• Збірна України оголосила склад на Кубок світу в Індії 🏆В складі два представника Броварської школи боксу - Ельвін Алієв та Марія Ловчинська

    Змагання відбудуться з 16 по 20 листопада у Грейтер Нойді, в 40 км від Нью-Делі.

    Склад чоловічої команди:
    Ельмір Набієв (55 кг)
    Ельвін Алієв (65 кг)
    Юрій Захарєєв (70 кг)
    Павло Іллюша (75 кг)
    Матвій Ражба (80 кг)
    Богдан Толмачов (90 кг)
    Андрій Халецький (90+ кг)

    Склад жіночої команди:
    Ганна Охота (48 кг)
    Ярослава Маринчук (51 кг)
    Інна Статкевич (54 кг)
    Анастасія Черноколенко (70 кг)
    Марія Ловчинська (80+ кг)

    Для української команди це буде дебют на Кубках світу від World Boxing.
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    Збірна України оголосила склад на Кубок світу в Індії 🏆В складі два представника Броварської школи боксу - Ельвін Алієв та Марія Ловчинська Змагання відбудуться з 16 по 20 листопада у Грейтер Нойді, в 40 км від Нью-Делі. Склад чоловічої команди: Ельмір Набієв (55 кг) Ельвін Алієв (65 кг) Юрій Захарєєв (70 кг) Павло Іллюша (75 кг) Матвій Ражба (80 кг) Богдан Толмачов (90 кг) Андрій Халецький (90+ кг) Склад жіночої команди: Ганна Охота (48 кг) Ярослава Маринчук (51 кг) Інна Статкевич (54 кг) Анастасія Черноколенко (70 кг) Марія Ловчинська (80+ кг) Для української команди це буде дебют на Кубках світу від World Boxing. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    56переглядів
  • 🥊 Щиро вітаємо з Днем народження учасника бойових дій, ветерана Збройних сил України, члена наглядової ради Київської обласної федерації боксу, віце-президента Всеукраїнської федерації студентського боксу та почесного члена АБУ — Василя Палійчука! 🇺🇦
    Шановний Василю Миколайовичу!
    Від усієї боксерської спільноти висловлюємо найщиріші вітання з нагоди вашого Дня народження! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, внутрішньої сили й віри у світле майбутнє нашої країни.
    Ваша діяльність — це приклад справжнього патріотизму, мужності та відданості. Дякуємо за все, що ви робите для розвитку українського боксу, підтримки наших спортсменів і зміцнення спортивної спільноти навіть у найскладніші часи.
    Нехай успіх і повага супроводжують вас у кожній справі, а перемоги — і в житті, і для України — не змусять чекати! 💙💛
    З Днем народження!
    Слава Україні!
    Героям слава! 🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    🥊 Щиро вітаємо з Днем народження учасника бойових дій, ветерана Збройних сил України, члена наглядової ради Київської обласної федерації боксу, віце-президента Всеукраїнської федерації студентського боксу та почесного члена АБУ — Василя Палійчука! 🇺🇦 Шановний Василю Миколайовичу! Від усієї боксерської спільноти висловлюємо найщиріші вітання з нагоди вашого Дня народження! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, внутрішньої сили й віри у світле майбутнє нашої країни. Ваша діяльність — це приклад справжнього патріотизму, мужності та відданості. Дякуємо за все, що ви робите для розвитку українського боксу, підтримки наших спортсменів і зміцнення спортивної спільноти навіть у найскладніші часи. Нехай успіх і повага супроводжують вас у кожній справі, а перемоги — і в житті, і для України — не змусять чекати! 💙💛 З Днем народження! Слава Україні! Героям слава! 🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    65переглядів
  • #дати
    📜 «Світ ловив мене, та не спіймав»: Григорій Сковорода — Мандрівний Філософ
    Сьогодні, 30 жовтня, ми згадуємо видатного сина України, який своїм життям та творчістю заклав філософські основи української ментальності — Григорія Савича Сковороду. Хоча його офіційна дата народження — 3 грудня (або 22 листопада за старим стилем) 1722 року, його спадщина, що продовжує надихати, робить його актуальним щодня.
    🎓 Козак, Співак, Вчений
    Григорій Сковорода народився у селі Чорнухи на Полтавщині в родині малоземельного козака. Його надзвичайний талант проявився рано:
    * Освіта: Навчання у легендарній Києво-Могилянській академії (до якої він вступив у 12 років), тривало з перервами майже двадцять років, що дало йому енциклопедичні знання. Сковорода досконало володів латиною, грецькою, церковнослов'янською, німецькою та польською мовами.
    * Музика: Він мав хист до музики та співу. В юності його навіть забрали до Петербурга для співу у придворній капелі. Сковорода грав на сопілці, скрипці, флейті, лірі та бандурі, а сопілка стала його незмінним супутником. 🎶
    * Подорожі: Його перебування в Угорщині, Словаччині (Братислава) та Австрії (Відень) у складі царської місії дало змогу ознайомитися з європейською культурою та освітою.
    💡 Філософія «Сродної Праці» та Самопізнання
