🇺🇦🏒Друга поспіль перемога чоловічої збірної України з хокею над Румунією у другому розіграші Європейського кубка націй Румунія 🇷🇴 — 🇺🇦 Україна 1:2 (1:1, 0:1, 0:0). 🥅Шайби: 1:0 — Скачков (Хааранен, Петер – більшість), 12:56. 1:1 — Жеребко (Матусевич, Бородай), 16:45. 1:2 — Захаров (Матусевич, Волков), 27:46. Нагадаємо, перший матч у Бухаресті «синьо-жовті» виграли з рахунком 3:2. Завтра, 13 грудня, підопічні Дмитра Христича проведуть третю, заключну зустріч з румунами у рамках грудневого туру Європейського кубка націй. 💪Віримо в команду! Вболіваємо за українців разом! #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Льодова арена «Крижинка» в київському парку «Перемога» припинила роботу після продажу новим власникам Ділянку, на якій розташована арена, перевели до категорії земель житлової та громадської забудови. Тепер на місці ковзанки, прямо посеред парку, може з'явитися черговий ЖК або комерційний об'єкт. Закриття стало ударом для місцевої спільноти фігурного катання, адже «Крижинка» була важливою тренувальною базою. Так, сьогодні в Києві працює всього дві (!) льодові арени. «Ми хочемо золотих медалей для України, але це неможливо без тренувальних годин. У ресторані або ЖК тренуватися складно, нам потрібна ковзанка», — кажуть батьки спортсменів. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Вітаю всіх причетних з Днем сухопутних військ України! Нехай служба буде безпечною, а перемога України - швидкою! Дякую за все нашим героям! Повертаєтесь живими додому. Нехай вас береже Бог! 💙💛🙏

Вітаю всіх причетних з Днем сухопутних військ України! Нехай служба буде безпечною, а перемога України - швидкою! Дякую за все нашим героям! Повертаєтесь живими додому. Нехай вас береже Бог! 💙💛🙏

🌲🌲🌲 Центральна алея броварського парку "Перемога" поповнилася новими зеленими красунями 8 нових блакитних ялинок сьогодні було висаджено працівниками "Зеленого господарства" КП "Бровари-Благоустрій". Їх, на жаль, вже не вічнозелені попередниці були видалені, адже дерева всохли та окрім неестетичнного вигляду, вже могли становити загрозу для відвідувачів парку. 💦 Деревцям буде забезпечено найкращий професійний догляд. Сподіваємося, що кожне з них приживеться та багато років поспіль радуватиме броварчан та гостей нашого міста. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

#історія #особистості ⚽️ Символ Незламності: Блискучий Шлях Андрія Гусіна (1972–2014). 11 грудня 1972 року народився Андрій Леонідович Гусін — легендарний український футболіст, півзахисник, чиє ім'я асоціюється з найяскравішими перемогами київського "Динамо" та успіхами національної збірної України наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. Народження Зірки та Унікальний Шлях Гусін розпочав свою кар'єру у львівських "Карпатах", а потім, на початку 1990-х, перейшов до київського "Динамо". Його шлях у футболі був унікальним. Зміна Амплуа: Спочатку Гусін грав на позиції нападника. Однак під керівництвом легендарного тренера Валерія Лобановського він був перекваліфікований у центрального опорного півзахисника. Цей перехід став ключовим для його кар'єри. Стиль Гри: Як опорний півзахисник, Гусін вирізнявся феноменальною витривалістю, бойовими якостями, вмінням "цементувати" центр поля та, що найважливіше, несподівано підключатися до атак. Він забивав важливі голи, з'являючись у штрафному майданчику суперника в найбільш неочікуваний момент. Золота Ера "Динамо" та Збірна Андрій Гусін був невід'ємною частиною "золотої" команди "Динамо" кінця 90-х, яка досягла грандіозних успіхів на європейській арені. "Динамо" Київ: У складі київського клубу він став семиразовим чемпіоном України та чотириразовим володарем Кубка України. Ліга Чемпіонів (1999): Його найбільший клубний успіх — вихід у півфінал Ліги чемпіонів УЄФА у сезоні 1998/99 року, де "Динамо" лише трохи поступилося мюнхенській "Баварії". Збірна України: Гусін був ключовим гравцем національної збірної. Він провів за головну команду країни 71 матч та забив 9 голів. Саме його гол у матчі проти Грузії у 2005 році фактично забезпечив Україні перше в історії вихід до фінальної частини Чемпіонату світу з футболу 2006 року. Трагічний Кінець Після завершення ігрової кар'єри Гусін присвятив себе тренерській діяльності. Його життя трагічно обірвалося 17 вересня 2014 року під час мотоциклетної аварії на автодромі "Чайка" під Києвом. Андрій Гусін залишається символом вірності, працьовитості та незламного духу, які він демонстрував як на футбольному полі, так і в житті.

