• How mornings feel now

    Once, mornings began with checking if the electric kettle survived another week, if rent didn’t bounce, and whether half a slice of pizza could pass for breakfast.

    Now it’s graphs before coffee. My phone flashes before my eyes even open — Bitcoin charts, Ethereum gas fees, the dance of red and green candles. It’s absurd and somehow perfectly reasonable. A decade inside crypto turns your mind into circuitry.

    And no matter what people say — the market’s face barely changes. New logos, new “geniuses,” new disasters. Governments threaten bans, influencers scream “next 100x,” but it’s all the same old symphony — just louder.

    I’ve watched Bitcoin mocked at $600, glorified at $20K, buried at $3K, worshiped at $60K, balanced at $70K. Each phase felt like an ending. None were.

    Where the real lessons came from

    Long before trading tokens, I traded attention.

    Back in Israel, I created something called Night Life Zone — in Hebrew https://nightlife-zone.com/, it meant exactly what it sounded like: an escort directory. Raw, unfiltered, unapologetic.

    It wasn’t glamorous — it was business without perfume. Every hour had a price tag. Every photo was a calculated bet. Change one word in a headline — the phone exploded. Move an image — the week went silent.

    That world stripped me of illusions. Markets don’t care about emotions. They respond to timing, clarity, and trust — or at least the illusion of it.

    I kept quiet about it for years. Thought it would make me look small. But it was my crash course in human behavior. Swap “escorts” (https://nightlife-zone.com/tel-aviv/) for “tokens,” “profiles” for “projects,” and you get the same melody. People crave hope, overpay for promises, and regret it when the music stops.

    Comedy, pain, and trading rules

    My first trade was comedy gold. I bought too late, sold too soon, and felt like a genius — until I did it again.

    By 2018, I was sitting in a Warsaw café with bitter coffee, writing my “rules” in a cheap notebook. They looked dumb then. They’re gospel now:

    Don’t chase green candles. The bus you missed won’t U-turn.

    Take profits when your gut screams no — that’s greed talking.

    Telegram full of emojis? Close it.

    And yes, taxes exist even if you pretend not to see them.

    Each lesson cost real money. I laughed once. I don’t anymore.

    2020 hit — DeFi summer. Uniswap didn’t sleep, and neither did I. Cold meals, napkins covered in scribbles about “impermanent loss.” Friends quit, some broke, some burned. I stayed — not because I was smarter, but because I built rituals.

    Walk instead of revenge-trading. Keep 20% cash untouched. Lock the “family fund” far from your laptop.

    I’d seen this movie before — in Night Life Zone. People staying too long, paying too much, believing “this time it’s different.” It never is.

    The illusion of progress

    October 2025. The UIs are slicker, the apps shinier, the regulators louder. But people? They’re the same.

    Bitcoin hits $70K, and suddenly the world sees a path to a million. Ethereum updates again, and the word revolution trends like a prayer.

    Now the new crowd comes — the AI dreamers, tokenized-compute prophets. Slides so polished they blind you. But under the gloss? Same hunger, same belief: “This one can’t fail.”

    Everything can fail. Night Life Zone taught me that long before crypto. One bad night and trust vanished. A server crash, a scandal, a rumor — gone.

    Survival wasn’t about perfection. It was about rhythm — knowing when to pause, when to walk away, when silence was smarter than action.

    Markets eat ego. The winners aren’t visionaries — they’re the ones still standing.

    How to actually last

    People DM me weekly: “What’s the next hot coin?”

    I could say “Layer-twos,” “real-world assets,” or “AI-driven protocols.” But none of that matters without discipline. Otherwise, it’s fireworks at noon — bright, short, pointless.

    Here’s what matters:

    Lose small before you dream big.

    Learn wallets before markets — no keys, no ownership.

    Bitcoin isn’t “old bread.” It’s aged whiskey.

    Diversify off-screen — because money isn’t the only thing markets can take.

    It’s not sexy. That’s why it works.

    Cities and scars

    I don’t count years anymore — I count cities.

    Brno taught humility. Vienna, patience. Warsaw, endurance. Tel Aviv, speed. Tbilisi, quiet.

    Each place stripped another illusion away — how to read people faster, how to hear the lie behind a smile, how to stay calm when others are drowning in noise.

    Crypto didn’t give me wealth; it gave me rhythm. A strange peace inside chaos. The understanding that uncertainty isn’t an exception — it’s the rule. And that’s fine.

    Tonight

    I’ll still open the charts before sleep. Still scroll through panic and euphoria in the same feed. But it feels different now.

