• 💋 Мінус 30% на всю магію блиску!

    💎 Sparkling Kiss — прозоре мерехтіння зі срібними іскрами та ароматом кориці з вершками.

    🤍 Elegance Rosé Elixir — ніжний рожевий блиск із золотими переливами й десертним ароматом яблук та ванілі.

    Обидва блиски не лише додають сяйва, а й інтенсивно зволожують, живлять і відновлюють губи, залишаючи їх м’якими та гладенькими.

    ✨ Обери свій або поєднуй обидва.
    🎁 Знижка 30% при замовленні двох блисків — у дірект чи на сайті!

    А тепер про приємне: роби замовлення в посиланням https://grivasi.com/ua/welcome/?user=10000 та отримай кешбек понад 12% на усі замовлення Hillary 🎁

    Замовляй за посиланням https://aff.hillary.ua/33sZua Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍

    Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчинік #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика
    #Краса #Макіяж #НатуральнаКосметика #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка
    💋 Мінус 30% на всю магію блиску! 💎 Sparkling Kiss — прозоре мерехтіння зі срібними іскрами та ароматом кориці з вершками. 🤍 Elegance Rosé Elixir — ніжний рожевий блиск із золотими переливами й десертним ароматом яблук та ванілі. Обидва блиски не лише додають сяйва, а й інтенсивно зволожують, живлять і відновлюють губи, залишаючи їх м’якими та гладенькими. ✨ Обери свій або поєднуй обидва. 🎁 Знижка 30% при замовленні двох блисків — у дірект чи на сайті! А тепер про приємне: роби замовлення в посиланням https://grivasi.com/ua/welcome/?user=10000 та отримай кешбек понад 12% на усі замовлення Hillary 🎁 Замовляй за посиланням https://aff.hillary.ua/33sZua Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍 Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчинік #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика #Краса #Макіяж #НатуральнаКосметика #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка
    394переглядів
  • День гарбуза
    Щорічно 26 жовтня у США відзначається День гарбуза (Pumpkin Day). Але свято з кожним роком поширюється світом, набуваючи всесвітнього статусу, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах. Це день, присвячений вшануванню одного з найулюбленіших і найуніверсальніших плодів на землі – гарбуза. За його поживні властивості та багате культурне значення, гарбуз займає особливе місце в багатьох серцях і традиціях.

    Гарбузи належать до родини гарбузових, до якої входять огірки, дині, кавуни, дині, канталупа та цукіні. Всупереч поширеній думці, гарбузи – це фрукти, а не овочі. Родом з Центральної Америки та Мексики, гарбузи вирощують у Північній Америці вже понад 5 000 років.

    Термін “гарбуз” еволюціонував з часом. У 1500-х роках французький дослідник Жак Картьє, досліджуючи регіон Святого Лаврентія в Північній Америці, назвав їх “gros melons”, що пізніше було перекладено англійською як “pompions”, а згодом стало “pumpkin”.

    День гарбуза в історії
    Не дивно, що це свято зародилося саме у США, бо гарбуз є одним з символів американської нації. Ця традиція бере свій початок з тих далеких днів, коли перші пілігрими оселилися на континенті. Основною проблемою для них стала нестача їжі, яку вони змогли вирішити за допомогою вирощування гарбузів. З розвитком промисловості велика частина людей переселилася в міста, де гарбуз перестав посідати важливе місце в раціоні. Але повага до цього плоду збереглася у вигляді прикраси будинків на свято Усіх святих. Поживний та смачний гарбуз ще ж такий гарний декор!

    День гарбуза в Україні
    30 жовтня згадують у багатьох інформаційних ресурсах як День гарбуза в Україні. Це неофіційне свято, однак, вже давно стало традиційним у дошкільних навчальних закладах та у школі. День гарбуза – став доброю осінньою традицією.

    Олександр Курочкін (український етнограф) вважає, що День гарбуза варто повʼязати з Днем святого Андрія Первозванного, який припадає саме на 30 листопада. На Поділлі існувала традиція у День святого Андрія вирізати маски з гарбуза та підсвічувати їх свічками. Нагадує Хелловін?

    Деякі церковні громади та їх лідери пропонують відзначати День гарбуза для українських дітей як альтернативу Хелловіну, важливим атрибутом якого є гарбуз. Хелловін приваблює дітей – це веселе і красиве свято, з добрими і веселими розвагами, але вороже сприймається православною релігійною спільнотою. Свят багато не буває, особливо, для дітей! День гарбуза чи Хелловін – немає значення, що буде нагодою для позитивних емоцій, радості спілкування та добрих сімейних чи колективних традицій.

    Мета створення події
    Метою цього дня є поширення інформації про цілющі якості та цінність гарбуза для організму людини.

