алкмар вирвав перемогу в Спарти (2:1). 🔛 Страсбург переміг Рієку (2:1), а Райо Вальєкано здолав Самсунспор (3:1). 🏆 Ліга конференцій УЄФА 1/8 фіналу. Перші матчі. 12 березня 🔹 19:45. 🇵🇱 Лех Познань (Польща) – 🇺🇦 Шахтар (Україна) – 1:3 Голи: Ісхак, 70 – Марлон Гомес, 36, Невертон, 48, Ізакі, 85 🔹 19:45. 🇳🇱 АЗ Алкмар (Нідерланди) – 🇨🇿 Спарта Прага (Чехія) – 2:1 Голи: Перротт, 29, 87 – Войта, 50 🔹 19:45. 🇭🇷 Рієка (Хорватія) – 🇫🇷 Страсбург (Франція) – 1:2 Голи: Майсторович, 76 – Панічеллі, 2, Годо, 72 🔹 19:45. 🇹🇷 Самсунспор (Туреччина) – 🇪🇸Райо Вальєкано (Іспанія) – 1:3 Голи: Маріус, 21 – Алемао, 15, 78, Альваро Гарсія, 40 #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #речі 🫧 Слизький шлях до цивілізації: Ода шматку мила 🫧 Якщо ви думали, що шлях людства до прогресу вимощений виключно золотом чи залізом, ви помилялися. Він густо змащений жиром і посипаний попелом. Саме так — із поєднання цих малоапетитних інгредієнтів — народилося мило, наш головний союзник у боротьбі за право не пахнути як середньовічний ринок у базарний день. 🧼 🌿 Шумерський стартап Перші згадки про мило датуються 2800 роком до н.е. Давні шумери, ці генії меліорації та пивоваріння, збагнули: якщо змішати воду, луг і деревну золу, виходить субстанція, що непогано відмиває вовну. Про особисту гігієну тоді ще не надто мріяли, але чисті шкарпетки (або їхній прототип) уже були в пріоритеті. 🏛️ Гора Сапо: Красива легенда чи мильна бульбашка? Етимологи-романтики обожнюють легенду про римську гору Сапо. Мовляв, там спалювали жертовних тварин, а суміш топленого жиру та попелу стікала під дощем у річку Тибр. Римські господині помітили, що в цій «магічній» воді прати значно легше. Гарно, але малоймовірно. Хімічна реакція омилення потребує значно вищих концентрацій лугу та стабільної температури, ніж може запропонувати випадкова калюжа біля жертовника. Римляни, попри свій інженерний геній, частіше використовували для миття дрібний пісок або олію (стригіль у зуби — і вперед), а мило вважали дикунською вигадкою галлів. 🏰 Похмурі часи та запашна розкіш У Середньовіччі стосунки з водою стали напруженими. Коли інквізиція почала підозрювати, що часте миття — це ознака язичництва або надмірної любові до тілесного, миловаріння перейшло у розряд елітарного мистецтва. У XVI столітті шматочок мила коштував дорожче за хорошу книгу. Його дарували королевам, а іспанське «кастильське» мило на основі оливкової олії було справжнім «айфоном» свого часу. ⚗️ Хімія та промисловий бум Справжній прорив стався наприкінці XVIII століття, коли Ніколя Леблан навчився добувати соду з кухонної солі. Мило перестало бути предметом розкоші й перетворилося на зброю масового ураження... бактерій. Пастер і Кох довели, що брудні руки — це не просто неестетично, а й смертельно. ✨ Сьогодення Сьогодні мило — це маркетинговий шедевр. Ми купуємо «крафтові» бруски з ароматом свіжоскошеної трави та сліз єдинорога, забуваючи, що в основі лежить все та ж проста іронія: щоб стати чистим, потрібно скористатися продуктом хімічного шлюбу жиру та соди. Бережіть себе, мийте руки і пам'ятайте: цивілізація починається там, де закінчується бруд. 🧴🚿

