У Миколаєві через масовану атаку переводять усі об’єкти критичної інфраструктури на генератори, — Кім.
📌На Кіровоградщині, також основною ціллю була енергетична інфраструктураі, без світла наразі 19 населених пунктів, — Райкович.
📌На Чернігівщині, вчора ввечері «Герані» поцілили по енергообʼєктах у Прилуках, пожежу ліквідували. До ранку вдалося заживити деяких абонентів, утім, низка населених пунктів досі без світла, — Чаус.
📌В Одесі внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилися всі тягові підстанції міста. Робота трамваїв та тролейбусів тимчасово призупинена.
💡 Ворог завдав ракетно-дронового удару по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії у Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській та Миколаївській областях, — Міненерго.
Є знеструмлені споживачі в Одеській, Чернігівській, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🎁🐾 Пухнаста піхота вже отримала подарунки просто на передовій. Наші воїни годують тварин, покинутих серед війни, холоду й небезпеки — бо ЗСУ нікого не залишають у біді. Тут, де смерть поруч, вони несуть життя, турботу і світло. Дякуємо вам за силу. Сьогодні День Збройних Сил України та День Святого Миколая і це не просто співпадіння – він покровитель тих, хто творить добро. Нехай Святий Миколай береже кожного воїна так само ніжно, як ви бережете тих, хто слабший🇺🇦 📹: ShostkaSmartcity | Youtube

#книжковий_відгук #Лана_читає

“Ніч у самотньому жовтні” Роджер Желязни
Видавництво Богдан

Коли Геловін збігається з повнею, починається Гра. Одні люди хочуть відкрити браму для вороття Древніх Богів на Землю, інші мають стати їм на заваді та закрити її. Гра збирає досить еклектичній нарід - різника, відьму, стародавнього вампіра, божевільного попа та ще кількох менш примітних особин. І у кожного з них є свій, так би мовити, фамільяр, тваринка, яка допомагає готуватися до Гри, шукати артефакти та дізнаватися, як йдуть справи у конкурентів. Від такої тварини, собаки на ім’я Нюх, і йде оповідь.

Взагалі у книги було все, що може мені сподобатися. Тут класні тварини (майже всі) та навіть деякі люди. Тут цікава щоденникова форма і класна подача pov Нюх. Та і сам цей персонаж офігезний, сміливий, розумний, принциповий та відданий, Джеку з ним пощастило. Нюх круто розмірковує, аналізує та взаємодіє з іншими тваринами, особливо з кішкою Сірохвісткою. От, до речі, ще один плюс - неймінг, канєшна, розкішний, як і переклад.

Але при цьому сама містична частина мене… не знаю… не зачарувала своєю атмосферою. Я чесно вгадала якусь частину відсилок, знайшла там Голмса, Дракулу, доктора Франкенштайна з його Істотою. Хоча це, напевно, не весь список. Але всі відсилки до Лавкрафта пройшли повз мене. Там прям в примітках пишуть - осьо тобі з книг Лавкрафта, на! Але я не читала Лавкрафта, тому момент з древніми богами, брамами, мацаками та іншими світами мені геть не відгукнувся. Мабуть, я така проста людина, що мені було б достатньо цього прикольного “ВусоЛапоХвоста” та якихось більш “приземлених” подій.

Але це третя книга Роджера Желязни, яку я читаю, і автор кожен раз мене по-різному дивує. Він вміє заінтригувати та закрутити сюжет, причому у такому стислому форматі. Я, мабуть, раніше не читала нічого подібного, і тому це був цікавий досвід. Якщо вам подобається Лавкрафт чи всяке таке моторошно-містичне, варто до цієї книги придивитися.

#історія #особистості
Небо під контролем: Олександр Івченко — батько українського авіадвигунобудування ✈️⚙️
23 листопада 1903 року народився Олександр Георгійович Івченко — видатний український інженер і конструктор, чиє ім'я стало синонімом надійності та потужності в галузі авіаційних двигунів. Він не просто створював мотори; він забезпечив здатність долати величезні відстані.

