ЯКЩО ЗАБАЖАЄ ГОСПОДЬ

Не раз вже, здається, губились шляхи,
І тиша бриніла тривожно в журбі.
У кожному кроці відчуєш гріхи,
Якщо забажає Господь це тобі...

Ти падав, вставав, і ішов через дні,
Де зорі мовчали вгорі як німі.
Не знав, чи кінець уже близько, чи ні,
Якщо забажає Господь це тобі...

Шматок за шматочком збирав ти вогонь,
З морозу ліпив теплий одяг собі.
З розбитого серця поробиться бронь,
Якщо забажає Господь це тобі...

Не все, що здається добром, є добро,
В житті обираються стезі любі.
Приборкати можна страждання ядро,
Якщо забажає Господь це тобі...

А щастя — не тиша, а вічний твій шлях,
Який ти проходиш завжди в боротьбі,
Але будеш прощений в своїх гріхах
Якщо забажає Господь це тобі...

Мирослав Манюк
17.07.2025

СІМОХ ОТРОКІВ У ЄФЕСІ

7 ефеських отроків Максиміліан, Ямвлих, Мартиніан, Іоан, Діонисій, Ексакустодіан і Антонін - жили у 3 ст. Вони були друзями з дитинства, діти вищої знаті. Коли імп. Декій (249-251) прибув до Ефеса, він наказав усім громадянам з'явитися для жертвопринесення; непокірних же чекали муки і смертна кара. За доносом до відповіді були покликані і 7 ефеських отроків.

Хлопці пішли з міста і сховалися в печері. Наймолодший із них, св. Ямвлих, одягаючись жебраком, ходив до міста за їжею. Якось він почув, що імператор повернувся і їх розшукують. Дізнавшись, де вони ховаються, імп. звелів закласти вхід до печери камінням, щоб ті померли з голоду.

Але Господь навів на юнаків сон, що тривав бл. 200 р. На той час гоніння на християн припинилися. Господь оживив юнаків, і вони прокинулися, не підозрюючи, що минуло майже 2 сотні літ. Тіла їх і одежа були абсолютно нетлінними. Отроки доручили св. Ямвлиху ще раз купити ім хліба. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на брамі хрест. Св. Ямвлиха привели до міського голови, в якого був ефеський єпископ. Слухаючи дивні відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю. Увійшовши до печери, і побачивши в ній живих юнаків, всі зрозуміли, що Господь відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих. Сам імператор прибув в Ефес і розмовляв з юнаками в печері. Тоді ж отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, цього разу - до загального воскресіння.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 серпня.
-----------

СІМОХ ОТРОКІВ У ЄФЕСІ

7 ефеських отроків Максиміліан, Ямвлих, Мартиніан, Іоан, Діонисій, Ексакустодіан і Антонін - жили у 3 ст. Вони були друзями з дитинства, діти вищої знаті. Коли імп. Декій (249-251) прибув до Ефеса, він наказав усім громадянам з'явитися для жертвопринесення; непокірних же чекали муки і смертна кара. За доносом до відповіді були покликані і 7 ефеських отроків.

Хлопці пішли з міста і сховалися в печері. Наймолодший із них, св. Ямвлих, одягаючись жебраком, ходив до міста за їжею. Якось він почув, що імператор повернувся і їх розшукують. Дізнавшись, де вони ховаються, імп. звелів закласти вхід до печери камінням, щоб ті померли з голоду.

Але Господь навів на юнаків сон, що тривав бл. 200 р. На той час гоніння на християн припинилися. Господь оживив юнаків, і вони прокинулися, не підозрюючи, що минуло майже 2 сотні літ. Тіла їх і одежа були абсолютно нетлінними. Отроки доручили св. Ямвлиху ще раз купити ім хліба. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на брамі хрест. Св. Ямвлиха привели до міського голови, в якого був ефеський єпископ. Слухаючи дивні відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю. Увійшовши до печери, і побачивши в ній живих юнаків, всі зрозуміли, що Господь відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих. Сам імператор прибув в Ефес і розмовляв з юнаками в печері. Тоді ж отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, цього разу - до загального воскресіння.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 4 серпня.
-----------

#поезія
Яке то щастя друзів мати,
Відвертих, щирих, дорогих.
І не важливо де живете,
Що у Фейсбуці ми знайшлись.

