• ВІННИЦЬКА (ВІННИЦЬКО-РОЖЕЦЬКА) ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Старовинний чудотворний образ, відомий з початку XVIII століття. Її історія пов'язана з Поділлям, де розташовувались Микулинський та Рожецький монастирі. У XVII столітті Микулинський монастир був зруйнований татарами. У XVIII столітті на місці колишнього монастирського хутора в селі Ріжок оселились православні черниці, які згодом заснували Рожецький монастир.

    У 1716 році місцевий шляхтич Миколай Кринський подарував черницям землю, забезпечивши їхню обитель необхідними ресурсами. Під час пожежі у Рожецькому монастирі чудесно збереглася лише одна ікона, яку назвали «Врятована із пожежі Божа Матір». У 1748 році монастир було закрито, а його насельниць переведено до Вінницького Благовіщенського монастиря разом із чудотворним образом.

    Після революції 1917 року ікона разом із монастирем зазнала втрат. До наших днів збереглися дореволюційне фото святині та кілька її списків. У 2021 році відновлений список Вінницької ікони було передано відродженій обителі на честь Благовіщення в м. Вінниця.

    22 листопада 2021 року Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про загальноцерковне шанування ікони, визначивши днем її пам'яті 7 вересня.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 вересня
    ВІННИЦЬКА (ВІННИЦЬКО-РОЖЕЦЬКА) ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Старовинний чудотворний образ, відомий з початку XVIII століття. Її історія пов'язана з Поділлям, де розташовувались Микулинський та Рожецький монастирі. У XVII столітті Микулинський монастир був зруйнований татарами. У XVIII столітті на місці колишнього монастирського хутора в селі Ріжок оселились православні черниці, які згодом заснували Рожецький монастир. У 1716 році місцевий шляхтич Миколай Кринський подарував черницям землю, забезпечивши їхню обитель необхідними ресурсами. Під час пожежі у Рожецькому монастирі чудесно збереглася лише одна ікона, яку назвали «Врятована із пожежі Божа Матір». У 1748 році монастир було закрито, а його насельниць переведено до Вінницького Благовіщенського монастиря разом із чудотворним образом. Після революції 1917 року ікона разом із монастирем зазнала втрат. До наших днів збереглися дореволюційне фото святині та кілька її списків. У 2021 році відновлений список Вінницької ікони було передано відродженій обителі на честь Благовіщення в м. Вінниця. 22 листопада 2021 року Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про загальноцерковне шанування ікони, визначивши днем її пам'яті 7 вересня. З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 вересня
    438переглядів 1 Поширень
  • Результати матчів 1/32 фіналу Кубка України (20-21 серпня):
    1. "Діназ" (Вишгород, 2 ліга) – "Фенікс-Маріуполь" (1 ліга) – 0:6
    2. "Брацлав" (Вінниця, 2 ліга) – "Олександрія" (1 ліга) – 0:2
    3. "Дружба-Козаки" (Ніжин, аматори) – "Базис" (Кочубіївка, аматори) – 3:5
    4. "Ребел" (Київ, 2 ліга) – "Агробізнес" (Волочиськ, 1 ліга) – 0:4
    5. "Локомотив" (Київ, 1 ліга) – "Пробій" (городенка, 1 ліга) – 1:3
    6. "Поділля" (Хмельницький, 2 ліга) – "Вікторія" (Суми, 1 ліга) – 1:3
    Результати матчів 1/32 фіналу Кубка України (20-21 серпня): "Діназ" (Вишгород, 2 ліга) – "Фенікс-Маріуполь" (1 ліга) – 0:6"Брацлав" (Вінниця, 2 ліга) – "Олександрія" (1 ліга) – 0:2"Дружба-Козаки" (Ніжин, аматори) – "Базис" (Кочубіївка, аматори) – 3:5"Ребел" (Київ, 2 ліга) – "Агробізнес" (Волочиськ, 1 ліга) – 0:4"Локомотив" (Київ, 1 ліга) – "Пробій" (городенка, 1 ліга) – 1:3"Поділля" (Хмельницький, 2 ліга) – "Вікторія" (Суми, 1 ліга) – 1:3
    428переглядів
  • 🏆 Кубок України з футболу. Стадія 1/32 фіналу: розклад матчів

    🔹 20.08.2026
    12:00. Діназ – Фенікс-Маріуполь

    🔹 21.08.2026
    12:00. Брацлав – Олександрія
    12:00. Ребел Київ – Агробізнес
    12:00. Дружба-Козаки Ніжин – Базис
    14:00. Поділля Хм – Вікторія Суми
    14:00. Локомотив – Пробій

