#Житія_святих

ΑΠ. Ι ЄΒΑΗΓΕΛΙСΤΑ ΜΑТФЕЯ

Матфей (2-60) був ап. із 12-ти. До навернення служив митарем для Рима. Почувши голос Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф. 9,9), він кинув усе і пішов за Спасителем. Спочатку проповідував у Палестині. На прохання юдеїв, які залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У низці книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть 1-им. Написане арамейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до 3-х сторін служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим, а також Первосвященника, Який приносить Жертву за гріхи всіх людей.

Ап. Матфей обійшов із благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів. Ап. Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм у м. Мірмени. Коли апостол молив Бога про навернення ефіопів, з'явився йому Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і буде приносити плоди, а від кореня його буде витікати джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свою дику вдачу, стануть добрими і лагідними. Коли апостол ніс жезл до храму, зустрів дружину і сина правителя країни Фулвіана, одержимих. Святий зцілив їх. Чудо навернуло безліч язичників. За це Фулвіан наказав його стратити. При страті сталося багато чудес.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 листопада.
------------

#Житія_святих

ΑΠ. Ι ЄΒΑΗΓΕΛΙСΤΑ ΜΑТФЕЯ

Матфей (2-60) був ап. із 12-ти. До навернення служив митарем для Рима. Почувши голос Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф. 9,9), він кинув усе і пішов за Спасителем. Спочатку проповідував у Палестині. На прохання юдеїв, які залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У низці книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть 1-им. Написане арамейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до 3-х сторін служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим, а також Первосвященника, Який приносить Жертву за гріхи всіх людей.

Ап. Матфей обійшов із благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів. Ап. Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм у м. Мірмени. Коли апостол молив Бога про навернення ефіопів, з'явився йому Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і буде приносити плоди, а від кореня його буде витікати джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свою дику вдачу, стануть добрими і лагідними. Коли апостол ніс жезл до храму, зустрів дружину і сина правителя країни Фулвіана, одержимих. Святий зцілив їх. Чудо навернуло безліч язичників. За це Фулвіан наказав його стратити. При страті сталося багато чудес.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 листопада.
------------

АПОСТОЛА ПИЛИПА

Ап. Пилип (4 чи 5-80), уродженець м. Віфсаїди (Галілея), очікував приходу Месії. За закликом Спасителя (Ін. 1:43) він пішов за Ним. Про ап. Пилипа кілька разів згадується у Євангелії: він привів до Христа ап. Нафанаїла (Ін. 1:46); його Господь запитав, скільки треба грошей для купівлі хліба 5 тисячам людей (Ін. 6:7); він привів еллінів, які хотіли побачити Христа (Ін. 12:21-22); нарешті, він під час Таємної вечері запитував Христа про Бога-Отця (Ін. 14:8).

Після Вознесіння Господа ап. Пилип проповідував в Галілеї, творячи чудеса. Потім пішов до Греції, де викрив брехню книжників про нібито викрадення тіла Христа з гробу. Затим вирушив до Парфів, Ієраполя Сирійського, і всюди навертав і творив чудеса.

Далі ап. пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, усюди проповідуючи Євангеліє і зазнаючи страждань. Потім прибув до Фригії, в м. Ієраполь Фригійський, де силою молитви умертвив змію-єхидну і зцілив укушених зміями. Серед них була дружина правителя Анфіпата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, Анфіпат наказав схопити Пилипа і ап. Варфоломія, який прийшов із ними, і розіп'яти. У цей час стався землетрус, і всіх присутніх засипало. Бачачи це, народ увірував у Христа і став вимагати зняття з хреста апостолів. Ап. Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, хрестив усіх, хто увірував, і поставив їм єпископа.

Ап. Пилип, молитвами якого всі, крім Анфіпата і жерців, залишилися живі, помер на хресті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 14 листопада.
------------

АПОСТОЛА ПИЛИПА

Ап. Пилип (4 чи 5-80), уродженець м. Віфсаїди (Галілея), очікував приходу Месії. За закликом Спасителя (Ін. 1:43) він пішов за Ним. Про ап. Пилипа кілька разів згадується у Євангелії: він привів до Христа ап. Нафанаїла (Ін. 1:46); його Господь запитав, скільки треба грошей для купівлі хліба 5 тисячам людей (Ін. 6:7); він привів еллінів, які хотіли побачити Христа (Ін. 12:21-22); нарешті, він під час Таємної вечері запитував Христа про Бога-Отця (Ін. 14:8).

Після Вознесіння Господа ап. Пилип проповідував в Галілеї, творячи чудеса. Потім пішов до Греції, де викрив брехню книжників про нібито викрадення тіла Христа з гробу. Затим вирушив до Парфів, Ієраполя Сирійського, і всюди навертав і творив чудеса.

Далі ап. пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, усюди проповідуючи Євангеліє і зазнаючи страждань. Потім прибув до Фригії, в м. Ієраполь Фригійський, де силою молитви умертвив змію-єхидну і зцілив укушених зміями. Серед них була дружина правителя Анфіпата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, Анфіпат наказав схопити Пилипа і ап. Варфоломія, який прийшов із ними, і розіп'яти. У цей час стався землетрус, і всіх присутніх засипало. Бачачи це, народ увірував у Христа і став вимагати зняття з хреста апостолів. Ап. Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, хрестив усіх, хто увірував, і поставив їм єпископа.

