Неділя Святих Праотців Кожного року два останні тижні перед Різдвом Христовим віряни відзначають спочатку Неділю Святих Праотців (з 11 до 17 грудня), а потім Неділю Святих Отців (з 18 грудня до 24 грудня). Святкування припадає на пост та присвячується вшануванню пам’яті праотців Спасителя, які чекали пришестя. Найбільше акцентується увага на Даниїлі та трьох отроках. Даниїл є біблійним пророком, якій передбачив час народження та смерть Христа, а також руйнування храму Єрусалима. Отроки ж були друзями пророка Даниїла, які під час вавилонського полону відмовились вклонятися царю й були кинуті на смерть у вогняну піч, але ж архангел Михаїл зберіг трьох юнаків.

ЗАЧАТТЯ ПРАВ. АННОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священника Матфана з Віфлеєма, який походив з роду Левія. Вона вийшла заміж за святого Йоакима, котрий був родом з Галлії. Довго свята Анна була безплідною, але після 20 років, завдяки гарячим молитвам святого подружжя, Ангел Господній звістив їм про зачаття Дочки, Яка благословить весь людський рід. Зачаття святої Анни сталося в Єрусалимі, де і народилася Пресвята Діва, названа Марією. Більшість ікон, присвячених зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, яка ногами топче змія. Внизу ікони, по її боках, святі Іоаким і Анна зображуються зазвичай з піднятими догори і молитовно складеними руками; їх очі також спрямовані вгору та споглядають Божу Матір, Яка немовби ширяє в повітрі з розпростертими долонями; під її стопами зображена куля, оповита змієм, який символізує диявола, котрий намагається підкорити своїй владі весь світ в особі прабатьків, які згрішили. Існують також ікони, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці. На обличчі святої Анни відображене особливе благоговіння. Стародавня ікона великого розміру, написана на полотні, перебувала в с. Миньківцях Смизької селищної громади Дубенського району Рівненської області. Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 грудня. ----------- P.S.: Хотіла ще знайти в інтернеті першу ікону, про яку згадується в цьому дописі за описом, але не знайшла її.

ЗАЧАТТЯ ПРАВ. АННОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священника Матфана з Віфлеєма, який походив з роду Левія. Вона вийшла заміж за святого Йоакима, котрий був родом з Галлії. Довго свята Анна була безплідною, але після 20 років, завдяки гарячим молитвам святого подружжя, Ангел Господній звістив їм про зачаття Дочки, Яка благословить весь людський рід. Зачаття святої Анни сталося в Єрусалимі, де і народилася Пресвята Діва, названа Марією. Більшість ікон, присвячених зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, яка ногами топче змія. Внизу ікони, по її боках, святі Іоаким і Анна зображуються зазвичай з піднятими догори і молитовно складеними руками; їх очі також спрямовані вгору та споглядають Божу Матір, Яка немовби ширяє в повітрі з розпростертими долонями; під її стопами зображена куля, оповита змієм, який символізує диявола, котрий намагається підкорити своїй владі весь світ в особі прабатьків, які згрішили. Існують також ікони, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці. На обличчі святої Анни відображене особливе благоговіння. Стародавня ікона великого розміру, написана на полотні, перебувала в с. Миньківцях Смизької селищної громади Дубенського району Рівненської області. Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 грудня. ----------- P.S.: Хотіла ще знайти в інтернеті першу ікону, про яку згадується в цьому дописі за описом, але не знайшла її.

ЗАЧАТТЯ ПРАВ. АННОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священника Матфана з Віфлеєма, який походив з роду Левія. Вона вийшла заміж за святого Йоакима, котрий був родом з Галлії. Довго свята Анна була безплідною, але після 20 років, завдяки гарячим молитвам святого подружжя, Ангел Господній звістив їм про зачаття Дочки, Яка благословить весь людський рід. Зачаття святої Анни сталося в Єрусалимі, де і народилася Пресвята Діва, названа Марією. Більшість ікон, присвячених зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, яка ногами топче змія. Внизу ікони, по її боках, святі Іоаким і Анна зображуються зазвичай з піднятими догори і молитовно складеними руками; їх очі також спрямовані вгору та споглядають Божу Матір, Яка немовби ширяє в повітрі з розпростертими долонями; під її стопами зображена куля, оповита змієм, який символізує диявола, котрий намагається підкорити своїй владі весь світ в особі прабатьків, які згрішили. Існують також ікони, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці. На обличчі святої Анни відображене особливе благоговіння. Стародавня ікона великого розміру, написана на полотні, перебувала в с. Миньківцях Смизької селищної громади Дубенського району Рівненської області. Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 грудня. ----------- P.S.: Хотіла ще знайти в інтернеті першу ікону, про яку згадується в цьому дописі за описом, але не знайшла її.