#історія #події ⚔️ Вогонь Повстання: Як Козаки Здобули Київський Замок і Розпалили Визвольну Війну. Ніч з 10 на 11 грудня 1648 року стала одним із визначальних моментів у ході Національно-визвольної війни, що охопила Україну під проводом Богдана Хмельницького. Саме в цей час повстанські загони здійснили успішний та символічний акт — захоплення Київського замку. Зимовий Злам До кінця осені 1648 року козацькі війська здобули низку блискучих перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) і взяли в облогу Львів та Замостя. Однак після укладення Замостського перемир'я (листопад 1648 р.) між Хмельницьким та польським командуванням, Богдан з основними силами відійшов, щоб не перенапружувати сили. Але це перемир’я не зупинило народного повстання. Українське селянство, міщани та нереєстрові козаки, натхненні першими перемогами, вже не бажали повертатися під владу Речі Посполитої і продовжили боротьбу, особливо у центральних воєводствах. Штурм Київського Замку Київський замок був важливим адміністративним і військовим центром на території Київського воєводства. Його захоплення мало не стільки військове, скільки символічне та політичне значення. Організатори: Повстання в самій столиці організували місцеві козаки та міщани. Дата та Час: У ніч на 11 грудня (за іншими даними – 12 грудня), повстанці здійснили несподіваний штурм. Перемога: Замок був швидко захоплений, а польський гарнізон, який, ймовірно, був невеликим і деморалізованим, не зміг чинити ефективний опір. Ця подія фактично ознаменувала перехід контролю над містом від польської адміністрації до повстанських сил. Наслідки для Визвольної Війни Захоплення замку стало каталізатором для подальшого розгортання повстання на Київщині та підкреслило глибину народної підтримки Хмельницького, навіть коли його основні сили відпочивали. Посилення Повстання: Успіх у Києві надав рішучості іншим повстанським загонам у регіоні, які почали масово витісняти польську шляхту та адміністрацію. Тріумфальний В’їзд Хмельницького: Цей успіх підготував ґрунт для історичного тріумфального в’їзду Богдана Хмельницького до Києва на Різдво 23 грудня 1648 року. Гетьман прибув до міста як визволитель, його зустрічало духовенство, міщани та величезні натовпи, що укріпило його авторитет як національного лідера. Формування Території: Захоплення Києва стало важливим кроком у формуванні фактичної території козацької держави, що пізніше оформилася як Гетьманщина. Захоплення Київського замку 11 грудня 1648 року чітко засвідчило, що повстання перетворилося на справжню Національно-визвольну війну, яка охопила всі верстви суспільства і не могла бути зупинена простим перемир'ям.

#історія #події 🚨 Набат, що Розбудив Київ: Як Майдан Вистояв у Ніч Штурму 11 Грудня 2013 року. Ніч з 10 на 11 грудня 2013 року стала одним із найдраматичніших і водночас найбільш піднесених моментів Революції Гідності, коли режим Віктора Януковича здійснив рішучу, але невдалу спробу силового придушення Євромайдану. Хронологія Критичної Ночі Після першого жорстокого розгону студентів 30 листопада протест лише посилився. Тодішня влада вирішила вдатися до нової, масштабнішої атаки. Початок Штурму (Після опівночі): Кілька тисяч бійців спецпідрозділів «Беркут» та внутрішніх військ оточили Майдан Незалежності, розпочавши наступ з різних боків (Хрещатика та Європейської площі). Спецзасоби та Агресія: Силовики, озброєні кийками та спецзасобами (зокрема, сльозогінним газом), почали зносити легкі барикади, встановлені протестувальниками, та витісняти людей до центру площі. Десятки мітингувальників отримали поранення, зокрема, закриті черепно-мозкові травми та переломи. Атака на КМДА та Будинок Профспілок: Силовики також намагалися захопити Будинок профспілок та Київську міську державну адміністрацію (КМДА), які слугували штабами та прихистком для протестувальників. Це викликало запеклі бої та протистояння. Дзвони Михайлівського: Голос Порятунку Коли Майдан опинився під загрозою повного знищення, на порятунок прийшов несподіваний сигнал – нічний набат із дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. Історичний Прецедент: Це був перший за понад 790 років (з часів монгольської навали на Київ у 1240 році) випадок, коли дзвони Михайлівського монастиря били на сполох уночі, закликаючи киян захищати місто від небезпеки. Мобілізація: Дзвонар Іван Сидор та інші семінаристи били у дзвони кілька годин поспіль (з 1-ї до 5-ї ранку), і цей тривожний сигнал розбудив і мобілізував тисячі мешканців столиці. Реакція Киян: Кияни масово кинулися на допомогу. Таксисти безкоштовно підвозили людей, автомобілісти формували "Автомайдан", створюючи живі щити та перешкоджаючи просуванню силовиків. Наслідок: Перемога Духу Завдяки мужньому опору протестувальників, які тримали барикади, та швидкій самоорганізації киян, які прибули на допомогу, штурм провалився. Відступ Силовиків: До ранку 11 грудня спецпідрозділи були змушені відступити, не виконавши наказу про повне зачищення площі. Зміцнення Духу: Ця ніч стала символом незламності та єдності. Майдан не лише вистояв, але й значно зміцнив свої позиції, відбудувавши та посиливши барикади, а також підвищивши рівень самоорганізації та охорони. Міжнародна увага до подій в Києві також різко зросла. https://youtu.be/p3xV7iltDuA?si=6CqvBp_arNHteeqT