Ап. Пилип, молитвами якого всі, крім Анфіпата і жерців, залишилися живі, помер на хресті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 14 листопада.
------------

БЕЗСРР. І ЧУДОТВОРЦІВ КОСМИ І ДАМІАНА

Косма і Даміан (?-287 чи 303) — брати-близнюки родом з Аравії. Мати, Феодотія, виховувала їх у християнській вірі. За своє праведне життя дістали благодатний дар від Бога — лікувати людей. Зцілювали вони іменем Господа, через покладання на хворих своїх рук, і за це не брали плати: «даром одержали, даром давайте» (Мф. 10, 8). Вони стали відомі як «безсрібники». Римська влада відправила конвой привести їх у Рим. Там святих повели на судилище. Брати сповідали свою віру в Христа і відмовилися принести жертву бовванам. Але імп. Карин наполягав, щоб братів віддали на смерть. І лише несподівана хвороба Карина і зцілення, отримане від братів, врятувало святих.

Якось Косму і Даміана запросили до невиліковно хворої жінки Палладії. Вона мала сильну віру і по щирій молитві братів Господь зцілив її: вона одужала. З подяки Палладія таємно прийшла до Даміана і принесла йому три яйця в ім'я Святої Трійці. Почувши ім'я Святої Трійці, Даміан не посмів відмовитись. Косма, дізнавшись, дуже образився. Він подумав, що брат порушив обітницю безсрібництва. Перед смертю Косма залишив заповіт: не ховати брата поряд із ним. Тут помирає і Даміан. Усі радилися, де його поховати. Але сталось нове чудо. До людей прийшов верблюд, якого святі вилікували від божевілля, і людським голосом сказав, щоб не сумнівалися і поклали Даміана поряд з Космою, бо не заради нагороди прийняв Даміан дар жінки, а в ім'я Боже. Мощі братів були покладені поряд в Феремані (Месопотамія).

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 листопада.
-----------

БЕЗСРР. І ЧУДОТВОРЦІВ КОСМИ І ДАМІАНА

Косма і Даміан (?-287 чи 303) — брати-близнюки родом з Аравії. Мати, Феодотія, виховувала їх у християнській вірі. За своє праведне життя дістали благодатний дар від Бога — лікувати людей. Зцілювали вони іменем Господа, через покладання на хворих своїх рук, і за це не брали плати: «даром одержали, даром давайте» (Мф. 10, 8). Вони стали відомі як «безсрібники». Римська влада відправила конвой привести їх у Рим. Там святих повели на судилище. Брати сповідали свою віру в Христа і відмовилися принести жертву бовванам. Але імп. Карин наполягав, щоб братів віддали на смерть. І лише несподівана хвороба Карина і зцілення, отримане від братів, врятувало святих.

Якось Косму і Даміана запросили до невиліковно хворої жінки Палладії. Вона мала сильну віру і по щирій молитві братів Господь зцілив її: вона одужала. З подяки Палладія таємно прийшла до Даміана і принесла йому три яйця в ім'я Святої Трійці. Почувши ім'я Святої Трійці, Даміан не посмів відмовитись. Косма, дізнавшись, дуже образився. Він подумав, що брат порушив обітницю безсрібництва. Перед смертю Косма залишив заповіт: не ховати брата поряд із ним. Тут помирає і Даміан. Усі радилися, де його поховати. Але сталось нове чудо. До людей прийшов верблюд, якого святі вилікували від божевілля, і людським голосом сказав, щоб не сумнівалися і поклали Даміана поряд з Космою, бо не заради нагороди прийняв Даміан дар жінки, а в ім'я Боже. Мощі братів були покладені поряд в Феремані (Месопотамія).

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 листопада.
-----------

Зустрілись дві душі серед зими,
Ховалися від холоду, обидві.
Одна сказала:"Де б тепло знайти?",
А інша простягнула їй обійми.

І вже зима, здавалась, не страшна,
І хуртовини не такі і сніжні.
Одна, від щастя, плакала душа,
А інша усміхалась ніжно- ніжно.

Тепер вони долають все разом,
І відчувають теплоту і щастя.
І хочеться, щоб душам цим, обом,
Подарував Господь усе найкраще...

ВІТА ІГНАТКО

#поезія
Зустрілись дві душі серед зими,
Ховалися від холоду, обидві.
Одна сказала:"Де б тепло знайти?",
А інша простягнула їй обійми.

І вже зима, здавалась, не страшна,
І хуртовини не такі і сніжні.
Одна, від щастя, плакала душа,
А інша усміхалась ніжно- ніжно.

Тепер вони долають все разом,
І відчувають теплоту і щастя.
І хочеться, щоб душам цим, обом,
Подарував Господь усе найкраще...

ВІТА ІГНАТКО

День пам’яті Великомученика Артемія
20 жовтня за новоюліанським календарем (2 листопада за юліанським) відзначають День пам’яті великомученика Артемія.

Святий Артемій Антіохійський жив у IV столітті. Він був видатним воєначальником за правління святого рівноапостольного імператора Костянтина Великого та його сина Констанція. За хоробрість і вірність Артемій отримав високі нагороди й був призначений намісником Єгипту, де ревно підтримував християн і захищав Церкву.

Після смерті Констанція владу захопив Юліан Відступник, який намагався відновити язичництво й переслідував християн. Коли Артемій відкрито виступив проти жорстокостей імператора, його піддали катуванням.

Під час ув’язнення святому з’явився Господь Ісус Христос у сяйві слави та сказав: «Мужайся, Артемію! Я з тобою й дарую тобі вінець слави».

Невдовзі після цього мучитель наказав відтяти святому голову.
Тіло великомученика поховали з честю в Антіохії, а згодом його мощі були перенесені до Константинополя, де стали джерелом численних чудес і зцілень.

Великомученик Артемій є покровителем воїнів, тих, хто бореться за правду, а також людей, які зазнають несправедливих переслідувань. Церква навчає у цей день, що віра сильніша за страх, і що жодна земна влада не може перемогти праведника, який служить Богові.