ЛЬОДОВИКОВЕ ЦАРСТВО #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

Україно! Пишаємось! 🟣Київ був заснований у 482 році 🟣Масове хрещення киян було 988 року 🟣Хрестив Русь Князь Володимир (956-1015 роки життя) 🟣Москва заснована в 1147 р. Юрієм Долгоруким 🟣При цьому Юрій Долгорукий не заснував Москву (!), а віджав її у суздальського боярина Кучко Степана Івановича, який володів селами по річці Москва, вбивши його https://cutt.ly/qF3Pnmd 🟣Сам Юрій Долгорукий був праправнуком (!) Володимира Святославовича, який хрестив Русь. І похований Юрій Долгорукий - у Києві біля Києво-Печерської Лаври https://cutt.ly/YF3DoGc Тож для північних сусідів – Київ сакральне місце! ☝️Територія Київської Русі становила: - XI століття 800 000 кв.км - XII століття 1 300 000 кв.км https://cutt.ly/oF3S7Z3 І простягалася Київська Русь від Чорного Моря до Балтійського та Білого Морів! Для порівняння, територія України сьогодні "всього" 603 548 кв км 🇺🇦 Назва "Україна" вперше згадується у Київському літописі 1187 ❗❗❗ https://cutt.ly/XF3DBD8 І жодного відношення до "окраїни" не має, навпаки, докорінно слова "Країна" - держава. Назва ж "Російська Імперія" була придумана Петром-1, який перейменував Московську державу, 22 жовтня 1721 року, використовуючи назву іншої держави https://cutt.ly/9F3GpHI Навіщо? 🟢Ну, по-перше, що Ви знаєте про Московське царство до ребрендингу?) https://cutt.ly/rF3HJGU 🟢По-друге, Русь - вже на той час була дорогим і шанованим європейським брендом. Київські князі перебували у родинних зв'язках практично з усіма королівськими будинками Європи. Пам'ятаю каплицю святої Маргарити в Единбурзі, де вказано, що вона є онукою київського князя Ярослава Мудрого (!) https://cutt.ly/MF3060c А те, що французька Королева Ганна була дочкою Ярослава Мудрого, знає навіть Макрон;) https://cutt.ly/gF8OWFQ Русь – була одним із європейських центрів освіти. Перший навчальний заклад згадується 988 роком у "Повісті минулих літ" https://cutt.ly/oF3HQjy Другий з'явився у 1030 р., створений Ярославом Мудрим у Новгороді Острозьку академію засновано у 1576 році Києво Могилянська - у 1615 рік 📚📚📚Саме Києво Могилянська академія стала колискою російської освіти. Випускники академії були засновниками низки шкіл у Росії та Білорусі, особливо у XVIII столітті. Ними були засновані школи та семінарії майже у всіх містах Росії: Москві, Петербурзі, Смоленську, Ростові, Тобольську, Іркутську, Холмогорах, Твері, Білгороді, Суздалі, Вятці, Вологді, Коломні, Рязані, Пскові, Великому Устюзі, Астрахані, Костромі, Володимир на Клязьмі та інших містах. Вчителями у цих школах переважно були випускники Київської академії https://cutt.ly/5F3JUSN 🧐Відомий вчений Михайло Ломоносов також був випускником Києво-Могилянської академії. Щоправда, до цього він закінчив «Спасську Школу», засновану випускником тієї ж Києво-Могилянської академії https://cutt.ly/WF8Pinx ⚔️🛡️⚔️Важливо також пам'ятати про українських воїнів. Вся Європа знає не з чуток про українських козаків. І не лише із підручників. Майже у всіх європейських війнах, яких були сотні, кожен третій найманець був український козак. Історія другої світової війни без українців не була б такою, якою вона виявилася. Про це свідчать страшні цифри втрат, понад 50% загиблих громадян СРСР були саме українці. Росії вкрай некомфортно бути світовим суб'єктом, котрий не має своєї історії, своєї назви та свого народу. Адже "русский" це теж не національність, а приналежність до території. https://cutt.ly/7F30Jlo А російська мова - штучна https://cutt.ly/PF3098J І не просто всю історію України нас намагаються знищити. Українську мову забороняли 134 рази❗❗❗ https://cutt.ly/6F3KxTL 😔Українців знищували голодомором у 1932-1933 рр. -- комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн. 500 тис. українців https://cutt.ly/dF3KI61 😔Депортували на Далекий Схід https://cutt.ly/fF3KGp0 😔У нас відбирали родючі території https://cutt.ly/vF3Vtk4 Можна продовжити довгий перелік злочинів та крадіжок, які намагається приховати Московія, спадкоємець традицій Орди. Але в них нічого не вийде. Вони не вивчили уроки історії. Українці – нація, яка успішно виживає в умовах хаосу та загрози останні 400 років. Не одна імперія, що зіткнулася з нами, вже припинила існування. І це також чекає на сучасну росію. Для українців, на відміну від росіян, цінна не територія, а свобода та гідність. І поки що існує у Світі хоча б один українець (а українська діаспора одна з найбільших у Світі) у росії немає шансів. А значить, ми неодмінно переможемо!💙💛 🖍️ текст Nataliya Ogienko