Зліт і «Серія АІ»

Професійний шлях Івченка тісно пов'язаний із Запоріжжям, де він працював і заснував легендарне Дослідно-конструкторське бюро № 478 (нині — ДП «Івченко-Прогрес»).
У 1950-х роках під керівництвом Івченка було розроблено цілу низку унікальних поршневих та перших вітчизняних турбогвинтових двигунів, які отримали маркування «АІ» (Олександр Івченко).
Його найвідоміші розробки змінили обличчя світової авіації:
* АІ-20: Один із перших серійних турбогвинтових двигунів. Він встановлювався на такі легендарні літаки, як Ан-10, Ан-12 (основний військово-транспортний літак), Іл-18 та Бе-12. Завдяки АІ-20, українські «Ани» стали основою транспортної авіації багатьох країн.
* АІ-24: Двигун, що став «серцем» для одного з найбільш масових пасажирських літаків у світі — Ан-24 (та його модифікацій Ан-26, Ан-30). Цей літак і досі використовується для регіональних перевезень по всьому світу.

Спадщина КБ «Прогрес»

Івченко заклав фундамент не лише конструкторської школи, а й цілої галузі. Засноване ним бюро, яке після його смерті було перейменовано на честь Олександра Івченка, продовжує працювати над створенням нових, надсучасних авіаційних двигунів, зокрема, для найбільших у світі літаків.

Його інженерний геній поєднував у собі дві ключові якості: інноваційність та прагнення максимальної надійності. Він наочно довів, що українська технічна думка здатна визначати світові стандарти у найвищій лізі авіабудування. Його внесок у розвиток турбогвинтових технологій є безцінним і залишається актуальним і сьогодні. 🥇

Рівно три роки тому російські спецслужби викрали у Бердянську українців Даміана Омельяненка, Артура Шашенка та Олексія Макаренка. З того часу їх утримують як цивільних полонених та звинувачують в акті міжнародного тероризму (ліквідації «заступника начальника ДАІ Бердянська» Олександра Колесникова та замахах на російського військового коменданта міста Артьома Бардіна і заступника голови окупаційної адміністрації Бердянська Павла Іщука).
Хлопців регулярно піддають жорстоким тортурам 👇
https://youtu.be/1rCHqu-MmZM?si=8im4rpOmnDkdovlw

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Вболіваємо за дзюдоїстів збірної 🇺🇦України на турнірі серії Grand Prix в Загребі🇭🇷

📅14-16 листопада у столиці Хорватії відбудеться турнір Світової серії дзюдо Zagreb Grand Prix 2025.

Участь у змаганнях візьмуть понад 350 дзюдоїстів з 48 країн світу🔥

Українська збірна на турнірі буде представлена складом з 6 спортсменів:

🔹Дільшот Халматов (-60 кг)
🔸Саід-Магомед Халідов (-73 кг)
🔹Артем Бубир (-90 кг)
🔸Заур Дуньямалієв, Олексій Єршов (-100 кг)
🔹Євгеній Балєвський (+100 кг)

Щиро бажаємо успіхів та перемоги нашим спортсменам! Вболіваємо!💙💛
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ХТО й НАВІЩО денаціоналізує українців?

Українські блогери сьогодні денаціоналізують українців набагато потужніше й ефективніше, ніж сам путін.

Щодня, у форматі розважальних відео, «просвітницьких» роликів і подкастів вони втовкмачують, що українська нація з’явилася лише на початку ХХ століття — разом із державою.

Раніше, мовляв, націй не було.
І київські князі були «не наші».
І в часи Русі — жодної «національної свідомості».

Висновок, який вони м’яко підсовують глядачеві:
українці не мають права вважати себе спадкоємцями Русі.

І що страшніше — все більше українців починають у це вірити.

Але спитаймо інакше:
коли тоді з’явилися українські дохристиянські обряди, колядки, щедрівки, веснянки, наші народні мелодії, звичаї, вишивки, назви місяців і свят?
Це ж і є ознаки нації!

Задовго до будь-якої «держави ХХ століття»?

Коли з’явилася українська мова — одна з головних ознак нації?
І хто її створив, якщо не сам народ, що усвідомлював свою відмінність?

МОСКОВСЬКА імітація слов’янства

Для порівняння — подивімося на тих, хто сьогодні претендує на спадщину Русі.