    З 1770-х років, переслідуваний як світською, так і духовною владою через його вільнодумство та небажання пристосовуватися, Сковорода обрав шлях мандрівного філософа.
    * Головна ідея: В основі його вчення лежить концепція двох натур («світу великого» і «світу малого» – людини) та трьох світів (макрокосм – Всесвіт, мікрокосм – людина, і світ символів – Біблія).
    * Самопізнання: Сковорода вважав змістом людського існування самопізнання — пізнання своєї істинної натури та пошук Бога в собі. Він висловлював це у відомій фразі: «Пізнай себе».
    * Сродна праця: Ідеал Сковороди — це «сродна праця» (споріднена, природна праця). Він стверджував, що справжнє щастя полягає не в багатстві чи славі, а в діяльності, яка відповідає внутрішньому покликанню людини та її природним здібностям.
    📖 Літературна Спадщина
    Сковорода є одним із зачинателів жанру байки в українській літературі. Його збірка «Байки Харківські» є зразком філософської прози.
    * Його філософські діалоги та трактати, такі як «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу» та «Сад божественних пісень», поєднують біблійні мотиви з ідеями античного платонізму та стоїцизму.
    * Він невтомно вчив, що лише внутрішня свобода і гармонія є справжньою цінністю. Його епітафія: «Світ ловив мене, та не спіймав», стала ідеальною квінтесенцією його життя, яке він прожив у злагоді зі своїми принципами, поза впливом зовнішніх обставин.
    Григорій Сковорода — це вічний символ українського духу, прагнення до свободи та мудрості.
    https://youtu.be/rUJEzKjAj34?si=JgHnOOHwwbthDWJN
    #дати 📜 «Світ ловив мене, та не спіймав»: Григорій Сковорода — Мандрівний Філософ Сьогодні, 30 жовтня, ми згадуємо видатного сина України, який своїм життям та творчістю заклав філософські основи української ментальності — Григорія Савича Сковороду. Хоча його офіційна дата народження — 3 грудня (або 22 листопада за старим стилем) 1722 року, його спадщина, що продовжує надихати, робить його актуальним щодня. 🎓 Козак, Співак, Вчений Григорій Сковорода народився у селі Чорнухи на Полтавщині в родині малоземельного козака. Його надзвичайний талант проявився рано: * Освіта: Навчання у легендарній Києво-Могилянській академії (до якої він вступив у 12 років), тривало з перервами майже двадцять років, що дало йому енциклопедичні знання. Сковорода досконало володів латиною, грецькою, церковнослов'янською, німецькою та польською мовами. * Музика: Він мав хист до музики та співу. В юності його навіть забрали до Петербурга для співу у придворній капелі. Сковорода грав на сопілці, скрипці, флейті, лірі та бандурі, а сопілка стала його незмінним супутником. 🎶 * Подорожі: Його перебування в Угорщині, Словаччині (Братислава) та Австрії (Відень) у складі царської місії дало змогу ознайомитися з європейською культурою та освітою. 💡 Філософія «Сродної Праці» та Самопізнання З 1770-х років, переслідуваний як світською, так і духовною владою через його вільнодумство та небажання пристосовуватися, Сковорода обрав шлях мандрівного філософа. * Головна ідея: В основі його вчення лежить концепція двох натур («світу великого» і «світу малого» – людини) та трьох світів (макрокосм – Всесвіт, мікрокосм – людина, і світ символів – Біблія). * Самопізнання: Сковорода вважав змістом людського існування самопізнання — пізнання своєї істинної натури та пошук Бога в собі. Він висловлював це у відомій фразі: «Пізнай себе». * Сродна праця: Ідеал Сковороди — це «сродна праця» (споріднена, природна праця). Він стверджував, що справжнє щастя полягає не в багатстві чи славі, а в діяльності, яка відповідає внутрішньому покликанню людини та її природним здібностям. 📖 Літературна Спадщина Сковорода є одним із зачинателів жанру байки в українській літературі. Його збірка «Байки Харківські» є зразком філософської прози. * Його філософські діалоги та трактати, такі як «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу» та «Сад божественних пісень», поєднують біблійні мотиви з ідеями античного платонізму та стоїцизму. * Він невтомно вчив, що лише внутрішня свобода і гармонія є справжньою цінністю. Його епітафія: «Світ ловив мене, та не спіймав», стала ідеальною квінтесенцією його життя, яке він прожив у злагоді зі своїми принципами, поза впливом зовнішніх обставин. Григорій Сковорода — це вічний символ українського духу, прагнення до свободи та мудрості. https://youtu.be/rUJEzKjAj34?si=JgHnOOHwwbthDWJN
    Like
    1
    190переглядів 1 Поширень
  • #музика
    Той самий вайб, нова епоха: дивимось ремейк культового кліпу “Там, де нас нема” 🎬
    Напередодні прем’єри фільму «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» представили покадровий ремейк культового кліпу гурту Океан Ельзи — «Там, де нас нема». Це перший документальний проєкт Sweet.TV Originals, створений спеціально для великих екранів.