Мені ви на щодень розрада.
Я поміж вас знайшла себе.
У кожну пору я вам рада -
Нехай Господь всіх береже.

#поезія
замість молитви
⠀
виходь на кухню попий води
якщо лежав піднімись і йди
дивись це тіло твоє лице
візьми й подякуй собі за це
⠀
виходь на кухню виходь виходь
в цих сонних звуках живе господь
в цих чорних вікнах не ти не ти
не бійся голосу пустоти
⠀
якщо потрібно давай кричи
ти надто довго шукав причин
заткнути голос у голові
куди цей вибір тебе привів
⠀
не бійся довгих нічних чекань
якщо вже витягнута чека
біжи вперед лементуй кричи
момент між вибухом і нічим
⠀
і є життя а коли мине
згадай за лінією мене
це буде потім а зараз є
лише обличчя й ім’я твоє
⠀
не вір прошу що тебе нема
лиш та міцна і страшна тюрма
яку ти зводиш для себе сам
зруйнуй її озирнись і встань
⠀
і вийди в тишу послухай ліс
якби я міг то б тобі приніс
вогненну іскру як прометей
якби я міг то б сховав тебе
⠀
від тиші синьої по той бік
що зациклилась на тобі
від історій імен та слів
що приносять вони усі
⠀
що б не сталось я тут я тут
просто встань не плануй маршрут
просто крок просто два і ще
відчуваєш не так пече

Іолана Тимочко

Як я і пообіцяла, завдяки Телеграм-Каналу, де продаються книги, мені вдалося знайти ще одного покупця і кошти для ЗСУ були відправлені.

Вдалося знайти покупця на книгу Луїз Міллер "Кондитерська-втікачка. Тож 230 грн вже були відправлені через воїна-волонтера:
https://www.facebook.com/share/16v6iR8po7/

Інші книги теж вдалося продати і ці 300 грн розділила на три частини. Тож по 100 грн для ЗСУ були відправлені через інших волонтерів, яких я добре знаю:
https://www.facebook.com/share/1G74RUW9xo/
-----------
https://www.facebook.com/share/16t8vqAaz1/
-----------
https://www.facebook.com/share/19Mtc7LsfF/
-----------

А одна книга була просто так подарована.

Додаю також і посилання з минулого продажу книг, кошти які я відправила для наших захисників.
https://www.facebook.com/share/p/193BnEc4XQ/
-----------

P.S.: Дякую ЗСУ за захист. Нехай Господь завжди Вам в усьому допомагає та захищає!🙏💙💛
А також хочу подякувати усім, хто постійно донатить та волонтерить. Без вас ми давно б програли цю битву. Боже, ви не уявляєте, які в мене зараз почуття вдячності до всіх наших янголів-охоронців ЗСУ та волонтерів!
Вічна пам'ять усім загиблим...🕯☦️
Слава Україні!🇺🇦
Героям Слава✌️

МИРОНОСИЦІ РІВНОАП. МАРІЇ МАГДАЛИНИ

У Магдалі (тепер с. Медждель), що на березі Генісаретського озера, колись народилася жінка, ім'я якої навіки увійшло в євангельську історію. Євангеліє нічого не оповідає про юні роки Марії, але Переказ повідомляє, що Марія була молодою, вродливою і грішною. У Євангелії говориться, що Господь вигнав з неї 7 бісів. Відтоді Марія почала нове життя. Вона стала вірною ученицею Спасителя.

