• Котильон в українській традиції це - невеликого розміру прямокутник із загостреною верхівкою, який чоловіки, а особливо молоді хлопці, носили прикріпленим до сорочки, свити, або відвороту піджака. Котильон виготовляли в техніці ткацтва з кольорового бісеру. До загостреного кінця була пришита петелька або гачок, для прикріплення до одягу.

    Прикраса, яку ми називаємо котильон, отримало свою назву помилково. Цей термін походить від назви танцю, який був дуже популярний, а особливо в 19-му столітті в Західній Європі та Польщі. Через цей танць стали дуже популярними і «котильонні бали», на яких відбувалася презентація (дебют) молодих дівчат - панночок. Один з аспектів цих балів не тільки котільоновий танець, а й також корсаж-котильон, з яким пов′язаний вибір партнерів на танець.

    Ціна котильйона: 450 грн.

    Автор схеми: NATALIA MULYAVA

    #biserok_anita

    #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянка #бісероплетінняприкраси #котильони #ЛесяУкраїнка #ТарасШевченко #цікавознати #традиційніприкраси #етностиль
    Котильон в українській традиції це - невеликого розміру прямокутник із загостреною верхівкою, який чоловіки, а особливо молоді хлопці, носили прикріпленим до сорочки, свити, або відвороту піджака. Котильон виготовляли в техніці ткацтва з кольорового бісеру. До загостреного кінця була пришита петелька або гачок, для прикріплення до одягу. Прикраса, яку ми називаємо котильон, отримало свою назву помилково. Цей термін походить від назви танцю, який був дуже популярний, а особливо в 19-му столітті в Західній Європі та Польщі. Через цей танць стали дуже популярними і «котильонні бали», на яких відбувалася презентація (дебют) молодих дівчат - панночок. Один з аспектів цих балів не тільки котільоновий танець, а й також корсаж-котильон, з яким пов′язаний вибір партнерів на танець. Ціна котильйона: 450 грн. Автор схеми: NATALIA MULYAVA #biserok_anita #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянка #бісероплетінняприкраси #котильони #ЛесяУкраїнка #ТарасШевченко #цікавознати #традиційніприкраси #етностиль
    1
    1переглядів
  • П'ятиразова чемпіонка паралімпійських ігор, броварчанка Олександра Кононова завоювала свою шосту "золоту" нагороду. Вона стала чемпіонкою у спринті в класі стоячи.
    Кононова втретє в кар'єрі стала паралімпійською чемпіонкою у біатлоні. Це її перше «золото» за 12 років у цьому виді спорту.
    Загалом в України дві нагороди у жіночому спринті в класі стоячи — бронзовою медалісткою стала Людмила Ляшенко.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    П'ятиразова чемпіонка паралімпійських ігор, броварчанка Олександра Кононова завоювала свою шосту "золоту" нагороду. Вона стала чемпіонкою у спринті в класі стоячи. Кононова втретє в кар'єрі стала паралімпійською чемпіонкою у біатлоні. Це її перше «золото» за 12 років у цьому виді спорту. Загалом в України дві нагороди у жіночому спринті в класі стоячи — бронзовою медалісткою стала Людмила Ляшенко. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    2переглядів
  • Росія виходить зі спортивної ізоляції: які федерації вже зняли санкції
    #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=36289
    Росія виходить зі спортивної ізоляції: які федерації вже зняли санкції #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=36289
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Росія виходить зі спортивної ізоляції: які федерації вже зняли санкції
    Світовий спорт активно виступив проти війни в Україні у 2022 році після початку повномасштабної агресії з боку Росії. Проте позиція різних федерацій поступово змінюється. Три роки тому цивілізований світ застосував масштабні санкції проти російського спорту. Команди з країни-агресорки відсторонил
    5переглядів
  • ❗️Зеленський підписав закон про обов’язкову хвилину мовчання о 9:00.
    Щодня вся країна вшановуватиме пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Органи влади та медіа зобов’язані повідомляти про її початок і завершення.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️Зеленський підписав закон про обов’язкову хвилину мовчання о 9:00. Щодня вся країна вшановуватиме пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Органи влади та медіа зобов’язані повідомляти про її початок і завершення. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    14переглядів
  • 🗺🇺🇦 6 березня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила адміністративну реформу УНР, поділивши її на 32 землі.

