#особистості Марія Башкирцева – ім’я, що увійшло в історію світової культури. Народившись на Полтавщині, вона прожила лише 25 років, але встигла стати першою українкою, чиї картини виставили у Луврі, прославитися «Щоденником» та перетворитися на символ жіночої боротьби за право творити й бути почутою. Її життя нагадує сценарій для фільму: вона опинилася в центрі паризької богеми, навчалася в Академії Жуліана й прагнула визнання. Подорожі Європою, знайомство з мистецтвом і культурою надихали її полотна. У 16 років Марія дізналася захворіла на туберкульоз. Хвороба забрала голос, слух і зрештою життя, але навіть у інвалідному кріслі вона здобувала медалі, а французька преса писала про юну художницю із захватом. Після смерті її роботи закупили музеї Європи, частина загинула під час Другої світової, але сьогодні творча спадщина Башкирцевої зберігається у Франції, Нідерландах, США та Україні ✨

#спадщина #музеї Колочава — колоритне село-музей в Закарпатській області, на території Національного природного парку «Синевир». Незважаючи на те, що його населення ледь перевищує 7 000 жителів, щоб обійти всі цікаві місця тут знадобиться доволі багато часу, адже саме селище завдовжки 15 км. Колочаву інколи називають «селом десяти музеїв», оскільки таку концентрацію музеїв в селі справді важко знайти.

#особистості #історія У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору зупинилося серце Василя Стуса. Офіційна причина — серцева недостатність. Та перед тим він оголосив сухе голодування на знак протесту. «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.» Василь Семенович Стус (1938–1985) — це не просто ім'я в українській літературі, а символ нескореності, сили духу та боротьби за правду. Його життя — це трагічна, але велична історія, де талант поета поєднувався з громадянською мужністю. Життєвий шлях Народився Василь Стус 6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Згодом його родина переїхала до Донецька, де Стус закінчив школу, а потім філологічний факультет педагогічного інституту. Уже в студентські роки він демонстрував глибоке зацікавлення літературою та філософією, захоплюючись творами світових класиків. Після навчання Стус працював учителем, а потім вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Саме в Києві він став свідком і учасником руху шістдесятників — інтелектуалів, які виступали за відродження української культури та національної свідомості. Творчість та громадянська позиція Поетичний доробок Василя Стуса — це зразок екзистенційної лірики, що поєднує філософську глибину з емоційною напругою. У його віршах домінують мотиви самотності, трагізму буття, пошуку сенсу, але водночас і незламна віра в людину та її здатність до опору. Його збірки, такі як «Круговерть», «Зимові дерева» та «Палімпсести», демонструють еволюцію поета — від ранніх, дещо медитативних творів, до пізніших, пронизаних болем і гнівом. Стус був не лише поетом, але й активним громадським діячем. У вересні 1965 року він разом з Іваном Дзюбою та В'ячеславом Чорноволом виступив у кінотеатрі «Україна» з протестом проти політичних арештів української інтелігенції. Цей вчинок став поворотним моментом у його житті, після чого він був відрахований з аспірантури та розпочалися його переслідування. Ув'язнення та спадщина За свою правозахисну діяльність Василь Стус був засуджений двічі. Перший арешт відбувся у 1972 році, після чого він провів п'ять років у таборах і три роки на засланні. Після повернення до Києва у 1979 році він приєднався до Української Гельсінської Групи, що призвело до другого арешту у 1980 році та нового вироку — 10 років таборів та 5 років заслання. Помер Василь Стус 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму поблизу села Кучино на Уралі, ставши однією з найтрагічніших жертв тоталітарного режиму. Його життя і творчість є яскравим прикладом того, як можна зберегти власну гідність та ідентичність навіть у найжорстокіших умовах. Стус залишив по собі безцінну спадщину — поезію, що стала моральним орієнтиром для багатьох поколінь українців, а його ім'я назавжди вписано в пантеон національних героїв.

