У бібліотеку американського штату Нью-Джерсі 81-річна Мері Купер повернула книгу, яку майже століття тому взяв її дідусь. На артефакт жінка натрапила під час переїзду, коли перевозила речі своєї матері, розповіли в CNN. Тоді 81-річна Мері Купер розгорнула книгу і побачила, що книгу про майстрування дитячих іграшок потрібно було повернули ще 99 років тому. Виявилося, що її в березні 1926 року (за рік до своєї смерті) з книгозбірні взяв дідусь американки. У книзі, виданій у 1911 році, містилися інструкції для виготовлення простих іграшок з дерева, металів і предметів побуту. Американка зізналася, що не має жодних спогадів про дідуся, який помер до її народження. Однак її мати розповідала про іграшкові дерев'яні вітрильники, які отримувала в подарунок від свого батька. Пізніше човники передали місцевому історичному товариству. https://life.pravda.com.ua/society/u-ssha-zhinka-povernula-do-biblioteki-knigu-yaku-pozichili-zvidti-99-rokiv-tomu-306903/

Нарешті вартові відкрили вхід і наказали бранцям виходити. Вони йшли поселенням під зловтішні вигуки індіанців. Нарешті опинилися біля пагорба, на вершині якого стояв величезний бовван індіанського божества. Біля нього стояв високий храм, викладений із каменю. Їх вели по видовбаних сходах. Коли вони зайшли на другий ярус, їх зустрів старий шаман, обвішаний намистами з кісток, з татуюваннями на лисій голові. Коли він підняв руки, індіанці попадали навколішки та щось вигукували. Бранцям теж наказали сісти навколішки. Фернандо забарився, і отримав кийком по спині. Натовп унизу розступився і до підйому підійшов вождь, огрядний чоловік середнього віку, зі своєю нареченою. Та, здавалося, вже змирилася зі своєю долею і йшла покірно за майбутнім чоловіком. Вождь привітав шамана. Той щось вигукнув у відповідь. Індіанці, за спиною Фернандо, зловтішно заголосили. — Що сталося? — спитав він Шику. — Вони хотіти перед весіллям принести бранець у жертву. Шаман витяг довгий ніж із пояса, та оглянув усіх бранців. Витріщився на Фернандо, звелів розв'язати того. Дикуни почали щось радісно вигукувати. Його вивели на невеликий майданчик, попередньо стягнувши сорочку. Незабаром йому компанію склав Федеріко Розетті. — І що далі? — З подивом буркнув той. — Все просто, ми зараз битимемося. — І переможця звільнять? — Аякже! Битимемось поки один, не вб'є іншого. А потім переможця з усіма почестями принесуть у жертву. — Ти в цьому впевнений? Фернандо знав про подібні обряди. І був певен, що індіанці замислили щось подібне. — Краще приріж мене відразу! — випалив Розетті. Він уже не раз прокляв і індіанців і товаришів, які втягнули його в цю авантюру. — Знав, що рано чи пізно мене приб'ють. Але сподівався, це станеться на палубі ворожого судна. А не в такому місці. Читати повністю за посиланням https://arkush.net/book/1202/32 https://booknet.ua/reader/tamnic-morv-b435570?c=4733185&p=1 #морські_пригоди #пірати #кохання #Історисна_проза #вітрильники #морські_баталії #індіанці #безлюдні_острови #17_століття #любовний_роман