🔥24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто. 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Не маючи осадних знарядь, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов. Похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до війни.

Сподобалися ці слова... От і вирішила зробити такі листівки для чоловіків і жінок... Тим більше, що вчора одна моя знайома по Фейсбуці померла, а сьогодні інша... Світлі і хороші люди уходять... Царство їх Небесне...🙏🕯☦️

Душа і спокій... «Серед Карпатських лісів» (ессе "Повернення до витоків" фрагмент) Душа людини — як вічний мандрівник, що шукає притулок у світі, сповненому шуму й метушні. Її прагнення просте, але водночас величне: знайти спокій, що огорне її теплим серпанком умиротворення, що дозволить злитися з гармонією світу. І де, як не серед Карпатських лісів, схованих у обіймах туманного ранку, їй варто шукати цей споконвічний прихисток? Карпати — це не просто гори, це душа України, її не розгадана таємниця, її глибока і трепетна пісня. Тут, де тисячолітні ліси здіймаються до неба, немов хранителі давніх легенд, розкинулося царство спокою. Небо, як срібна вуаль, повільно стелиться над вершинами, а тумани м'яко сповивають кожне дерево, мов ніжний подих природи. Вранці, коли перші промені сонця пробиваються крізь густу імлу, світ тут народжується знову. Серед стрімких схилів чути лише шепіт вітру і дзвінку пісню гірських потоків, що прокладають собі шлях між камінням. У цьому величному мовчанні природи душа знаходить те, що марно шукає у гомінкому світі — спокій. Старезні буки і смереки розповідають незримі історії, притишено гомонять між собою, запрошуючи кожного шукача тиші стати часткою цієї казки. Достатньо лише зупинитися, вдихнути глибоко це чисте, гірське повітря, і відчути, як усе зайве зникає. Душа більше не блукає у лабіринтах тривог — вона відпочиває, слухаючи симфонію Карпат. Тут можна довго дивитися на м’яку ходу хмар над верховинами, на мерехтіння роси на травах, на пташиний політ між древами. І розуміти: спокій — він завжди тут. Він не вимагає, не кличе, не умовляє, просто є, як сама природа, як вітер у верховітті, як вічне биття серця землі. Карпатські ліси — це не просто куточок природної краси. Це місце, де душа знаходить себе. І коли сутінки м'яко вкривають гори, а зорі розкидають свої світлі стежки на чорному оксамиті небес, ти розумієш: спокій не в далекій мрії, він тут, у серці Карпат, у тобі самому. Хочеться знову і знову повертатися сюди. Полинути в цей вічний затишок природи, де душа, нарешті, віднаходить свій прихисток та спокій... https://t.me/RuslanSpeaks ✍️ «Моя Україна» 18.05.2023 (із неопублікованого.Із моїх архівів)

