• ❗️Білоусу повідомили про підозру у сексуальному насильстві щодо студенток, серед яких двоє неповнолітніх.
    Він, щонайменше з 2017 року, схиляв студенток до вступу з ним у статеві відносини без їхньої добровільної згоди. Крім того, він неодноразово вчиняв щодо них сексуальне насильство.
     У період з березня 2018 по квітень 2023 року в службових приміщеннях театру він неодноразово ґвалтував та вчиняв насильницькі дії сексуального характеру щодо п’яти дівчат.
     Підготовлено клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.
     Загрожує йому до 10 років тюрми.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️Білоусу повідомили про підозру у сексуальному насильстві щодо студенток, серед яких двоє неповнолітніх. Він, щонайменше з 2017 року, схиляв студенток до вступу з ним у статеві відносини без їхньої добровільної згоди. Крім того, він неодноразово вчиняв щодо них сексуальне насильство.  У період з березня 2018 по квітень 2023 року в службових приміщеннях театру він неодноразово ґвалтував та вчиняв насильницькі дії сексуального характеру щодо п’яти дівчат.  Підготовлено клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.  Загрожує йому до 10 років тюрми. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    12переглядів
  • У Сумах через удар по залізничному вокзалу напередодні зазнали поранень 32-річна жінка та 20-річний чоловік, - Нацполіція

    Ще двоє жінок постраждали внаслідок влучання FPV-дрона у приміщення АЗС.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    У Сумах через удар по залізничному вокзалу напередодні зазнали поранень 32-річна жінка та 20-річний чоловік, - Нацполіція Ще двоє жінок постраждали внаслідок влучання FPV-дрона у приміщення АЗС. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    31переглядів
  • 🚨Отримав опіки через вибух котла: поліція Київщини встановлює обставини

    15 жовтня, о 22:40 до поліції надійшло повідомлення від працівників ДСНС про вибух котла у Броварах.

    Правоохоронці попередньо встановили, що 63-річний власник будинку під час спроби запустити твердопаливний котел, ймовірно, допустив технічну несправність, внаслідок чого стався вибух. Також в цей час у будинку перебувала його мати, яка почула вибух.

    🏥Внаслідок події, чоловік отримав опіки обличчя, верхніх та нижніх кінцівок тіла, його госпіталізували. Також пошкоджено приміщення котельні.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    🚨Отримав опіки через вибух котла: поліція Київщини встановлює обставини 15 жовтня, о 22:40 до поліції надійшло повідомлення від працівників ДСНС про вибух котла у Броварах. Правоохоронці попередньо встановили, що 63-річний власник будинку під час спроби запустити твердопаливний котел, ймовірно, допустив технічну несправність, внаслідок чого стався вибух. Також в цей час у будинку перебувала його мати, яка почула вибух. 🏥Внаслідок події, чоловік отримав опіки обличчя, верхніх та нижніх кінцівок тіла, його госпіталізували. Також пошкоджено приміщення котельні. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    102переглядів
  • На Броварщині викрали військового і “вибивали” з нього 30 тисяч гривень неіснуючого боргу: прокуратура повідомила про підозру п’ятьом чоловікам

    За даними слідства, 32-річний організатор злочинної групи залучив до протиправної діяльності чотирьох спільників. У березні цього року вони вимагали від 22-річного військовослужбовця 15 тисяч гривень нібито за “борг”, який насправді не існував. Погрожуючи фізичною розправою та підпалом будинку, де проживав потерпілий із матір’ю, зловмисники змусили його переказати на вказану ними картку 20 тисяч гривень.

    Згодом фігуранти повторно зустрілися з військовим, силоміць заштовхали його до автомобіля та, продовжуючи погрожувати, вимагали ще 10 тисяч гривень.

    Під час обшуків за місцем проживання підозрюваних, у їхніх автомобілях та інших приміщеннях вилучено мобільні телефони, банківські картки, готівку, наркотичні засоби та боєприпаси різного калібру.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    На Броварщині викрали військового і “вибивали” з нього 30 тисяч гривень неіснуючого боргу: прокуратура повідомила про підозру п’ятьом чоловікам За даними слідства, 32-річний організатор злочинної групи залучив до протиправної діяльності чотирьох спільників. У березні цього року вони вимагали від 22-річного військовослужбовця 15 тисяч гривень нібито за “борг”, який насправді не існував. Погрожуючи фізичною розправою та підпалом будинку, де проживав потерпілий із матір’ю, зловмисники змусили його переказати на вказану ними картку 20 тисяч гривень. Згодом фігуранти повторно зустрілися з військовим, силоміць заштовхали його до автомобіля та, продовжуючи погрожувати, вимагали ще 10 тисяч гривень. Під час обшуків за місцем проживання підозрюваних, у їхніх автомобілях та інших приміщеннях вилучено мобільні телефони, банківські картки, готівку, наркотичні засоби та боєприпаси різного калібру. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    114переглядів
  • #архітектура #історія
    Свірзький замок є одним з найромантичніших середньовічних замків України, збудований у XV столітті.