#дати #свята 🙏 Святиня Пустелі та Народні Звичаї: День Преподобного Сави Освяченого. 5 грудня (за новоюліанським календарем) православна церква вшановує пам'ять Преподобного Сави Освяченого — одного з найвизначніших діячів раннього християнського чернецтва, засновника кількох монастирів і автора першого Єрусалимського статуту. Цей день також відомий у народі як Савин день або Савки. Життя в Ім'я Чернецтва Сава народився у 439 році в Каппадокії (Мала Азія). З юних років він виявив глибоке прагнення до аскетичного життя і вже у 17 років став ченцем. Його духовний шлях привів його до Юдейської пустелі, яка на той час була центром християнського аскетизму. Головним подвигом преподобного Сави стало заснування Великої Лаври (монастиря Мар Саба) поблизу Єрусалима у 484 році. Цей монастир став однією з найвпливовіших обителей Східної Церкви, зберігаючи традиції та устав (правила чернечого життя), розроблені самим Савою. Він також відігравав важливу роль у боротьбі з єресями свого часу, захищаючи чистоту православного віровчення. Його життєвий шлях, сповнений чудес, молитви та служіння, зробив його прикладом для наслідування для всіх, хто прагне духовного вдосконалення. Народні Традиції та Заборони В українській традиції Савин день стоїть поруч зі святами Варвари та Миколая і часто вважається початком зимового циклу "жіночих свят". Існували особливі звичаї та прикмети, пов'язані з цим днем: Заборона на роботу: Вважалося, що на Савин день, як і на Варварин, жінкам суворо заборонялося виконувати важку роботу, а також прясти, шити чи ткати. Ця заборона символізувала повагу до свята та була пов’язана з необхідністю духовного відпочинку. Прикмети: Люди вірили, що за погодою 5 грудня можна передбачити погоду на найближчі свята: "Якщо на Саву вітер, то бути холодному і сніжному Різдву." Сані та Зимовий Шлях: В деяких регіонах існувала приказка: "Сава сани гострить, бо Миколай вже в дорозі", що символізувало початок справжньої зими та очікування свята Миколая. Савин день це час, коли віряни звертаються до святого з молитвами про духовне зцілення, захист від бід та зміцнення віри.

День пам’яті Преподобного Сави Освяченого 5 (18) грудня православне християнство відзначає день преподобного Сави Освяченого. Він присвятив своє життя служінню Богові та людям. Під його началом було створено декілька монастирів та лавр. Також Сава запам’ятався мирянам як засновник монастирського Єрусалимського статуту. Народившись у 439 році у Каппадокії, хлопчик з дитинства пізнавав християнство та у вісім років перейшов жити до монастиря святої Флавіани. У 17 років Сава прийняв постриг та розкрив свій дар чудотворця. Згодом, подорожуючи відлюдником, він вирішив залишитися в одній з печер. Але слава про нього була такою великою, що біля печери швидко утворилася громада й розпочалося будівництво лаври, названою на честь преподобного Сави Освяченого. Традиції на День пам’яті Преподобного Сави Освяченого Згідно з народними традиціями, у Савин день потрібно відпочивати від будь-якої роботи. Господині пекли пироги з яблуками та капустою, готували пісний борщ, адже свято завжди припадає на піст. А щоб у домі був добробут, під подушку клали гроші та молилися святому Саві.

#дати #свята День пророка Авакума за православним календарем відзначається 2 грудня (15 грудня за старим стилем). Це день пам'яті одного з дванадцяти "малих" пророків Старого Завіту, який жив у VII столітті до нашої ери. ✝️ 📜 Хто такий Пророк Авакум Пророк Авакум — автор однієї з біблійних книг, яка носить його ім'я. Його пророцтва стосувалися майбутнього Вавилонського полону та руйнування Єрусалимського храму. Його ім'я означає "обійми" або "охоплений". * Головний меседж: У своїй книзі Авакум підіймав філософські питання про те, чому Бог допускає зло і несправедливість. Його знаменитий вислів: "Праведний своєю вірою житиме" (Авак. 2:4) згодом став наріжним каменем богослов'я Реформації (використовувався Мартіном Лютером). ❄️ Народні Традиції У народному календарі день Авакума був пов'язаний з настанням справжньої зими та сімейним затишком. * Сон та Діти: Цей день традиційно вважався сприятливим для захисту від нічних жахів і неспокійного сну. Існувало повір'я, що в день Авакума можна "заговорити" недуги та безсоння. Матері молилися до пророка, просячи про спокійний сон для своїх дітей. 😴 * Заметіль і Вовки: День Авакума часто асоціювався з появою сильних морозів та заметілей. Люди казали: "На Авакума багато снігу — бути доброму врожаю". Також вірили, що в цей день вовки збираються у зграї, стаючи особливо небезпечними. * Свято для дівчат: У деяких регіонах цей день був пов'язаний з дівочими гуляннями та ворожінням, оскільки він передував великим зимовим святам, таким як Катерини (7 грудня) та Андрія (13 грудня). Таким чином, День пророка Авакума поєднує глибоку біблійну мудрість із зимовими народними віруваннями, зосередженими навколо теми сну, порядку та природи, що готується до зими.

