• #література
    12 творів української літератури, які повинен знати кожен українець — і дитина, і дорослий.
    Це не просто тексти — це серце української культури, голос історії, глибина душі:
    1. Тарас Шевченко — «Кобзар»
    Національний епос. «Заповіт», «Катерина», «Сон» — як молитися, тільки читати.
    2. Іван Франко — «Мойсей»
    Пророча поема про долю народу й провідника.
    3. Леся Українка — «Лісова пісня»
    Поетична драма про волю, кохання і вибір.
    4. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім’я»
    Смішно й боляче одночасно. Без цього не зрозумієш український побут.
    5. Панас Мирний — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
    Про бунт і трагедію несправедливості.
    6. Михайло Коцюбинський — «Тіні забутих предків»
    Магічний реалізм по-українськи.
    7. Василь Стефаник — «Камінний хрест»
    Як висловити трагедію еміграції в кількох сторінках.
    8. Ольга Кобилянська — «Земля»
    Драма родини, де земля стає причиною крові.
    9. Олександр Довженко — «Зачарована Десна»
    Автобіографія дитинства, переплетена з поезією.
    10. Остап Вишня — усмішки
    Лікує сміхом. Український гумор — це теж зброя.
    11. Василь Симоненко — «Ти знаєш, що ти – людина»
    Поезія гідності й любові.
    12. Всеволод Нестайко — «Тореадори з Васюківки»
    Для дітей — і для тих, хто не хоче втратити дитинство.
    Прочитайте — і зрозумієте, чим б’ється серце України.

    #література 12 творів української літератури, які повинен знати кожен українець — і дитина, і дорослий. Це не просто тексти — це серце української культури, голос історії, глибина душі: 1. Тарас Шевченко — «Кобзар» Національний епос. «Заповіт», «Катерина», «Сон» — як молитися, тільки читати. 2. Іван Франко — «Мойсей» Пророча поема про долю народу й провідника. 3. Леся Українка — «Лісова пісня» Поетична драма про волю, кохання і вибір. 4. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім’я» Смішно й боляче одночасно. Без цього не зрозумієш український побут. 5. Панас Мирний — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Про бунт і трагедію несправедливості. 6. Михайло Коцюбинський — «Тіні забутих предків» Магічний реалізм по-українськи. 7. Василь Стефаник — «Камінний хрест» Як висловити трагедію еміграції в кількох сторінках. 8. Ольга Кобилянська — «Земля» Драма родини, де земля стає причиною крові. 9. Олександр Довженко — «Зачарована Десна» Автобіографія дитинства, переплетена з поезією. 10. Остап Вишня — усмішки Лікує сміхом. Український гумор — це теж зброя. 11. Василь Симоненко — «Ти знаєш, що ти – людина» Поезія гідності й любові. 12. Всеволод Нестайко — «Тореадори з Васюківки» Для дітей — і для тих, хто не хоче втратити дитинство. Прочитайте — і зрозумієте, чим б’ється серце України.
    Like
    1
    8переглядів
  • #події
    Політ літака "Spruce Goose" Говарда Х'юза відбувся 2 листопада 1947 року і став унікальною подією в історії авіації. Офіційна назва літака — Hughes H-4 Hercules. Він був найбільшим гідролітачком у світі за розмахом крил і вагою, створеним під час Другої світової війни для транспортування людей і вантажів на далекі відстані. Через дефіцит сталі в час війни літак було побудовано переважно з дерева (берези та ялини), оклеєного пластиком, що і дало йому прізвисько "Spruce Goose" — "Ялинковий гусак".

    Говард Х'юз, американський авіаційний інженер, підприємець і піонер авіації, особисто пілотував цей літак під час єдиного польоту. Політ відбувся біля міста Лонг-Біч на узбережжі Тихого океану. Літак злетів і пролетів близько однієї милі (приблизно 1,6 км) над водою. Політ тривав менше хвилини, після чого літак знову приземлився на воду. Хоч це був дуже короткий політ, він довів, що гігантський літак здатний піднятися в повітря, що було великою технічною перемогою для проєкту.

    "Spruce Goose" був розроблений як відповідь на військові потреби США під час війни, коли було необхідно швидко перевозити великі обсяги вантажів і військ, обходячи небезпеки підводних мін і ворожих атак на транспортні кораблі. Проте через затяжний процес будівництва і використання дорогих матеріалів проєкт був завершений лише після закінчення війни в 1946 році.