В їхньому «фольклорі» немає власних колядок, щедрівок, гаївок.

Слова «колядка» й «щедрівка» навіть не мають відповідника в штучному «русском язикє».
Їх занесли туди українські переселенці.

Їх «пєрєвєлі на русскій» — і це все. Без розуміння сенсу, без духовної глибини.

Та зате московити навчилися імітувати слов’янськість і продавати її світу як власну.

І це працює: змінюються навіть політичні курси сусідніх слов’янських держав — не лише від «втоми від України», а через дію російської політики «слов’янської єдності».

УКРАЇНСЬКА ВІДМОВА від РУСІ

Парадоксально, але в самій Україні почався протилежний процес —
відхрещування від Русі.

Держава Русь у блогерських версіях визнається «вікінгським проектом».

Слов’яни — «дикі племена».

Етнічна самосвідомість — нібито відсутня.

Такі меседжі щодня лунають у «просунутих» українських ютубах.

А про те, щоб достукатись до інших словянських держав щодо нашої спорідненості — навіть мови нема.

Жодного навіть натяку такої роботи і контактів серед етнічних українців в сусідніх державах — так, як це робить та ж Угорщина в Украіні серед етнічних угорців.
Чи так, як для етнічних німців чи поляків з інших країн є різні пільгові програми навчання тощо в Німеччині і Польщі.

А Україні українці не потрібні — ні закордонні, ні свої, у межах держави.

ЧОМУ ТАК сталося?

Може тому, що в Україні українцями керують не слов’яни?

Бо слов’яни ж не мали би відмовлятися від власної історії, мови, коріння.

Нам пишуть:

«Правильно ви намагаєтесь достукатися до російськомовних у різних країнах.
А рабсія тим часом активно просуває слов’янські сайти, бо розуміє, що слов’янські мови взаємно зрозумілі.
Ми ж відштовхуємо всіх — і потім нарікаємо, що нас не чують».

ТО ЩО з НАМИ сталося?

Куди ми йдемо?
Хто ми?
І яку країну будуємо — для українців чи для тих, хто знову перепише нашу пам’ять?

Країну, що відмовляється від власного минулого,
чи ту, яка нарешті усвідомить себе спадкоємицею великої Русі — слов’янської, української, нашої?

Поки московити привласнюють нашу спадщину й успішно продають її світу, ми самі відрікаємося від неї — стираючи власну історичну ідентичність.

А відмова від Русі — це не лише втрата минулого,
це втрата самих себе.

Анатолій Герасимчук.
rus-ukraine.com.ua

🇺🇦🥋🥉Збірна України з дзюдо здобула бронзу змішаного командного турніру чемпіонату Європи U23 у Кишиневі (Молдова)🇲🇩

У чвертьфіналі наша команда перемогла збірну Угорщини — 4:3, у півфіналі поступилася команді Франції — 1:4 і бронзовому фіналі здолала збірну Португалії з рахунком 4-1.

Склад збірної 🇺🇦 України, переможниці бронзового 🥉фіналу змішаного командного заліку ЧЄ U23 🥋: Сергій Сокирко (-90 кг), Анна Казакова (+70 кг), Микола Грибик (+90 кг), Інна Шинкаренко (-57 кг), Саід-Магомед Халідов (-73 кг), Анна Олійник-Корнійко (-70 кг).

👏Вітаємо і пишаємося!
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

В селі Білгородка Бучанського району відбувся юнацький турнір з боксу памʼяті захисника України Маївки Владислава. В ному взяли участь і успішно виступили вихованці тренера відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Вадима Лавренця. В їх активі - 5 "золотих" та 3 "срібні" нагороди
Лавренець Артем - 1м.🥇
Соловей Єгор - 1м.🥇
Юдін Максим - 1м.🥇
Дзюба Іван - 1м.🥇
Петржик Павло - 1м.🥇
Сорока Ілля - 2м.🥈
Петржик Богдан - 2м.🥈
Баліцький Влад - 2м.🥈
Петржик Павло був визнаний кращим боксером турніру 🏆
Дякуємо Абдураіму Рискулову за запрошення та гостинність!🤝
#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
#ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Ну шо, ні дня без історій)

Виповзла сьогодні зранку закутана у шарф, бо застуджена, на Нову пошту - останній день зберігання посилки. Заходжу, а там - перформанс.