#дати #свята Блиск крізь віки: Чому 13 березня ми згадуємо про силу каміння? У світі, де цифрові активи стають дорожчими за реальні, Всесвітній день коштовностей (Jewel Day), що відзначається 13 березня, нагадує про прадавню пристрасть людства до того, що можна потримати в руках і що не втрачає цінності тисячоліттями. Це свято не лише про розкіш і цінники з багатьма нулями, а про майстерність, геологічну рідкість та символізм, що супроводжує нас від неоліту до високої моди. 💎 Історія прикрас — це історія соціального статусу та магії. Первісні люди носили мушлі та ікла звірів як обереги, а згодом золото та самоцвіти стали мовою влади. 13 березня обрано для вшанування ювелірів — тих рідкісних фахівців, які вміють перетворити грубий шматок породи на витвір мистецтва, що грає зі світлом за законами фізики та оптики. ✨ Чому коштовності — це більше, ніж просто «цяцьки»: Технологічний виклик: Обробка алмазу чи смарагда — це математичний розрахунок ідеальних кутів заломлення світла. Одна помилка майстра — і дорогоцінний камінь перетворюється на пил. 🔨 Історична пам'ять: Саме прикраси найчастіше розповідають археологам про торговельні зв'язки давніх цивілізацій. Скіфська пектораль чи корони монархів — це застиглі в золоті політичні маніфести. 👑 Українське ювелірне мистецтво: Від стародавнього Києва до сучасних брендів, українські майстри завжди славилися роботою з емалями, золотом та перлами. Наша школа поєднує візантійську розкіш із сучасним мінімалізмом. 💍 Цей день — чудовий привід дістати з родинної скриньки бабусину каблучку чи просто помилуватися вітриною, де виставлені шедеври ювелірної справи. Адже коштовність — це не лише інвестиція, це емоція, закарбована в мінералі, яка переживе свого власника на сотні років. 📜

Дружина Вальверде вибухнула емоціями прямо на трибунах після неймовірного хет-трику уругвайця. У першому матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів Реал розгромив Манчестер Сіті з рахунком 3:0. Головним героєм вечора став уругвайський півзахисник Феде Вальверде, який оформив хет-трик у ворота підопічних Пепа Гвардіоли. Неймовірний шедевр Феде змогла побачити його дружина Міна Боніно, яка спостерігала за грою на трибунах. Її емоційна реакція на хет-трик моментально стала вірусною у соцмережах – Міна не змогла стримати захоплення та радість, разом у кадрі потрапила й реакція травмованого Едера Мілітао на блискучу гру мадридців. #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport

#історія #постаті Василь Сімович: Людина, яка навчила українців розмовляти за правилами (і не тільки). Коли ми говоримо про «будівничих нації», зазвичай уявляємо гетьманів із шаблями або поетів із трагічними очима. Проте справжня незалежність починається з коми, правильно вжитого відмінка та усвідомлення того, що твоя мова — це не «діалект околиці», а виточена інтелектуальна зброя. 11 березня 1880 року народився Василь Сімович — людина, чиє життя було присвячене саме цій делікатній місії. 🖋️📜 Буковина, Прага та «Граматика» на руїнах імперій Сімович не просто вивчав мову — він її систематизував у часи, коли світ тріщав по швах. Його «Граматика української мови», видана у 1918 році, стала справжнім бестселером. Уявіть: навколо вирує Перша світова, розпадаються імперії, а Сімович спокійно пояснює, як правильно вживати кличний відмінок. Пріоритети здорової людини, чи не так? 🧐🎓 Його діяльність була справжнім мостом між Галичиною, Буковиною та Наддніпрянщиною. Він розумів: якщо ми не випрацюємо єдиний стандарт, нас розтягнуть по фонетичних квартирах. Василь Сімович став одним із тих, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, відсікаючи зайві нашарування, якими так щедро намагалася «обдарувати» нас сусідня росія. 🚫🇷🇺 Не лише філологія, а й культурний менеджмент Якби у 1920-х існував LinkedIn, профіль Сімовича виглядав би приголомшливо: * Голова товариства «Просвіта»: займався масовою освітою, коли це ще не було мейнстримом. * Професор у Празі: викладав в Українському високому педагогічному інституті, готуючи кадри для майбутньої держави. * Редактор наукових видань: тримав інтелектуальний рівень української еміграції на європейській висоті. * Упорядник «Кобзаря»: зробив шедевр Шевченка доступним і текстологічно вивіреним для нових поколінь. 📖✨ Скептицизм як чеснота Сімович був відомий своєю прискіпливістю. Він не терпів дилетантства та «шароварщини» в науці. Його праці — це не просто перелік правил, а глибоке філософське осмислення того, як слово формує реальність. Він критикував спроби москви уніфікувати українську мову під імперські лекала, за що, звісно, не був там у фаворі. Але хіба справжній інтелектуал може прагнути схвалення від деспотії? 🎭🤨 Чому це важливо сьогодні? Сьогодні, коли ми знову відвойовуємо свій мовний простір, постать Сімовича нагадує: мова — це не лише засіб комунікації, це кордон. І цей кордон має бути чітким, аргументованим і захищеним фаховими знаннями. Василь Сімович довів, що філолог може бути таким же воїном, як і солдат у траншеї. Тільки його зброя — словник, а поле битви — свідомість нації. 🛡️🇺🇦

