Мозок намагається йти в позачергову відпустку. Новини година від години все цікавіші… Й хоча б добрі були? Та зараз же ж… Тому не про новини. Про чоловіків!:) Та про холодильники!:) Десантую синочка у крамницю!:) По кавун!:) Приносить… Здоровезний! Каже, що придбав найменший з тих, що були!:) То ми його вже день третій подужати намагаємося!:) Синочок бачить мене за столом, де я кавун із хлібом вживаю!:) Дивується, де я його взяла?:) Та де я його могла взяти?:) В холодильнику ж!:) Нііііі, таки правильно кажуть в цих ваших(наших) інтЄрнЄтах, щоб чоловік щось побачив в холодильнику, воно обовʼязково має лежати на рівні очей й підскакувати, щоб привернути увагу!:) Ви там як? Цілі?

#цікаве Науковці довели, що імунна система активізується, коли ми просто дивимось на фото хворих людей! Це пов’язано з психологічними та фізіологічними реакціями на візуальні стимули. Коли мозок бачить ознаки хвороби (висип, почервоніння), він автоматично запускає захисні механізми — навіть якщо реальної загрози немає! Така ж реакція буває на запахи або звуки, пов’язані з хворобою. Наприклад, почувши чих, організм вже готується до можливої атаки вірусів!

Чоловіча логіка завжди прямолінійна. Це як стріла між "так" і "ні". У жіночій завжди є варіанти. Запитайте будь-якого чоловіка: - Ви сьогодні увечері зайняті? - Так. Запитайте жінку. Як мінімум, вона скаже: - Так, а що? Там завжди є варіанти, про які чоловічий мозок навіть не здогадується.

🗣Людство тупішає через спеку – BBC😳 Світові температури зростають — і мозок не витримує. За даними BBC, спека буквально «плавить» когнітивні здібності людей: Що відбувається: • вже при +26 °C сповільнюється обробка інформації • погіршується памʼять і здатність вирішувати задачі • зростає рівень агресії — наприклад, випадки домашнього насильства зростають на 5% під час хвиль тепла • погіршується сон — мозок не може охолодитися, а тіло не відпочиває Що радять: • охолоджувати приміщення • тримати водний баланс • адаптувати графік під спекотні умови

🗣️ Якщо ви постійно працюєте головою, мозок стає головним споживачем енергії. Але відпочивати ті, хто займається інтелектуальною працею, часто не вміють. Тривожність, нескінченний потік думок і плани не дають організму перезавантаження. У результаті навіть після вихідних чи короткої відпустки відчувається втома. Розумова праця виснажує не менше, ніж фізична. Тіло може лежати на дивані, але мозок паралельно прокручує ще один робочий тиждень, сценарії майбутніх зустрічей, листи, які не надіслані, і проблеми, які треба вирішити. Це не відпочинок. 📝 "Коли ти живеш із відчуттям, що твій мозок - це безперервний сервер, який обробляє тисячі задач, рішень, відповідей і питань - вітаю, ти не один. Робота розумом - виснажлива штука. І що найцікавіше - "відпочити" за стрічкою новин чи ввечері з ноутом на колінах - неможливо. Це просто зміна завантаження", - пояснює експерт. Фізична активність, хатні справи, творчість (ліплення, малювання, садівництво, в'язання, навіть прибирання чи миття посуду) можуть дати мозку шанс нарешті... помовчати. Якщо підсумувати, ефективним буде: ✅ Вимкнення аналізу: моменти, коли ти нічого не оцінюєш, а концентруєшся на природі, шумі та запахах навколо, на своєму диханні. ✅ Зміна середовища: Навіть пів години прогулянки в незвичному місці - це як перезавантаження системи. ✅ Хобі без користі: те, що не приносить ні грошей, ні результату, і не входить у ваш список обов'язкових "треба". ✅ Інформаційний детокс: день без новин, без балачок, без обговорення чужих проблем. І це не ізоляція, а справжній детокс. ✅ Фізичне навантаження: Це не про марафон чи похід у зал, а рух виключно для свого задоволення - ходьба (у парку), танці, плавання. #відпочинок #стрес #детокс #життя

Якесь таке… Куди не ткнися, такееее… Ірина Олександрова вареннячко ренклодове варить! Заааааапах на все село!!! Я продовжую дивувати в першу чергу саму себе особливим розумом та кмітливістю!:) Посунулася зранку у город по огірки. Їх збирання пройшло без питань. Три огірочка залізли на кущ аронії. А я ж її люблю, аж фізіомордія трясеться!:) Їсти забагато не можу, бо вона тиск знижує. А куди мені його ще знижувати?:) Але ж одну грону до рота запхала!:) Начебто й жувала якісно?:) Йййййаааак та аронія застрягла в мене десь у глотці!!! Кахикала так, горобці в польоті падали з переляку!!!:) Не тільки геморой, залишки мозоку повикахикала!!!:) Робила каву собі та колежанці. Чайник плювався! Потягнулася під кухонний стіл витерти той окроп, що надрізгала? Зачепила рукавом футболки чайну ложку в одному з горняток… Йййййосип голий!!! Як вчора Балоньєзе, так сьогодні кава з молоком де тільки не була!!! На столі, на чохлі табуретки, на підлозі, на футболці, на штанах, на шкарпетках, навіть в капець мій натекла!!! Взялася обід готувати… На підлогу валилося все, що могло впасти!!! Й морква! Й цибуля! Розмірковую? Чи піти та на канапу влягтися? Може, так від мене шкоди менше буде?:) Ви там як? Цілі?