Якийсь дядько років під піісят оре на дівчину-операторку. Дядько здоровий, червонопикий, нахилився аж за стійку, руками розмахує, дівчина йому намагається щось сказати, але не в змозі пробитися крізь: "я вашу кантору па судам затаскаю, чьто за сєрвіс, за чьто я дєньгі плачю!"

З того, що намагається пояснити дівчина і горлає дядько, я розумію, що йому помилково відправили посилку на інше відділення (а те інше відділення - тупо через дорогу, в них номери на одну цифру відрізняються, одне умовно 117, інше - 118; в мене постійно такі промашки, десь я затуплю, десь той, хто відправляє, недочує).

Дівчина йому намагається це пояснити, каже - ви можете забрати свою посилку там, або оформіть переадресацію, але тоді зможете забрати її вже завтра. Дядько вперся, що він хоче тут і вже. Розмова йде по колу втретє, зрештою дядько видає "чьто із тєбя, тупой куріци, вазьмьош, зові старшего, я с нім разбєрусь". Дівчина прям з полегшенням кличе, як я розумію, старшого по відділенню і йде до мене.

Але ж мені цікаво, чим то всьо закінчиться, тому нащурила вуха, стежу за ситуацією.
Підходить хлопчина, не сильно старший за цю дівчину, каже - я вас слухаю, в чому проблема? Дядько починає йому навалювати те саме, про тупу "сатрудніцу", за що він гроші платить, "дайтє мнє жалобную кнігу", "разбєрісь с етім пабистрєє, я спєшу" (чомусь такі люди зазвичай ще й "ти"кають всім у сфері послуг). Хлопець то всьо слухає з покер-фейсом, і коли дядько нарешті затикає свій фонтан, спокійно каже - вибачте, я вас не розумію, говоріть зі мною українською, будь ласка.

Трясця, мені здалося, що крикуна там на місці інсульт накриє!
Ета шарашкіна кантора єщьо пажалєєт. Он сєчяс аставіт жалабу на гарячєй лініі. Ти, малєнькій хамьониш, от сєгодня бєзработний. Да ваабщє, я сєчяс всьо сніму на відєо, і всєм пакажу, как ущємляют маі канституционниє права. Я імєю права разгаварівать на свайом язикє. Пусть всє знают, что в Кієвє пално фашистав! Чьто, нєчєва атвєтіть?

Хлопець так само спокійно каже - так, ви маєте право говорити тою мовою, якою хочете.

Дядько такий - ага, то єсть, ти прізнайош, что мнє ета гарантіруєт канстітуция! (трясця, от поясніть, чому вся ця пліснява завжди апелює до Конституції? на кожному відео з тцк, на кожному отакому срачі, завжди має бути згадано про конституційні права. чи це якась завчена фраза, яка, як вони думають, має всім показати глибину їхньої обізнаності?)

На що хлопець йому відповідає - безперечно. Але покажіть мені, де в Конституції написано, що всі інші довкола повинні вас розуміти? Ви ж зараз вимагаєте не права говорити російською, а обов'язку від всіх довкола, щоб вони теж її знали. Чому я повинен знати російську? Закон мене до цього не зобов'язує.

Я стою, аж рота відкрила: такий очевидний і простий, але такий крутий аргумент! Дядько підскочив, повернувся до мене зі словами "нєт, ну ви відітє, что здєсь тварітся?! с етім же нада чтота дєлать!"

Треба було бачити його писок, коли я захриплим басом відповіла, що перепрошую, я вас не розумію, українською, будь ласка.

Словом, вилетів недостатньо обізнаний у Конституції крикун з відділення мало не разом із дверима 😄
А я забрала свій пакунок, сказала хлопцю, що він крутий, і оце сиджу і думаю - от як можна нормально і адекватно домовитися з отакими ущємльонними, котрі свято вірять, що всі навколо їм винні? І готові горло тобі перегризти, коли ти кажеш, що не послуговуєшся російською!
Але агресивна в нас саме українізація - не переплутайте.

Anastasia Haridzhuk