#дати 🎵 Гігант Басу: Федір Стравинський — Співак з Українською Душею Сьогодні, 30 жовтня, ми згадуємо видатного оперного співака-баса, соліста Маріїнського театру та батька геніального композитора Ігоря Стравинського — Федора Гнатовича Стравинського (нар. 20 червня 1843, пом. 4 грудня 1902). Його потужний голос та інтелектуальна глибина зробили його однією з найяскравіших зірок оперної сцени кінця XIX століття. 🇺🇦 Коріння та Освіта Федір Стравинський походив зі старовинного українського козацького роду Сулима-Стравинських, про що він завжди пам'ятав. Його життя було тісно пов'язане з українськими культурними центрами. * Юридичний шлях: Початкову освіту він здобував у Ніжинському юридичному ліцеї, а також навчався в університетах Києва та Одеси. Цей немистецький напрямок не завадив йому розвивати свій музичний талант, співаючи у церковних хорах. * Музичний дебют: Музичну освіту здобув у Петербурзькій консерваторії (1869–1873) у класі К. Еверарді. Його оперний дебют відбувся саме в Київській опері у 1873 році в ролі Мефістофеля («Фауст» Ш. Ґуно). У Києві він співав до 1876 року, де також став першим виконавцем музики Ріхарда Вагнера на київській сцені. 👑 Зірка Маріїнського Театру З 1876 року і до кінця свого життя Федір Стравинський був провідним солістом Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. За 26 років на цій сцені він виконав партії у 59 операх, що свідчить про його неймовірну працездатність та діапазон. * Універсальний бас: Його вважали універсальним артистом, який майстерно виконував як комічні, так і глибоко драматичні ролі. Серед його коронних партій: Варлаам («Борис Годунов» М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), а також він був першим виконавцем партії Світлішого в опері Петра Чайковського «Черевички». * Талант художника: Окрім співочого таланту, Федір Гнатович був також талановитим художником-графіком та ілюстратором. Він створював ескізи костюмів, гриму, а іноді й декорацій до власних виступів. 📚 Колекціонер і Книголюб Стравинський був не лише оперною зіркою, а й видатним інтелектуалом. Він був пристрасним бібліофілом і зібрав одну з найбільших приватних бібліотек у Санкт-Петербурзі, яка була багата на рідкісні видання. * Українська культура: Його зв'язок з Україною був дуже глибоким. Він збирав усі видання творів Тараса Шевченка, починаючи з першого «Кобзаря» 1840 року, та читав його твори напам'ять. Його книгозбірня містила твори Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського та П. Куліша. Його спадщина жива не лише в записах та спогадах, але й у творчості сина, Ігоря Стравинського, який став одним із найвпливовіших композиторів XX століття.

#суспільство #вистави Більш ніж десять ветеранів з ампутованими кінцівками та важкими ураженнями стали акторами «Енеїди» — експериментальної музично-пластичної вистави Театру ветеранів. Її фрагменти вже можна було побачити на другому «Фестивалі перших п’єс», на фестивалі Bouquet Kyiv Stage або ще раніше — в музеї в Пирогові. Повну версію вистави планують представити вже 4 грудня на великій сцені Молодого театру, як розповідає Суспільне Культура художній керівник Театру ветеранів Ахтем Сеітаблаєв. Журналісти побували на репетиції «Енеїди» та з’ясували, чому це вистава, де всі актори — Енеї і Дідони: https://suspilne.media/culture/1144816-ti-boissa-ludej-ale-jdes-na-publiku-klin-klinom-ak-veterani-stvoruut-eneidu/?utm_source=copylink&utm_medium=ps

#культура #мова Історія Радіодиктанту національної єдності — це історія не про грамотність. Це історія про любов до мови, спільність, про те, як нація може гуртуватися навколо слова. За 25 років Радіодиктант пройшов значний шлях, ставши всенародним марафоном. Він пережив технологічні зміни, дві революції, пандемію і повномасштабну війну. І жодного разу не перервався. Навпаки, що складніші часи, то більш зворушливим і символічним стає спільне написання, яке не зважає на будь-які кордони. Як починалась історія одного з найпопулярніших всеукраїнських флешмобів та яким він є зараз, а також чому в День української писемності та мови варто писати Радіодиктант — дивіться у відео. https://www.youtube.com/watch?v=H5PglowR0Jo

