🎨 Одна з найвідоміших картин у світі, “Дівчина з перловою сережкою” Яна Вермера, віками приковує до себе погляди глядачів. Створена близько 1665 року, ця картина, яку часто називають “Моною Лізою Півночі”, захоплює своєю простотою і водночас неймовірною глибиною. Молода жінка з екзотичним тюрбаном та вражаючою перловою сережкою, здається, дивиться прямо на нас, створюючи невидимий зв’язок. Що саме в цьому портреті робить його таким гіпнотичним? 🧬 Нейробіологи використовували електроенцефалографію (ЕЕГ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) для вимірювання активності мозку учасників під час спостереження за картиною. Результати були вражаючими: “Дівчина з перловою сережкою” активує певну частину мозку, яка називається передклиньєм, що бере участь у самосвідомості та формуванні особистості. Це свідчить про те, що картина викликає не лише візуальну, а й глибоку емоційну реакцію, торкаючись глибших шарів свідомості https://t4.com.ua/science/vcheni-vyyavyly-shho-odna-z-najvidomishyh-kartyn-u-sviti-zdatna-vplyvaty-na-mozok/ #мистецтво #мозок

⚡️ 29-річний чоловік одружився з тещею, щоб виїхати за кордон, — ДПСУ 47-річна жінка з інвалідністю мала стати йому «квитком» за межі країни, але пару затримали. Тепер зятю світить відповідальність за спробу обійти закон. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

Жінка проливає на себе тарілку з супом: — Блін, я схожа на свиню! Чоловік: — Ага. Ще й супом облилася. 😜🤣

✈️ Наймасштабніша авіакатастрофа в історії Індії. І жінка, яка вижила… бо запізнилася на рейс на 10 хвилин. У четвер, 12 червня, пасажирський літак Air India 171 мав вилетіти з Ахмедабада до Лондона. На борту — 242 людини. Через 30 секунд після зльоту літак впав на житловий квартал. Загинули майже всі. 👩‍🦰 Бхумі Чаухан — 28-річна студентка з Великої Британії — мала летіти цим рейсом. Її місце: 36G. Але вона спізнилася на посадку… всього на 10 хвилин. Через затори в місті. «Я була розчарована. Зла. Плакала. Просила працівників впустити мене на рейс. Але мені відмовили…» Після того, як її не пустили на борт, вона засмучена сіла в кафе — випити чаю, подзвонити турагенту, поскаржитись. І саме там вона отримала звістку: той самий літак, на який вона запізнилася — розбився. 😳 Вона вижила… завдяки затору. Тепер вона каже: «Це диво. Мені просто не судилося бути в тому літаку.» І ось що хочеться сказати після цієї історії: Можливо, – коли ти спізнюєшся… – коли все йде не за планом та летить шкереберть… – коли до цілі рукою подати, але тебе не пускають в останню мить… Це не кара. Це — захист. Невидимий, але точний. Як годинник. 📌 Збережи цей пост. Бо наступного разу, коли щось зірветься, а ти сумуватимеш і злитимешся — згадай, можливо, ти саме там, де маєш бути. Можливо, усе на краще, хоч і виглядає не так як би ти того хотів.

Панянка з високою зачіскою Авторська робота Техніка: Металевий ембосинг (рельєфне тиснення, патинування) Матеріал: металевий лист (алюміній) Розмір: 102×132 міліметра (з рамкою) Пані епохи Belle Époque. Європа. Орієнтовна стилізація: близько 1900–1910 року. Витончена жінка у профіль з високою, складною зачіскою та мереживним коміром, що відображає аристократичну моду початку ХХ століття. Україна, 2020-ті рр.

#архів Старенька жінка у вишиванці та плахті. Чернігівщина, 1950-і роки.

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлія Лаба Видавництво Лабораторія Три слова - це! було! прекрасно! Ліна живе своє життя, читає книги, інколи зустрічається з подругами, має готуватися до весілля. Але як придивитися, то життя наче не її. Зустрічі з родиною і друзями рідкі, книги Ліна любить не просто читати, а ще й писати на них рецензії. А наречений вопше токсична паскуда. В якийсь момент ситуація стає критичною, і дівчина пробує вийти з цього порочного кола. Я щиро закохалася у все - у Ліну, у Рію, у Лесика та Рому, у Солю та Елю, у бабуню і навіть собаку Сірка. А ще у стиль! Тут є гумор, який я люблю, і драма, яка цілком зрозуміла та не награна. Є над чим трошки всплакнути і є над чим голосно поржати (що я і робила пару разів у маршрутці). Навіть якби я шукала, я б не знайшла, до чого причепитися. Так, Рома, можливо, трішки більш фентезійний, але, Господи, який же це класний персонаж! Отак начитаєшся і почнеш метатися між хокеїстами та капітанами яхт. Що насправді складно, коли не знаєш особисто ані тих, ані інших. Також у книзі порушена проблема токсичних стосунків та складного виходу з них. У нас тут є маніпулятор у всій його бридкій красі, який дуже вміло робить так, що жінка відчуває себе у всьому винною. Вона погана, вона зробила неправильно, це було майже не боляче… Прописати ляща Дену хотілося буквально з перших сторінок, настільки яскраво він описаний. І можна побачити, якою жінка виходить з таких стосунків, і наскільки важливою є підтримка близьких людей. Дякувати Богові і авторці, Ліна вигребла, і фінал мене повністю влаштував) Радію, що ця книга з’явилася у моєму житті та додала до нього барв. Мій щирий рекомендасьон)

#кіно #рекомендація «Помана» (2021) реж. Анастасія Лукова Жанр: трагікомедія Хронометраж: 15 хв. 💭 Про що фільм: Лідія — закореніла жителька молдавського села, яка дуже переймається думкою оточуючих. Коли помирає її чоловік, жінка намагається похоронити його «як треба». Добросердечна сусідка Кларочка нагадує про стару традицію — поману, подарунки в честь померлого. Перелякана Лідія забуває про смерть чоловіка. Та хоч сім'я намагається достукатись до Ліді, її хвилює одне — що скажуть люди про неї. Дивитися - тут: https://takflix.com/uk/films/pomana

#новини У додатку Meta.ai користувачі, не розуміючи, що їхні діалоги з ШІ публічні, діляться особистими голосовими, фото та документами. Наприклад, 66-річний чоловік просить пораду, де знайти країну з молодими жінками, а ШІ радить Іспанію, Італію чи Східну Європу. Інший скаржиться на втрату грошей і житла — бот відповідає порадами з фінпланування. Meta.ai — як старий інтернет, тільки з ШІ і без усвідомлення приватності.

Жив собі доісторичний чоловік у печері. Якось приходить до нього жінка і каже: — Пусти мене до себе жити. — А навіщо ти мені? — Я в тебе в печері прибирати буду. — Та в мене й так чисто. — Я їсти готуватиму. — Я мамонта забив, засмажив – от і їжа. — Ну просто пусти хоча б на одну ніч... Пустив. Вранці виходить первісний чоловік із печери, потягується, підморгує своєму причиндалу й каже: — Так ось навіщо ти мені, шкіряний хвостик! А я ж тобою рибу глушив! 😂😂