    У ремейку знялися молоді музиканти, блогери та коміки. Роль Святослава Вакарчука виконали одразу троє артистів — Brykulets, Владислав Михальчук (Schmalgauzen) та Павло Гоц (Nazva). Ударника гурту Дениса Глініна зіграв актор і ведучий Женя Янович, бас-гітариста Юрія Хусточку — блогер Міша Лебіга, а гітариста Павла Гудімова — стендап-комік Сергій Чирков.

    Серед інших героїв кліпу — співачка Кажанна, комік Даня Повар, блогер Саша Потупа та інші. У ролику також з’являються учасники Океану Ельзи у камео. Режисером виступив Ілля Дуцик.

    Оригінальний кліп «Там, де нас нема», знятий у 1998 році, став першим офіційним відео гурту і символом цілого покоління. Новий ремейк — це данина поваги легендарній пісні та спроба подивитися на неї очима молодої творчої спільноти.

    Фільм «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» виходить у прокат 6 листопада.

    https://youtu.be/JwlFyKF1z78?si=xUGsLyldKNv099Jg
    #музика Той самий вайб, нова епоха: дивимось ремейк культового кліпу “Там, де нас нема” 🎬 Напередодні прем’єри фільму «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» представили покадровий ремейк культового кліпу гурту Океан Ельзи — «Там, де нас нема». Це перший документальний проєкт Sweet.TV Originals, створений спеціально для великих екранів. У ремейку знялися молоді музиканти, блогери та коміки. Роль Святослава Вакарчука виконали одразу троє артистів — Brykulets, Владислав Михальчук (Schmalgauzen) та Павло Гоц (Nazva). Ударника гурту Дениса Глініна зіграв актор і ведучий Женя Янович, бас-гітариста Юрія Хусточку — блогер Міша Лебіга, а гітариста Павла Гудімова — стендап-комік Сергій Чирков. Серед інших героїв кліпу — співачка Кажанна, комік Даня Повар, блогер Саша Потупа та інші. У ролику також з’являються учасники Океану Ельзи у камео. Режисером виступив Ілля Дуцик. Оригінальний кліп «Там, де нас нема», знятий у 1998 році, став першим офіційним відео гурту і символом цілого покоління. Новий ремейк — це данина поваги легендарній пісні та спроба подивитися на неї очима молодої творчої спільноти. Фільм «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» виходить у прокат 6 листопада. https://youtu.be/JwlFyKF1z78?si=xUGsLyldKNv099Jg
    72переглядів
  • #події
    30 жовтня 1653 року Гетьманська столиця Чигирин переживала один із найскорботніших днів в історії родини Хмельницьких та всієї Козацької держави. Під урочисті й водночас жалобні залпи з гармат до міста внесли труну з тілом Тимофія Хмельницького – старшого сина великого гетьмана Богдана Хмельницького, молодої надії на козацьку династію.
    Юна слава і фатальна рана
    Тиміш, не доживши одного дня до свого 21-річчя, загинув 15 вересня 1653 року під час облоги фортеці Сучава (Молдова), де він очолював козацькі війська. Його смерть стала наслідком важкого поранення: вороже ядро розбило лафет гармати, а осколок влучив молодому полковнику в ногу, спричинивши, ймовірно, гангрену.
    Після смерті Тимоша оборона Сучави тривала, і лише 19 жовтня козаки змогли укласти почесне перемир'я, яке дозволило їм вийти з фортеці у повному озброєнні та забрати з собою тіло свого отамана.
    Скорботний кортеж у столиці