    Проєкт не був втілений в життя. За задумом М.Грушевського кількість населення на кожній з земель мала складати близько 1 мільйона осіб.

    29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, якою землям, волостям і громадам надавалися права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації.

    🗺🇺🇦 6 березня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила адміністративну реформу УНР, поділивши її на 32 землі. Проєкт не був втілений в життя. За задумом М.Грушевського кількість населення на кожній з земель мала складати близько 1 мільйона осіб. 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, якою землям, волостям і громадам надавалися права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації.
    6переглядів
  • 🕯🇺🇦⚔️Три роки тому під Бахмутом загинув Дмитро Коцюбайло з позивним «Да Вінчі» — перший доброволець, якому надали звання Герой України прижиттєво.

    Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат. Воювати проти окупантів «Да Вінчі» розпочав ще 18-річним у 2014 році. У 21 він став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК.

    💔Вічна пам'ять та слава Герою України!
    🕯🇺🇦⚔️Три роки тому під Бахмутом загинув Дмитро Коцюбайло з позивним «Да Вінчі» — перший доброволець, якому надали звання Герой України прижиттєво. Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат. Воювати проти окупантів «Да Вінчі» розпочав ще 18-річним у 2014 році. У 21 він став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК. 💔Вічна пам'ять та слава Герою України!
    8переглядів
  • #історія #музика
    Французька електронна мутація: Від П’єра Шеффера до шоломів Daft Punk.
    Якщо ви думаєте, що сучасна танцювальна музика народилася в похмурих підвалах Детройта чи Берліна, то ви ігноруєте найвитонченішу ланку еволюції — французький інтелектуальний авангард. Саме у Франції в середині XX століття відбулася алхімічна реакція: поєднання академічного божевілля та любові до синтезаторного блиску, що зрештою перетворило дискотеку на храм технологій. 🎻

    Все почалося у 1940-х роках, коли інженер та композитор П’єр Шеффер винайшов musique concrète (конкретну музику). Поки в москві того часу музикантів змушували писати оди сталіну, Шеффер у Парижі записував шум потягів, скрип дверей та кухонний посуд на магнітну стрічку. Він першим зрозумів головний постулат майбутнього рейву: будь-який звук може бути музикою, якщо його правильно нарізати та зациклити. Це було зачаття семплювання за сорок років до появи хіп-хопу.
    У 1970-х роках ця інтелектуальна база зустрілася з новими технологіями. Жан-Мішель Жарр у 1976 році випустив альбом Oxygène, записаний у домашній студії на кустарних синтезаторах. Це був шок: електронна музика раптом перестала бути герметичним експериментом для бородатих професорів і стала зрозумілою мільйонам. Жарр перетворив концерт на світлове шоу планетарного масштабу, де музикант — це лише оператор лазерної арфи. 🎻

    Проте справжня «французька хвиля» (French Touch), що остаточно сформувала обличчя сучасної клубної культури, піднялася у 1990-х. Гурт Daft Punk, випустивши альбом Homework у 1997 році, зробив те, що не вдавалося нікому: вони поєднали грубу енергію чиказького хаусу з французькою диско-елегантністю. Технологічно це була перемога фільтрів та компресії — того самого специфічного «качаючого» звуку, який сьогодні використовує кожен поп-продюсер.

    Французька електроніка подарувала світу концепцію анонімного артиста-робота. Відмова від власного обличчя на користь шолома — це витончена іронія над культом зірок. Поки в росії пострадянська естрада продовжувала експлуатувати втомлені обличчя «народних артистів», французи перетворили себе на цифрові аватари, ставши частиною глобального машинного коду. 🎻

    Сьогодні кожен діджей, який натискає кнопку «Play» на контролері, мимоволі вклоняється тіням паризьких лабораторій 1940-х. Франція довела, що електронна музика — це не про відсутність душі в машині, а про здатність людини навчити машину мріяти.