    Значення гарбузів
    Гарбузи відіграють важливу роль у різних культурних та кулінарних традиціях:

    Поживна сила.
    Гарбузи відомі своєю користю для здоров’я. Вони багаті на бета-каротин, антиоксидант, який організм перетворює на вітамін А. Крім того, вони багаті на клітковину, калій і вітамін С. Калій, що міститься в гарбузах, може позитивно впливати на кров’яний тиск, а високий вміст клітковини пов’язаний з різними перевагами для здоров’я, включаючи зниження ризику інсульту та захист від втрати м’язової маси.
    Кулінарна насолода. Гарбузи неймовірно універсальні на кухні. Їх можна запікати, варити, готувати на пару, робити пюре і навіть смажити. Будь то у вигляді пирогів, хліба, супів або смаженого насіння, гарбузи пропонують цілий ряд смачних варіантів.
    Культурне значення. Гарбузи є синонімом осені і невід’ємною частиною таких свят, як Хелловін та День Подяки. Вирізання ліхтариків є популярною традицією на Хелловін, а сам термін “ліхтар” вперше з’явився у 1837 році. Крім того, гарбузовий пиріг є основним десертом на День Подяки.
    В українській культурі особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини. Символічне значення гарбуза під час сватання, що означає відмову дівчини, також є свідченням особливого статусу гарбуза в українських традиціях. Голова городини – гарбуз, достигає саме восени, у період сватань та весіль. Його авторитет незаперечний та вагомий, як і рішення про долю дівчини. Популярні вирази «піднести гарбуза», “гляди щоб вам гарбуза не піднесли” звучать і у сучасному світі, але часто вже в інших ситуаціях.

    Святкування Дня гарбуза
    26 жовтня американські фермери влаштовують на гарбузових полях Pumpkin Patch. Вони гарно розташовують величезні гарбузи, пропонують спробувати традиційні та незвичайні страви з них, розповідають кумедні випадки та дають можливість ознайомитися з сільським побутом.