    Х'юз тримав єдиний екземпляр літака в готовності до польоту у спеціальному ангарі до 1976 року — року своєї смерті. Літак зберігається у Музеї авіації Evergreen у місті Макміннвілл, штат Орегон, і сьогодні залишається символом інноваційної авіаційної інженерії ХХ століття.

    Отже, політ "Spruce Goose" — важлива історична подія, що продемонструвала можливість злету найбільшого у світі гідролітака, який здивував світ своєю масштабністю і інженерним виконанням, хоча й не отримав широкого комерційного застосування через унікальні обставини свого створення та експлуатації.

    #події Політ літака "Spruce Goose" Говарда Х'юза відбувся 2 листопада 1947 року і став унікальною подією в історії авіації. Офіційна назва літака — Hughes H-4 Hercules. Він був найбільшим гідролітачком у світі за розмахом крил і вагою, створеним під час Другої світової війни для транспортування людей і вантажів на далекі відстані. Через дефіцит сталі в час війни літак було побудовано переважно з дерева (берези та ялини), оклеєного пластиком, що і дало йому прізвисько "Spruce Goose" — "Ялинковий гусак". Говард Х'юз, американський авіаційний інженер, підприємець і піонер авіації, особисто пілотував цей літак під час єдиного польоту. Політ відбувся біля міста Лонг-Біч на узбережжі Тихого океану. Літак злетів і пролетів близько однієї милі (приблизно 1,6 км) над водою. Політ тривав менше хвилини, після чого літак знову приземлився на воду. Хоч це був дуже короткий політ, він довів, що гігантський літак здатний піднятися в повітря, що було великою технічною перемогою для проєкту. "Spruce Goose" був розроблений як відповідь на військові потреби США під час війни, коли було необхідно швидко перевозити великі обсяги вантажів і військ, обходячи небезпеки підводних мін і ворожих атак на транспортні кораблі. Проте через затяжний процес будівництва і використання дорогих матеріалів проєкт був завершений лише після закінчення війни в 1946 році. Х'юз тримав єдиний екземпляр літака в готовності до польоту у спеціальному ангарі до 1976 року — року своєї смерті. Літак зберігається у Музеї авіації Evergreen у місті Макміннвілл, штат Орегон, і сьогодні залишається символом інноваційної авіаційної інженерії ХХ століття. Отже, політ "Spruce Goose" — важлива історична подія, що продемонструвала можливість злету найбільшого у світі гідролітака, який здивував світ своєю масштабністю і інженерним виконанням, хоча й не отримав широкого комерційного застосування через унікальні обставини свого створення та експлуатації.
    9переглядів
  • День усіх померлих вірних
    2 листопада, після католики відзначають День усіх померлих вірних. Це свято йде наступним за Днем всіх святих. Традиційно цього числа християни відвідують могили своїх рідних, приносять до них квіти та ставлять свічки. У цей день у церквах відправляються панахиди.

    Історія заснування Дня усіх померлих вірних
    До X сторіччя нашої ери християни поминали померлих тільки у родинному колі. Кожного року у дні, які були безпосередньо близькими до дати смерті, читалися особливі молитви за померлих. Тому єдиного церковного свята не було.


    Вперше таку традицію започаткували у монастирях. Там призначали один день, коли всі служителі згадували своїх попередників та мучеників, які прийняли смерть за християнську віру.

    Але традицію святкування Дня усіх померлих вірних саме 2 листопада розпочав абат Одилон із французького монастиря Клюні, після чого вона поширилися по всій Західній Європі. У ті часи католицька церква вже відзначала першого листопада свято Всіх Святих, тому ці дати мають глибинний зв’язок та зараз практично не розділяються.
    День усіх померлих вірних 2 листопада, після католики відзначають День усіх померлих вірних. Це свято йде наступним за Днем всіх святих. Традиційно цього числа християни відвідують могили своїх рідних, приносять до них квіти та ставлять свічки. У цей день у церквах відправляються панахиди. Історія заснування Дня усіх померлих вірних До X сторіччя нашої ери християни поминали померлих тільки у родинному колі. Кожного року у дні, які були безпосередньо близькими до дати смерті, читалися особливі молитви за померлих. Тому єдиного церковного свята не було. Вперше таку традицію започаткували у монастирях. Там призначали один день, коли всі служителі згадували своїх попередників та мучеників, які прийняли смерть за християнську віру. Але традицію святкування Дня усіх померлих вірних саме 2 листопада розпочав абат Одилон із французького монастиря Клюні, після чого вона поширилися по всій Західній Європі. У ті часи католицька церква вже відзначала першого листопада свято Всіх Святих, тому ці дати мають глибинний зв’язок та зараз практично не розділяються.
    Like
    1
    10переглядів
  • #події
    Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917).
    Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні.

