• #архів
    Жителька села Малий Бейкуш Очаківського району Миколаївської області Л.Стрижакова готує рибу до відправлення на Очаківський рибзавод. 26 липня 1947 рік.
    #архів Жителька села Малий Бейкуш Очаківського району Миколаївської області Л.Стрижакова готує рибу до відправлення на Очаківський рибзавод. 26 липня 1947 рік.
    Like
    Love
    4
    265переглядів
  • 8 березня – не про «‎свято жіночності, ніжності та краси». Це про силу. Це про характер. Це про внутрішній стрижень. І кожна жінка має все це у собі. У Міжнародний день боротьби за права жінок хочу побажати всім жінкам бути завжди щасливими, який би сенс ви не вкладали у це слово. Ви здатні на все! 💐
    Для кожної українки мир — це найкращий подарунок, із яким не порівняються жодні дорогоцінності й прикраси. Цього і бажаю від щирого серця.
    8 березня – не про «‎свято жіночності, ніжності та краси». Це про силу. Це про характер. Це про внутрішній стрижень. І кожна жінка має все це у собі. У Міжнародний день боротьби за права жінок хочу побажати всім жінкам бути завжди щасливими, який би сенс ви не вкладали у це слово. Ви здатні на все! 💐 Для кожної українки мир — це найкращий подарунок, із яким не порівняються жодні дорогоцінності й прикраси. Цього і бажаю від щирого серця.
    Like
    Love
    3
    210переглядів
  • ЯК ВАШІ ПЕСИКИ РЕАГУЮТЬ КОЛИ В НИХ СТРИЖУТЬ КІГТІ
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    ЯК ВАШІ ПЕСИКИ РЕАГУЮТЬ КОЛИ В НИХ СТРИЖУТЬ КІГТІ #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    Haha
    2
    239переглядів 11Відтворень 1 Поширень
  • СВT. APCЕНІЯ (МАЦІЄВИЧА)

    Свт. Арсеній (в миру Олександр Іванович Мацієвич; 1697-1772) народився у м. Володимирі, що на Волині, у шляхетній сім'ї. Навчався у Львівській і Київській академіях.

    1716 р. направлений до Новгород-Сіверського Спасівського монастиря. Тут його було пострижено у чернецтво з ім'ям Арсеній. Ієромонах Арсеній потрудився у місіонерській справі серед народів Сибіру. Ревний борець з розколом, він був флотським священником у Камчатській експедиції, працював викладачем у Петербурзі. 1741 р. прийняв єпископську хіротонію і був призначений на Тобольську кафедру як митрополит Тобольський і всього Сибіру. Але слабке здоров'я не дозволило йому довго там перебувати. 1742 р. свт. Арсеній був направлений у Ростовську єпархію, якою він керував 20 років.

    Період правління Катерини II — це доба жорстокого гоніння на Церкву. Саме проти такого свавілля виступив сповідник. Він відкрито виказав протест щодо нововведень, які шкодили Церкві.

    Через це імператриця зненавиділа його. Святителя арештували і привезли до Москви. 1 квітня 1763 р. він став перед судом синоду. Цей неправедний суд постановив: «...позбавити архієрейства і клобука й послати у віддалений монастир».

    Звершивши тяжкий подвиг сповідництва за віру Христову і перенісши наругу від нечестивої імператриці, свт. Арсеній у страшних муках від голоду і холоду відійшов до Господа. На стіні його тюремної келії було знайдено напис: «Благо мні, яко смирил мя єси».