    October 2025 — still trading, still learning, still screwing up, but calmer.

    Because if there’s one lesson both crypto and Night Life Zone https://nightlife-zone.com/strippers-in-givataim/ taught me, it’s this:

    Every chart, every price — is a mirror.
    And what you’re really investing in… is yourself.
    How mornings feel now Once, mornings began with checking if the electric kettle survived another week, if rent didn’t bounce, and whether half a slice of pizza could pass for breakfast. Now it’s graphs before coffee. My phone flashes before my eyes even open — Bitcoin charts, Ethereum gas fees, the dance of red and green candles. It’s absurd and somehow perfectly reasonable. A decade inside crypto turns your mind into circuitry. And no matter what people say — the market’s face barely changes. New logos, new “geniuses,” new disasters. Governments threaten bans, influencers scream “next 100x,” but it’s all the same old symphony — just louder. I’ve watched Bitcoin mocked at $600, glorified at $20K, buried at $3K, worshiped at $60K, balanced at $70K. Each phase felt like an ending. None were. Where the real lessons came from Long before trading tokens, I traded attention. Back in Israel, I created something called Night Life Zone — in Hebrew https://nightlife-zone.com/, it meant exactly what it sounded like: an escort directory. Raw, unfiltered, unapologetic. It wasn’t glamorous — it was business without perfume. Every hour had a price tag. Every photo was a calculated bet. Change one word in a headline — the phone exploded. Move an image — the week went silent. That world stripped me of illusions. Markets don’t care about emotions. They respond to timing, clarity, and trust — or at least the illusion of it. I kept quiet about it for years. Thought it would make me look small. But it was my crash course in human behavior. Swap “escorts” (https://nightlife-zone.com/tel-aviv/) for “tokens,” “profiles” for “projects,” and you get the same melody. People crave hope, overpay for promises, and regret it when the music stops. Comedy, pain, and trading rules My first trade was comedy gold. I bought too late, sold too soon, and felt like a genius — until I did it again. By 2018, I was sitting in a Warsaw café with bitter coffee, writing my “rules” in a cheap notebook. They looked dumb then. They’re gospel now: Don’t chase green candles. The bus you missed won’t U-turn. Take profits when your gut screams no — that’s greed talking. Telegram full of emojis? Close it. And yes, taxes exist even if you pretend not to see them. Each lesson cost real money. I laughed once. I don’t anymore. 2020 hit — DeFi summer. Uniswap didn’t sleep, and neither did I. Cold meals, napkins covered in scribbles about “impermanent loss.” Friends quit, some broke, some burned. I stayed — not because I was smarter, but because I built rituals. Walk instead of revenge-trading. Keep 20% cash untouched. Lock the “family fund” far from your laptop. I’d seen this movie before — in Night Life Zone. People staying too long, paying too much, believing “this time it’s different.” It never is. The illusion of progress October 2025. The UIs are slicker, the apps shinier, the regulators louder. But people? They’re the same. Bitcoin hits $70K, and suddenly the world sees a path to a million. Ethereum updates again, and the word revolution trends like a prayer. Now the new crowd comes — the AI dreamers, tokenized-compute prophets. Slides so polished they blind you. But under the gloss? Same hunger, same belief: “This one can’t fail.” Everything can fail. Night Life Zone taught me that long before crypto. One bad night and trust vanished. A server crash, a scandal, a rumor — gone. Survival wasn’t about perfection. It was about rhythm — knowing when to pause, when to walk away, when silence was smarter than action. Markets eat ego. The winners aren’t visionaries — they’re the ones still standing. How to actually last People DM me weekly: “What’s the next hot coin?” I could say “Layer-twos,” “real-world assets,” or “AI-driven protocols.” But none of that matters without discipline. Otherwise, it’s fireworks at noon — bright, short, pointless. Here’s what matters: Lose small before you dream big. Learn wallets before markets — no keys, no ownership. Bitcoin isn’t “old bread.” It’s aged whiskey. Diversify off-screen — because money isn’t the only thing markets can take. It’s not sexy. That’s why it works. Cities and scars I don’t count years anymore — I count cities. Brno taught humility. Vienna, patience. Warsaw, endurance. Tel Aviv, speed. Tbilisi, quiet. Each place stripped another illusion away — how to read people faster, how to hear the lie behind a smile, how to stay calm when others are drowning in noise. Crypto didn’t give me wealth; it gave me rhythm. A strange peace inside chaos. The understanding that uncertainty isn’t an exception — it’s the rule. And that’s fine. Tonight I’ll still open the charts before sleep. Still scroll through panic and euphoria in the same feed. But it feels different now. October 2025 — still trading, still learning, still screwing up, but calmer. Because if there’s one lesson both crypto and Night Life Zone https://nightlife-zone.com/strippers-in-givataim/ taught me, it’s this: Every chart, every price — is a mirror. And what you’re really investing in… is yourself.
    689переглядів
  • #BMovie
    #BMovie
    B - Movie - Nowhere Girl
    105переглядів
  • Нові фільми жовтня 2025: від блокбастерів до українського кіно https://channeltech.space/media/new-movies-october-2025/
    Нові фільми жовтня 2025: від блокбастерів до українського кіно https://channeltech.space/media/new-movies-october-2025/
    CHANNELTECH.SPACE
    Нові фільми жовтня 2025: від блокбастерів до українського кіно - Channel Tech
    Огляд найочікуваніших фільмів жовтня 2025 року. Від гостросюжетних блокбастерів та трилерів до українського документального кіно.
    177переглядів
  • Nintendo Direct був присвячений 40-річчю Super Mario Bros., анонсовано фільм The Super Mario Galaxy Movie та перевидання Super Mario Galaxy в 4K для Switch 2. Анонсовано дати виходу для Metroid Prime 4: Beyond (4 грудня 2025) та Hades 2 (25 вересня 2025). https://channeltech.space/games/all-the-highlights-from-nintendo-dire...
    Nintendo Direct був присвячений 40-річчю Super Mario Bros., анонсовано фільм The Super Mario Galaxy Movie та перевидання Super Mario Galaxy в 4K для Switch 2. Анонсовано дати виходу для Metroid Prime 4: Beyond (4 грудня 2025) та Hades 2 (25 вересня 2025). https://channeltech.space/games/all-the-highlights-from-nintendo-direct-2025/
    CHANNELTECH.SPACE
    Усе найважливіше з Nintendo Direct: Mario, Metroid, Stardew Valley та інші анонси - Channel Tech
    На Nintendo Direct представили The Super Mario Galaxy Movie, Metroid Prime 4: Beyond, Hades 2 та інші ігри.
    237переглядів
  • #кіно
    Ретроспектива поетичного кіно в кінотеатрі «Жовтень» триває. Четвертий показ відбудеться 27 серпня о 20:00 — на великому екрані покажуть стрічку Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971)