АП. АНДРІЯ ПЕРШОЗВАНОГО Ап. Андрій Першозваний (6 до Р. Х. - 62) родом з Віфсаїди. Жив у Капернаумі, біля Генісаретського озера, разом з братом Симоном займаючись рибальством. Він став учнем прор. Іоана Хрестителя, який сповістив про пришестя у світ Спасителя і вказав на Йордані апп. Андрію і Іоану Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим. Вони пішли за Господом. Ап. Андрій став першим учнем Христа і першим, хто сповідав Його Месією, привівши до Христа свого ст. брата Симона, майбутнього ап. Петра. Після воскресіння і вознесіння Христового він повернувся до Єрусалима. Тут у П'ятдесятницю разом з ін. апп. і Пресвятою Богородицею, ап. Андрій сповнився Духа Святого. З проповіддю здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався в Єрусалим. Пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор'я. Угору по Дніпру ап. Андрій піднявся до місця розташування майбутнього Києва, де, як оповідає прп. Нестор Літописець, поставив хрест на київських горах, звернувшись до своїх учнів зі словами: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Ап. Андрій багато пережив від язичників. Його били, виганяли з міст, але Господь зберігав свого обранця. Останнім містом, куди прийшов ап. Андрій Першозваний, і де він прийняв мученицьку смерть, було м. Патри. Тут він створив багато чудес, що спонукало жителів прийняти хрещення. Розлючений правитель міста Егеат наказав розіп'яти апостола на Х-подібному хресті. З відривного календаря "З вірою в душі" за 30 листопада. -----------

АП. АНДРІЯ ПЕРШОЗВАНОГО Ап. Андрій Першозваний (6 до Р. Х. - 62) родом з Віфсаїди. Жив у Капернаумі, біля Генісаретського озера, разом з братом Симоном займаючись рибальством. Він став учнем прор. Іоана Хрестителя, який сповістив про пришестя у світ Спасителя і вказав на Йордані апп. Андрію і Іоану Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим. Вони пішли за Господом. Ап. Андрій став першим учнем Христа і першим, хто сповідав Його Месією, привівши до Христа свого ст. брата Симона, майбутнього ап. Петра. Після воскресіння і вознесіння Христового він повернувся до Єрусалима. Тут у П'ятдесятницю разом з ін. апп. і Пресвятою Богородицею, ап. Андрій сповнився Духа Святого. З проповіддю здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався в Єрусалим. Пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор'я. Угору по Дніпру ап. Андрій піднявся до місця розташування майбутнього Києва, де, як оповідає прп. Нестор Літописець, поставив хрест на київських горах, звернувшись до своїх учнів зі словами: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Ап. Андрій багато пережив від язичників. Його били, виганяли з міст, але Господь зберігав свого обранця. Останнім містом, куди прийшов ап. Андрій Першозваний, і де він прийняв мученицьку смерть, було м. Патри. Тут він створив багато чудес, що спонукало жителів прийняти хрещення. Розлючений правитель міста Егеат наказав розіп'яти апостола на Х-подібному хресті. З відривного календаря "З вірою в душі" за 30 листопада. -----------

#історія #події 🗺️ Голосування, що розділило землю: Резолюція ООН 181 і Палестинський план 🗳️ 29 листопада 1947 року в історії Близького Сходу настала точка неповернення. У цей день молода Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, створена лише двома роками раніше, ухвалила доленосну Резолюцію 181, відому як План розділу Палестини. Голосування відбувалося під неймовірним дипломатичним тиском і стало спробою вирішити конфлікт, який Британська імперія, що відмовлялася від свого мандата, вже не могла контролювати. Карта двох держав, одного міста 📏 План передбачав поділ території Палестини, що перебувала під британським управлінням, на дві незалежні держави — арабську та єврейську. При цьому євреям, які тоді складали близько третини населення, виділялося близько 56% території. Це пояснювалося наявністю великих незаселених пустельних районів у зоні, відведеній єврейській державі. Священне місто Єрусалим не мав належати жодній зі сторін: він отримував особливий статус corpus separatum (окрема одиниця) під міжнародним управлінням ООН. Дипломатична драма 🎭 Фінальне голосування було напруженим: 33 держави підтримали резолюцію (зокрема, США та, що стало великим сюрпризом для Заходу, Радянський Союз), 13 виступили проти (усі арабські країни та Індія), і 10 утрималися. Це означало, що план набрав необхідні дві третини голосів. Дві реакції і початок війни Наслідки голосування були миттєвими та полярними. * Єврейська громада (Ішув) святкувала. Незважаючи на те, що план був недосконалим і вимагав територіальних компромісів, він надавав міжнародне правове обґрунтування для створення власної держави після століть поневірянь. * Арабські лідери та більшість арабських держав категорично відкинули резолюцію. Вони вважали, що ООН не має права розпоряджатися їхньою землею та що план несправедливо ігнорує права палестинської арабської більшості. Відмова арабської сторони призвела до негайного зростання насильства та громадянської війни, яка переросла у Арабо-ізраїльську війну 1948 року. Резолюція 181, задумана як план мирного поділу, стала фактично юридичним початком одного з найтриваліших та найскладніших геополітичних конфліктів сучасності.