Зазвичай сплю, як людина з чистою совістю, кріпко? Сьогодні щось пішло не так… Я й вертілася в своєму лігві пів ночера? Й до горщика декілька разів човгала? Я й палити ходила? Й водички сьорбнути? Й останню коКлеточку з холодильника витаскати? Нарешті вгамувалася… Тііііільки заснула, й тут почалося??? Я першого шахеда проспала. Прокинулася від вибуху. Та хіба тільки я? Усій родині вже не спалося!!! Лежу собі з митою дупою та в мережливих труселях? Не можу зрозуміти, хто, чим та звідки гуркоче?… Віктор біжить з надвору. Заспокоює мене та Ірина Олександрова, що то наш літак. А воно ще летить… Гуркоче… Сссссвистить… Ото як стихло, я вже не крутилася… Заснула миттєво… Слава ЗСУ, Повітряним силам та ППО! А отриманий під ранок стрес з колежанками знімали поїздкою в Опішню!:) На ярмарку були! Їдла своїм птахам придбали. Я - курочкам. Дівки - качкам та гусенятам! В аптеці були. В господарчому були. В двох! В двох господарчих! Та ми навіть по накладанцю якомусь з кавою встигли впхати в себе! На зворотньому шляху кумася як привʼязалася до мене?:) Що цьогоріч в мене відсутня світлина Пані Прапор в соняхах?:) Й раз вона мені мозок виносить?:) Й два?:) Я вже й маршрутного листа виписала, куди саме їй разом з тими соняхами йти?:) А вона не вгамовується?:) От якби вона мене на кукурудзяне поле завезла?:) Я б не відмовилася, авжеж!:))) Ви там як? Цілі?

YouTube замість казки, мультики за сніданком, ігри в черзі — це вже частина дитинства. Але чи замислювалися ви, як екрани впливають на мозок, поведінку, сон і зір дитини? У цьому дописі — про головне: 📱 скільки екранного часу допустимо в різному віці 📱 чим небезпечне перенасичення гаджетами 📱 як розпізнати тривожні сигнали надмірного використання гаджетів 📱 і що можна зробити вже сьогодні, аби зберегти баланс 💡 Ви здивуєтесь, наскільки сильно екрани формують не лише звички, а й сам спосіб мислення. А ще — яку роль тут відіграє батьківський приклад. 👉🏼 Гортайте картки, щоб дізнатися основне. А повну «Нотатку здоровʼя» з порадами та нормами від ВООЗ шукайте в застосунку Helsi.

Не-ру-хай!!!:) Взагалі!:) Навіть не дивися на мене!!!:) Бо ти хто?:) Люда!:) Яка Люда?:) Та вже ніяка!:) Ззззз девʼятої ранку до пʼятнадцятої я що робила?:) Собачечку Вахтанга чухала!:) Й вздовж, й впоперек, й по діагоналі! Де-не-де підстригальною машинкою користувалася! Цого разу Вахочка від неї не сахався по всьому обійстю, як переляканий!:) А дався майже без особливих пручань!:) Скубу цього коника педального та примовляю: - Ти ж мій солоденький пиріжечок!!! Терпи! Лежи! Лежи, кому кажу??? А потім сама собі думаю?:) Я ж не люблю солодкі пиріжки?:) Крім опішнянських? Смажених? З повідлочкою?:) Які в пиріжечній біля ярмарку смажуть?:) Так чого я Вахтанга так називаю?:) Й далі вже я його вмовляла лежати та терпіти інакше!:) - Ти ж мій пиріжечок з капусточкою, лежжжжи, мммммаму твою разтуди!:))) Можна було б ще скубсти?:) Та вже руки, ноги, хвіст, шія, спина, мозок вимагали негайного завершення будь-яких дій!:) Ааааааа на пів шляху ж хіба я можу справу, яку вже почала, кинути?:) То я зібрала залишки сил й ще свого пиріжечка з капусточкою якісно випрала!:) А після нього відпіііі-піііі-пііі-мила ванну Туалетним каченям!:) Як я сама в неї лізла, то окреме оповідання!:) Як з неї витряхувалася, взагалі фігура вищого пілотажу!!!:) Все. Не-ру-хай!!!:) Взагалі!:) Навіть не дивися на мене!!!:) Вахочка скубаний та чистий!:) Я чиста та майже нерухома!:) Лежимо поруч, я на канапі, Вахтанг біля канапи! Й не зузззззжемо!!!:) Може б й поснідати вже час?:) А сил відірвати дупу від канапи нема!:))) Ви там як? Цілі?

терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення