ЛІС НЕ ВИДАЄ ЧЕКІВ

Перед нами древнє дерево, у стовбур якого вмонтовано банківський термінал. Поряд завмерла безлика шарнірна постать. На перший погляд сцена здається сюрреалістичною. Та що довше вдивляєшся в неї, то виразніше розумієш: її предметом є не дерево, не машина і навіть не людина. Вона говорить про спосіб, у який людська свідомість зустрічається з реальністю.

Дерево втілює тривалість буття. Його коріння занурене в землю, крона тягнеться до світла, а саме існування не потребує жодного пояснення. У його мовчанні відчувається повнота, яка передує будь-якій людській інтерпретації. Постать звернена до термінала. Її увага природно зосереджується на знайомому інтерфейсі, адже саме через подібні структури сучасна людина дедалі частіше сприймає дійсність. Мова, символи, знання, технології та моделі сприйняття допомагають орієнтуватися в реальності, але водночас поступово визначають, як ми її сприймаємо. Згодом людина починає взаємодіяти вже не стільки зі світом, скільки зі способом його осмислення.

Саме тому термінал не руйнує композицію. Він здається її органічною частиною. Найтривожнішим виявляється не його поява, а легкість, із якою свідомість приймає його як природний елемент зустрічі зі світом.

У цьому прихована одна з фундаментальних особливостей людського існування. Ми створили тисячі способів наблизитися до світу й поступово забули, що близькість не потребує жодного способу.

Ліс залишається мовчазним. Його присутність не зводиться до інформації, не вичерпується описом і не піддається остаточному тлумаченню. Вона відкривається лише в досвіді безпосередньої зустрічі, коли між людиною і світом більше не постає потреба в черговому посереднику.

— Voss Ekobi

НАДЛИШОК ЗНАНЬ

Я шукаю знання у глибинах книжкових,

Щоб знайти на питання важливі розгадки,

Але бачу заплутані кроки навколо.

Сторінки старовинні читаю як спадок,

Проте зовсім не менші стають таємниці,

А з'являються нові незвідані надра.

Це безмежне знання виростає як вицвіт

Та показує тільки мою безтолковість,

Бо наука в прогресі не бачить різниці.

Я дивлюся тепер на безкрайність казкову,

Де мільярди секретів лишаються вічно

І розгадку шукаю у серці простому.

Замість мудрих, життєвих та лагідних звичок

Маю купу думок про тривожний прожиток,

Що веде до безглуздих подій нелогічних.

Ось і відповідь стало вже складно змінити,

Я мовчу і вивчаю закони душевні,

Де на мене лягає ганебний відбиток.

Ця заплутана мудрість приносить непевність,

Бо упевненість просто зникає в конфлікті,

Залишаючи розум у ребусах древніх.

І розмиті стають невідомі релікти.

