• Чому жінці треба замислитись щодо накопичувального та ризикового страхування життя та здоров’я більше, ніж чоловіку?

    Пишу про свій досвід.
    Була єдиною дитиною у сім'ї. Батьки вважали, що хороша освіта важлива. Заміж у 17. 3 синів. Так, вища освіта, військовий, управлінський досвід, стаж... А що далі??

    Я поцікавилася в Пенсійному фонді, яка була б у мене пенсія, якби я вже була пенсіонеркою. Відповідь мене збила з ніг. Та моя сума набагато вища від пенсій, які отримують наші українські пенсіонери, але мене все одно не влаштувала. Проте у мене особисто пенсія складатиметься з двох частин: офіційної від Пенсійного фонду, а також накопичувальної від MetLife.

    Також протягом усього періоду дії мого полісу страхування у мене є надійна подушка безпеки на випадок «не дай бог».

    А ви як?? Яке майбутнє собі спланували? Поки не пізно, дзвоніть: 0931496115 — консультація, підбір програми.

    Жінка заробляє менше, працює з перервами, живе довше і рідше за всіх дбає про власний фінансовий захист — це підтверджують дані, зібрані задовго до війни в Україні. Війна не створила ці ризики. Вона їх загострила — і додала суто український розрив між двома пенсійними системами, жодна з яких не рахує повністю роки, прожиті в переміщенні чи в очікуванні чоловіка з фронту.

    А ще війна нагадала нам просту й болючу річ: чоловік, на якого звикли покладатися, не гарантований назавжди — і статистика тривалості життя в Україні сьогодні це підтверджує цифрами, які важко читати без стиснення в грудях.

    Накопичувальне і ризикове страхування життя та здоров'я — практично єдиний фінансовий інструмент, який належить особисто жінці й не залежить від того, скільки проживе хтось інший, чи наскільки добре якась держава порахує її трудовий стаж.

    Подбати про це можна тільки заздалегідь. І краще сьогодні, ніж «колись потім» — бо «потім» не завжди настає так, як плануєш.
    Чому жінці треба замислитись щодо накопичувального та ризикового страхування життя та здоров’я більше, ніж чоловіку? Пишу про свій досвід. Була єдиною дитиною у сім'ї. Батьки вважали, що хороша освіта важлива. Заміж у 17. 3 синів. Так, вища освіта, військовий, управлінський досвід, стаж... А що далі?? Я поцікавилася в Пенсійному фонді, яка була б у мене пенсія, якби я вже була пенсіонеркою. Відповідь мене збила з ніг. Та моя сума набагато вища від пенсій, які отримують наші українські пенсіонери, але мене все одно не влаштувала. Проте у мене особисто пенсія складатиметься з двох частин: офіційної від Пенсійного фонду, а також накопичувальної від MetLife. Також протягом усього періоду дії мого полісу страхування у мене є надійна подушка безпеки на випадок «не дай бог». А ви як?? Яке майбутнє собі спланували? Поки не пізно, дзвоніть: 0931496115 — консультація, підбір програми. Жінка заробляє менше, працює з перервами, живе довше і рідше за всіх дбає про власний фінансовий захист — це підтверджують дані, зібрані задовго до війни в Україні. Війна не створила ці ризики. Вона їх загострила — і додала суто український розрив між двома пенсійними системами, жодна з яких не рахує повністю роки, прожиті в переміщенні чи в очікуванні чоловіка з фронту. А ще війна нагадала нам просту й болючу річ: чоловік, на якого звикли покладатися, не гарантований назавжди — і статистика тривалості життя в Україні сьогодні це підтверджує цифрами, які важко читати без стиснення в грудях. Накопичувальне і ризикове страхування життя та здоров'я — практично єдиний фінансовий інструмент, який належить особисто жінці й не залежить від того, скільки проживе хтось інший, чи наскільки добре якась держава порахує її трудовий стаж. Подбати про це можна тільки заздалегідь. І краще сьогодні, ніж «колись потім» — бо «потім» не завжди настає так, як плануєш.
    411переглядів
  • Серія інтерактивних дисплеїв ViewBoard IFP41 від ViewSonic здобула нагороду Future’s Best of Show на виставці ISTE Live 2026. Видання Tech & Learning відзначило продукт у категорії «Середня освіта» за інноваційність, функціональність і продуктивність. Дисплеї отримали сертифікацію Android 16 EDLA та підтримують 64-точкову мультисенсорну технологію з palm rejection. https://channeltech.space/news/companies/viewsonic-ifp41-best-of-show...
    Серія інтерактивних дисплеїв ViewBoard IFP41 від ViewSonic здобула нагороду Future’s Best of Show на виставці ISTE Live 2026. Видання Tech & Learning відзначило продукт у категорії «Середня освіта» за інноваційність, функціональність і продуктивність. Дисплеї отримали сертифікацію Android 16 EDLA та підтримують 64-точкову мультисенсорну технологію з palm rejection. https://channeltech.space/news/companies/viewsonic-ifp41-best-of-show-iste/
    CHANNELTECH.SPACE
    Інтерактивні дисплеї ViewBoard IFP41 від ViewSonic отримали нагороду Best of Show на ISTE 2026 – Channel Tech
    Інтерактивні дисплеї ViewBoard IFP41 від ViewSonic отримали нагороду Best of Show на ISTE 2026. Можливості новинки для навчальних класів.
    1
    326переглядів 1 Поширень
  • 30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури.

    Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском.

    Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю.

    Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше.

    Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення.

    Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила.

    Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури. Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском. Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю. Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше. Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення. Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила. Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    974переглядів
  • Інтеграція України в ЄС має вимірюватися тим, наскільки реально змінюється життя українців, — Терехов

    В центрі євроінтеграційних процесів мають залишатися не статистичні показники чи звіти про виконані реформи, а люди. Наша інтеграція в ЄС має вимірюватися тим, наскільки реально змінюється повсякденне життя українців всередині країни.

    «Чи з’являються нові робочі місця, чи стають якіснішими медицина та освіта, чи стають безпечнішими, комфортнішими та сучаснішими міста та громади, чи може молодь планувати своє майбутнє в Україні, а не шукати його в інших країнах. Тому що якщо євроінтеграція не дає людям відчутного результату у повсякденному житті, вона ризикує залишитися формальністю без реального ефекту для суспільства»,
    - наголосив голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news
    Інтеграція України в ЄС має вимірюватися тим, наскільки реально змінюється життя українців, — Терехов В центрі євроінтеграційних процесів мають залишатися не статистичні показники чи звіти про виконані реформи, а люди. Наша інтеграція в ЄС має вимірюватися тим, наскільки реально змінюється повсякденне життя українців всередині країни. «Чи з’являються нові робочі місця, чи стають якіснішими медицина та освіта, чи стають безпечнішими, комфортнішими та сучаснішими міста та громади, чи може молодь планувати своє майбутнє в Україні, а не шукати його в інших країнах. Тому що якщо євроінтеграція не дає людям відчутного результату у повсякденному житті, вона ризикує залишитися формальністю без реального ефекту для суспільства», - наголосив голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news
    725переглядів
  • ❗️ Бізнес не вмирає в Україні: понад 52 000 ФОПів закрилися за перший квартал 2026 року, проте відкрилось 64 000 нових, — Опендатабот.

    Що це означає:
    ▪️Попри податки, кількість підприємців поки зростає.
    ▪️Найсильніше просідає дрібна офлайн-торгівля — ринки, кіоски, невеликі магазини.
    ▪️Зростають онлайн-торгівля, освіта, консалтинг та ІТ-послуги.
    ▪️Податкове навантаження добиває слабкі бізнеси, але сильні переходять у більш гнучкі формати.

    Перспектива зрозуміла: просідає дрібний офлайн-бізнес із низькою маржею та високими витратами. Натомість онлайн, послуги й гнучкі формати мікробізнесу продовжать рости.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ❗️ Бізнес не вмирає в Україні: понад 52 000 ФОПів закрилися за перший квартал 2026 року, проте відкрилось 64 000 нових, — Опендатабот. Що це означає: ▪️Попри податки, кількість підприємців поки зростає. ▪️Найсильніше просідає дрібна офлайн-торгівля — ринки, кіоски, невеликі магазини. ▪️Зростають онлайн-торгівля, освіта, консалтинг та ІТ-послуги. ▪️Податкове навантаження добиває слабкі бізнеси, але сильні переходять у більш гнучкі формати. Перспектива зрозуміла: просідає дрібний офлайн-бізнес із низькою маржею та високими витратами. Натомість онлайн, послуги й гнучкі формати мікробізнесу продовжать рости. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    560переглядів
  • ❗️ Бізнес не вмирає в Україні: понад 52 000 ФОПів закрилися за перший квартал 2026 року, проте відкрилось 64 000 нових, — Опендатабот.

    Що це означає:
    ▪️Попри податки, кількість підприємців поки зростає.
    ▪️Найсильніше просідає дрібна офлайн-торгівля — ринки, кіоски, невеликі магазини.
    ▪️Зростають онлайн-торгівля, освіта, консалтинг та ІТ-послуги.
    ▪️Податкове навантаження добиває слабкі бізнеси, але сильні переходять у більш гнучкі формати.