    Цей фільм став наступною роботою режисера після «Вечора на Івана Купала». Та завдяки Івану Миколайчуку — автору первісного задуму й співавтору сценарію — «Білий птах» отримав іншу тональність. Замість гоголівського козацького абсурду й барвистих алегорій тут постає похмура гірська мистика, шалений вир співів і танців та рефлексія над болючою, ще живою історичною епохою.

    Стрічку представить кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій.

    🎟 Квитки доступні за посиланням: https://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/354859
    #кіно Ретроспектива поетичного кіно в кінотеатрі «Жовтень» триває. Четвертий показ відбудеться 27 серпня о 20:00 — на великому екрані покажуть стрічку Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971) Цей фільм став наступною роботою режисера після «Вечора на Івана Купала». Та завдяки Івану Миколайчуку — автору первісного задуму й співавтору сценарію — «Білий птах» отримав іншу тональність. Замість гоголівського козацького абсурду й барвистих алегорій тут постає похмура гірська мистика, шалений вир співів і танців та рефлексія над болючою, ще живою історичною епохою. Стрічку представить кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій. 🎟 Квитки доступні за посиланням: https://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/354859
    Like
    1
    485переглядів
  • #кіно
    30 серпня о 17:40 у кінотеатрі «Жовтень» м.Київ відбудеться показ стрічки «Українська рапсодія» (1961) – третього повнометражного фільму Сергія Параджанова

    Особливу роль у фільмі відіграє музика: поряд із народними піснями звучать твори Бетховена та відомі арії, а композитором виступив Платон Майборода. Саме музичний шар фільму буде в центрі уваги під час показу – глядачі почують вступне слово кінознавця та аналіз музикознавця після перегляду.

    Фестиваль Soundtrack:Ukraine відбувається за підтримки кінотеатру «Жовтень», Національного центру Олександра Довженка та Національної філармонії України.