    Спробуйте новий рецепт. Завдяки своїй універсальності, з гарбуза завжди можна приготувати нову страву, яку варто спробувати. Гострий гарбузовий суп, гарбузовий смузі: гарбузовий пирічг чи печиво, або печений гарбуз з корицею – кулінарні можливості безмежні.
    Гарбузова фотосесія. Це вже популярна традиція. Можна зробити власну гарбузову композицію чи скористатись гарбузовими локаціями, що щедро облаштовують в цей осінній час ресторани, кавʼярні, фотостудії. Як є можливість зробіть це прямо на городі, де ви виростили свої гарбузи.
    Вирізання гарбуза. Візьміть участь у традиційній жовтневій розвазі – вирізанні гарбуза. Виберіть дизайн, чи то моторошне обличчя, чи креативний візерунок, і починайте вирізати!
    Поміркуйте про довгу історію гарбуза, від його вирощування тисячі років тому до його значення в сучасній кулінарії, традиційній кухні, традиціях та святкуваннях.
    День гарбуза Щорічно 26 жовтня у США відзначається День гарбуза (Pumpkin Day). Але свято з кожним роком поширюється світом, набуваючи всесвітнього статусу, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах. Це день, присвячений вшануванню одного з найулюбленіших і найуніверсальніших плодів на землі – гарбуза. За його поживні властивості та багате культурне значення, гарбуз займає особливе місце в багатьох серцях і традиціях. Гарбузи належать до родини гарбузових, до якої входять огірки, дині, кавуни, дині, канталупа та цукіні. Всупереч поширеній думці, гарбузи – це фрукти, а не овочі. Родом з Центральної Америки та Мексики, гарбузи вирощують у Північній Америці вже понад 5 000 років. Термін “гарбуз” еволюціонував з часом. У 1500-х роках французький дослідник Жак Картьє, досліджуючи регіон Святого Лаврентія в Північній Америці, назвав їх “gros melons”, що пізніше було перекладено англійською як “pompions”, а згодом стало “pumpkin”. День гарбуза в історії Не дивно, що це свято зародилося саме у США, бо гарбуз є одним з символів американської нації. Ця традиція бере свій початок з тих далеких днів, коли перші пілігрими оселилися на континенті. Основною проблемою для них стала нестача їжі, яку вони змогли вирішити за допомогою вирощування гарбузів. З розвитком промисловості велика частина людей переселилася в міста, де гарбуз перестав посідати важливе місце в раціоні. Але повага до цього плоду збереглася у вигляді прикраси будинків на свято Усіх святих. Поживний та смачний гарбуз ще ж такий гарний декор! День гарбуза в Україні 30 жовтня згадують у багатьох інформаційних ресурсах як День гарбуза в Україні. Це неофіційне свято, однак, вже давно стало традиційним у дошкільних навчальних закладах та у школі. День гарбуза – став доброю осінньою традицією. Олександр Курочкін (український етнограф) вважає, що День гарбуза варто повʼязати з Днем святого Андрія Первозванного, який припадає саме на 30 листопада. На Поділлі існувала традиція у День святого Андрія вирізати маски з гарбуза та підсвічувати їх свічками. Нагадує Хелловін? Деякі церковні громади та їх лідери пропонують відзначати День гарбуза для українських дітей як альтернативу Хелловіну, важливим атрибутом якого є гарбуз. Хелловін приваблює дітей – це веселе і красиве свято, з добрими і веселими розвагами, але вороже сприймається православною релігійною спільнотою. Свят багато не буває, особливо, для дітей! День гарбуза чи Хелловін – немає значення, що буде нагодою для позитивних емоцій, радості спілкування та добрих сімейних чи колективних традицій. Мета створення події Метою цього дня є поширення інформації про цілющі якості та цінність гарбуза для організму людини. Значення гарбузів Гарбузи відіграють важливу роль у різних культурних та кулінарних традиціях: Поживна сила. Гарбузи відомі своєю користю для здоров’я. Вони багаті на бета-каротин, антиоксидант, який організм перетворює на вітамін А. Крім того, вони багаті на клітковину, калій і вітамін С. Калій, що міститься в гарбузах, може позитивно впливати на кров’яний тиск, а високий вміст клітковини пов’язаний з різними перевагами для здоров’я, включаючи зниження ризику інсульту та захист від втрати м’язової маси. Кулінарна насолода. Гарбузи неймовірно універсальні на кухні. Їх можна запікати, варити, готувати на пару, робити пюре і навіть смажити. Будь то у вигляді пирогів, хліба, супів або смаженого насіння, гарбузи пропонують цілий ряд смачних варіантів. Культурне значення. Гарбузи є синонімом осені і невід’ємною частиною таких свят, як Хелловін та День Подяки. Вирізання ліхтариків є популярною традицією на Хелловін, а сам термін “ліхтар” вперше з’явився у 1837 році. Крім того, гарбузовий пиріг є основним десертом на День Подяки. В українській культурі особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини. Символічне значення гарбуза під час сватання, що означає відмову дівчини, також є свідченням особливого статусу гарбуза в українських традиціях. Голова городини – гарбуз, достигає саме восени, у період сватань та весіль. Його авторитет незаперечний та вагомий, як і рішення про долю дівчини. Популярні вирази «піднести гарбуза», “гляди щоб вам гарбуза не піднесли” звучать і у сучасному світі, але часто вже в інших ситуаціях. Святкування Дня гарбуза 26 жовтня американські фермери влаштовують на гарбузових полях Pumpkin Patch. Вони гарно розташовують величезні гарбузи, пропонують спробувати традиційні та незвичайні страви з них, розповідають кумедні випадки та дають можливість ознайомитися з сільським побутом. Спробуйте новий рецепт. Завдяки своїй універсальності, з гарбуза завжди можна приготувати нову страву, яку варто спробувати. Гострий гарбузовий суп, гарбузовий смузі: гарбузовий пирічг чи печиво, або печений гарбуз з корицею – кулінарні можливості безмежні. Гарбузова фотосесія. Це вже популярна традиція. Можна зробити власну гарбузову композицію чи скористатись гарбузовими локаціями, що щедро облаштовують в цей осінній час ресторани, кавʼярні, фотостудії. Як є можливість зробіть це прямо на городі, де ви виростили свої гарбузи. Вирізання гарбуза. Візьміть участь у традиційній жовтневій розвазі – вирізанні гарбуза. Виберіть дизайн, чи то моторошне обличчя, чи креативний візерунок, і починайте вирізати! Поміркуйте про довгу історію гарбуза, від його вирощування тисячі років тому до його значення в сучасній кулінарії, традиційній кухні, традиціях та святкуваннях.
    517переглядів
  • Неймовірно смачний та ніжний десерт без випікання🍮

    Інгредієнти:
    ▫️желатин швидкорозчинний - 25 гр
    ▫️молоко - 325 мл (125 для желатину)
    ▫️сметана - 350 мл
    ▫️какао - 15 гр
    ▫️шоколад - 50-60 гр
    ▫️ванільний цукор - 10 гр
    ▫️цукор - 80 гр
    ▫️яєчні жовтки - 3 шт.
    Неймовірно смачний та ніжний десерт без випікання🍮 Інгредієнти: ▫️желатин швидкорозчинний - 25 гр ▫️молоко - 325 мл (125 для желатину) ▫️сметана - 350 мл ▫️какао - 15 гр ▫️шоколад - 50-60 гр ▫️ванільний цукор - 10 гр ▫️цукор - 80 гр ▫️яєчні жовтки - 3 шт.
    126переглядів 3Відтворень
  • Як я хочу таке, Господи..
    Лінивий Київський (торт) - десерт.
    Як я хочу таке, Господи.. Лінивий Київський (торт) - десерт.
    Wow
    1
    8коментарів 177переглядів 22Відтворень
  • Дуже швидкий та смачний десерт без випікання

