#історія #події ⚽️ Як оголошення в газеті створило легенду. Кінець XIX століття. Каталонія, як і решта Європи, відкриває для себе футбол — «англійську гру». Але справжній поштовх цьому явищу в Барселоні дав швейцарець на ім’я Ганс Гампер (згодом Жоан Гампер). Він переїхав до міста 1898 року, щоб працювати бухгалтером, але його справжньою пристрастю залишався спорт. Гампер був чудовим гравцем і, що важливіше, не міг уявити життя без м’яча. Оголошення, що увійшло в історію 📰 1899 року Гампер розмістив скромне оголошення у спортивному тижневику «Los Deportes». Текст був лаконічним: «Наш друг Гампер, колишній чемпіон Швейцарії, бажаючи організувати футбольні матчі в Барселоні, просить усіх, хто симпатизує цій грі, зв’язатися з ним». Звучить як звичайний заклик, але саме це оголошення стало точкою відліку для однієї з найвеличніших спортивних історій світу. Зустріч у «Гімнасіо Соле» 🤝 Через місяць, 29 листопада 1899 року, 11 чоловіків відповіли на цей заклик і зібралися в «Гімнасіо Соле» (Gimnasio Solé). Серед них були іноземці — швейцарці, британці, німці — та місцеві каталонці. Цей космополітичний гурт, об’єднаний спільною любов’ю до нової гри, формально заснував «Foot-Ball Club Barcelona». Це було народження клубу, який ще не знав, що його девізом стане «Більше, ніж клуб». Blaugrana: Спадщина та ідентичність Відразу постало питання про кольори. Було вирішено взяти синьо-гранатові (Blaugrana). Хоча точне походження цих кольорів досі викликає суперечки, найпоширеніша версія пов'язує їх із футбольними клубами Швейцарії, за які раніше виступав сам Гампер, зокрема з ФК «Базель». Хоча клуб заснували іммігранти, «Барселона» швидко вросла в місцевий ґрунт. Каталонський дух, прагнення до самоідентифікації та бажання мати команду, яка могла б конкурувати з мадридськими клубами, зробили «Барсу» не просто спортивною командою, а символом. Гампер, який згодом став Жоаном Гампером, встиг побувати й гравцем, і президентом клубу в найскладніші для нього часи. Його мрія, народжена з одного оголошення, пережила війни, диктатури та політичні бурі, перетворившись на глобальну легенду, що налічує мільйони фанатів.

Міноборони спростило відновлення посвідчення УБД. В Україні оновили процедуру відновлення посвідчення учасника бойових дій (УБД) у разі його втрати, викрадення або для військових, звільнених з полону. Про зміни повідомили в Міністерстві оборони. Тепер до заяви не потрібно додавати документ про реєстрацію звернення в Нацполіції щодо втрати чи викрадення посвідчення, а також копію оголошення в друкованих ЗМІ про загублений документ.   Для звільнених із полону більше не вимагають матеріали службового розслідування. У Міноборони пояснили, що у разі втрати або викрадення посвідчення чинні військовослужбовці подають рапорт командиру частини, а звільнені зі служби звертаються до ТЦК та СП за місцем обліку. Якщо статус УБД надано за рішенням міжвідомчої комісії при Мінветеранів, заяву можна подати безпосередньо до цього міністерства. До заяви необхідно додати: - копію втраченого або викраденого посвідчення (якщо збереглась); - лист талонів та його копію; - копію першої сторінки паспорта або ID-картки; - дві кольорові фото 3×4 см на матовому папері (обличчя має займати 65–70% знімка). Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse

🧑‍⚖️У Києві двох чоловіків судитимуть за шахрайство з квартирами померлої жінки За даними прокуратури, власниця двох квартир померла у 2023 році, а єдина спадкоємиця перебувала за кордоном. Обвинувачені підробили документи: один оформив квартири на себе, інший керував «спадкоємцем» та продавав нерухомість, виставивши оголошення на сайті. Квартири продали майже за 3 млн грн. Їх звинувачують у шахрайстві та пособництві у його вчиненні. Санкція статті – до 8 років позбавлення волі. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