    🎟 Квитки на показ доступні за посиланням: http://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/356607
    #кіно 30 серпня о 17:40 у кінотеатрі «Жовтень» м.Київ відбудеться показ стрічки «Українська рапсодія» (1961) – третього повнометражного фільму Сергія Параджанова Особливу роль у фільмі відіграє музика: поряд із народними піснями звучать твори Бетховена та відомі арії, а композитором виступив Платон Майборода. Саме музичний шар фільму буде в центрі уваги під час показу – глядачі почують вступне слово кінознавця та аналіз музикознавця після перегляду. Фестиваль Soundtrack:Ukraine відбувається за підтримки кінотеатру «Жовтень», Національного центру Олександра Довженка та Національної філармонії України. 🎟 Квитки на показ доступні за посиланням: http://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/356607
    Love
    2
    760переглядів 22Відтворень
  • #кіно
    🎵 У «Жовтні» покажуть поетичний дебют Леоніда Осики «Хто повернеться – долюбить».
    29 серпня о 17:40 в київському кінотеатрі «Жовтень» у рамках фестивалю Soundtrack:Ukraine відбудеться спеціальний показ фільму Леоніда Осики. Це перший повнометражний поетичний твір режисера, що порушує вічну українську дилему стилета і стилоса, а також роль митця на війні.

    Стрічку представить кінознавець Довженко-Центру Станіслав Битюцький, а музику до фільму, створену видатним українським кінокомпозитором Володимиром Губою, проаналізує музикознавець Олексій Шмурак.

    🎟 Квитки доступні за посиланням: http://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/356605
    #кіно 🎵 У «Жовтні» покажуть поетичний дебют Леоніда Осики «Хто повернеться – долюбить». 29 серпня о 17:40 в київському кінотеатрі «Жовтень» у рамках фестивалю Soundtrack:Ukraine відбудеться спеціальний показ фільму Леоніда Осики. Це перший повнометражний поетичний твір режисера, що порушує вічну українську дилему стилета і стилоса, а також роль митця на війні. Стрічку представить кінознавець Довженко-Центру Станіслав Битюцький, а музику до фільму, створену видатним українським кінокомпозитором Володимиром Губою, проаналізує музикознавець Олексій Шмурак. 🎟 Квитки доступні за посиланням: http://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/356605
    Like
    1
    526переглядів 15Відтворень
  • #кіно
    13 серпня в кінотеатрі «Жовтень» у межах ретроспективи поетичного кіно покажуть «Захара Беркута» (1971) — масштабну екранізацію повісті Івана Франка

    Після «Камінного хреста» Леонід Осика знову зібрав перевірену команду. У фільмі — переважно українські актори, що було рідкістю для історичного кіно того часу. Сценарій і пісні написав Дмитро Павличко, змінивши початок, фінал і сюжетну лінію.

    Стрічці дорікали в «американізованості», а кінознавець Любомир Госейко відзначав вплив Куросави й Канете Сіндо на стиль Осики.

    📌 Кінотеатр «Жовтень»
    📌 13 серпня, 20:00
    📌 Фільм представить кінознавиця Яна Дудко (Довженко-Центр)

    🎟 Квитки за посиланням: https://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/354877
    #кіно 13 серпня в кінотеатрі «Жовтень» у межах ретроспективи поетичного кіно покажуть «Захара Беркута» (1971) — масштабну екранізацію повісті Івана Франка Після «Камінного хреста» Леонід Осика знову зібрав перевірену команду. У фільмі — переважно українські актори, що було рідкістю для історичного кіно того часу. Сценарій і пісні написав Дмитро Павличко, змінивши початок, фінал і сюжетну лінію. Стрічці дорікали в «американізованості», а кінознавець Любомир Госейко відзначав вплив Куросави й Канете Сіндо на стиль Осики. 📌 Кінотеатр «Жовтень» 📌 13 серпня, 20:00 📌 Фільм представить кінознавиця Яна Дудко (Довженко-Центр) 🎟 Квитки за посиланням: https://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/354877
    Like
    1
    464переглядів 11Відтворень
  • З 2008 року Marvel Studios випустила 37 повнометражних фільмів, 15 серіалів та два телевізійні спецпроєкти, які об'єднані в безпрецедентну сюжетну канву під назвою Кіновсесвіт Marvel. Зі своїм останнім фільмом "Фантастична четвірка: Перші кроки" компанія повернулася до своїх коренів та додала її до КВM. Тож журналісти Variety здійснили титанічну роботу та склали рейтинг цих проєктів КВМ від найгіршого до найкращого:

    https://variety.com/lists/marvel-movies-best-worst/

    У рейтинг не додавали адаптації коміксів Marvel, які не були вироблені Marvel Studios: «Джессіка Джонс» від Netflix, «Агенти Щ.И.Т.» від ABC, «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» від 20th Century Fox та фільми «Людина-павук: Павутина всесвітів» від Sony Pictures.