    Інгредієнти:
    ▫️сир - 400 г
    ▫️цукор - 180 г
    ▫️сметана - 190 г
    ▫️кава для просочення
    ▫️печиво (в мене до кави) - 1 упаковка
    Дуже швидкий та смачний десерт без випікання Інгредієнти: ▫️сир - 400 г ▫️цукор - 180 г ▫️сметана - 190 г ▫️кава для просочення ▫️печиво (в мене до кави) - 1 упаковка
    138переглядів 4Відтворень
  • #гумор #пригоди
    Операція "Козацький банан"

    Хмільник, суботній ранок, +18°C. День, коли світ мав обертатися навколо ідеально спланованого весілля айтішника Тараса та його нареченої Оксани, почався не з Мендельсона, а з тихого, але фатального тріска. Тарас, тридцятирічний фахівець із кібербезпеки, що звик до логічних алгоритмів, стояв у своєму дорогому смокінгу біля банкетного залу "Виноградна Лоза" і відчував, як його життєвий алгоритм іде в нескінченний цикл помилок. «Де-де? Кажи голосніше, Діду! Я тебе через фату не чую!» — кричала Оксана у слухавку, стоячи в білосніжній сукні в центрі залу, де панував тривожний шепіт. З-за рогу виїхав старенький, бежевий ВАЗ-2101 ("Копійка"), який Тарас ласкаво називав "Некромобіль". За кермом сидів Дід Микола (75 років), хрещений батько Тараса. Дід, колишній завгосп із тридцятирічним стажем, був переконаний, що ізолента, мотузка та вміння "підкрутити" — це три кити світобудови. Дід Микола виліз із машини, поправив пом'яту вишиванку, яка більше нагадувала карту бойових дій, і з незворушним виглядом оголосив: «Я вас вітаю, молоді. Везу торт». У багажнику, де мав стояти семиярусний, п’ятнадцятикілограмовий весільний шедевр, ідея якого була вкрадена Оксаною з каталогу лондонських весіль, панував жах. «Він. Оселедець. Що це таке?» — прошепотів Тарас, його смокінг раптово став тісним. «Так я ж казав, що торт, Тарасику, це надто висока конструкція для наших доріг! Я його, як ти просив, зафіксував! Осьо! Ізолентою і рибальськими сітками! Щоб не хитався!» — гордо пояснив Дід Микола. — «Але, коли я проїжджав вибоїну під сільрадою, верхній ярус, ось цей, з лебедями… Він трохи... приліг відпочити». Верхній ярус, символ "солодкого життя", тепер являв собою імпровізований, кремовий "вулкан" у поліетиленовому пакеті. Оксана, кинувши слухавку, підійшла до них і її голос пролунав спокійно, але з такою інтонацією, що у Тараса затремтіли підколінні чашечки. «Тарасе. У нас через три години має прийти преса з місцевого телеканалу. Якщо вони побачать цей кремовий Чорнобиль, я вийду заміж за першого ж офіціанта. Сідайте. Їдемо». Рішення було прийнято миттєво: до Вінниці! Лише там, у великому місті, була кондитерська "Панна Галина", яка могла за дві години створити "чудо-ярус". У "Копійці" стало тісно. Спереду сиділи Тарас (у смокінгу і з кремом на комірі) та Дід Микола (у потертій вишиванці, що виглядала як камуфляж). «Даріусе! Тобто, Діду! Чому так повільно? У мене весілля горить!» — кричав Тарас, дивлячись на спідометр, що ледве дотягував до 60 км/год. «Ти знаєш, скільки ця красуня споживає на шостій передачі? Я їду на четвертій! Це таємна завгоспська економія, синку! — Дід театрально опустив вікно. — Треба берегти ресурси! Ось, ти б на свого "Ніссана" теж поставив би таку ізоляцію!» Дорогою почалися пригоди. На єдиному світлофорі за містом "Копійка" заглухла. Дід Микола, замість того, щоб скористатися стартером, вискочив з машини і почав бити ногою по колесу. «Треба, щоб вона відчула любов!» — пояснював він. Тарас, змучений, вискочив і, закривши обличчя від погляду водіїв, що сигналили, сам завів машину. Дзвонила Оксана. «Тарасе! Свідки вже п’ють шампанське! Моя мама щойно запитала, чи не час, часом, "задіяти резервний торт" (це був Наполеон, куплений "про всяк випадок" у місцевій їдальні). Ти знаєш, що Наполеон на весіллі — це символ розлучення! Жодного Наполеона! Або торт, або розлучення! Я тебе чекаю!» Коли Тарас намагався використати навігатор, Дід Микола відібрав його. «Яка це ще GPS? Ти знаєш, що таке справжня навігація? Це інтуїція і знання всіх бабок, які продають мед! Ось туди, до того поля, там кума мого брата тримає козу. Вона нам і дорогу підкаже, і може, сиру дасть!» Тарас, одягнений у смокінг, змушений був колупатися в іржавому двигуні, слухаючи дідові настанови про важливість радянських запчастин, і обіцяючи собі, що його весільна подорож точно буде не в Карпати, а в психіатричну клініку. Вони прибули до Вінниці. Кондитерська "Панна Галина" виявилася яскравим, сучасним закладом. Їх зустріла Пані Галина, харизматична жінка років сорока, з поглядом, що оцінював, чи ви гідні її десертів.