    На перший погляд він виглядає як затишний невеликий палац, оточений водоймою і з мальовничими краєвидами. Але колись цей романтичний на вигляд замок витримав дві облоги турків, рятуючи велику частину місцевого населення.

    Замок належав шляхетському роду Свірзьких, однак свого сучасного вигляду він набув у XVII столітті, коли перейшов у власність графа Цетнера.

    Після майже півстолітнього закриття, зараз замок відкритий для відвідувачів. Кожен може прогулятися його старовинними приміщеннями, насолодитися красою внутрішнього двору та навколишньою природою.

    📍с. Свірж, Львівська обл.
    #архітектура #історія Свірзький замок є одним з найромантичніших середньовічних замків України, збудований у XV столітті. ⠀ На перший погляд він виглядає як затишний невеликий палац, оточений водоймою і з мальовничими краєвидами. Але колись цей романтичний на вигляд замок витримав дві облоги турків, рятуючи велику частину місцевого населення. ⠀ Замок належав шляхетському роду Свірзьких, однак свого сучасного вигляду він набув у XVII столітті, коли перейшов у власність графа Цетнера. ⠀ Після майже півстолітнього закриття, зараз замок відкритий для відвідувачів. Кожен може прогулятися його старовинними приміщеннями, насолодитися красою внутрішнього двору та навколишньою природою. ⠀ 📍с. Свірж, Львівська обл.
    Like
    Love
    2
    153переглядів
  • Деталі нічної бавовни в Криму👇

    💪Безпілотники СБУ та ССО уразили нафтовий термінал та низку електропідстанцій, – джерела 5 каналу в СБУ.

    Уражено:

    💥 Феодосійський морський нафтовий термінал. Безпілотники влучили щонайменше у п’ять резервуарів. На території нафтобази фіксується масштабна пожежа.

    💥 Підстанція 220 кВ “Кафа” у Феодосії. Пошкоджені силові трансформатори, закрита розподільна установка, диспетчерська, а також приміщення із захисною автоматикою. Розпочалися перепади напруги.

    💥 Підстанція 330 кВ “Сімферополь”. Там пролунала серія вибухів.
    Деталі нічної бавовни в Криму👇 💪Безпілотники СБУ та ССО уразили нафтовий термінал та низку електропідстанцій, – джерела 5 каналу в СБУ. Уражено: 💥 Феодосійський морський нафтовий термінал. Безпілотники влучили щонайменше у п’ять резервуарів. На території нафтобази фіксується масштабна пожежа. 💥 Підстанція 220 кВ “Кафа” у Феодосії. Пошкоджені силові трансформатори, закрита розподільна установка, диспетчерська, а також приміщення із захисною автоматикою. Розпочалися перепади напруги. 💥 Підстанція 330 кВ “Сімферополь”. Там пролунала серія вибухів.
    132переглядів
  • #виставки
    Відкриття виставки Милани Стадної "Cellarium".
    10 жовтня о 17:00 в артпросторі Tloom відбудеться відкриття персональної виставки Милани Стадної "Cellarium". Назва проєкту відсилає до середньовічного приміщення для зберігання скарбів та цінностей, але переносить його сенс у сучасний, суб'єктивний вимір. Виставка досліджує, як з розвитком цивілізації поняття "келаря" змінилося: кожен нині сам собі хранитель пам’яті та цінностей. Проєкт, який включає інсталяції та роботу з уламками побуту, витягує приховану пам’ять об'єктів і надає їм нового змісту. Так мистецтво постає як новітній "селаріум" — простір, де зберігається аура, історія й символічний капітал речей.

    Виставка триватиме до 22 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 26. Вхід вільний
    #виставки Відкриття виставки Милани Стадної "Cellarium". 10 жовтня о 17:00 в артпросторі Tloom відбудеться відкриття персональної виставки Милани Стадної "Cellarium". Назва проєкту відсилає до середньовічного приміщення для зберігання скарбів та цінностей, але переносить його сенс у сучасний, суб'єктивний вимір. Виставка досліджує, як з розвитком цивілізації поняття "келаря" змінилося: кожен нині сам собі хранитель пам’яті та цінностей. Проєкт, який включає інсталяції та роботу з уламками побуту, витягує приховану пам’ять об'єктів і надає їм нового змісту. Так мистецтво постає як новітній "селаріум" — простір, де зберігається аура, історія й символічний капітал речей. Виставка триватиме до 22 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 26. Вхід вільний
    Like
    1
    199переглядів
  • 🏰💸Палац у Конча-Заспі, який називають найдорожчим будинком в Україні, виставили на продаж за $12 мільйонів, і це зі знижкою.