    Перспектива зрозуміла: просідає дрібний офлайн-бізнес із низькою маржею та високими витратами. Натомість онлайн, послуги й гнучкі формати мікробізнесу продовжать рости.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ❗️ Бізнес не вмирає в Україні: понад 52 000 ФОПів закрилися за перший квартал 2026 року, проте відкрилось 64 000 нових, — Опендатабот. Що це означає: ▪️Попри податки, кількість підприємців поки зростає. ▪️Найсильніше просідає дрібна офлайн-торгівля — ринки, кіоски, невеликі магазини. ▪️Зростають онлайн-торгівля, освіта, консалтинг та ІТ-послуги. ▪️Податкове навантаження добиває слабкі бізнеси, але сильні переходять у більш гнучкі формати. Перспектива зрозуміла: просідає дрібний офлайн-бізнес із низькою маржею та високими витратами. Натомість онлайн, послуги й гнучкі формати мікробізнесу продовжать рости. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    501переглядів
  • Педагогиня Бучанського ліцею №3 Альона Цис увійшла до 12 найкращих учителів України у конкурсі «Учитель року – 2026» (номінація «Початкова освіта»).

    Вона успішно пройшла перший етап — «Педагогічна ситуація», «Методичний експромт» і тестування.

    У травні представить Бучу та Київську область у фіналі конкурсу.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Педагогиня Бучанського ліцею №3 Альона Цис увійшла до 12 найкращих учителів України у конкурсі «Учитель року – 2026» (номінація «Початкова освіта»). Вона успішно пройшла перший етап — «Педагогічна ситуація», «Методичний експромт» і тестування. У травні представить Бучу та Київську область у фіналі конкурсу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    487переглядів
  • 20 квітня 1938 року — день, коли українській мові вкотре намагалися відвести другорядну роль у її ж домі. Російську мову зробили обов’язковою в усіх школах України — не як можливість, а як нав’язану норму, як інструмент витіснення.

    А вже 21 квітня 1938 року постановою № 331 РНК УРСР «Про доповнення постанови РНК ЦК КП(б)У від 20 квітня 1938 р. “Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України”» ще більше посилили цей тиск — збільшили кількість годин для російської мови в українських школах і школах національних меншин. Освіта стала полем боротьби, де українське слово відтискали, витісняли, змушували мовчати.

    Це не була випадковість. Це була політика. Холодна, послідовна, багаторічна. Понад три століття наступу — від Московської держави до Російської імперії й СРСР. Понад три століття спроб стерти, замінити, підпорядкувати.

    Українську мову не просто обмежували — її виштовхували з шкіл, з міст, із повсякденного життя. Її намагалися зробити “зайвою”, “непотрібною”, “другою”.

    Але мова вистояла.

    І сьогодні, згадуючи ці постанови, кожний такий наступ на українську мову — це не лише про минуле. Це про ціну, яку платили за право говорити українською. І про відповідальність — не дозволити витіснити її знову.
    20 квітня 1938 року — день, коли українській мові вкотре намагалися відвести другорядну роль у її ж домі. Російську мову зробили обов’язковою в усіх школах України — не як можливість, а як нав’язану норму, як інструмент витіснення. А вже 21 квітня 1938 року постановою № 331 РНК УРСР «Про доповнення постанови РНК ЦК КП(б)У від 20 квітня 1938 р. “Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України”» ще більше посилили цей тиск — збільшили кількість годин для російської мови в українських школах і школах національних меншин. Освіта стала полем боротьби, де українське слово відтискали, витісняли, змушували мовчати. Це не була випадковість. Це була політика. Холодна, послідовна, багаторічна. Понад три століття наступу — від Московської держави до Російської імперії й СРСР. Понад три століття спроб стерти, замінити, підпорядкувати. Українську мову не просто обмежували — її виштовхували з шкіл, з міст, із повсякденного життя. Її намагалися зробити “зайвою”, “непотрібною”, “другою”. Але мова вистояла. І сьогодні, згадуючи ці постанови, кожний такий наступ на українську мову — це не лише про минуле. Це про ціну, яку платили за право говорити українською. І про відповідальність — не дозволити витіснити її знову.
    839переглядів
  • 👨‍🏫⚡️"Молодий вчитель думає, чи йти працювати в школу на 10 тисяч": бліц з Сергієм Бабаком

    В чому виникла проблема із виплатами для вчителів, що треба змінити і як утримати молодих фахівців у професії, в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак.