    «Верхній ярус? Зі "Світанком Над Темзою" (так називався торт)? Можливо! Але у мене є один секрет: для моїх шедеврів я використовую мадагаскарську ваніль з лімітованої партії! Вона є тільки у Бабці Паші на центральному ринку, у її підпільній точці за рядами з огірками!» Тарас і Дід Микола кинулися на ринок. Дід Микола, відчувши себе у рідній стихії завгоспа, розцвів. Він швидко знайшов "коридор" до Бабці Паші. Ванілі не було. Але був банановий поворот. «Ваніль? Немає. Але вчора мені привезли, по секрету, бразильські банани! Нелегально, через Одеський порт! Смак — як у золота! Спеціально для "елітних" тортів! Я вам дам їх за... за... ось ту блискучу штучку!» Блискучою штучкою виявилася стара, іржава автозапчастина з "Жигуля", яку Дід Микола завжди носив із собою, "про всяк випадок". Бабуся Паша, колишній механік, радісно погодилася на обмін. «Харон»... тобто, "Копійка", летіла назад до Хмільника. Дід Микола, щоб "покращити" доставку, встановив на дах машини величезний, помаранчевий рекламний лайтбокс, який Тарас прихопив у кондитерській, зафіксувавши його, звісно, ізолентою. Вони вриваються у весільний зал. Музика припиняється. Усі дивляться на Тараса, який виглядає, як виснажений Джеймс Бонд після невдалої місії, і на Діда Миколу, який гордо несе новий ярус з ароматним "банановим" кремом. Торт врятовано. Оксанин гнів замінився чистим, виснаженим полегшенням. Під час тосту Дід Микола, взявши мікрофон, виголосив промову, яка увійде в сімейну легенду: «Я хочу сказати тост! Ось, дивіться на цей торт! Він гарний, але... він трохи кривий! Це тому, що життя — воно не ідеальне! Воно стоїть трохи нерівно, як і моя "Копійка"! Але воно тримається! Воно тримається на козацькій ізоленті, на бабусиних бананах і на залізних нервах нашого Тараса! Тому що справжня любов — це не ідеальний план, а вміння разом вирішити проблему, навіть якщо для цього треба пожертвувати смокінгом і поторгуватися з бабкою за банани! За хаос, який об'єднує!» Гості реготали. Молодята обнялися. Тарас, дивлячись на щасливу Оксану, нарешті зрозумів. Він планував ідеальне європейське весілля, а отримав справжнє українське — сповнене шалених пригод, абсурду та безмежної любові до життя. Його весільна подорож почалася з поїздки на "Копійці", і він про це анітрохи не пошкодував. 🙂
    #гумор #пригоди Операція "Козацький банан" Хмільник, суботній ранок, +18°C. День, коли світ мав обертатися навколо ідеально спланованого весілля айтішника Тараса та його нареченої Оксани, почався не з Мендельсона, а з тихого, але фатального тріска. Тарас, тридцятирічний фахівець із кібербезпеки, що звик до логічних алгоритмів, стояв у своєму дорогому смокінгу біля банкетного залу "Виноградна Лоза" і відчував, як його життєвий алгоритм іде в нескінченний цикл помилок. «Де-де? Кажи голосніше, Діду! Я тебе через фату не чую!» — кричала Оксана у слухавку, стоячи в білосніжній сукні в центрі залу, де панував тривожний шепіт. З-за рогу виїхав старенький, бежевий ВАЗ-2101 ("Копійка"), який Тарас ласкаво називав "Некромобіль". За кермом сидів Дід Микола (75 років), хрещений батько Тараса. Дід, колишній завгосп із тридцятирічним стажем, був переконаний, що ізолента, мотузка та вміння "підкрутити" — це три кити світобудови. Дід Микола виліз із машини, поправив пом'яту вишиванку, яка більше нагадувала карту бойових дій, і з незворушним виглядом оголосив: «Я вас вітаю, молоді. Везу торт». У багажнику, де мав стояти семиярусний, п’ятнадцятикілограмовий весільний шедевр, ідея якого була вкрадена Оксаною з каталогу лондонських весіль, панував жах. «Він. Оселедець. Що це таке?» — прошепотів Тарас, його смокінг раптово став тісним. «Так я ж казав, що торт, Тарасику, це надто висока конструкція для наших доріг! Я його, як ти просив, зафіксував! Осьо! Ізолентою і рибальськими сітками! Щоб не хитався!» — гордо пояснив Дід Микола. — «Але, коли я проїжджав вибоїну під сільрадою, верхній ярус, ось цей, з лебедями… Він трохи... приліг відпочити». Верхній ярус, символ "солодкого життя", тепер являв собою імпровізований, кремовий "вулкан" у поліетиленовому пакеті. Оксана, кинувши слухавку, підійшла до них і її голос пролунав спокійно, але з такою інтонацією, що у Тараса затремтіли підколінні чашечки. «Тарасе. У нас через три години має прийти преса з місцевого телеканалу. Якщо вони побачать цей кремовий Чорнобиль, я вийду заміж за першого ж офіціанта. Сідайте. Їдемо». Рішення було прийнято миттєво: до Вінниці! Лише там, у великому місті, була кондитерська "Панна Галина", яка могла за дві години створити "чудо-ярус". У "Копійці" стало тісно. Спереду сиділи Тарас (у смокінгу і з кремом на комірі) та Дід Микола (у потертій вишиванці, що виглядала як камуфляж). «Даріусе! Тобто, Діду! Чому так повільно? У мене весілля горить!» — кричав Тарас, дивлячись на спідометр, що ледве дотягував до 60 км/год. «Ти знаєш, скільки ця красуня споживає на шостій передачі? Я їду на четвертій! Це таємна завгоспська економія, синку! — Дід театрально опустив вікно. — Треба берегти ресурси! Ось, ти б на свого "Ніссана" теж поставив би таку ізоляцію!» Дорогою почалися пригоди. На єдиному світлофорі за містом "Копійка" заглухла. Дід Микола, замість того, щоб скористатися стартером, вискочив з машини і почав бити ногою по колесу. «Треба, щоб вона відчула любов!» — пояснював він. Тарас, змучений, вискочив і, закривши обличчя від погляду водіїв, що сигналили, сам завів машину. Дзвонила Оксана. «Тарасе! Свідки вже п’ють