    З відривного календаря «З вірою в душі» за 28 лютого.
    ----------------
    СВT. APCЕНІЯ (МАЦІЄВИЧА) Свт. Арсеній (в миру Олександр Іванович Мацієвич; 1697-1772) народився у м. Володимирі, що на Волині, у шляхетній сім'ї. Навчався у Львівській і Київській академіях. 1716 р. направлений до Новгород-Сіверського Спасівського монастиря. Тут його було пострижено у чернецтво з ім'ям Арсеній. Ієромонах Арсеній потрудився у місіонерській справі серед народів Сибіру. Ревний борець з розколом, він був флотським священником у Камчатській експедиції, працював викладачем у Петербурзі. 1741 р. прийняв єпископську хіротонію і був призначений на Тобольську кафедру як митрополит Тобольський і всього Сибіру. Але слабке здоров'я не дозволило йому довго там перебувати. 1742 р. свт. Арсеній був направлений у Ростовську єпархію, якою він керував 20 років. Період правління Катерини II — це доба жорстокого гоніння на Церкву. Саме проти такого свавілля виступив сповідник. Він відкрито виказав протест щодо нововведень, які шкодили Церкві. Через це імператриця зненавиділа його. Святителя арештували і привезли до Москви. 1 квітня 1763 р. він став перед судом синоду. Цей неправедний суд постановив: «...позбавити архієрейства і клобука й послати у віддалений монастир». Звершивши тяжкий подвиг сповідництва за віру Христову і перенісши наругу від нечестивої імператриці, свт. Арсеній у страшних муках від голоду і холоду відійшов до Господа. На стіні його тюремної келії було знайдено напис: «Благо мні, яко смирил мя єси». З відривного календаря «З вірою в душі» за 28 лютого. ----------------
    266переглядів 1 Поширень
  • #особистості #історія
    Яким насправді був Григорій Сковорода? Як виглядав, що любив їсти і як одягався? Навколо постаті найпопулярнішого українського філософа набудували багацько міфів: нібито він бідував, ходив босоніж і носив стрижку «під горшок». А насправді Сковорода був справжнім інтелігентом і мав чималі статки! Він любив вино, сир пармезан і пиво, зварене на Слобожанщині. Вірогідно, мав кримськотатарське коріння по лінії матері. Подорожував країнами Європи. Відмовився від забезпеченого життя при імператорському дворі, був закоханий у науку, шукав сенси життя.
    Наврядчи усі ці факти вписуються у стандартний образ Сковороди, який нам представляли у школі. Тож, сьогодні в Реальній історії давайте наново відкриємо для себе нашу справжню українську зірку.

    Канал "Реальна історія"

    https://youtu.be/aYxIBxs40Dw
    #особистості #історія Яким насправді був Григорій Сковорода? Як виглядав, що любив їсти і як одягався? Навколо постаті найпопулярнішого українського філософа набудували багацько міфів: нібито він бідував, ходив босоніж і носив стрижку «під горшок». А насправді Сковорода був справжнім інтелігентом і мав чималі статки! Він любив вино, сир пармезан і пиво, зварене на Слобожанщині. Вірогідно, мав кримськотатарське коріння по лінії матері. Подорожував країнами Європи. Відмовився від забезпеченого життя при імператорському дворі, був закоханий у науку, шукав сенси життя. Наврядчи усі ці факти вписуються у стандартний образ Сковороди, який нам представляли у школі. Тож, сьогодні в Реальній історії давайте наново відкриємо для себе нашу справжню українську зірку. Канал "Реальна історія" https://youtu.be/aYxIBxs40Dw
    Like
    2
    318переглядів
  • Собаки та їхні стрижки....👀🔥
    Собаки та їхні стрижки....👀🔥
    Like
    Love
    Wow
    4
    173переглядів 15Відтворень
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    274переглядів
  • Футзал у розпалі
    💙💛 Стартував обласний чемпіонат аматорів зразка 2025 року.
    Одинадцять команд узяли участь у зональному циклі. Футзальна дружина Згурівки не вийшла на старт з об’єктивної причини. Матчі відбулися в Білій Церкві, Броварах і Хотові.
    Переможцями групових перегонів стали футзальні дружини Гатного, Денихівки, Мирівки та Яготина. Легендарний Юрій Балашев згуртував у СК «Гатне» відомих майстрів гри на майданчиках укороченого розміру Ардашнікова, Потапова та Салтанова, товариство котрим утворилили широко знані у футбольному світі Здебський, Кульгук і Морозюк. У «Денгоффі» тон задав ігровий багатоверстатник Євген Яблонько, партнерами якого виступили зокрема Болбот і Федотов. А в оновленій «Дружбі» під проводом Ільдара Макаєва виокремлювалися Стриж, Івахно, Ведута, Назаров і відомі на Київщині футбольній Курилець та Шевченко.
    Півфіналістами чемпіонату стали СК «Гатне», «Будівельник» (Вишгород), ПФК «Дружба» (Мирівка), «Рятувальник» (Бровари), «Атлетик» (Яготин), ФК «Березань», «Денгофф» (Денихівка), «Скидка» (Київ). Змагання продовжаться наступних вихідних.
    Біла Церква. Денгофф — Юр’їв — 5:3, Скидка — 3:1. Скидка — Юр’їв — 8:3.
    Бровари. ПФК Дружба — Рятувальник — 3:3, ФК Бородянка — 12:1. Рятувальник — ФК Бородянка — 10:1.
    Бровари. Атлетик — ФК Березань — 3:2.
    Хотів. СК Гатне — Будівельник — 7:1, ФК Макарів — 7:2. Будівельник — ФК Макарів — 5:2.
    Джерело - https://www.instagram.com/kofforgua
    Футзал у розпалі 💙💛 Стартував обласний чемпіонат аматорів зразка 2025 року. Одинадцять команд узяли участь у зональному циклі. Футзальна дружина Згурівки не вийшла на старт з об’єктивної причини. Матчі відбулися в Білій Церкві, Броварах і Хотові. Переможцями групових перегонів стали футзальні дружини Гатного, Денихівки, Мирівки та Яготина. Легендарний Юрій Балашев згуртував у СК «Гатне» відомих майстрів гри на майданчиках укороченого розміру Ардашнікова, Потапова та Салтанова, товариство котрим утворилили широко знані у футбольному світі Здебський, Кульгук і Морозюк. У «Денгоффі» тон задав ігровий багатоверстатник Євген Яблонько, партнерами якого виступили зокрема Болбот і Федотов. А в оновленій «Дружбі» під проводом Ільдара Макаєва виокремлювалися Стриж, Івахно, Ведута, Назаров і відомі на Київщині футбольній Курилець та Шевченко. Півфіналістами чемпіонату стали СК «Гатне», «Будівельник» (Вишгород), ПФК «Дружба» (Мирівка), «Рятувальник» (Бровари), «Атлетик» (Яготин), ФК «Березань», «Денгофф» (Денихівка), «Скидка» (Київ). Змагання продовжаться наступних вихідних. Біла Церква. Денгофф — Юр’їв — 5:3, Скидка — 3:1. Скидка — Юр’їв — 8:3. Бровари. ПФК Дружба — Рятувальник — 3:3, ФК Бородянка — 12:1. Рятувальник — ФК Бородянка — 10:1. Бровари. Атлетик — ФК Березань — 3:2. Хотів. СК Гатне — Будівельник — 7:1, ФК Макарів — 7:2. Будівельник — ФК Макарів — 5:2. Джерело - https://www.instagram.com/kofforgua
    165переглядів
  • #тварини
    Стрижі – птахи, що майже ніколи не зупиняються.
    Це унікальні створіння, які більшу частину життя проводять у польоті. Вони встановили світові рекорди з тривалості перебування в повітрі, і їхні здібності справді вражають.