    Головне:
    ▪️Кадрова криза: лише 20% випускників педагогічних університетів йдуть працювати за фахом, що загрожує системі освіти в найближчі роки.
    ▪️Хто звідки отримує виплати: держава фінансує вчителів шкіл, частково професійної, фахової передвищої освіти та викладачів вишів. Садочки та позашкільна освіта повністю залежать від бюджетів громад.
    ▪️Рекордна субвенція: цього року держава додала 55,4 млрд гривень до фонду оплати праці освітян - це плюс 50% до загального бюджету.
    ▪️Проблема "молодого вчителя": різниця в доходах між початківцем (8-13 тис. грн) та досвідченим педагогом (20-35 тис. грн) становить 1 до 2,5.
    ▪️Гарантоване підвищення: восени 2026 року зарплати вчителів гарантовано зростуть ще на 20% від торішнього окладу.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    👨‍🏫⚡️"Молодий вчитель думає, чи йти працювати в школу на 10 тисяч": бліц з Сергієм Бабаком В чому виникла проблема із виплатами для вчителів, що треба змінити і як утримати молодих фахівців у професії, в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак. Головне: ▪️Кадрова криза: лише 20% випускників педагогічних університетів йдуть працювати за фахом, що загрожує системі освіти в найближчі роки. ▪️Хто звідки отримує виплати: держава фінансує вчителів шкіл, частково професійної, фахової передвищої освіти та викладачів вишів. Садочки та позашкільна освіта повністю залежать від бюджетів громад. ▪️Рекордна субвенція: цього року держава додала 55,4 млрд гривень до фонду оплати праці освітян - це плюс 50% до загального бюджету. ▪️Проблема "молодого вчителя": різниця в доходах між початківцем (8-13 тис. грн) та досвідченим педагогом (20-35 тис. грн) становить 1 до 2,5. ▪️Гарантоване підвищення: восени 2026 року зарплати вчителів гарантовано зростуть ще на 20% від торішнього окладу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    679переглядів
  • Федерація гандболу України/Ukrainian handball federation

    💐🎂🎁 Вітаємо з Днем Народження видатну українську гандболістку, призерку Олімпійських ігор та чемпіонату Європи Олену ЦИГИЦЮ!
    Здоров'я, перемог, натхнення! 🤾‍🎈
    Олена Цигиця
    Народилася 8 квітня 1975 р. у Кривому Розі.
    Перший тренер — Валерій Осипов
    Грала на позиції лівої півсередньої
    🏆 Срібна призерка чемпіонату Європи-2000 у Румунії
    🏆 Півфіналістка чемпіонату світу-2003 у Хорватії
    🏆 Бронзова призерка Олімпійських Ігор-2004 в Афінах
    🏆 Володарка Кубка Кубків («Мотор», 2001)
    🏆 Багаторазова чемпіонка України (у складі «Спартака», «Мотора», «Смарта»)
    🏆 Багаторазова чемпіонка Македонії
    🏆 Фіналістка Ліги чемпіонів-2005 у складі «Кометала»
    🤾‍♀️ Найкраща ліва півсередня чемпіонату Європи-2000
    🤾‍♀️ Найкраща ліва півсередня чемпіонату світу-2003
    🤾‍♀️ Другий снайпер ЧС-2003
    🤾‍♀️ За збірну України виступала в 1998–2010, зіграла 202 матчі
    🤾‍♀️ Виступала за клуби: «Освіта» (Кривий Ріг), «Спартак» (Київ), «Мотор» (Запоріжжя), «Кометал» (Північна Македонія), «Смарт» (Кривий Ріг).
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Федерація гандболу України/Ukrainian handball federation 💐🎂🎁 Вітаємо з Днем Народження видатну українську гандболістку, призерку Олімпійських ігор та чемпіонату Європи Олену ЦИГИЦЮ! Здоров'я, перемог, натхнення! 🤾‍🎈 Олена Цигиця Народилася 8 квітня 1975 р. у Кривому Розі. Перший тренер — Валерій Осипов Грала на позиції лівої півсередньої 🏆 Срібна призерка чемпіонату Європи-2000 у Румунії 🏆 Півфіналістка чемпіонату світу-2003 у Хорватії 🏆 Бронзова призерка Олімпійських Ігор-2004 в Афінах 🏆 Володарка Кубка Кубків («Мотор», 2001) 🏆 Багаторазова чемпіонка України (у складі «Спартака», «Мотора», «Смарта») 🏆 Багаторазова чемпіонка Македонії 🏆 Фіналістка Ліги чемпіонів-2005 у складі «Кометала» 🤾‍♀️ Найкраща ліва півсередня чемпіонату Європи-2000 🤾‍♀️ Найкраща ліва півсередня чемпіонату світу-2003 🤾‍♀️ Другий снайпер ЧС-2003 🤾‍♀️ За збірну України виступала в 1998–2010, зіграла 202 матчі 🤾‍♀️ Виступала за клуби: «Освіта» (Кривий Ріг), «Спартак» (Київ), «Мотор» (Запоріжжя), «Кометал» (Північна Македонія), «Смарт» (Кривий Ріг). #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    1Kпереглядів
Більше результатів