шампанське! Моя мама щойно запитала, чи не час, часом, "задіяти резервний торт" (це був Наполеон, куплений "про всяк випадок" у місцевій їдальні). Ти знаєш, що Наполеон на весіллі — це символ розлучення! Жодного Наполеона! Або торт, або розлучення! Я тебе чекаю!» Коли Тарас намагався використати навігатор, Дід Микола відібрав його. «Яка це ще GPS? Ти знаєш, що таке справжня навігація? Це інтуїція і знання всіх бабок, які продають мед! Ось туди, до того поля, там кума мого брата тримає козу. Вона нам і дорогу підкаже, і може, сиру дасть!» Тарас, одягнений у смокінг, змушений був колупатися в іржавому двигуні, слухаючи дідові настанови про важливість радянських запчастин, і обіцяючи собі, що його весільна подорож точно буде не в Карпати, а в психіатричну клініку. Вони прибули до Вінниці. Кондитерська "Панна Галина" виявилася яскравим, сучасним закладом. Їх зустріла Пані Галина, харизматична жінка років сорока, з поглядом, що оцінював, чи ви гідні її десертів. «Верхній ярус? Зі "Світанком Над Темзою" (так називався торт)? Можливо! Але у мене є один секрет: для моїх шедеврів я використовую мадагаскарську ваніль з лімітованої партії! Вона є тільки у Бабці Паші на центральному ринку, у її підпільній точці за рядами з огірками!» Тарас і Дід Микола кинулися на ринок. Дід Микола, відчувши себе у рідній стихії завгоспа, розцвів. Він швидко знайшов "коридор" до Бабці Паші. Ванілі не було. Але був банановий поворот. «Ваніль? Немає. Але вчора мені привезли, по секрету, бразильські банани! Нелегально, через Одеський порт! Смак — як у золота! Спеціально для "елітних" тортів! Я вам дам їх за... за... ось ту блискучу штучку!» Блискучою штучкою виявилася стара, іржава автозапчастина з "Жигуля", яку Дід Микола завжди носив із собою, "про всяк випадок". Бабуся Паша, колишній механік, радісно погодилася на обмін. «Харон»... тобто, "Копійка", летіла назад до Хмільника. Дід Микола, щоб "покращити" доставку, встановив на дах машини величезний, помаранчевий рекламний лайтбокс, який Тарас прихопив у кондитерській, зафіксувавши його, звісно, ізолентою. Вони вриваються у весільний зал. Музика припиняється. Усі дивляться на Тараса, який виглядає, як виснажений Джеймс Бонд після невдалої місії, і на Діда Миколу, який гордо несе новий ярус з ароматним "банановим" кремом. Торт врятовано. Оксанин гнів замінився чистим, виснаженим полегшенням. Під час тосту Дід Микола, взявши мікрофон, виголосив промову, яка увійде в сімейну легенду: «Я хочу сказати тост! Ось, дивіться на цей торт! Він гарний, але... він трохи кривий! Це тому, що життя — воно не ідеальне! Воно стоїть трохи нерівно, як і моя "Копійка"! Але воно тримається! Воно тримається на козацькій ізоленті, на бабусиних бананах і на залізних нервах нашого Тараса! Тому що справжня любов — це не ідеальний план, а вміння разом вирішити проблему, навіть якщо для цього треба пожертвувати смокінгом і поторгуватися з бабкою за банани! За хаос, який об'єднує!» Гості реготали. Молодята обнялися. Тарас, дивлячись на щасливу Оксану, нарешті зрозумів. Він планував ідеальне європейське весілля, а отримав справжнє українське — сповнене шалених пригод, абсурду та безмежної любові до життя. Його весільна подорож почалася з поїздки на "Копійці", і він про це анітрохи не пошкодував. 🙂
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • Друзі, на тлі масштабних обстрілів хочу поділитись з вами однією короткою прогулянкою дійсно чарівним місцем, побувати в якому я бажаю всім вам. Сподіваюсь, воно хоча б трішки покращить ваш настрій і поліпшить самопочуття.
    Запрошую вас на коротку прогулянку музейною ресторацією "Старий млин".
    Старий Млин - це місце, де оживають легенди.
    На вулиці Бродівській у Тернополі стоїть незвичайна будівля - «Старий Млин», ресторан-музей, у якому переплітаються кулінарія, історія й казка.
    Його фасад - мов із чарівної книжки: трохи схожий на пряниковий будиночок, трохи - на летючий корабель із дитячих снів. Стінами будинку навпроти в’ється драконячий хвіст, звідкись визирають три голови змія, а поруч із ним стоїть відважний Котигорошко з булавою.
    Будівлю звели у 2003 році, та в її серці живе давнина: стіни складені зі старої цегли зруйнованого під час Другої світової війни парового млина, який колись працював на цьому місці. Саме тому заклад і зветься «Старий Млин».
    Кожен поверх - своя історія.
    Перший - зустрічає гостей духом старої галицької хати: розшиті рушники, борщівські візерунки, глиняні макітри й килими з Карпат, а страви тут готують у справжньому п’єці.
    Другий поверх - їдальня-музей в австрійському стилі. Тут смакують автентичні галицькі наїдки.
    Третій - царство солодощів. Давні рецепти десертів тут поєднуються з авторськими ідеями.
    А на четвертому - рибні делікатеси й навіть суші-бар.
    У теплу пору року працює літній майданчик.
    «Старий Млин» - це ще й музей народного побуту, де кожна річ - зі своєю душею. На полицях - старовинні ключі, праски, глечики, посуд, яким користувались понад сто років тому.
    У дворі вишикувались дивовижні скульптури, зібрані з металобрухту. Автор - відомий митець Сергій Кузнєцов, який працює у стилі, що поєднує стімпанк з джанк-артом.
    На подвір’ї розташована «Фермерська крамниця», де продають натуральні продукти від місцевих виробників.
    #СтарийМлин #Тернопіль #МузейнаРесторація #Фламінго #ПрогулянкаТернополем #МузейТернопіль #СергійКузнєцов #ДжанкАрт #Стімпанк #СтімпанкДжанкАрт