#поезія Я чекатиму Вас... Я чекатиму Вас, розпочавши таємне зізнання Із колиски віків, що тріпоче, мов серце в мені. Хай поніжить вуста медом Раю Еллада безкрайня, Не потрібна вуаль, від сьогодні кружляю без тайн я, У нових почуттях ясним Фебом умить спломенів. Де відкриті богам, наче скрині, людські таємниці, Де замішаний хліб на халкідських незламних мечах. Там чекатиму Вас незворушним і каміннолицим, А в душі - буревій, без обіймів гарячих не спиться, Падолистом зі сліз в мене спокій до нитки пропах. Хай паде Менелай у жертовник любові зомліло, Хай в амура вкраде незворушний Паріс вмілий лук. Щоб стріла віднайшла чуйне серце п'ятою Ахілла, Щоб найтихша струна в ніжних надрах умить забриніла Та кохання дощі заливали байдужість мілку. Є не тільки слова в арсеналі любовнім осяйні, У свічадо дивлюсь: там то Пан, то Геракл, то Зевс. Де ступаєте крок - розчищаю авгієві стайні, З сотень тисяч жінок Ваше яблуко чвар одностайне, Хай розквітне вогонь, мов завіт Прометея воскрес. Афродіто моя, не дозвольте зірватись Ікаром З пурпурових небес аж в Аїдове царство пітьми. Мов на плечах тягар, я схилився під поглядом карим Ваших дивних очей, то невже поборовся намарно? Кров'ю всіх ворогів-опонентів долоні підмив. Віднайде ж Одіссей в океанах життя свою пристань, Вже самотності дощ ти моїми очима не плач. Як розтане війна, Колізей відбудуємо, звісно, Я чекатиму Вас, як серпанок на небо пречисте, Наче хліба й вистав зачекався покірний глядач. Автор невідомий

Сподобалися ці слова... От і вирішила зробити такі листівки для чоловіків і жінок... Царство їх Небесне...🙏🕯☦️

👑 Молоді жінки у соцмережах усе частіше пишуть про захоплення фліртом, який вони бачать у історичних серіалах, які зараз на підйомі, та мріють про таке ж ставлення і до себе. Цей феномен набирає обертів у соцмережі, та про що він насправді - це тільки фантазії чи щось більше? Ми звикли спостерігати за старомодними, аристократичними залицяннями, які розгортаються у таких серіалах як "Бріджертони", "Пірати" і "Величне століття". Але тепер захоплення лицарством на рівні історичних драм перетворюється на улюблений та швидкозростаючий феномен покоління Z в соцмережах. Він називається "ставлення як до принцеси". 📝 У Instagram можна знайти понад 130 тисяч публікацій із хештегом #princesstreatment ("ставлення як до принцеси"). У центрі тренду - інфлюенсерка із Юти Кортні Палмер, самопроголошена "принцеса-домогосподарка". У своїх відео на ТікТок, які набрали 7,6 мільйонів переглядів, вона розповідає про суперечливі очікування від чоловіка: "У ресторані з чоловіком я не розмовляю із адміністратором, не відриваю двері і не замовляю їжі". Коли королеву Вікторію коронували в 1837 році, США охопила справжня "вікторіанська лихоманка": американки хотіли знати про неї абсолютно все - аж до її черевиків челсі, каже Аріанна Чернок, професорка історії Бостонського університету. До середини ХХ століття діснеївський мультик "Попелюшка" і трансляція коронації Єлизавети II сприяли ще більшій популяризації жінок із королівських родин у США. ✅ Таким чином, "ставлення як до принцеси" - це не зовсім правильна назва. Сенінг вважає, що це не опис стилю життя принцеси, а радше інтерпретація лицарства у соцмережах. У середньовіччі лицарство представляло систему лицарських відносин із своїм кодексом поведінки. Але в сучасній історії лицарство асоціюється із традиційним і ввічливим ставленням чоловіків до жінок, що, на думку деяких вчених, є зміцненням традиційних гендерних ролей і проявом "приязного, патріархату". На думку соціологів, титул королеви має "напружений, політичний" підтекст, у той час як принцес розглядають через рожеві окуляри молодості, романтики та діснеївських фантазій. І все ж ставлення до принцес може здатися ребрендингом ретроградних гендерних ролей. Психолог зазначає, що, з одного боку, привабливість принцес походить від їхньої сили. "Коли дівчатка грають в принцес, - каже вона, - вони прагнуть отримати дозвіл покомандувати". Чи, можливо, їм і не потрібен дозвіл. Зрештою, якщо жінки роблять дописи про ставлення як до принцеси, хіба ж не жінки і керують? #психологія #соціологія #стосунки