    https://youtu.be/FGBhQbmPwH8?si=AxTB1ZdYsw_UdMjS
    #історія #музика Французька електронна мутація: Від П’єра Шеффера до шоломів Daft Punk. Якщо ви думаєте, що сучасна танцювальна музика народилася в похмурих підвалах Детройта чи Берліна, то ви ігноруєте найвитонченішу ланку еволюції — французький інтелектуальний авангард. Саме у Франції в середині XX століття відбулася алхімічна реакція: поєднання академічного божевілля та любові до синтезаторного блиску, що зрештою перетворило дискотеку на храм технологій. 🎻 Все почалося у 1940-х роках, коли інженер та композитор П’єр Шеффер винайшов musique concrète (конкретну музику). Поки в москві того часу музикантів змушували писати оди сталіну, Шеффер у Парижі записував шум потягів, скрип дверей та кухонний посуд на магнітну стрічку. Він першим зрозумів головний постулат майбутнього рейву: будь-який звук може бути музикою, якщо його правильно нарізати та зациклити. Це було зачаття семплювання за сорок років до появи хіп-хопу. У 1970-х роках ця інтелектуальна база зустрілася з новими технологіями. Жан-Мішель Жарр у 1976 році випустив альбом Oxygène, записаний у домашній студії на кустарних синтезаторах. Це був шок: електронна музика раптом перестала бути герметичним експериментом для бородатих професорів і стала зрозумілою мільйонам. Жарр перетворив концерт на світлове шоу планетарного масштабу, де музикант — це лише оператор лазерної арфи. 🎻 Проте справжня «французька хвиля» (French Touch), що остаточно сформувала обличчя сучасної клубної культури, піднялася у 1990-х. Гурт Daft Punk, випустивши альбом Homework у 1997 році, зробив те, що не вдавалося нікому: вони поєднали грубу енергію чиказького хаусу з французькою диско-елегантністю. Технологічно це була перемога фільтрів та компресії — того самого специфічного «качаючого» звуку, який сьогодні використовує кожен поп-продюсер. Французька електроніка подарувала світу концепцію анонімного артиста-робота. Відмова від власного обличчя на користь шолома — це витончена іронія над культом зірок. Поки в росії пострадянська естрада продовжувала експлуатувати втомлені обличчя «народних артистів», французи перетворили себе на цифрові аватари, ставши частиною глобального машинного коду. 🎻 Сьогодні кожен діджей, який натискає кнопку «Play» на контролері, мимоволі вклоняється тіням паризьких лабораторій 1940-х. Франція довела, що електронна музика — це не про відсутність душі в машині, а про здатність людини навчити машину мріяти. https://youtu.be/FGBhQbmPwH8?si=AxTB1ZdYsw_UdMjS
    1
    31переглядів
  • ✈️ 07.03.2026 силами оборони було знищено/подавлено:
    🚀 0/2 гіперзвукових крилатих ракет 3м22 “Циркон“;
    🚀 8/13 балістичних ракет 9м723 “Іскандер-М“/“С-400“;
    🚀 11/14 крилатих ракет “Калібр“;
    🛵 453/480 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотники інших типів).
    Основні напрямки удару – Київ, Харків, Житомирщина, Хмельниччина та Чернівецька область.
    ❗️ Зафіксовано влучання 9 ракет та 26 ударних БпЛА на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на п'яти локаціях.
    ☝️ Інформація щодо однієї ворожої ракети уточнюється. Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ✈️ 07.03.2026 силами оборони було знищено/подавлено: 🚀 0/2 гіперзвукових крилатих ракет 3м22 “Циркон“; 🚀 8/13 балістичних ракет 9м723 “Іскандер-М“/“С-400“; 🚀 11/14 крилатих ракет “Калібр“; 🛵 453/480 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотники інших типів). Основні напрямки удару – Київ, Харків, Житомирщина, Хмельниччина та Чернівецька область. ❗️ Зафіксовано влучання 9 ракет та 26 ударних БпЛА на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на п'яти локаціях. ☝️ Інформація щодо однієї ворожої ракети уточнюється. Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    21переглядів
  • #історія #факт
    «Тінь на сонячній скрипці»: Гірка любов Альберта Ейнштейна 🎻💔
    ​Цюрихський політехнікум наприкінці XIX століття був місцем, де народжувалися не лише формули, а й доленосні союзи. Серед галасливих студентів виділялася пара: кучерявий, трохи недбалий Альберт та зосереджена сербка з кульгавістю та проникливим поглядом — Мілева Марич. Вона була єдиною жінкою на курсі теоретичної фізики, і саме вона стала першим справжнім інтелектуальним дзеркалом майбутнього генія. 🎓