#мова Долучайтеся об 11:00 до Радіодиктанту національної єдності! Радіодиктант покликаний не перевіряти грамотність учасників всеукраїнського флешмобу, а згуртуватись разом із тисячами людей по всьому світу. Він єднає людей навколо української ідентичності та мови. Його транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі: ▪️на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура https://ukr.radio/maps ▪️наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура https://suspilne.media/news/event/radiodiktant/ ▪️на YouTube-каналі Українського Радіо https://www.youtube.com/channel/UCMEMEhlnxpkTphipw-EpFMA ▪️а також у застосунках suspilne.radio та «Дія» http://suspilne.radio

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 В украинской Одессе проходят «Дни еврейской культуры» — 19-26 октября 2025 ....В Одессе продолжаются Дни еврейской культуры, объединяющие горожан, гостей и многочисленных друзей Израиля. Фестиваль, проходящий с 19 по 26 октября 2025, стал настоящим культурным мостом между прошлым и настоящим, между Одессой и Тель-Авивом, между памятью и вдохновением. Организаторы подчёркивают, что идея этих дней — не просто праздновать наследие, а показать, что еврейская культура остаётся живой частью одесской души. В программу, рассказал Департамент международного сотрудничества, культуры и маркетинга Одесского городского совета (ОМС), вошли театральные постановки, концерты, поэтические вечера, лекции и экскурсии, а также встречи с писателями и художниками, чьи имена давно вписаны в культурную историю города. .............. https://nikk.agency/dni-evrejskoj-kultury/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

#культура #суспільство В Україні вперше у світовій практиці здійснили повну реконструкцію давньої ікони за зображенням на середньовічних печатках. Йдеться про центральну ікону Чернігівської єпископії, яка зникла у XIII столітті — ймовірно, під час монгольської навали. Ікона Спаса була центровим образом кафедрального храму Чернігівської єпископії, створеним орієнтовно на початку XI століття. Після зникнення жодних писемних джерел про неї не залишилося, однак у музейній колекції було знайдено три свинцеві печатки, на яких зображено цей образ. Саме вони й стали основою для реконструкції. Детальніше: https://suspilne.media/culture/1143724-v-ukraini-vidtvorili-vtracenu-ikonu-za-serednovicnimi-pecatkami-uperse-u-svitovij-praktici/?utm_source=copylink&utm_medium=ps

#культура #заходи Львів став першим українським містом, що бере участь у конкурсі на звання Європейської столиці культури — мрія, яка зародилася ще у 2010-х у середовищі мистецького об’єднання «Дзиґа». Після того як Україна у 2022 році отримала статус кандидата в ЄС, наші міста вперше долучилися до конкурсу. Львів уже у фіналі — 21 жовтня у Брюсселі оголосять, чи отримає він титул Європейської столиці культури 2030 року. Про дипломатичну місію, значення конкурсу для України та львів’ян команда журналістів поговорила з артистичним директором Богданом Шумиловичем і програмним директором Григорієм Семенчуком: https://suspilne.media/culture/1141536-vidpovidalnist-buti-ak-lviv-zmagaetsa-za-zvanna-evropejskoi-stolici-kulturi-2030/?utm_source=copylink&utm_medium=ps

#суспільство #культура ГО «Деколонізація.Україна» вимагає демонтувати пам'ятник російського поета Олександра Пушкіна в Одесі. Там зазначать, що процес деколонізації в місті був уповільнений через дії попереднього міського голови Геннадія Труханова, тому рішення необхідно відновити відповідно до розпорядження голови Одеської ОВА. Детальніше: https://suspilne.media/odesa/1140832-v-odesi-vimagaut-demontaz-pamatnika-puskinu-so-vidpovili-u-vijskovij-administracii/

#культура #мова «Це один із тих досвідів, який об’єднує», — коментує традицію Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності Євгенія Кузнєцова. Цього року вона стане авторкою тексту диктанту. Про що може бути текст цьогорічного радіодиктанту? Чи долучалася Євгенія Кузнєцова до написання радіодиктантів у попередні роки? Чи знайома з Наталею Сумською, яка стане «голосом» її тексту цьогоріч? Дивіться в інтерв’ю : https://www.youtube.com/watch?v=m_BoIiTi56I&t=57s

#культура #мова Письменник, співак та військовослужбовець Сергій Жадан закликає долучитися до Радіодиктанту національної єдності. Радіодиктант відбудеться у понеділок, 27 жовтня, об 11:00 — у День української писемності та мови.