#історія #події 🔥 Переможна Ніч УНР: Як Київський Гарнізон Знешкодив Більшовицьку Загрозу 1917 року. ​11 грудня 1917 року (за новим стилем – в ніч з 11 на 12 грудня, або 29 листопада/12 грудня за старим) стало критичною датою для молодої Української Народної Республіки. Цього дня Київська влада, очолювана Центральною Радою, успішно придушила спробу організованого більшовицького заколоту, який міг би змінити хід Української революції. 🤯 ​Сценарій Загрози ​Проголошення УНР у листопаді 1917 року стало викликом для більшовицького уряду в Петрограді. У відповідь на зміцнення української державності, більшовицькі агітатори активно працювали серед російських військових частин, які ще залишалися в Києві після розвалу царської армії. Планувалося, що ці збільшовичені полки, підтримані місцевими червоногвардійцями, піднімуть повстання і захоплять владу в столиці, імітуючи "перемогу радянської влади" в Україні. ​Асиметричний Удар ​Керівництво УНР, насамперед Генеральний Секретаріат та військове командування (Київський округ), діяло швидко та рішуче. У ніч з 11 на 12 грудня українські військові частини, вірні Центральній Раді (зокрема, полк імені Богдана Хмельницького та інші "українізовані" підрозділи), оточили ключові об'єкти, де базувалися потенційні заколотники. ​Мішені: Авіапарки, артилерійські дивізіони та інші військові об'єкти, де було зосереджено багато зброї та найбільше більшовицьких прихильників. ​Метод: Замість кровопролитних боїв було обрано тактику несподіваного роззброєння. Збільшовичені солдати, розбуджені зненацька, не встигли організувати опір. ​Наслідки та Відтермінування Війни ​У результаті блискавичної операції більшовицькі частини були повністю роззброєні. Їхніх лідерів заарештували, а самих солдатів посадили в ешелони та відправили за межі України, переважно до Росії. ​Ця перемога була стратегічно важливою, оскільки вона: ​Зберегла Столицю: Центральна Рада зберегла контроль над Києвом та військовим штабом, отримавши критично важливий час для зміцнення армії. ​Викрила Агресію: Вже через кілька днів, 17 грудня 1917 року, більшовицький уряд Росії надіслав до Центральної Ради ультиматум, що став офіційним початком першої відкритої радянсько-української війни. Спроба внутрішнього перевороту провалилася, і Кремль перейшов до прямої зовнішньої агресії. ​Українським силам вдалося знешкодити "удар у спину" та відстрочити падіння Києва до січня 1918 року, що дозволило УНР протриматися довше і підписати Берестейський мирний договір.

#історія #події 🇵🇱 Тріумф «Солідарності»: Як Лех Валенса став першим демократичним президентом Польщі. Сьогодні ми згадуємо переломний момент у новітній історії Східної Європи. 9 грудня 1990 року у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, за результатами якого перемогу здобув Лех Валенса. 🥳 Це була знакова подія, яка остаточно закріпила перехід Польщі від комуністичного режиму до демократії. Шлях до перемоги Лех Валенса, електрик із Гданської верфі, став світовою іконою завдяки своїй ролі лідера незалежної профспілки «Солідарність». Ця профспілка була рушійною силою в боротьбі проти комуністичного уряду протягом 1980-х років. Його обрання було прямим наслідком політичних змін, розпочатих ще у 1989 році. Валенса став першим президентом Польщі, обраним у загальнонародному прямому голосуванні після падіння комунізму. У другому турі він переміг маловідомого емігранта Станіслава Тимінського. 🗳️ Значення для регіону Перемога Валенси мала величезне символічне та практичне значення: Закріплення Демократії: Це підтвердило незворотність демократичних змін у Польщі та закріпило її відмову від радянської сфери впливу. Символ Свободи: Для всього регіону Східної Європи, включно з Україною, обрання Валенси стало потужним символом того, що мирний перехід до свободи та самоврядування є можливим. 🤝 Світова Постать: Валенса (лауреат Нобелівської премії миру 1983 року) привів Польщу до ринкових реформ та активної інтеграції в європейські та світові структури. 🌟 Його президентство започаткувало новий етап польської державності, зробивши країну ключовим партнером у новій Європі.