Мирослав Манюк

25.06.2026

21 рік у медицині. І два з них — у війську.У 2024 році Юлія з позивним «Фурія» змінила стерильні кабінети, аптечні полиці й амбулаторну роботу на зовсім іншу реальність — польові умови, військові навчання і відповідальність, де ціна помилки може бути надто високою.У цивільному житті вона керувала мережею аптек і працювала в амбулаторії. Знала медицину зсередини: препарати, пацієнтів, протоколи, щоденну рутину допомоги людям.А тепер її знання працюють там, де кожна секунда може вирішити долю людини.Сьогодні «Фурія» навчає бійців 14-ї окремої механізованої бригади тактичної медицини — тому, що може врятувати життя на полі бою.Вона зізнається: навчати непросто.Бо це не просто теорія.Не просто лекція.Не просто набір красивих слів.Це алгоритми, які мають бути відпрацьовані до автоматизму.Це рухи, які треба виконати навіть під стресом.Це знання, які мають спрацювати в критичний момент, коли навколо шум, небезпека, страх і немає часу на довгі роздуми.Найбільша нагорода для Юлії — бачити, як захисники опановують ці навички й стають готовими використати їх тоді, коли це справді потрібно.Бо на війні медицина — це не “додаткова опція”.Це шанс.Шанс дожити до евакуації.Шанс зупинити кровотечу.Шанс допомогти побратиму.Шанс повернути людину додому.Бригада постійно оновлює підходи до навчання, залучає інструкторів із реальним бойовим досвідом і робить усе, щоб підготовка була максимально наближеною до умов війни.Але «Фурія» наголошує: техніка, знання й інструктори — це лише частина справи.Дуже важлива особиста мотивація.Бо війна змінилася.Тут недостатньо просто чекати команди.Недостатньо “якось зорієнтуватися”.Недостатньо знати лише мінімум.Потрібно вміти діяти самостійно — і водночас бути частиною команди. Потрібно вчитися, тренуватися, повторювати, не здаватися й розуміти: у вирішальний момент усе може залежати саме від тебе.«Усе у твоїх руках» — для Юлії це не просто фраза.Це принцип, за яким вона служить.Колись її робота була пов’язана з аптекою, амбулаторією, цивільними пацієнтами й мирним життям.Тепер її місія — навчити військових рятувати життя там, де мир закінчився.І в цьому є величезна сила.Бо армія тримається не лише на тих, хто стріляє.Вона тримається і на тих, хто вчить вижити.На тих, хто передає знання.На тих, хто готує до найгіршого, щоб у найважчий момент з’явився шанс на краще.Юліє, «Фуріє», дякуємо за службу, витримку й важливу місію.Нехай вистачає сил, здоров’я і людей поруч, які так само розуміють ціну кожної врятованої секунди.

Сьогодні, 1 червня, свій день народження відзначає тренер ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР, Заслужений тренер України з комбат самозахист ІСО Олександр Кононов. Ми вітаємо його зі святом, зичимо міцного здоров'я, успіхів у всіх його справах, великого щастя і всього самого найкращого!
З днем народження Вас, тренере! Дякую за Вашу підтримку, за працю та знання. Нехай всі Ваші учні досягнуть найвищих спортивних вершин та завжди пишаються тим, що саме Ви є їхнім тренером.
#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
#ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Армагедець продовжується???
Ссссссцкйбнблдгсня…

Нащо мені, в моєму віці, такі знання?
Чую звук та коментую:
- Гераньбля…

Й таки ж вона.
Телеграм підтверджує…

Увесь день згадую…
День спогадів якийсь…

Після третього курсу вишу практика, працюємо з чоловіком на залізничній станції Ясинувата.
Мій Баєв в сортировочному парку.
А я сиджу на гірці. Східній.
На самому горбочку.
Кукаречу упорядникам (так же ж правильно українською слово составитель?) поїздів кількість вагонів, які потрібно відчипляти.

Один з них, Олег, навчає мене готувати юшку!:)
Ледве не з сокири?:) З усього, що знайшлося під рукою!:)

Картопля, макаронів жменька, шкварки сала з цибулею, й декілька розколочених з водою сирих яєць!

Сссссссмачно, що капець!:)
З тих давніх давен така юшка в мене йде під кодовою назвою - ясинуватська…

Хто б знав, що я потім житиму в тій Ясинуватій?
Братиму з дитячого будинку дітей в ясинуватський будинок?
Що кину той будинок та й взагалі Донбас, назавжди?

Що однокурсники мої залишаться не просто в періоді «декілька минулих життів тому», а взагалі з іншого боку барикад…

То я про що?
Що юшки ясинуватської я сьогодні наварила!
Майже втрачала свідомість від задоволення?:)

Мріяла, що ось зараз досьорбаю юшку, піду до своєї канапи та як увалюся спати?:)
А що?
Хтось мені може заборонити?

Не вгадала я!:)
Заборонити було нема кому!:)
А от повідомлення в додатку Нової пошти надійшли!:)

То спати було коли?
Бузки від Oksi Ku
з чабрецями від Юлія Лісна не чекали б!

Бузки садила, знайшла квіточку!:)
Гадки не мала, хто воно таке?
Гугл каже, що то вероніка грунтопокривна?
Юлія Лісна каже, що то вероніка простерта!:)
Та нехай буде хуч яка!:) Красивезна ж!!!
Звідки взялася, гадки не маю!:)

Тільки посадили з донечкою три бузки та чотири чабрецю, й дощ пішов!