    🔹 22.08.2026
    11:00. То4ка Одеса – Епіцентр Кам-Под
    12:00. Авангард Лозова – Кудрівка
    12:00. ЮКСА – Колос Ковалівка
    13:00. Скала 1911 – Зоря
    13:00. Маяк Сарни – Полтава
    13:00. Решетилівка – Прикарпаття І-Ф
    13:00. Рокита – Кривбас
    13:00. Колос Полонне – Тростянець
    14:00. Калинівка – Харків
    15:00. Інгулець – Верес
    15:00. Дністер – Лівий Берег
    16:00. Нива Т – Буковина
    16:00. Нива В – Рух Лв
    18:00. Карпати – Оболонь

    🔹 23.08.2026
    12:00. Пальміра – Куликів-Білка
    12:00. Агротех – Вільхівці І-Ф
    12:00. Пенуел – Металіст
    13:00. Покуття – Карбон
    13:00. Олімпія Савинці – Металург Зп
    15:00. Новий Розділ – Атлет Київ
    16:00. Вільхівці Зак. – Чорноморець
    16:00. Луцьксантехмонтаж – Чернігів
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏆 Кубок України з футболу. Стадія 1/32 фіналу: розклад матчів 🔹 20.08.2026 12:00. Діназ – Фенікс-Маріуполь 🔹 21.08.2026 12:00. Брацлав – Олександрія 12:00. Ребел Київ – Агробізнес 12:00. Дружба-Козаки Ніжин – Базис 14:00. Поділля Хм – Вікторія Суми 14:00. Локомотив – Пробій 🔹 22.08.2026 11:00. То4ка Одеса – Епіцентр Кам-Под 12:00. Авангард Лозова – Кудрівка 12:00. ЮКСА – Колос Ковалівка 13:00. Скала 1911 – Зоря 13:00. Маяк Сарни – Полтава 13:00. Решетилівка – Прикарпаття І-Ф 13:00. Рокита – Кривбас 13:00. Колос Полонне – Тростянець 14:00. Калинівка – Харків 15:00. Інгулець – Верес 15:00. Дністер – Лівий Берег 16:00. Нива Т – Буковина 16:00. Нива В – Рух Лв 18:00. Карпати – Оболонь 🔹 23.08.2026 12:00. Пальміра – Куликів-Білка 12:00. Агротех – Вільхівці І-Ф 12:00. Пенуел – Металіст 13:00. Покуття – Карбон 13:00. Олімпія Савинці – Металург Зп 15:00. Новий Розділ – Атлет Київ 16:00. Вільхівці Зак. – Чорноморець 16:00. Луцьксантехмонтаж – Чернігів #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    1Kпереглядів
  • #СКОРБОТА 🕯
    Баришівська селищна рада повідомляє про непоправну втрату.
    Після тривалих місяців болісного очікування та невідомості підтвердилася загибель рядового САДА Анатолія Петровича, військовослужбовця 46 окремої аеромобільної Подільської бригади.
    Із 12 січня 2024 року Захисник вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання в районі Мар’їнки Донецької області. На жаль, за результатами ДНК-експертизи підтверджено його загибель.
    Прощання із Захисником відбудеться 10 червня:
    ▪️ о 09:30 – траурний кортеж вирушить від моргу до Свято-Троїцького храму, де відбудуться мітинг-прощання та чин відспівування.
    Чин поховання відбудеться у селі Поділля.
    У зв'язку з похованням Захисника 10 червня 2026 року на території Баришівської громади оголошено День жалоби.
    Закликаємо жителів громади гідно провести в останню путь нашого Захисника та вшанувати його світлу пам’ять.
    @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    #СКОРБОТА 🕯 Баришівська селищна рада повідомляє про непоправну втрату. Після тривалих місяців болісного очікування та невідомості підтвердилася загибель рядового САДА Анатолія Петровича, військовослужбовця 46 окремої аеромобільної Подільської бригади. Із 12 січня 2024 року Захисник вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання в районі Мар’їнки Донецької області. На жаль, за результатами ДНК-експертизи підтверджено його загибель. Прощання із Захисником відбудеться 10 червня: ▪️ о 09:30 – траурний кортеж вирушить від моргу до Свято-Троїцького храму, де відбудуться мітинг-прощання та чин відспівування. Чин поховання відбудеться у селі Поділля. У зв'язку з похованням Захисника 10 червня 2026 року на території Баришівської громади оголошено День жалоби. Закликаємо жителів громади гідно провести в останню путь нашого Захисника та вшанувати його світлу пам’ять. @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    651переглядів
  • ❗️ Підсумкова таблиця Першої ліги. Буковина та Чорноморець вийшли до УПЛ


    🏆 2 червня завершився останній, 30-й тур Першої ліги чемпіонату України 2025/26.