    ​Їхній роман був сплетінням пристрасті та диференціальних рівнянь. У листах Альберт захоплено писав: «Який я щасливий, що знайшов у тобі рівну собі істоту, таку ж сильну та самостійну, як і я сам». Але за лаштунками наукового тріумфу 1905 року — «року чудес», коли з’явилася теорія відносності — ховалася трагедія жінки, яка добровільно пішла в тінь. 🌑

    ​Історики досі ведуть запеклі дискусії про те, наскільки значним був внесок Мілеви у математичне обґрунтування робіт Ейнштейна. Проте факти залишаються невблаганними: поки він підкорював світовий Олімп, вона боролася з побутом, виховувала дітей та переживала смерть першої, позашлюбної доньки, про яку світ дізнався лише через десятиліття. Коли Альберт отримав Нобелівську премію, він віддав усі гроші Мілеві — як борг за розлучення і, можливо, як мовчазне визнання її ролі в тому, що він став тим, ким став. 📜💵

    ​Їхнє розлучення було жорстоким. Ейнштейн висунув Мілеві список умов, що більше нагадував тюремний регламент: вона мала вчасно подавати їжу, не очікувати на спільні прогулянки та негайно замовкати, коли він того вимагав. Жінка, яка колись разом із ним мріяла «осідлати промінь світла», перетворилася на тягар для людини, чия думка охоплювала Всесвіт, але не могла осягнути біль близької людини.

    ​Мілева Марич померла в самотності та забутті, витративши залишки нобелівських грошей на лікування сина, хворого на шизофренію. Вона залишилася лише приміткою у біографії великого фізика, хоча, можливо, без її математичної строгості та жертовності сонце Ейнштейна ніколи б не засяяло так яскраво. 🕯️📉
    #історія #факт «Тінь на сонячній скрипці»: Гірка любов Альберта Ейнштейна 🎻💔 ​Цюрихський політехнікум наприкінці XIX століття був місцем, де народжувалися не лише формули, а й доленосні союзи. Серед галасливих студентів виділялася пара: кучерявий, трохи недбалий Альберт та зосереджена сербка з кульгавістю та проникливим поглядом — Мілева Марич. Вона була єдиною жінкою на курсі теоретичної фізики, і саме вона стала першим справжнім інтелектуальним дзеркалом майбутнього генія. 🎓 ​Їхній роман був сплетінням пристрасті та диференціальних рівнянь. У листах Альберт захоплено писав: «Який я щасливий, що знайшов у тобі рівну собі істоту, таку ж сильну та самостійну, як і я сам». Але за лаштунками наукового тріумфу 1905 року — «року чудес», коли з’явилася теорія відносності — ховалася трагедія жінки, яка добровільно пішла в тінь. 🌑 ​Історики досі ведуть запеклі дискусії про те, наскільки значним був внесок Мілеви у математичне обґрунтування робіт Ейнштейна. Проте факти залишаються невблаганними: поки він підкорював світовий Олімп, вона боролася з побутом, виховувала дітей та переживала смерть першої, позашлюбної доньки, про яку світ дізнався лише через десятиліття. Коли Альберт отримав Нобелівську премію, він віддав усі гроші Мілеві — як борг за розлучення і, можливо, як мовчазне визнання її ролі в тому, що він став тим, ким став. 📜💵 ​Їхнє розлучення було жорстоким. Ейнштейн висунув Мілеві список умов, що більше нагадував тюремний регламент: вона мала вчасно подавати їжу, не очікувати на спільні прогулянки та негайно замовкати, коли він того вимагав. Жінка, яка колись разом із ним мріяла «осідлати промінь світла», перетворилася на тягар для людини, чия думка охоплювала Всесвіт, але не могла осягнути біль близької людини. ​Мілева Марич померла в самотності та забутті, витративши залишки нобелівських грошей на лікування сина, хворого на шизофренію. Вона залишилася лише приміткою у біографії великого фізика, хоча, можливо, без її математичної строгості та жертовності сонце Ейнштейна ніколи б не засяяло так яскраво. 🕯️📉
    1
    27переглядів
  • #історія #факт
    «Людина, що зупинила вогонь»: Подвиг капітана Степана Закревського 🏛️🔥
    ​Липень 1811 року вписаний у пам'ять Києва не золотом бань, а чорним попелом. Тоді Поділ, серце ремісничого та торгового міста, перетворився на розпечене пекло. Пожежа, що спалахнула на Житньому ринку, за лічені години охопила вузькі дерев'яні вулички. У повітрі стояв такий жар, що дзвони на церквах починали плавитися, а Дніпро здавався єдиним шляхом до порятунку для тисяч охоплених панікою містян. 💨