    Історичний фон

    Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі.
    Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу.

    Процес створення та підписання декларації

    Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа.

    Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів.

    #Зміст декларації

    Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав:

    "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні."
    Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість.

    Реакції на декларацію

    Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі.

    Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу.

    Наслідки та спадщина

    Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт.

    Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність.
    Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.
    #події Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917). Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні. Історичний фон Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі. Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу. Процес створення та підписання декларації Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа. Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів. #Зміст декларації Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав: "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні." Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість. Реакції на декларацію Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі. Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу. Наслідки та спадщина Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт. Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність. Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.
    Like
    1
    26переглядів
  • #світ
    🕊️ЦІЛЮЩЕ ДЖЕРЕЛО ХРЕЩАТИКА⛪
    🎗️У Заставнівському районі Чернівецької області є унікальний населений пункт, де мешканці п’ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла.

    ✝️ Вода надходить із цілющого джерела Іоанна Богослова, що розташоване у місцевому чоловічому монастирі.

    ⭐️ Село Хрещатик простягається на висоті 200 метрів над рівнем Дністра й не має жодної криниці. Якщо спуститися до річки, можна побачити старовинні печери-келії, ймовірно, видовбані ченцями ще до заснування монастиря.💟

    #світ 🕊️ЦІЛЮЩЕ ДЖЕРЕЛО ХРЕЩАТИКА⛪ 🎗️У Заставнівському районі Чернівецької області є унікальний населений пункт, де мешканці п’ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. ✝️ Вода надходить із цілющого джерела Іоанна Богослова, що розташоване у місцевому чоловічому монастирі. ⭐️ Село Хрещатик простягається на висоті 200 метрів над рівнем Дністра й не має жодної криниці. Якщо спуститися до річки, можна побачити старовинні печери-келії, ймовірно, видовбані ченцями ще до заснування монастиря.💟
    Love
    2
    13переглядів
  • 🇺🇦Дарія Снігур обіграла 🇩🇪Мону Бартель у півфіналі турніру ITF W75 у Глазго - 2:6, 6:4, 6:4.

    Українська тенісистка вийшла вперед у рахунку особистих протистоянь з німкенею (2-1).

    Снігур зіграє 18-й фінал на змаганнях рівня ITF (третій у сезоні) та боротиметься за 10-й титул.

    Суперницею Дарії буде 🇨🇭Сюзан Бандеккі, яку вона обігравала чотири рази, зокрема цього року в Клуж-Напоці.
    #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦Дарія Снігур обіграла 🇩🇪Мону Бартель у півфіналі турніру ITF W75 у Глазго - 2:6, 6:4, 6:4. Українська тенісистка вийшла вперед у рахунку особистих протистоянь з німкенею (2-1). Снігур зіграє 18-й фінал на змаганнях рівня ITF (третій у сезоні) та боротиметься за 10-й титул. Суперницею Дарії буде 🇨🇭Сюзан Бандеккі, яку вона обігравала чотири рази, зокрема цього року в Клуж-Напоці. #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    28переглядів
  • Малиновський залишився без тренера: Вієйра звільнили з посади тренера Дженоа 📢

    Італійський клуб Дженоа вирішив попрощатися з Патріком Вієйра, який достроково залишив посаду головного тренера команди 🇮🇹

    Клуб хотів би подякувати тренеру та його співробітникам за відданість та професіоналізм, які вони продемонстрували протягом своєї роботи, і бажає їм усього найкращого в майбутній кар'єрі.