    ⚽️ У заключному матчі турніру чернівецька Буковина обіграла запорізький Металург (4:0).


    🔛 За підсумками чемпіонату Буковина (81 очко) і Чорноморець (65) підвищилися у класі та вийшли до УПЛ.


    🥅 Ще дві команди – Лівий Берег (63) та Агробізнес (53) – гратимуть у перехідних матчах за путівки до еліти. У перехідних матчах за путівки до УПЛ 5 і 9 червня зіграють: Кудрівка – Агробізнес, Олександрія – Лівий Берег.


    🙅‍♂️ Першу лігу залишать полтавська Ворскла, яка не отримала ліцензію на наступний сезон, Поділля Хмельницький і Металург Запоріжжя. З Другої ліги піднімуться Куликів-Білка та Локомотив Київ, а також очікують офіційних рішень Колос-2 і Полісся-2.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ Підсумкова таблиця Першої ліги. Буковина та Чорноморець вийшли до УПЛ 🏆 2 червня завершився останній, 30-й тур Першої ліги чемпіонату України 2025/26. ⚽️ У заключному матчі турніру чернівецька Буковина обіграла запорізький Металург (4:0). 🔛 За підсумками чемпіонату Буковина (81 очко) і Чорноморець (65) підвищилися у класі та вийшли до УПЛ. 🥅 Ще дві команди – Лівий Берег (63) та Агробізнес (53) – гратимуть у перехідних матчах за путівки до еліти. У перехідних матчах за путівки до УПЛ 5 і 9 червня зіграють: Кудрівка – Агробізнес, Олександрія – Лівий Берег. 🙅‍♂️ Першу лігу залишать полтавська Ворскла, яка не отримала ліцензію на наступний сезон, Поділля Хмельницький і Металург Запоріжжя. З Другої ліги піднімуться Куликів-Білка та Локомотив Київ, а також очікують офіційних рішень Колос-2 і Полісся-2. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    610переглядів
  • 🏆 Буковина стала чемпіоном Першої Ліги. Ідуть без поразок у сезоні

    🔝 У Першій лізі визначився чемпіон – титул здобула Буковина, яка обіграла Поділля 2:0 і офіційно стала недосяжною для Чорноморця.

    👀 Буковина оформила вихід до УПЛ ще 18 квітня, але сьогодні стала чемпіоном. При цьому команда з Чернівців має всі шанси пройти чемпіонат без поразок.

    👉 Буковина виграла 23 зустрічі і тричі зіграла внічию. Для сезону без поразок залишилося вдало провести чотири матчі.