    ЦІКАВІ ФАКТИ:

    Стриж може не приземлятися роками! Деякі види, наприклад, чорний стриж, здатні літати до 10 років без перерви.

    Ці птахи навіть сплять на льоту, піднімаючись на висоту кілька кілометрів і занурюючись у короткий сон прямо в повітрі.

    Найшвидший стриж – білочеревий стриж, який може розганятися до 170 км/год. Це один із найшвидших птахів у горизонтальному польоті.

    Стрижі гніздяться високо на скелях чи будівлях, адже для зльоту їм потрібно падіння – вони не можуть злетіти з рівної поверхні.

    Стрижі – справжні королі неба, які пристосувалися до життя в польоті краще за будь-яких інших птахів.
    #тварини Стрижі – птахи, що майже ніколи не зупиняються. Це унікальні створіння, які більшу частину життя проводять у польоті. Вони встановили світові рекорди з тривалості перебування в повітрі, і їхні здібності справді вражають. ЦІКАВІ ФАКТИ: Стриж може не приземлятися роками! Деякі види, наприклад, чорний стриж, здатні літати до 10 років без перерви. Ці птахи навіть сплять на льоту, піднімаючись на висоту кілька кілометрів і занурюючись у короткий сон прямо в повітрі. Найшвидший стриж – білочеревий стриж, який може розганятися до 170 км/год. Це один із найшвидших птахів у горизонтальному польоті. Стрижі гніздяться високо на скелях чи будівлях, адже для зльоту їм потрібно падіння – вони не можуть злетіти з рівної поверхні. Стрижі – справжні королі неба, які пристосувалися до життя в польоті краще за будь-яких інших птахів.
    Love
    1
    610переглядів 44Відтворень 1 Поширень
  • КОЛИ ТЕБЕ СТРИЖУТЬ БЕЗ ТВОЄЇ ЗГОДИ
    КОЛИ ТЕБЕ СТРИЖУТЬ БЕЗ ТВОЄЇ ЗГОДИ
    97переглядів 0Відтворень
Більше результатів