#книжковий_відгук #Лана_читає “Обіцянка дракона” Елізабет Лім Видавництво РМ У першій частині Шіорі та її брати стали жертвами прокляття, і для розв’язання цієї проблеми знадобилися справді титанічні зусилля. Шіорі подолала суцільні перешкоди, дивом вижила і дала обіцянку, яку виконати капець як непросто. Дракони хочуть перлину, демони хочуть вирватися з гори, а Шіорі просто хоче вижити та повернутися додому. Перша частина мене захопила, але як же повільно йшла друга. Ні, авторка все ще яскраво та ефектно описує все, що можна описати, але якщо в першій частині подій “на фантазію” було кілька, в другій їх достобіса. Царство драконів, демонічна гора, польоти та битви… Інколи було дуже складно уявити, що вопше тут відбувається, і який вигляд має. Також я періодично чіплялася до логіки персонажів та перебігу подій. Взагалі трошки незрозуміло, як тут йде час. Адже перша книга закінчилася тим, що після однієї пригоди Шіорі фактично одразу настає друга. Але в другій все виглядало так, наче між частинами пів життя минуло. Як на мене, у цій частині сильно більше “казковості”, ніж у першій. Мені подобається, коли ретелінг казки виглядає, як роментезі чи фантастика, але коли ретелінг казки виглядає, як інша казка, - походу, не моє пальто. Що ні сторінка, то смертельна небезпека, з якої Шіори дивом рятується. І з демонами питання вирішилося якось.. ну неочікувано просто… І поганець якийсь дивний... А любовний трикутник - то вопше ні про шо. Не знаю, чого я очікувала, але, напевно, не такого) З плюсів - книга реально виглядає, як єбєйший артоб’єкт, і нею прям хотілося насолодитися. І мова дійсно барвиста. Але щось пішло не так. Не знаю, може, в настрій не влучила.

#поезія Світ, здається, учора тонув у відтінках осінньо-строкатих, Та від віяння холоду згас листопад, як знесилений геній. Дід-скрипаль, що на вулицях грав, кілька діб не виходить із хати, Захлинається кашлем дедалі частіше, бо хворі легені. Смолоскип сподівань у морозних тенетах безсилля остигнув. Дід-скрипаль до смирення й молитви не звик, зауважує їдко: «‎Краще впасти без сил від мечів, що встромив супротивник у спину, Ніж терпіти недугу – звірюку, в якої загострені ікла»‎. Дід-скрипаль п'є домашнє червоне вино на вечерю та вранці. Часто палить, а часом грішить, наливаючи чарку горілки. Фтизіатри казали: «‎Як хочете жити, шановний, то варто Про спиртне й цигарки позабути, бо це вас ще більше калічить»‎. Від іронії кривляться губи старечі: «"‎Як хочете жити..." Є велика різниця між "жити" та "довше чекати на страту". Заборон не існує, коли доживанням по вінця вже ситий, Той, хто кров'ю стікає, гадаю, навряд чи спроможний на наступ»‎. Дід-скрипаль у депресію впав ще тоді, як не стало дружини, Та майстерно ховаючи відчай, за музику вперто тримався. Тож щодня на бульварі відверто дрижали в риданнях нестримних Струни скрипки, допоки смичок тріпотів і злітав, наче в танцях. Той, хто гідно на світі прожив, гордо йтиме й у "царство Аїда", Втім шкода: просто неба не можна вже грати, бо форма відкрита. Дід ледь чутно шепоче: «‎Стрімкий ураган ця хвороба огидна... Я ж слабкий, наче пил, що невдовзі розвіється вітром»‎. У старого музики немає дітей. Співчутлива сусідка Пообіді приходить: приносить тарілку гарячого супу. Хворий каже: «‎Спасибі... Колись із тобою подовгу базікав... Йди додому, рідненька. Ці стіни всотали заразу підступну»‎. Де ж тут кинеш палити... Маестро десь чув, що вино надихає, Та в похмурому мареві днів ні краплини, ні крихти натхнення. Скрипка змовкла відтоді, як грав музикант перехожим востаннє, У футлярі під ліжком сховавшися, думає, певно: «‎А дé я???»‎ Дід багатий, бо має з утрат і думок-хижаків бестіарій, За плечима – не крила легенькі, а хрест тягарем незавидним. Тільки сліз вже нема, наче зроблено серце зі справжньої сталі, І стискаються міцно вуста, щоб від низки "багатств" не завити. *** Залишúлася осінь позаду. Невдовзі сніжитиме довго. Притискаючи хустку до рота, кахикає кволий... Не дивно... Та здригається раптом, тамуючи подих: жахливий автограф Плями крові зоставили вперше, тому червоніє тканина. Дід шепоче: «Амінь» – і спустошує повний настоянки келих: «‎Кров, мов краплі вина, на підлогу стікає... Хворобі не здамся – Краще сам...»‎ Лиш сусідка заплаче, побачивши те, як померлий Скам'янів зі слідами порізів на майже прозорих зап'ястях. Марія Чекарьова 11–15 листопада 2023 року