    Його власник - Віталій Гнатушенко стверджує, що вклав у нерухомість $14 мільйонів.
    Будинок розміром понад 1200 м². Окрема зона СПА з басейном і сауною, більярдна, винні льохи, домашній кінотеатр, тренажерка, косметологічний кабінет і навіть кімната для шуб. Окрім цього, там ще є гостьовий будинок та приміщення для персоналу.
    🏰💸Палац у Конча-Заспі, який називають найдорожчим будинком в Україні, виставили на продаж за $12 мільйонів, і це зі знижкою. Його власник - Віталій Гнатушенко стверджує, що вклав у нерухомість $14 мільйонів. Будинок розміром понад 1200 м². Окрема зона СПА з басейном і сауною, більярдна, винні льохи, домашній кінотеатр, тренажерка, косметологічний кабінет і навіть кімната для шуб. Окрім цього, там ще є гостьовий будинок та приміщення для персоналу.
    120переглядів 1Відтворень
  • 👮 У Києві засудили чоловіка за неправдиве «замінування» суду

    36-річний житель Києва в липні повідомив про підкладену вибухівку в адмінбудівлі суду Дарницького району. Поліція обстежила приміщення та прилеглу територію, але небезпечних об'єктів не виявила.

    Чоловік, який раніше мав судимість за наркозлочини, не зміг пояснити причини свого вчинку. Суд призначив йому три роки ув'язнення.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    👮 У Києві засудили чоловіка за неправдиве «замінування» суду 36-річний житель Києва в липні повідомив про підкладену вибухівку в адмінбудівлі суду Дарницького району. Поліція обстежила приміщення та прилеглу територію, але небезпечних об'єктів не виявила. Чоловік, який раніше мав судимість за наркозлочини, не зміг пояснити причини свого вчинку. Суд призначив йому три роки ув'язнення. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    95переглядів
  • #оповіданея #Ші
    Глава 26. Ті, що не мовчать

    Київ. Початок лютого 2023 року.
    Місто дихало холодом, якось по-іншому, ніж у січні. Не було снігу, але вітер — гострий, як лезо, — різав щоки і думки. Марія йшла повільно, з руками в кишенях, і з відчуттям, що щось наближається. Не подія — стан.

    Вона не планувала зустрічі з Миколою. Просто зайшла до кав’ярні на Подолі, щоб перечекати пориви вітру. І там — за столиком біля вікна — сидів він. Чоловік Ольги. Той самий, у квартирі якого вона ховалась після втечі з Мелітополя. Той, хто мовчки подав їй чай, коли вона не могла говорити.

    — «Маріє?» — він підвів очі, і в них було щось тепле, як завжди.
    — «Привіт, Миколо. Я не знала, що ти тут буваєш.»
    — «Я тут часто. Думаю. Пишу.»

    Він запросив її сісти. Вони говорили довго — не про війну, не про Максима, не про втрати. А про голос. Про те, що мовчання — це теж зброя, і що поезія — це спосіб її розрядити.

    — «Ми готуємо вечір. Поетичний. Не пафосний. Не офіційний. Просто — люди, які читають те, що не можуть не сказати. Хочеш допомогти?»
    — «Я не поетка.»
    — «Ти — архітекторка пам’яті. А це важливіше.»

    *

    Підготовка.
    Приміщення — старий культурний центр, колишній кінотеатр, де ще збереглися дерев’яні крісла з червоним оксамитом. Марія відповідала за простір: світло, розсадку, тишу між рядками.

    Вона розвішувала афіші, писала короткі біо для учасників, домовлялась про генератор — бо світло могло зникнути будь-якої миті. І в кожному русі було щось нове: не втеча, не пошук — а дія.

    Один із учасників — ветеран, який писав вірші на фронті. Інша — дівчина з Херсона, яка втратила брата. Третій — актор, який читав чужі тексти, бо свої ще не міг вимовити.

    *

    Вечір.
    Зал був напівтемний. Світло — тільки на сцені. Люди сиділи мовчки, як у храмі, але без релігії. Просто — в очікуванні.

    Марія стояла за кулісами. Її не було в програмі. Але Микола підійшов і сказав:

    — «Ти маєш сказати щось. Не як поетка. Як та, що пам’ятає.»