Марія Магдалина слідувала за Господом, коли Він з апп. проходив теренами Юдеї та Галілеї з проповіддю Царства Божого. Разом із благочестивими жінками Іоанною, дружиною Хузи (домоправителя Ірода), Сусанною та ін. вона служила Йому від маєтків своїх (Лк. 8:1-3) і, безсумнівно, поділяла з апп. благовісницькі труди, особливо серед жінок. Очевидно, її разом з ін. жінками має на увазі єв. Лука, кажучи, що в момент ходи Христа на Голгофу, коли після бичування Він ніс на Собі важкий Хрест, знемагаючи під його тягарем, жінки йшли за Ним, ридаючи, а Він втішав їх. Марія Магдалина перебувала і на Голгофі в час розп'яття Господа. Коли всі учні Спасителя розбіглися, вона залишалася біля Христа разом із Богородицею та ап. Іоаном.

Вона була вірна Йому не тільки в дні Його слави, а й у момент Його крайнього приниження і наруги. Вона, як оповідає єв. Матвій, була і при похованні Господа. На її очах Йосип із Никодимом внесли в гробницю Його бездиханне тіло. На її ж очах вони завалили великим каменем вхід до печери, куди зайшло Сонце життя...

З відривного календаря "З вірою в душі" за 22 липня.
-----------

Щиро вдячний Тімур Дзірквадзе!
Нехай Господь оберігає Вас й Вашу сім'ю!

МИРОНОСИЦІ РІВНОАП. МАРІЇ МАГДАЛИНИ

У Магдалі (тепер с. Медждель), що на березі Генісаретського озера, колись народилася жінка, ім'я якої навіки увійшло в євангельську історію. Євангеліє нічого не оповідає про юні роки Марії, але Переказ повідомляє, що Марія була молодою, вродливою і грішною. У Євангелії говориться, що Господь вигнав з неї 7 бісів. Відтоді Марія почала нове життя. Вона стала вірною ученицею Спасителя.

Марія Магдалина слідувала за Господом, коли Він з апп. проходив теренами Юдеї та Галілеї з проповіддю Царства Божого. Разом із благочестивими жінками Іоанною, дружиною Хузи (домоправителя Ірода), Сусанною та ін. вона служила Йому від маєтків своїх (Лк. 8:1-3) і, безсумнівно, поділяла з апп. благовісницькі труди, особливо серед жінок. Очевидно, її разом з ін. жінками має на увазі єв. Лука, кажучи, що в момент ходи Христа на Голгофу, коли після бичування Він ніс на Собі важкий Хрест, знемагаючи під його тягарем, жінки йшли за Ним, ридаючи, а Він втішав їх. Марія Магдалина перебувала і на Голгофі в час розп'яття Господа. Коли всі учні Спасителя розбіглися, вона залишалася біля Христа разом із Богородицею та ап. Іоаном.

Вона була вірна Йому не тільки в дні Його слави, а й у момент Його крайнього приниження і наруги. Вона, як оповідає єв. Матвій, була і при похованні Господа. На її очах Йосип із Никодимом внесли в гробницю Його бездиханне тіло. На її ж очах вони завалили великим каменем вхід до печери, куди зайшло Сонце життя...

З відривного календаря "З вірою в душі" за 22 липня.
-----------

#поезія
Нам потім перевинайти слова.
Ще цей кілок у грудях безіменний.
Та поки я лишаюся жива –
вичерпуй чорну силу просто з мене.

Каміння міст. Нічні тіла ракет.
І лють сурмить у кості серед хаосу.
І – смак води. І світло ще таке,
в якому притулявся і всміхався.

І помста вже дозріла до сівби.
Господь із дому виніс дві валізи.
Любити, бути, вистояти, вбити.

Ми трохи поле. Трохи ближній ліс,
оця земля, з якої все росте,
уперта кров, що з рани зірве пластир
і потече рікою через степ –
у море впасти.

Ми пам'ять. Але тут, де стоїмо,
нічого не лишається позаду.

Дивися – це любов. Я ще жива.
Це час, де все насправді називається.

Ось укриття в самому серці мови,
в яке ти зáйдеш.


Катерина Калитко