#історія #події 💔 Втрата Столиці: Евакуація Уряду ЗУНР до Тернополя (1918) 21 листопада 1918 року — це день, сповнений трагізму та рішучості в історії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Ця дата ознаменувала не поразку, а лише втрату тимчасової столиці і початок нового, складнішого етапу боротьби за незалежність. ⚔️ Падіння Львова Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року, Львів став центром запеклих Польсько-українських боїв. Українські війська (УГА) тримали оборону міста, де розташовувався Державний Секретаріат (уряд) на чолі з Костем Левицьким. Проте, через брак зброї, людських резервів та постійний тиск польських формувань, утримати стратегічно важливий центр Галичини виявилося неможливо. Саме в ніч на 21 листопада 1918 року Українська Галицька Армія була змушена здійснити організований відступ зі Львова, щоб зберегти основні сили для подальшої боротьби. ➡️ Переїзд Державного Секретаріату Слідом за військовим командуванням, 21 листопада розпочалася евакуація Державного Секретаріату та інших найважливіших державних установ. Новою тимчасовою столицею ЗУНР було обрано Тернопіль. 🚉 Це рішення мало критичне значення: * Збереження державності: Незважаючи на втрату столиці, уряд не був розгромлений чи полонений. Він зберіг свою структуру та легітимність, продемонструвавши, що державність ЗУНР існує не лише у Львові. 🏛️ * Продовження боротьби: Переїзд дозволив уряду продовжити керувати військами, мобілізувати ресурси та підтримувати дипломатичні контакти, що було неможливо під час облоги. 💡 Символ Незламності Евакуація 21 листопада 1918 року стала символом незламності української влади. Уряд ЗУНР перетворився на "мандрівний" (пізніше він переїжджав до Станіславова, нині Івано-Франківськ), але продовжував функціонувати протягом майже року, доводячи, що ідея незалежної української держави була сильнішою за будь-яку окупацію. Цей досвід став важливим уроком для українського державотворення. 🇺🇦

#історія #події 🎙️ Голос Історії: Як Томас Едісон «Записав» Майбутнє (1877). Сьогодні, 21 листопада, згадуємо момент, коли світ отримав здатність зберігати не лише тексти й образи, а й сам звук. У цей день 1877 року американський винахідник Томас Алва Едісон оголосив про створення пристрою, який тоді здавався чистою магією, — фонографа. ✨ 🤯 «Говоряча машина» з фольги На момент публічного оголошення Едісон ще працював над вдосконаленням апарату, але перші успіхи були вже неймовірними. Уявіть: у 1877 році світ не мав жодного способу, крім людської пам'яті, щоб зберегти голос чи музику. І ось, з'являється прилад, який може записати звук і відтворити його! Це було сприйнято як справжнє диво, і недарма Едісона тоді прозвали «Чарівником із Менло-Парку». Конструкція першого пристрою, запатентованого пізніше, була досить простою, але геніальною: * Циліндр, обмотаний звичайною жерстяною фольгою (саме так, фольга, як в упаковці!). * Мембрана з голкою, яка вібрувала від звукових хвиль і продавлювала на фользі доріжку. * Ручний привід для обертання циліндра. Першими словами, які Едісон нібито записав на свою «брудну» фонограму (за його власним визнанням), були: «У Мері було маленьке ягнятко…» (Mary Had a Little Lamb). 🐑 🌐 Більше, ніж просто музика Едісон одразу окреслив десять можливих застосувань фонографа: диктування листів, «розмовні книги» для сліпих, запис музики, сімейні записи, реклама та, звичайно, збереження останніх слів помираючих. 🗃️ Хоча спочатку він вважав основною функцією ділову диктовку, саме запис і відтворення музики та розваг перетворили фонограф на масовий продукт, започаткувавши цілу індустрію звукозапису. Від того дня, коли про це було оголошено, до масового виробництва пройшло ще чимало років, але 21 листопада 1877 року залишається датою народження нашої сучасної здатності спілкуватися з минулим через звук. Технології змінювалися, але ідея залишається незмінною. Посилання на візуальний матеріал, що відображає тему:

#історія #події Листопад 1917 року. Київ у напрузі ⚡️. Імперія розвалюється на очах, у Петрограді — більшовицький переворот, а в Україні вирішується доля нації. Саме в цей момент Центральна Рада робить історичний крок, якого чекали століттями. 📜 Народження Республіки 20 листопада (7 листопада за старим стилем) світ побачив ІІІ Універсал. Його головний посил прозвучав як грім: «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою!». Хоча формально це ще не було проголошенням повної незалежності (залишався нюанс про федеративний зв'язок з демократичною Росією, якої де-факто вже не існувало), це був акт народження української державністі. Вся влада переходила до Центральної Ради та Генерального Секретаріату 🏛. 🌾 Земля і воля Універсал був не просто декларацією, а конкретним планом дій, щоб завоювати серця людей: * Земля — селянам: Скасовувалося право власності на поміщицькі, монастирські та церковні землі без викупу. * Робота — робітникам: Вводився 8-годинний робочий день ⏱️. * Смертна кара — скасована: Гуманізм замість терору. * Права націй: Росіянам, євреям, полякам та іншим народам надавалася національно-персональна автономія. 🤝 Чому федерація? Багато хто запитує, чому тоді одразу не проголосили повну незалежність? Це була тонка політична гра. Більшовики намагалися захопити владу під гаслами "миру і землі", і Рада мусила перехопити ініціативу, не спалюючи мости для тих, хто ще вірив у спільний демократичний простір. Але вже тоді було зрозуміло: дороги Києва і "червоного" Петрограда розійшлися назавжди 🚫. Значення: ІІІ Універсал став фундаментом. Без нього не було б ІV Універсалу (повної незалежності) і Акту Злуки. Це був день, коли Україна сказала світові: "Ми є, і ми тут господарі" 🇺🇦.

До Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова регулярно надходять звернення, а також порушуються питання під час особистих прийомів щодо проведення службових розслідувань за фактами зникнення безвісти військовослужбовців, інформування родин про такі розслідування та надання відповідних документів. Повідомляємо, що Міністерством оборони України нещодавно внесено зміни до Наказу № 280 "Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України", які повністю змінюють порядок з’ясування обставин загибелі або зникнення безвісти військових. Вважаємо за необхідне нагадати основні аспекти цих оновлень. 🔹Що змінилося для родин зниклих безвісти: Розширено зміст сповіщення командира військової частини. Тепер воно має містити не лише основні дані про військовослужбовця, але й: - дату, місце та обставини зникнення; - інформацію про відбір біологічного матеріалу; - відомості про останній зв’язок з військовослужбовцем; - наявність фото- чи відеоматеріалів з місця події; - дані про свідків та заходи з евакуації; - контактні дані підрозділу та відповідальних осіб для комунікації з родиною. 🔹Введено новий обов’язковий документ — наказ командира військової частини про обставини зникнення безвісти (або загибелі, потрапляння в полон). Цей наказ є офіційною підставою для: - внесення даних до обліку як зниклого безвісти за особливих обставин; - звернення до суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою; - відкриття кримінального провадження та оголошення в розшук. 🔹Чітко визначено порядок повернення особистих речей. Тепер він стосується не лише загиблих, але й зниклих безвісти та полонених. Передача речей оформлюється актом, який надсилається родині разом із повідомленням. 🔹Окремі форми сповіщень для різних випадків. Родини загиблих та зниклих безвісти отримуватимуть різні форми повідомлень, що дозволяє врахувати специфіку кожної ситуації. 🔹Строки повідомлення залишаються чіткими — не пізніше 7 днів з моменту отримання сповіщення від військової частини відповідний ТЦК та СП зобов’язаний вручити його сім’ї, надати роз’яснення щодо пільг та виплат. 📌Посилена комунікація з сім’ями У кожному випадку визначається конкретна посадова особа або підрозділ, який підтримує зв'язок з родиною та допомагає у вирішенні питань. Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості, швидкості та повноти інформування родин, щоб вони оперативно отримували підтверджену інформацію та користувалися передбаченими законом правами і гарантіями. ❤️ Підписатися|Facebook https://t.me/Ukraineaboveallelse