Але для дитини кожен такий малюнок — справжній шедевр. І уявіть її емоцію, коли цей малюнок раптом з’являється на футболці. Її власний дизайн. Її маленька гордість. У конструкторі FATLINE можна завантажити будь-який малюнок і перетворити його на унікальну річ. І тоді дитячі шедеври перестають лежати у коробках. Вони живуть новим життям! Покажіть дитині своє захоплення: речі з власними малюнками дитини – безпрограшний варіант! 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг

#історія #постаті 10 березня — Пабло Сарасате (1844): коли іспанська скрипка зазвучала як виклик усій Європі 🎻🇪🇸 1844 рік, 10 березня, Памплона — місто, відоме биками та фестивалями, подарувало світу не просто музиканта, а віртуоза, який перетворив скрипку на інструмент, здатний змагатися з будь-яким оркестром. Пабло де Сарасате-і-Наваррете (повне ім’я, бо чому б не підкреслити аристократичну нотку в біографії простого генія?) з дитинства вражав: у 5 років вже грав на скрипці, у 8 — дебютував публічно, а в 12 — поїхав до Парижа вчитися в консерваторії, де швидко став зіркою. Його техніка була такою блискучою, що сучасники жартували: «Сарасате грає так, ніби диявол позичив йому пальці». 😈 Але не тільки техніка робила його легендою. Сарасате склав понад 50 творів, серед яких «Циганські наспіви» (Zigeunerweisen, op. 20) — шедевр, що досі змушує скрипалів пітніти від заздрощів. Ця п’єса, натхненна угорським фольклором, поєднує віртуозність з емоційністю, і саме вона стала його візитівкою. Він гастролював Європою, Америкою, навіть росією (де, до речі, познайомився з Чайковським, який присвятив йому свій вальс). Сарасате не просто грав — він інтерпретував, додаючи іспанського вогню в класичні форми. Його стиль вплинув на ціле покоління: від Хейфеца до сучасних виконавців, бо хто ще міг грати так чисто й швидко, ніби скрипка — продовження його душі? Іронія долі: попри славу, Сарасате залишався скромним — не любив диригувати, не писав симфоній, зосередившись на тому, що робив найкраще. Помер 1908-го в Біарріці, залишивши спадщину, яка доводить: іноді один інструмент може перевершити оркестр. Його день народження — нагадування, що справжній геній не потребує помпезності, а лише струн і натхнення. Якщо Ви думаєте, що класика нудна, послухайте Сарасате — і переконаєтеся в протилежному. https://youtu.be/CjIj_Fx1M4A?si=Zrw6HJae_TOBeAQd