    https://youtu.be/VFCmF6Zkfls
    Друзі, на тлі масштабних обстрілів хочу поділитись з вами однією короткою прогулянкою дійсно чарівним місцем, побувати в якому я бажаю всім вам. Сподіваюсь, воно хоча б трішки покращить ваш настрій і поліпшить самопочуття. Запрошую вас на коротку прогулянку музейною ресторацією "Старий млин". Старий Млин - це місце, де оживають легенди. На вулиці Бродівській у Тернополі стоїть незвичайна будівля - «Старий Млин», ресторан-музей, у якому переплітаються кулінарія, історія й казка. Його фасад - мов із чарівної книжки: трохи схожий на пряниковий будиночок, трохи - на летючий корабель із дитячих снів. Стінами будинку навпроти в’ється драконячий хвіст, звідкись визирають три голови змія, а поруч із ним стоїть відважний Котигорошко з булавою. Будівлю звели у 2003 році, та в її серці живе давнина: стіни складені зі старої цегли зруйнованого під час Другої світової війни парового млина, який колись працював на цьому місці. Саме тому заклад і зветься «Старий Млин». Кожен поверх - своя історія. Перший - зустрічає гостей духом старої галицької хати: розшиті рушники, борщівські візерунки, глиняні макітри й килими з Карпат, а страви тут готують у справжньому п’єці. Другий поверх - їдальня-музей в австрійському стилі. Тут смакують автентичні галицькі наїдки. Третій - царство солодощів. Давні рецепти десертів тут поєднуються з авторськими ідеями. А на четвертому - рибні делікатеси й навіть суші-бар. У теплу пору року працює літній майданчик. «Старий Млин» - це ще й музей народного побуту, де кожна річ - зі своєю душею. На полицях - старовинні ключі, праски, глечики, посуд, яким користувались понад сто років тому. У дворі вишикувались дивовижні скульптури, зібрані з металобрухту. Автор - відомий митець Сергій Кузнєцов, який працює у стилі, що поєднує стімпанк з джанк-артом. На подвір’ї розташована «Фермерська крамниця», де продають натуральні продукти від місцевих виробників. #СтарийМлин #Тернопіль #МузейнаРесторація #Фламінго #ПрогулянкаТернополем #МузейТернопіль #СергійКузнєцов #ДжанкАрт #Стімпанк #СтімпанкДжанкАрт https://youtu.be/VFCmF6Zkfls
    Like
    1
    2Kпереглядів
  • #цікаве
    🥰 Японський десерт у вигляді желейних котиків і хеві-метал 🤘
    #цікаве 🥰 Японський десерт у вигляді желейних котиків і хеві-метал 🤘
    Love
    Like
    Haha
    4
    326переглядів 26Відтворень
  • Смачний десерт із карамелізованих бананів