    Довгий і скорботний шлях з Молдавії до Чигирина завершився 30 жовтня 1653 року. Внесення тіла сина до гетьманської столиці стало публічним, але глибоко особистим горем для Богдана Хмельницького. Гарматні залпи, що лунали над Чигирином, були не лише військовою пошаною, а й символом гіркоти і втрати для всієї України. Тиміш, здібний полковник та учасник Молдавських походів, вважався найбільш вірогідним спадкоємцем гетьманської булави та міг стати засновником української династії. Його загибель перекреслила ці плани, змінивши хід подальших історичних подій.
    Останній спочинок
    Тіло Тимофія Хмельницького перебувало в Чигирині, а пізніше, 27 грудня (за іншими даними — 30 грудня) 1653 року, він був похований у родинному маєтку, в Михайлівській (за деякими джерелами) або Іллінській церкві у Суботові, що неподалік Чигирина. Пізніше, у 1657 році, поряд з ним буде похований і його великий батько, Богдан Хмельницький.
    💔 Ця подія назавжди залишила свій трагічний відбиток в історії, як символ нездійсненої надії на стабільну династію та втрати одного з найталановитіших молодих лідерів Гетьманщини.

    #події 30 жовтня 1653 року Гетьманська столиця Чигирин переживала один із найскорботніших днів в історії родини Хмельницьких та всієї Козацької держави. Під урочисті й водночас жалобні залпи з гармат до міста внесли труну з тілом Тимофія Хмельницького – старшого сина великого гетьмана Богдана Хмельницького, молодої надії на козацьку династію. Юна слава і фатальна рана Тиміш, не доживши одного дня до свого 21-річчя, загинув 15 вересня 1653 року під час облоги фортеці Сучава (Молдова), де він очолював козацькі війська. Його смерть стала наслідком важкого поранення: вороже ядро розбило лафет гармати, а осколок влучив молодому полковнику в ногу, спричинивши, ймовірно, гангрену. Після смерті Тимоша оборона Сучави тривала, і лише 19 жовтня козаки змогли укласти почесне перемир'я, яке дозволило їм вийти з фортеці у повному озброєнні та забрати з собою тіло свого отамана. Скорботний кортеж у столиці Довгий і скорботний шлях з Молдавії до Чигирина завершився 30 жовтня 1653 року. Внесення тіла сина до гетьманської столиці стало публічним, але глибоко особистим горем для Богдана Хмельницького. Гарматні залпи, що лунали над Чигирином, були не лише військовою пошаною, а й символом гіркоти і втрати для всієї України. Тиміш, здібний полковник та учасник Молдавських походів, вважався найбільш вірогідним спадкоємцем гетьманської булави та міг стати засновником української династії. Його загибель перекреслила ці плани, змінивши хід подальших історичних подій. Останній спочинок Тіло Тимофія Хмельницького перебувало в Чигирині, а пізніше, 27 грудня (за іншими даними — 30 грудня) 1653 року, він був похований у родинному маєтку, в Михайлівській (за деякими джерелами) або Іллінській церкві у Суботові, що неподалік Чигирина. Пізніше, у 1657 році, поряд з ним буде похований і його великий батько, Богдан Хмельницький. 💔 Ця подія назавжди залишила свій трагічний відбиток в історії, як символ нездійсненої надії на стабільну династію та втрати одного з найталановитіших молодих лідерів Гетьманщини.
    Like
    1
    88переглядів 1 Поширень
  • 😍 Ярослава Магучіх поділилась приємними осінніми фото

    24-річна українська легкоатлетка позувала в затишному светрі в теплих відтінках. Крім того, увагу фанатів привернув її аксесуар.

