ПЕКЛО, СТРАХ І ЗАБРАНІ ЖИТТЯ

Ми вижили, та ще й вціліли,
У нас був страх – ми жить хотіли,
Ми ненави́діли сволоту,
Яка прийшла до нас з болота.

Зустріли ми в диму цей ранок,
В вогні палаючий світанок,
Та де в кого́ життя забрали...
Ще й в тих, що інших рятували.

Всю ніч гатили без упину –
Хтось втратив донечку, хтось - сина,
І чоловіка, й батька, й брата,
Та світу лиш би споглядати…

Пекельна ніч, що вже минула,
Яка нас кожного торкнула,
Яка у вибухах скупала,
Палила, нищила, вбивала…

Скрізь вибухи, вогонь і люди…
Таке всю нічку в нас усюди,
Не знали ми, що буде з нами,
І це провадиться роками.

Убили всіх, кого́ сягнули,
Ті люди вічним сном заснули,
А вчора й гадки ж бо не мали,
Що день останній доживали.

Сміття несло́ся без упину,
Зі всіх боків летіли клином,
Летіли інші табунами,
Весь мотлох цей був понад нами.

Щоб захистив – просили Бога,
Жила́ весь час пересторога,
Госпо́дь почув, про що молили,
Й зробив усе, аби ми жи́ли.

09.01.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1054961