А потім йбнгерані полетіли…

Ви там як?

Сьогодні, 10 травня, свій День народження відзначає трунур ДЮСШ управління освіти і науки БМР Сергій Вольський.
Вітаємо Вас з Днем народження. Бажаємо успіхів у своїй нелегкій праці. Ви не шкодуючи власних сил працюєте з учнями, передаєте всі свої знання та вміння.
Дякуємо за терпіння та витримку.
#Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

🔥 У Хмельницькому відбувся майстер-клас Дільшота Халматова🥋

3 квітня всі любителі дзюдо мали можливість відвідати майстер-клас 🥈віцечемпіона Європи, учасника Олімпійських ігор, одного з лідерів національної збірної команди 🇺🇦України — Дільшота Халматова.

Це був день, наповнений досвідом, емоціями та мотивацією 💪

Кожен елемент техніки був детально розібраний, кожен рух, показаний і пояснений на найвищому рівні. Діти не просто дивились, вони проживали цей процес разом із спортсменом, вчились, пробували та надихались.

🙌Дякуємо Дільшоту Халматову за відкритість, професіоналізм і бажання ділитися знаннями! Такі зустрічі мотивують працювати ще більше та вірити у свої сили.

🤝Організатори висловлюють окрему подяку президенту Федерації дзюдо України Михайлу Кошляку за ініціативу, яка дає можливість дітям у регіонах отримувати безцінний досвід від спортсменів світового рівня 🇺🇦
#спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Гуманітарна допомога опинилася на прилавках ринку: тіньову схему на 44 млн грн (!) викрив Нацпол.

▪️До діяльності були залучені керівники кількох благодійних фондів та інші учасники, які виконували різні ролі – менеджери зі збуту, водії, фінансисти;
▪️Допомогу для постраждалих від війни учасники угруповання продавали на ринку «7 км» на Одещині;
▪️Фігуранти створили підконтрольні благодійні фонди, щоб отримувати допомогу з Туреччини. У митних деклараціях вантаж оформлювався як гуманітарна допомога для переселенців і людей, які постраждали від війни;
▪️Після перетину кордону гуманітарка фактично ставала комерційним товаром – замість безкоштовної передачі її розподіляли по торгівельних точках і продавали за готівку;
▪️Організатором схеми є колишній працівник митниці, який використав свої знання та зв’язки для її побудови;
▪️Загалом за такою схемою було ввезено близько 50 тонн товарів на суму понад 44 млн грн.

Членам злочинної групи повідомлено підозру. Їм загрожує до 7 років у в'язниці.

25 квітня 2026 року пішла з життя заслужена тренерка України — Коваленко Валентина Михайлівна.
Місто Біла Церква втратило людину, яка зробила вагомий внесок у розвиток легкої атлетики та виховала цілу плеяду спортсменів високого класу. За роки своєї тренерської діяльності Валентина Михайлівна підготувала десять майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу.
Все своє життя вона присвятила розвитку легкої атлетики в Україні, передаючи свої знання, досвід і любов до спорту вихованцям. Її учні ставали чемпіонами світу, призерами чемпіонатів Європи, учасниками Олімпійських ігор, багаторазовими переможцями чемпіонатів України та країн СНД.
Світла пам’ять про Валентину Михайлівну назавжди залишиться в серцях її учнів, колег та всіх, хто її знав.
Прощання відбудеться 28 квітня в м. БІЛА ЦЕРКВА
Для детальної інформації +447787464881 Донька Євгенія
#спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

DeepSeek випустила відкриті моделі V4 Pro та V4 Flash з контекстним вікном на 1 мільйон токенів. V4 Pro конкурує з провідними закритими моделями у міркуваннях і поступається лише Gemini-3.1-Pro за загальними знаннями. V4 Flash швидша за V4 Pro, але наближається до неї за якістю міркувань і простими агентськими завданнями. https://channeltech.space/ai/deepseek-v4-pro-flash-1m-context/