    ⌚️ Мова про годинник Omega Constellation із синім циферблатом, діамантовими вставками та двоколірним браслетом. Прикраса оцінюється щонайменше у 200 тисяч гривень.
    #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    😍 Ярослава Магучіх поділилась приємними осінніми фото 24-річна українська легкоатлетка позувала в затишному светрі в теплих відтінках. Крім того, увагу фанатів привернув її аксесуар. ⌚️ Мова про годинник Omega Constellation із синім циферблатом, діамантовими вставками та двоколірним браслетом. Прикраса оцінюється щонайменше у 200 тисяч гривень. #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    211переглядів
  • Бандерівський гарбуз (від злих духів).
    Слава Україні!
    Бандерівський гарбуз (від злих духів). Слава Україні!
    28переглядів

  • Київська Обласна Федерація БОКСУ

    🥊 Чемпіонат Київської області з боксу завершено!
    З 23 по 25 жовтня у місті Бровари, в легкоатлетичному манежі, відбувся Чемпіонат Київської області з боксу серед чоловіків, жінок та молоді, жінок-молоді.
    У змаганнях взяли участь 126 спортсменів із 26 міст, районів та сіл Київщини — серед них Біла Церква, Бориспіль, Вишгород, Ірпінь, Васильків, Бровари та багато інших.
    Наші спортсмени продемонстрували високий рівень підготовки, техніко-тактичну майстерність і справжній бойовий характер! Цей чемпіонат став відбірковим етапом до Кубків України та всеукраїнських змагань, які відбудуться вже цього року.
    Чемпіони Київської області серед молоді та жінок-молоді:
    50 кг
    Овсієнко Єгор – Фастів
    55 кг
    Салімов Фарид – Бровари
    57 кг Савченко Мирослава Вишневе
    60 кг. Говязіна Маргаріта Вишневе
    60 кг
    Коваленко Назар – Бровари
    (Б) Сахно Максим – Переяслав
    65 кг
    Третьяков Максим – Щасливе
    (Б) Малофієнко Богдан – Баришівка
    70 кг
    Черпак Денис – Бровари
    (Б) Канєвець Назар – Бориспіль
    75 кг Слиненька Анна - Макарів
    75 кг
    Рой Давид – Злочів
    Саврасов Рамір – Баришівка
    80 кг
    Вороб’янц Михайло – Макарів/Бровари
    85 кг
    Ковальчук Григорій – Обухів
    90 кг
    Вірник Нікита – Бориспіль
    - +90 кг. Ткаченко Данило – Бровари/Славутич
    Чемпіони Київської області серед чоловіків та жінок
    50 кг – Курдюков Макит (Бровари)
    60 кг – Олійник Олег (Біла Церква)
    65 кг – Добрижкін Максим (Фастів)
    70 кг – Шепеллюк Артем (Пісківка)
    75 кг – Будкевич Владислав (Білогородка)
    80 кг Підгорна Анастасія - (Злочів)
    80 кг – Виноградов Дмитро (Вухлів)
    +80 Гетенська Марина (Ставище)
    85 кг – Дужик Євген (Переяслав)
    + 90 кг. Коба Артем (Злочів)
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Київська Обласна Федерація БОКСУ 🥊 Чемпіонат Київської області з боксу завершено! З 23 по 25 жовтня у місті Бровари, в легкоатлетичному манежі, відбувся Чемпіонат Київської області з боксу серед чоловіків, жінок та молоді, жінок-молоді. У змаганнях взяли участь 126 спортсменів із 26 міст, районів та сіл Київщини — серед них Біла Церква, Бориспіль, Вишгород, Ірпінь, Васильків, Бровари та багато інших. Наші спортсмени продемонстрували високий рівень підготовки, техніко-тактичну майстерність і справжній бойовий характер! Цей чемпіонат став відбірковим етапом до Кубків України та всеукраїнських змагань, які відбудуться вже цього року. Чемпіони Київської області серед молоді та жінок-молоді: 50 кг Овсієнко Єгор – Фастів 55 кг Салімов Фарид – Бровари 57 кг Савченко Мирослава Вишневе 60 кг. Говязіна Маргаріта Вишневе 60 кг Коваленко Назар – Бровари (Б) Сахно Максим – Переяслав 65 кг Третьяков Максим – Щасливе (Б) Малофієнко Богдан – Баришівка 70 кг Черпак Денис – Бровари (Б) Канєвець Назар – Бориспіль 75 кг Слиненька Анна - Макарів 75 кг Рой Давид – Злочів Саврасов Рамір – Баришівка 80 кг Вороб’янц Михайло – Макарів/Бровари 85 кг Ковальчук Григорій – Обухів 90 кг Вірник Нікита – Бориспіль - +90 кг. Ткаченко Данило – Бровари/Славутич Чемпіони Київської області серед чоловіків та жінок 50 кг – Курдюков Макит (Бровари) 60 кг – Олійник Олег (Біла Церква) 65 кг – Добрижкін Максим (Фастів) 70 кг – Шепеллюк Артем (Пісківка) 75 кг – Будкевич Владислав (Білогородка) 80 кг Підгорна Анастасія - (Злочів) 80 кг – Виноградов Дмитро (Вухлів) +80 Гетенська Марина (Ставище) 85 кг – Дужик Євген (Переяслав) + 90 кг. Коба Артем (Злочів) ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    176переглядів
  • Міжнародний день шкільних бібліотек