    Повідомляється, що тимчасово місце Вієйра посяде Роберто Мургіта. Йому допомагатиме Доменіко Крішито, який працює в академії італійського клубу, а свого часу 7 років відбігав за російський Зеніт ⚽️
    #World_Football #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Малиновський залишився без тренера: Вієйра звільнили з посади тренера Дженоа 📢 Італійський клуб Дженоа вирішив попрощатися з Патріком Вієйра, який достроково залишив посаду головного тренера команди 🇮🇹 Клуб хотів би подякувати тренеру та його співробітникам за відданість та професіоналізм, які вони продемонстрували протягом своєї роботи, і бажає їм усього найкращого в майбутній кар'єрі. Повідомляється, що тимчасово місце Вієйра посяде Роберто Мургіта. Йому допомагатиме Доменіко Крішито, який працює в академії італійського клубу, а свого часу 7 років відбігав за російський Зеніт ⚽️ #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    8переглядів
  • ⚠️Протягом ночі зберігається підвищена загроза балістичних ударів для Полтавщини та Київщини, – монітори.
    У зазначених регіонах зберігається висока ймовірність атак ударними дронами, а також балістичними й крилатими ракетами.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚠️Протягом ночі зберігається підвищена загроза балістичних ударів для Полтавщини та Київщини, – монітори. У зазначених регіонах зберігається висока ймовірність атак ударними дронами, а також балістичними й крилатими ракетами. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    35переглядів
  • ✍️ Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, продовжує приймати заяви від усіх, хто зазнав шкоди внаслідок війни.
    📄 Реєстр створено для документування та збирання доказів щодо завданих збитків, втрат чи шкоди, починаючи з 24 лютого 2022 року — на всій території України, включно з її територіальними водами. Подати заяву можуть фізичні та юридичні особи, а також держава Україна — у тому числі її органи влади та установи, постраждалі від міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.
    ☝️ На сьогодні до Реєстру входять 43 категорії заяв, що охоплюють як втрати громадян, так і юридичних осіб. Подання заяв за категоріями відбувається поступово. Уже відкрито 11 категорій:
    ▫️А1.1. Вимушене внутрішнє переміщення;
    ▫️А2.1. Смерть близького члена сім’ї;
    ▫️А2.2. Зникнення безвісти близького члена сім’ї;
    ▫️А2.3. Серйозні тілесні ушкодження;
    ▫️А2.4. Сексуальне насильство;
    ▫️А2.5. Катування або нелюдське поводження;
    ▫️А2.6. Позбавлення свободи;
    ▫️А2.7. Примусова праця або служба;
    ▫️А3.1. Пошкодження чи знищення житлового майна;
    ▫️А3.2. Пошкодження чи знищення нежитлового майна;
    ▫️А3.6. Втрата доступу або контролю над майном на тимчасово окупованих територіях.
    🔜 Інші категорії відкриватимуться поступово.
    Для кожної категорії підготовлено окрему форму заяви з переліком необхідних відомостей та доказів, які потрібно подати.
    🖥 Подати заяву можна в електронній формі через портал «Дія». Надалі з’явиться можливість подання і через ЦНАПи.
    💡 Зверніть увагу:
    ▫️навіть якщо ви вже зверталися по допомогу за програмою єВідновлення, ви маєте право подати заяву до Реєстру;
    ▫️заяву можна подати незалежно від того, чи було відремонтовано майно — потрібно лише надати підтвердження проведених робіт або їх вартості.
    🔗 Детальніша інформація — на офіційних сторінках:
    👉 https://rd4u.coe.int/uk/
    👉 https://minjust.gov.ua/ndd/international_register_of_damage

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ✍️ Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, продовжує приймати заяви від усіх, хто зазнав шкоди внаслідок війни. 📄 Реєстр створено для документування та збирання доказів щодо завданих збитків, втрат чи шкоди, починаючи з 24 лютого 2022 року — на всій території України, включно з її територіальними водами. Подати заяву можуть фізичні та юридичні особи, а також держава Україна — у тому числі її органи влади та установи, постраждалі від міжнародно-протиправних дій Російської Федерації. ☝️ На сьогодні до Реєстру входять 43 категорії заяв, що охоплюють як втрати громадян, так і юридичних осіб. Подання заяв за категоріями відбувається поступово. Уже відкрито 11 категорій: ▫️А1.1. Вимушене внутрішнє переміщення; ▫️А2.1. Смерть близького члена сім’ї; ▫️А2.2. Зникнення безвісти близького члена сім’ї; ▫️А2.3. Серйозні тілесні ушкодження; ▫️А2.4. Сексуальне насильство; ▫️А2.5. Катування або нелюдське поводження; ▫️А2.6. Позбавлення свободи; ▫️А2.7. Примусова праця або служба; ▫️А3.1. Пошкодження чи знищення житлового майна; ▫️А3.2. Пошкодження чи знищення нежитлового майна; ▫️А3.6. Втрата доступу або контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. 🔜 Інші категорії відкриватимуться поступово. Для кожної категорії підготовлено окрему форму заяви з переліком необхідних відомостей та доказів, які потрібно подати. 🖥 Подати заяву можна в електронній формі через портал «Дія». Надалі з’явиться можливість подання і через ЦНАПи. 💡 Зверніть увагу: ▫️навіть якщо ви вже зверталися по допомогу за програмою єВідновлення, ви маєте право подати заяву до Реєстру; ▫️заяву можна подати незалежно від того, чи було відремонтовано майно — потрібно лише надати підтвердження проведених робіт або їх вартості. 🔗 Детальніша інформація — на офіційних сторінках: 👉 https://rd4u.coe.int/uk/ 👉 https://minjust.gov.ua/ndd/international_register_of_damage https://t.me/Ukraineaboveallelse
    44переглядів
  • 🌍 Подання заяв до міжнародного Реєстру збитків: що варто знати.
    Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, продовжує приймати заяви від усіх постраждалих. Його мета – зібрати та зафіксувати докази втрат, шкоди чи збитків, завданих війною з 24 лютого 2022 року на всій території України в межах міжнародно визнаних кордонів.
    📌 Хто може подавати заяви?
    - фізичні та юридичні особи;
    - держава Україна, її органи влади та установи.
    📌 Категорії заяв
    Наразі відкрито 11 категорій (загалом їх буде 43):
    - вимушене переселення;
    - загибель чи зникнення безвісти близького члена сім’ї;
    - серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, примусова праця чи незаконне позбавлення волі;
    - пошкодження або знищення житлового та нежитлового майна;
    - втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях.
    Незабаром будуть відкриті й інші категорії.
    📌 Як подати заяву?
    - через вебпортал Дія (електронна форма);
    - згодом також через ЦНАПи.
    ➡️ Важливо: навіть якщо ви вже скористалися програмою єВідновлення або відремонтували пошкоджене майно, ви все одно маєте право подати заяву. Доцільно додати документи й докази проведених робіт та їх вартості.
    📌 Що далі?
    Реєстр збитків лише приймає та реєструє заяви. Вирішувати питання компенсації та виплат буде окрема Комісія з розгляду заяв для України, яку планують створити міжнародним договором до кінця 2025 року.
    Деталі та форми заяв – на офіційних ресурсах:
    🔗 Офіційний сайт Реєстру збитків: https://rd4u.coe.int/uk/
    🔗 Міністерство юстиції України: https://minjust.gov.ua/ndd/international_register_of_damage

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🌍 Подання заяв до міжнародного Реєстру збитків: що варто знати. Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, продовжує приймати заяви від усіх постраждалих. Його мета – зібрати та зафіксувати докази втрат, шкоди чи збитків, завданих війною з 24 лютого 2022 року на всій території України в межах міжнародно визнаних кордонів. 📌 Хто може подавати заяви? - фізичні та юридичні особи; - держава Україна, її органи влади та установи. 📌 Категорії заяв Наразі відкрито 11 категорій (загалом їх буде 43): - вимушене переселення; - загибель чи зникнення безвісти близького члена сім’ї; - серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, примусова праця чи незаконне позбавлення волі; - пошкодження або знищення житлового та нежитлового майна; - втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Незабаром будуть відкриті й інші категорії. 📌 Як подати заяву? - через вебпортал Дія (електронна форма); - згодом також через ЦНАПи. ➡️ Важливо: навіть якщо ви вже скористалися програмою єВідновлення або відремонтували пошкоджене майно, ви все одно маєте право подати заяву. Доцільно додати документи й докази проведених робіт та їх вартості. 📌 Що далі? Реєстр збитків лише приймає та реєструє заяви. Вирішувати питання компенсації та виплат буде окрема Комісія з розгляду заяв для України, яку планують створити міжнародним договором до кінця 2025 року. Деталі та форми заяв – на офіційних ресурсах: 🔗 Офіційний сайт Реєстру збитків: https://rd4u.coe.int/uk/ 🔗 Міністерство юстиції України: https://minjust.gov.ua/ndd/international_register_of_damage https://t.me/Ukraineaboveallelse
    33переглядів
Більше результатів