    🇺🇦 Перша ліга. 26-й тур

    ♦️ Поділля – Буковина 0:2
    Голи: Саків, 55, Тищенко, 82
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топовіприхильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏆 Буковина стала чемпіоном Першої Ліги. Ідуть без поразок у сезоні 🔝 У Першій лізі визначився чемпіон – титул здобула Буковина, яка обіграла Поділля 2:0 і офіційно стала недосяжною для Чорноморця. 👀 Буковина оформила вихід до УПЛ ще 18 квітня, але сьогодні стала чемпіоном. При цьому команда з Чернівців має всі шанси пройти чемпіонат без поразок. 👉 Буковина виграла 23 зустрічі і тричі зіграла внічию. Для сезону без поразок залишилося вдало провести чотири матчі. 🇺🇦 Перша ліга. 26-й тур ♦️ Поділля – Буковина 0:2 Голи: Саків, 55, Тищенко, 82 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топовіприхильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    455переглядів
  • #історія #події
    Земський устрій УНР: Як Мала Рада перекроювала мапу України 📜🇺🇦
    Поки на фронтах Перших визвольних змагань вирішувалася доля незалежності, в кабінетах Києва тривала не менш запекла робота — будівництво фундаменту держави. 6 березня 1918 року Мала Рада (виконавчий орган Центральної Ради) ухвалила амбітний Закон про адміністративно-територіальний поділ України. 🏛️🖋️
    Що робило цю реформу унікальною для того часу?
    Геть губернії! Українські державотворці прагнули повністю відмовитися від імперського спадку росії. Замість громіздких та чужих «губерній» і «повітів» запроваджувався поділ на землі. Це було повернення до традицій часів Русі та козаччини. 🗳️🚫
    32 стратегічні одиниці. Згідно із законом, Україна поділялася на 32 землі. Кожна з них мала свою історичну назву: наприклад, Деревська земля (центр — Коростень), Поділля (Кам'янець-Подільський), Низ (Олександрівськ, нині Запоріжжя) чи Азовська земля (Маріуполь). 🗺️📍
    Київ як окрема одиниця. Столиця отримувала статус окремої адміністративної території, що підкреслювало її особливе значення як політичного та духовного центру нової республіки. ⛪👑
    Європейський вектор. Реформа була орієнтована на децентралізацію та самоврядування. Автори закону (серед яких був і Михайло Грушевський) вірили, що місцеві громади мають отримати максимум прав для розвитку свого краю. 🇪🇺⚖️
    Ця реформа проіснувала недовго — вже у квітні 1918-го, після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського, відбулося повернення до губернського поділу з практичних міркувань. Проте сам факт ухвалення такого закону 6 березня продемонстрував світові: УНР — це не тимчасове утворення, а держава з власною візією майбутнього та глибоким історичним корінням. 🌳🇺🇦
    #історія #події Земський устрій УНР: Як Мала Рада перекроювала мапу України 📜🇺🇦 Поки на фронтах Перших визвольних змагань вирішувалася доля незалежності, в кабінетах Києва тривала не менш запекла робота — будівництво фундаменту держави. 6 березня 1918 року Мала Рада (виконавчий орган Центральної Ради) ухвалила амбітний Закон про адміністративно-територіальний поділ України. 🏛️🖋️ Що робило цю реформу унікальною для того часу? Геть губернії! Українські державотворці прагнули повністю відмовитися від імперського спадку росії. Замість громіздких та чужих «губерній» і «повітів» запроваджувався поділ на землі. Це було повернення до традицій часів Русі та козаччини. 🗳️🚫 32 стратегічні одиниці. Згідно із законом, Україна поділялася на 32 землі. Кожна з них мала свою історичну назву: наприклад, Деревська земля (центр — Коростень), Поділля (Кам'янець-Подільський), Низ (Олександрівськ, нині Запоріжжя) чи Азовська земля (Маріуполь). 🗺️📍 Київ як окрема одиниця. Столиця отримувала статус окремої адміністративної території, що підкреслювало її особливе значення як політичного та духовного центру нової республіки. ⛪👑 Європейський вектор. Реформа була орієнтована на децентралізацію та самоврядування. Автори закону (серед яких був і Михайло Грушевський) вірили, що місцеві громади мають отримати максимум прав для розвитку свого краю. 🇪🇺⚖️ Ця реформа проіснувала недовго — вже у квітні 1918-го, після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського, відбулося повернення до губернського поділу з практичних міркувань. Проте сам факт ухвалення такого закону 6 березня продемонстрував світові: УНР — це не тимчасове утворення, а держава з власною візією майбутнього та глибоким історичним корінням. 🌳🇺🇦
    1
    451переглядів
  • Майстер неможливого: як Устим Кармелюк перехитрив 8 тюрем

    Якщо Іван Сірко був символом незламного духу, то Устим Кармелюк — справжнім генієм втечі.
    За його голову обіцяли винагороди, за ним полювали сотні жандармів, але він знову й знову зникав — так, ніби розчинявся в повітрі.

    За своє життя Кармелюк утікав із в’язниць і заслань вісім разів.
    Його відправляли до Сибіру, били батогами, таврували розпеченим залізом.
    Та жодні кайдани не могли втримати людину, для якої воля була дорожча за життя.

    Найзухваліша втеча: Кам’янець-Подільська фортеця

    1823 рік.
    Вежа Кам’янець-Подільської фортеці — одна з найстрашніших тюрем того часу.
    Метрові стіни, варта на кожному кроці. Кармелюк — у кайданах, прикутий до стіни.
    Здавалося, це кінець.

    Але саме тієї ночі сталося неможливе.

    Разом із побратимами Устим розібрав частину стіни, зв’язав сорочки у мотузки й спустився з величезної висоти в урвище каньйону річки Смотрич.
    Коли варта підняла тривогу — Кармелюк уже зник у лісах, де на нього чекав народ.