    Що це за день?
    Ми вже звикли до того, що про новини дізнаємося з Інтернету, спілкуємося зазвичай у месенджерах, читаємо електронні видання і майже забули, яка вона — тиша в бібліотечному залі, де так по-особливому пахне друкованими книгами. Якщо на запитання: «Коли ви востаннє були в бібліотеці?» дасте відповідь: «Зовсім недавно», то, імовірно, ви або студент, або маєте на увазі шкільну бібліотеку, яка на сьогодні є найбільш доступним культурно-освітнім середовищем для більш ніж 4 мільйонів учнів майже 15 тисяч шкіл в Україні. Бібліотеки шкіл мають власне свято, яке відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня — Міжнародний день шкільних бібліотек.

    Як виникла ідея відзначати Міжнародний день шкільних бібліотек?
    Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека.

    В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення», в яких готували молодих професіоналів для областей управління, культури, церковного життя. Характерною рисою таких шкіл було навчання за допомогою книг і текстів. Цікаво, що вчителів того періоду називали «книжниками».


    Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила). Великі власні бібліотеки почала формувати заможна українська шляхта.

    В тій частині України, що входила до Російської імперії, велику роль у розвитку шкільних бібліотек мала реформа 1860-х років. Почалося створення народної школи та мережі учнівських бібліотек. Основним джерелом коштів для цього стали добровільні пожертви та плата за навчання. На українських землях, що належали Австро-Угорщині, бібліотеки діяли завдяки культурно-освітнім осередкам «Просвіта».

    В XIX-XX столітті, в зв’язку з прискоренням технічного прогресу, відбувався швидкий розвиток бібліотек, у тому числі й шкільних.

    За радянських часів шкільні бібліотеки існували в кожному навчальному закладі. Вони були загалом добре забезпечені необхідною літературою, але спрямування читацьких інтересів дітей багато в чому було підпорядковано комуністичній ідеології.

    В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності.