#спадщина #мистецтво Візерунки з рушників зібраних на Волині та Поділлі Ганною Мороз в 1920-х роках. З фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

🗺 Карпати в різних країнах Ця гірська система поділена між сімома державами: • 🇷🇴 Румунія — 50% • 🇸🇰 Словаччина — 21% • 🇵🇱 Польща — 10% • 🇺🇦 Україна — 10% (22 500 км²) • 🇷🇸 Сербія — 5% • 🇨🇿 Чехія — 3% • 🇦🇹 Австрія — 1% 📏 Масштаби Найбільша ширина Карпат сягає 430 км, а їхня загальна довжина разом із територіями в інших країнах — близько 1 500 км. 🏔 Цікаві факти про українські Карпати: 🌲 Лісовий край У Карпатах зосереджено близько 20% усіх лісів України. Тут ростуть і праліси, і рідкісні види рослин, а також мешкають унікальні тварини. ⏳ Молоді, але величні Карпатські гори сформувалися понад 25 мільйонів років тому в альпійську епоху горотворення. 🏔 Найвищі вершини • Найвища точка всіх Карпат — Герлаховскі Штіт (Словаччина), 2 655 м • Найвища вершина Українських Карпат — Говерла, 2 061 м • Інші «двотисячники» України: Бребенескул (2 032 м), Піп-Іван Чорногірський (2 028 м), Петрос (2 020 м), Гутин Томнатик (2 016 м), Ребра (2 010 м) 💧 Перлина Карпат — Синевір Найбільше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 м, утворилося приблизно 10 тис. років тому. Площа — до 5 га, максимальна глибина — 22 м. 🏰 Історична спадщина На місці погаслого вулкана збудовано Мукачівський замок — одну з найвідоміших фортець Закарпаття. 🏙 Рекордсмен Рахів Найвисокогірніше місто України (820 м над рівнем моря) та місто з найбільшим перепадом висот між вулицями — 600 м. 🌉 Міст-гігант У смт Ворохта з 1895 року стоїть найбільший кам’яний залізничний міст України (довжина — 130 м, проліт — 65 м) — один із найбільших у світі. 🌸 Долина нарцисів Поблизу Хуста — єдине місце в Україні, де в природних умовах ростуть нарциси вузьколисті. Площа — близько 80 га. Навесні долина вкривається білим квітковим морем. ✨ Карпати — це гори, природа, історія, легенди та неймовірна енергетика. Хто був — повертається знову. А хто не був — обов’язково мріє побачити!

#світ Марокканський Тетуан славиться своїм витонченим ремеслом і музичною вишуканістю, а з 2017 року входить до Мережі креативних міст ЮНЕСКО у сфері ремесел і народного мистецтва. Його культурна спадщина є результатом взаємодії різноманітних культурних впливів упродовж століть.

#заповідник #історія #спадщина Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” — унікальне місце, що об’єднує Чигирин, Суботів, Медведівку, Стецівку та легендарний Холодний Яр. Це серце козацької історії, де формувалася українська державність. Саме тут була столиця гетьмана Богдана Хмельницького, а Мотронинський монастир став осередком Коліївщини. На території заповідника — десятки історичних, археологічних та природних пам’яток, п’ять діючих музеїв і ще кілька на етапі створення. Тут досліджують, зберігають і відновлюють українську спадщину — від козацьких церков до дуба Максима Залізняка. Щороку заповідник приймає тисячі відвідувачів, а науковці проводять виставки, лекції та конференції.

Наша художня спадщина. Зінаїда Серебрякова (1884-1967). "Зелені яблука на гілках", 1910-ті. Донецький обласний художній музей 💙💛

#культура #спадщина Чи можуть казки передавати християнські істини? А фентезі — формувати біблійне мислення? У новому епізоді про те, як українські народні казки стали носіями глибоких ідей доступною мовою, хто з всесвітньо відомих авторів перейняв цей прийом і як цей підхід повʼязаний з біблійними авторами. https://youtu.be/pAwSvFwyp1M?si=LFAXlNrgK8F3_x7Q

#спадщина #культура Міністерство культури України внесло до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині, відомих під назвою панянки. Їх, зокрема, виготовляють у Котелевській громаді на Полтавщині. Детальніше: https://suspilne.media/poltava/1070031-tradicia-vipikanna-rizdvanih-pranikiv-na-slobozansini-uvijsla-do-nacpereliku-nematerialnoi-kulturnoi-spadsini-ukraini/