    Міф і правда

    Люди вірили, що Кармелюк знає «характерницьке слово», яке відкриває будь-які замки.
    Казали, що він міг обернутися на кущ або зайця, щоб оминути засідку.

    Та правда була ще сильнішою за легенди.

    Його справжньою зброєю були:
    — гострий розум
    — залізна воля
    — і відданість людей, які переховували свого героя по всій Україні.

    З допитів жандармів

    «Він тікав з викликом.
    Коли його питали, як це можливо, він лише посміхався і казав:
    стіни — це тимчасово, коли тебе чекає рідне Поділля.»

    Устим Кармелюк став живим доказом того, що жодна імперська тюрма не має влади над людиною, яка відмовилася бути рабом.

    Його боротьба тривала 23 роки.
    І щоразу, вириваючись із пазурів системи, він перемагав не лише залізо —
    він перемагав страх.

    Кармелюк не просто тікав із казематів.
    Він ламав саму ідею покори.

    І тому став міфом ще за життя —
    невловимим привидом Поділля, якого не змогли втримати
    ні кайдани,
    ні клітки,
    ні імперія.
    Майстер неможливого: як Устим Кармелюк перехитрив 8 тюрем Якщо Іван Сірко був символом незламного духу, то Устим Кармелюк — справжнім генієм втечі. За його голову обіцяли винагороди, за ним полювали сотні жандармів, але він знову й знову зникав — так, ніби розчинявся в повітрі. За своє життя Кармелюк утікав із в’язниць і заслань вісім разів. Його відправляли до Сибіру, били батогами, таврували розпеченим залізом. Та жодні кайдани не могли втримати людину, для якої воля була дорожча за життя. Найзухваліша втеча: Кам’янець-Подільська фортеця 1823 рік. Вежа Кам’янець-Подільської фортеці — одна з найстрашніших тюрем того часу. Метрові стіни, варта на кожному кроці. Кармелюк — у кайданах, прикутий до стіни. Здавалося, це кінець. Але саме тієї ночі сталося неможливе. Разом із побратимами Устим розібрав частину стіни, зв’язав сорочки у мотузки й спустився з величезної висоти в урвище каньйону річки Смотрич. Коли варта підняла тривогу — Кармелюк уже зник у лісах, де на нього чекав народ. Міф і правда Люди вірили, що Кармелюк знає «характерницьке слово», яке відкриває будь-які замки. Казали, що він міг обернутися на кущ або зайця, щоб оминути засідку. Та правда була ще сильнішою за легенди. Його справжньою зброєю були: — гострий розум — залізна воля — і відданість людей, які переховували свого героя по всій Україні. З допитів жандармів «Він тікав з викликом. Коли його питали, як це можливо, він лише посміхався і казав: стіни — це тимчасово, коли тебе чекає рідне Поділля.» Устим Кармелюк став живим доказом того, що жодна імперська тюрма не має влади над людиною, яка відмовилася бути рабом. Його боротьба тривала 23 роки. І щоразу, вириваючись із пазурів системи, він перемагав не лише залізо — він перемагав страх. Кармелюк не просто тікав із казематів. Він ламав саму ідею покори. І тому став міфом ще за життя — невловимим привидом Поділля, якого не змогли втримати ні кайдани, ні клітки, ні імперія.
    2
    2Kпереглядів
  • ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ

    Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду.

    Як створювали родини в різних куточках України:

    ● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки.

    ● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї.

    ● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині.

    ● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою.

    Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння.

    #fblifestyle #fblifestylechallenge
    ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду. Як створювали родини в різних куточках України: ● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки. ● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї. ● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині. ● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою. Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння. #fblifestyle #fblifestylechallenge
    2
    3Kпереглядів
  • Рік тому на Донеччині загинув Михайло Коваль — президент ФК «Поділля», аграрій та командир батальйону
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    https://brovarysport.net.ua/?p=35826
    Рік тому на Донеччині загинув Михайло Коваль — президент ФК «Поділля», аграрій та командир батальйону #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=35826
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Президент, що збудував стадіон і загинув за Україну. Рік без Михайла Коваля
    Рік тому на Донеччині загинув Михайло Коваль — президент ФК «Поділля», аграрій та командир батальйону. Історія про людину, яка будувала стадіони і захищала країну до останнього подиху. Сьогодні минає рік, як ворожий дрон обірвав життя 35-річного Михайла Коваля. Для когось він був командиром баталь
    1
    285переглядів
Більше результатів