    Інгредієнти:
    ▫️3 середніх банани (350 г);
    ▫️60 г води;
    ▫️60 г цукру;
    ▫️15 г лимонного соку;
    ▫️25 г вершкового масла;
    ▫️400 г кисломолочного сиру (5%);
    ▫️20 г желатину +100мл води;

    Для шоколадного шару:
    ▫️100 г молочного шоколаду;
    ▫️80 г вершків (20%);
    ▫️5 г желатину + 25 г води;
    Смачний десерт із карамелізованих бананів Інгредієнти: ▫️3 середніх банани (350 г); ▫️60 г води; ▫️60 г цукру; ▫️15 г лимонного соку; ▫️25 г вершкового масла; ▫️400 г кисломолочного сиру (5%); ▫️20 г желатину +100мл води; Для шоколадного шару: ▫️100 г молочного шоколаду; ▫️80 г вершків (20%); ▫️5 г желатину + 25 г води;
    183переглядів 7Відтворень
  • Must-have сезону: нові бальзами-блиски HILLARY!

    💎 Sparkling Kiss — прозоре мерехтіння зі срібними іскрами та ароматом кориці з вершками.

    💖 Elegance Rosé Elixir — ніжний рожевий блиск із золотими переливами й десертним ароматом яблук та ванілі.

    Обери свій або поєднуй обидва ✨
    🎁 Знижка 30% при замовленні 2 блисків — на сайті!

    А тепер про приємне: роби замовлення в посиланням https://grivasi.com/ua/welcome/?user=10000 та отримай кешбек понад 12% на усі замовлення Hillary 🎁

    Замовляй за посиланням https://aff.hillary.ua/33sZua Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍

    Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчинік #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика
    #Краса #Макіяж #НатуральнаКосметика #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка
    Must-have сезону: нові бальзами-блиски HILLARY! 💎 Sparkling Kiss — прозоре мерехтіння зі срібними іскрами та ароматом кориці з вершками. 💖 Elegance Rosé Elixir — ніжний рожевий блиск із золотими переливами й десертним ароматом яблук та ванілі. Обери свій або поєднуй обидва ✨ 🎁 Знижка 30% при замовленні 2 блисків — на сайті! А тепер про приємне: роби замовлення в посиланням https://grivasi.com/ua/welcome/?user=10000 та отримай кешбек понад 12% на усі замовлення Hillary 🎁 Замовляй за посиланням https://aff.hillary.ua/33sZua Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍 Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчинік #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика #Краса #Макіяж #НатуральнаКосметика #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка
    1Kпереглядів
Більше результатів