    Робота бібліотек визначається Законом “Про освіту”, Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.
    Міжнародний день шкільних бібліотек Що це за день? Ми вже звикли до того, що про новини дізнаємося з Інтернету, спілкуємося зазвичай у месенджерах, читаємо електронні видання і майже забули, яка вона — тиша в бібліотечному залі, де так по-особливому пахне друкованими книгами. Якщо на запитання: «Коли ви востаннє були в бібліотеці?» дасте відповідь: «Зовсім недавно», то, імовірно, ви або студент, або маєте на увазі шкільну бібліотеку, яка на сьогодні є найбільш доступним культурно-освітнім середовищем для більш ніж 4 мільйонів учнів майже 15 тисяч шкіл в Україні. Бібліотеки шкіл мають власне свято, яке відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня — Міжнародний день шкільних бібліотек. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день шкільних бібліотек? Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека. В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення», в яких готували молодих професіоналів для областей управління, культури, церковного життя. Характерною рисою таких шкіл було навчання за допомогою книг і текстів. Цікаво, що вчителів того періоду називали «книжниками». Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила). Великі власні бібліотеки почала формувати заможна українська шляхта. В тій частині України, що входила до Російської імперії, велику роль у розвитку шкільних бібліотек мала реформа 1860-х років. Почалося створення народної школи та мережі учнівських бібліотек. Основним джерелом коштів для цього стали добровільні пожертви та плата за навчання. На українських землях, що належали Австро-Угорщині, бібліотеки діяли завдяки культурно-освітнім осередкам «Просвіта». В XIX-XX столітті, в зв’язку з прискоренням технічного прогресу, відбувався швидкий розвиток бібліотек, у тому числі й шкільних. За радянських часів шкільні бібліотеки існували в кожному навчальному закладі. Вони були загалом добре забезпечені необхідною літературою, але спрямування читацьких інтересів дітей багато в чому було підпорядковано комуністичній ідеології. В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності. Робота бібліотек визначається Законом “Про освіту”, Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.
    222переглядів
  • #події #історія
    У 1654 році 27 жовтня 50-тисячне військо Речі Посполитої під проводом коронного гетьмана Станіслава Потоцького вирушило в похід на Поділля і Брацлавщину, що стало однією з ключових військових кампаній доби Хмельниччини.

    Історичний контекст

    Ця військова операція проходила в рамках Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, коли українські землі ставали полем бою між Польщею, Московією, місцевими козацькими і селянськими загонами. Події на Поділлі й Брацлавщині супроводжувалися широким спротивом місцевого населення, а початкова партизанська боротьба переросла у масштабні повстання і відкриту селянсько-козацьку війну.

    Похід Потоцького

    Навесні 1654 року військо Речі Посполитої під командуванням Станіслава Потоцького було спрямовано на придушення козацько-селянських виступів та утримання контрольованих територій. Внаслідок походу значна частина Поділля була спустошена — зруйновано понад півсотні міст, а місцеві громади зазнали великих втрат і вигнання.

    Наслідки

    Ця операція мала трагічні наслідки для населення регіону: велика частка міст і сіл була зруйнована, а жителі були змушені тікати або були вбиті під час каральних акцій польського війська. Події 1654 року на Поділлі та Брацлавщині стали символом жорстокостей доби і відчутно вплинули на хід подальших визвольних змагань.

    Значення

    Військовий похід Станіслава Потоцького на Поділля і Брацлавщину підсумував конфліктні стосунки між козацькою Україною і Річчю Посполитою в середині XVII століття та засвідчив масштаб громадянської і національно-визвольної боротьби в Україні.

    #події #історія У 1654 році 27 жовтня 50-тисячне військо Речі Посполитої під проводом коронного гетьмана Станіслава Потоцького вирушило в похід на Поділля і Брацлавщину, що стало однією з ключових військових кампаній доби Хмельниччини. Історичний контекст Ця військова операція проходила в рамках Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, коли українські землі ставали полем бою між Польщею, Московією, місцевими козацькими і селянськими загонами. Події на Поділлі й Брацлавщині супроводжувалися широким спротивом місцевого населення, а початкова партизанська боротьба переросла у масштабні повстання і відкриту селянсько-козацьку війну. Похід Потоцького Навесні 1654 року військо Речі Посполитої під командуванням Станіслава Потоцького було спрямовано на придушення козацько-селянських виступів та утримання контрольованих територій. Внаслідок походу значна частина Поділля була спустошена — зруйновано понад півсотні міст, а місцеві громади зазнали великих втрат і вигнання. Наслідки Ця операція мала трагічні наслідки для населення регіону: велика частка міст і сіл була зруйнована, а жителі були змушені тікати або були вбиті під час каральних акцій польського війська. Події 1654 року на Поділлі та Брацлавщині стали символом жорстокостей доби і відчутно вплинули на хід подальших визвольних змагань. Значення Військовий похід Станіслава Потоцького на Поділля і Брацлавщину підсумував конфліктні стосунки між козацькою Україною і Річчю Посполитою в середині XVII століття та засвідчив масштаб громадянської і національно-визвольної боротьби в Україні.
    Like
    1
    121переглядів
Більше результатів