МОУ спростило отримання нового посвідчення УБД у разі його втрати або викрадення, а також для звільнених з полону. https://mod.gov.ua/news/minoboroni-prostilo-otrimannya-novogo-posvidchennya-ubd-zamist-vtrachenogo Тепер при оформленні нового посвідчення не потрібно: 🔷 підтверджувати, що Нацполіція прийняла та зареєструвала заяву щодо втрати або викрадення документа та що у друкованих ЗМІ опубліковано оголошення про втрату або викрадення; 🔷 для звільнених з полону — додавати матеріали службового розслідування. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події #ОУН 18 листопада 1935 року у Варшаві розпочався гучний судовий процес, який увійшов в історію як Варшавський процес Організації українських націоналістів (ОУН). На лаві підсудних опинилися дванадцять членів ОУН, серед яких найважливішу роль відігравав Степан Бандера, на той час Крайовий провідник ОУН на західноукраїнських землях. Звинувачення: Політичний Терор Формальним приводом для судового процесу стало звинувачення у: * Приналежності до ОУН. * Підготовці та здійсненні вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького 15 червня 1934 року. Це вбивство було актом відплати за репресії польської влади проти українського населення. Хоча Бандера не був безпосереднім виконавцем (замах здійснив Гриць Мацейко, якому вдалося втекти), він був головним організатором та керівником цього політичного терористичного акту. Пропагандистська Перемога у Залі Суду 🗣️ Польська влада планувала цей процес як демонстрацію своєї сили та засудження "тероризму". Але натомість члени ОУН на чолі з Бандерою перетворили судову залу на справжню трибуну українського націоналізму. Бандера та його побратими демонстративно відмовлялися давати свідчення польською мовою, вимагаючи права говорити рідною. Їхні виступи були просякнуті ідеєю незалежності України та неприйняттям польської окупації. Кульмінацією стала поведінка підсудних під час оголошення вироків, коли вони хором вигукували «Слава Україні!», чим викликали захоплення серед української громадськості та широкий резонанс у світовій пресі. Вирок, що став символом ⛓️ Процес завершився у січні 1936 року. Степан Бандера, Микола Лебідь та Ярослав Карпинець були засуджені до смертної кари. Проте, згодом, вирок був замінений на довічне ув'язнення на підставі амністії, оголошеної після смерті маршала Юзефа Пілсудського. Варшавський процес став не просто судовим розглядом, а й потужним політичним маніфестом, який зміцнив авторитет ОУН та особисто Бандери серед українського населення, перетворивши його на символ незламної боротьби за державність.

#дати #події #свята 🇱🇻 Відродження Балтійського Лева: Як Латвія здобула Незалежність у 1918 році 🗝️ 18 листопада 1918 року — дата, яка назавжди змінила карту Східної Європи і стала символом національного відродження для латиського народу. Саме цього дня, на тлі хаосу Першої світової війни та краху імперій, у Ризі була проголошена Латвійська Республіка. Епохальне рішення у Театрі 🎭 Проголошення відбулося у Другому міському театрі (нині Латвійський національний театр). Церемонію очолила Народна Рада Латвії — тимчасовий парламент, сформований ключовими політичними силами країни. Після століть перебування під владою різних імперій (шведської, польсько-литовської, а найбільше — Російської), латиші нарешті заявили про своє суверенне право на самовизначення. Сам акт проголошення був спричинений низкою факторів: * Розпад Російської імперії після революцій 1917 року. * Поразка Німеччини у Першій світовій війні, яка окупувала частину Латвії. * Непереборне прагнення латиської інтелігенції та політиків до створення власної держави. Виклики на Шляху до Свободи ⚔️ Слід зазначити, що проголошення незалежності 18 листопада 1918 року було лише початком. Наступні два роки були позначені Визвольною війною Латвії (1918–1920), під час якої молода республіка змушена була відстоювати свою свободу проти німецьких загонів, більшовиків та військ білої Росії. Лише після перемоги у цій війні та підписання Ризького мирного договору з Радянською Росією у 1920 році, незалежність Латвії була визнана де-факто та де-юре міжнародною спільнотою. Таким чином, 18 листопада є не просто датою у календарі, а днем, коли латиський народ зробив рішучий крок до своєї історичної долі, підтвердивши, що національна воля та стійкість є запорукою державності. Це був приклад для багатьох інших країн Східної Європи, які тоді боролися за свій суверенітет.