    Вона вийшла. Взяла мікрофон. І сказала:

    — «Я не знаю, як писати вірші. Але я знаю, як звучить голос, коли він проривається крізь страх. Я чула його — в шпиталі, в блокноті, в очах тих, хто не повернувся. І я хочу, щоб ви почули один рядок. Він не мій. Але він — про нас.»

    Вона відкрила блокнот. І прочитала:

    > «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.»
    Марія говорила багато. Здавалося, що це гарно продуманий діалог по темі заходу, ніхто і гадки не мав, що це не текст, це мова душі, мова страху і сміливості, розгубленості і впевненості.

    У залі — тиша. Потім — аплодисменти. Не гучні. Але справжні.

    *

    Після.
    Марія сиділа на сходах біля сцени. Люди підходили, дякували. Хтось залишав записки. Хтось просто торкався її плеча.

    Микола сів поруч.
    — «Ти зробила більше, ніж думала.»
    — «Я просто сказала те, що мусило бути сказане.»
    — «І це — поезія.»

    *

    Вдома.
    Аліна вже спала. Марія сиділа біля вікна, дивилась на ліхтарі. І думала:

    > «Я не знаю, де він. Але я знаю, що я — не одна. І що голоси — множаться. І що тиша — вже не така гучна.»

    Далі буде...
    #оповіданея #Ші Глава 26. Ті, що не мовчать Київ. Початок лютого 2023 року. Місто дихало холодом, якось по-іншому, ніж у січні. Не було снігу, але вітер — гострий, як лезо, — різав щоки і думки. Марія йшла повільно, з руками в кишенях, і з відчуттям, що щось наближається. Не подія — стан. Вона не планувала зустрічі з Миколою. Просто зайшла до кав’ярні на Подолі, щоб перечекати пориви вітру. І там — за столиком біля вікна — сидів він. Чоловік Ольги. Той самий, у квартирі якого вона ховалась після втечі з Мелітополя. Той, хто мовчки подав їй чай, коли вона не могла говорити. — «Маріє?» — він підвів очі, і в них було щось тепле, як завжди. — «Привіт, Миколо. Я не знала, що ти тут буваєш.» — «Я тут часто. Думаю. Пишу.» Він запросив її сісти. Вони говорили довго — не про війну, не про Максима, не про втрати. А про голос. Про те, що мовчання — це теж зброя, і що поезія — це спосіб її розрядити. — «Ми готуємо вечір. Поетичний. Не пафосний. Не офіційний. Просто — люди, які читають те, що не можуть не сказати. Хочеш допомогти?» — «Я не поетка.» — «Ти — архітекторка пам’яті. А це важливіше.» * Підготовка. Приміщення — старий культурний центр, колишній кінотеатр, де ще збереглися дерев’яні крісла з червоним оксамитом. Марія відповідала за простір: світло, розсадку, тишу між рядками. Вона розвішувала афіші, писала короткі біо для учасників, домовлялась про генератор — бо світло могло зникнути будь-якої миті. І в кожному русі було щось нове: не втеча, не пошук — а дія. Один із учасників — ветеран, який писав вірші на фронті. Інша — дівчина з Херсона, яка втратила брата. Третій — актор, який читав чужі тексти, бо свої ще не міг вимовити. * Вечір. Зал був напівтемний. Світло — тільки на сцені. Люди сиділи мовчки, як у храмі, але без релігії. Просто — в очікуванні. Марія стояла за кулісами. Її не було в програмі. Але Микола підійшов і сказав: — «Ти маєш сказати щось. Не як поетка. Як та, що пам’ятає.» Вона вийшла. Взяла мікрофон. І сказала: — «Я не знаю, як писати вірші. Але я знаю, як звучить голос, коли він проривається крізь страх. Я чула його — в шпиталі, в блокноті, в очах тих, хто не повернувся. І я хочу, щоб ви почули один рядок. Він не мій. Але він — про нас.» Вона відкрила блокнот. І прочитала: > «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.» Марія говорила багато. Здавалося, що це гарно продуманий діалог по темі заходу, ніхто і гадки не мав, що це не текст, це мова душі, мова страху і сміливості, розгубленості і впевненості. У залі — тиша. Потім — аплодисменти. Не гучні. Але справжні. * Після. Марія сиділа на сходах біля сцени. Люди підходили, дякували. Хтось залишав записки. Хтось просто торкався її плеча. Микола сів поруч. — «Ти зробила більше, ніж думала.» — «Я просто сказала те, що мусило бути сказане.» — «І це — поезія.» * Вдома. Аліна вже спала. Марія сиділа біля вікна, дивилась на ліхтарі. І думала: > «Я не знаю, де він. Але я знаю, що я — не одна. І що голоси — множаться. І що тиша — вже не така гучна.» Далі буде...
    Love
    1
    783переглядів
Більше результатів