    Найкращим серіалом у рейтингу став "ВандаВіжен". "Він швидко перетворився на глибоке дослідження сили горя — емоції, з якою глядачі були надто добре знайомі на той час — залишивши незабутнє враження про те, як комікси можуть відображати наше реальне життя", - описали його автори добірки.

    Як гадаєте, який проєкт очолює цей рейтинг?
    З 2008 року Marvel Studios випустила 37 повнометражних фільмів, 15 серіалів та два телевізійні спецпроєкти, які об'єднані в безпрецедентну сюжетну канву під назвою Кіновсесвіт Marvel. Зі своїм останнім фільмом "Фантастична четвірка: Перші кроки" компанія повернулася до своїх коренів та додала її до КВM. Тож журналісти Variety здійснили титанічну роботу та склали рейтинг цих проєктів КВМ від найгіршого до найкращого: https://variety.com/lists/marvel-movies-best-worst/ У рейтинг не додавали адаптації коміксів Marvel, які не були вироблені Marvel Studios: «Джессіка Джонс» від Netflix, «Агенти Щ.И.Т.» від ABC, «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» від 20th Century Fox та фільми «Людина-павук: Павутина всесвітів» від Sony Pictures. Найкращим серіалом у рейтингу став "ВандаВіжен". "Він швидко перетворився на глибоке дослідження сили горя — емоції, з якою глядачі були надто добре знайомі на той час — залишивши незабутнє враження про те, як комікси можуть відображати наше реальне життя", - описали його автори добірки. Як гадаєте, який проєкт очолює цей рейтинг?
    Love
    Like
    Congratulation
    4
    1коментарів 1Kпереглядів
  • На сайті screenrant є доволі цікава стаття, про відгуки Енді Вейєра на San Diego Comic Con 2025 про екранізацію його книги «Project Hail Mary»

    Під час презентації фільму на San Diego Comic Con 2025, на якій був присутній ScreenRant, Вейр розповів, що бачив деякі ранні версії “Проекту “Аве Марія”, і йому дуже сподобалося те, що йому показали. Його коментар можна перекласти як:

    "Я бачив уривки фільму, і він дійсно хороший. Це дійсно добре. Ці хлопці, вони чудові режисери, всі це знають. Я не можу бути щасливішим від того, як все вийшло".

    Також автор відзначив, що дуже задоволений сценарієм і тим, що саме Дрю Ґоддард став сценаристом фільму.

    Тож сподіваємось, що після таких схвальних коментарів від автора книги, нас у 2026 чекатиме дійсно дуже якісне кіно.

    Нагадаємо, що в Україні перекладу цієї книги поки що нема, але сподіваємось, що хоча б до виходу екранізації вона все ж вийде.

    З оригіналом статті можна ознайомитись тут: https://screenrant.com/project-hail-mary-movie-andy-weir-reaction-rev...

    Діліться своїми думками у коментарях щодо цієї екранізації🤗

    #sci_fi_не_нудно
    На сайті screenrant є доволі цікава стаття, про відгуки Енді Вейєра на San Diego Comic Con 2025 про екранізацію його книги «Project Hail Mary» Під час презентації фільму на San Diego Comic Con 2025, на якій був присутній ScreenRant, Вейр розповів, що бачив деякі ранні версії “Проекту “Аве Марія”, і йому дуже сподобалося те, що йому показали. Його коментар можна перекласти як: "Я бачив уривки фільму, і він дійсно хороший. Це дійсно добре. Ці хлопці, вони чудові режисери, всі це знають. Я не можу бути щасливішим від того, як все вийшло". Також автор відзначив, що дуже задоволений сценарієм і тим, що саме Дрю Ґоддард став сценаристом фільму. Тож сподіваємось, що після таких схвальних коментарів від автора книги, нас у 2026 чекатиме дійсно дуже якісне кіно. Нагадаємо, що в Україні перекладу цієї книги поки що нема, але сподіваємось, що хоча б до виходу екранізації вона все ж вийде. З оригіналом статті можна ознайомитись тут: https://screenrant.com/project-hail-mary-movie-andy-weir-reaction-review/ Діліться своїми думками у коментарях щодо цієї екранізації🤗 #sci_fi_не_нудно
    Love
    Like
    Congratulation
    4
    913переглядів
Більше результатів