    ​Серед цього хаосу постала постать капітана Степана Закревського, пожежного старости, чиє ім'я сьогодні навряд чи знайдеш у популярних путівниках. Коли стало зрозуміло, що заливати вогонь водою — марна справа, а стихія рухається до Гостинного двору та магістрату, Закревський прийняв рішення, яке багато хто назвав безумством. Він наказав не гасити, а... руйнувати. 🛠️

    ​Під його керівництвом пожежні та добровольці почали зносити вцілілі будинки на шляху вогню, створюючи порожнечу — «мертву зону», де полум'ю не було за що зачепитися. Це був акт відчаю та стратегічного генія одночасно. Розлючений натовп, бачачи, як за наказом капітана руйнують їхні домівки, ледь не вчинив самосуд. Закревського проклинали, у нього летіло каміння, а чиновники погрожували трибуналом за нищення майна. 📜

    ​Проте саме ця «лінія розриву» зупинила стіну вогню. Степан Закревський стояв у самому диму, з обпаленим обличчям, керуючи діями людей, поки останній язик полум'я не згас перед порожнім майданчиком. Він врятував частину Подолу та Верхнє місто, куди вогонь міг перекинутися схилами.
    ​Після катастрофи, коли емоції вщухли, стало зрозуміло: без його жорсткої волі Києва, яким ми його знаємо, могло б не залишитися.

    Капітан не шукав слави — він просто виконав свій професійний обов’язок ціною власної репутації та спокою. Сьогодні, проходячи повідреставрованими вуличками Подолу, ми ступаємо по землі, яку він буквально вирвав із пащі вогню, пожертвувавши малим, щоб зберегти велике. 🕯️🏘️
    #історія #факт «Людина, що зупинила вогонь»: Подвиг капітана Степана Закревського 🏛️🔥 ​Липень 1811 року вписаний у пам'ять Києва не золотом бань, а чорним попелом. Тоді Поділ, серце ремісничого та торгового міста, перетворився на розпечене пекло. Пожежа, що спалахнула на Житньому ринку, за лічені години охопила вузькі дерев'яні вулички. У повітрі стояв такий жар, що дзвони на церквах починали плавитися, а Дніпро здавався єдиним шляхом до порятунку для тисяч охоплених панікою містян. 💨 ​Серед цього хаосу постала постать капітана Степана Закревського, пожежного старости, чиє ім'я сьогодні навряд чи знайдеш у популярних путівниках. Коли стало зрозуміло, що заливати вогонь водою — марна справа, а стихія рухається до Гостинного двору та магістрату, Закревський прийняв рішення, яке багато хто назвав безумством. Він наказав не гасити, а... руйнувати. 🛠️ ​Під його керівництвом пожежні та добровольці почали зносити вцілілі будинки на шляху вогню, створюючи порожнечу — «мертву зону», де полум'ю не було за що зачепитися. Це був акт відчаю та стратегічного генія одночасно. Розлючений натовп, бачачи, як за наказом капітана руйнують їхні домівки, ледь не вчинив самосуд. Закревського проклинали, у нього летіло каміння, а чиновники погрожували трибуналом за нищення майна. 📜 ​Проте саме ця «лінія розриву» зупинила стіну вогню. Степан Закревський стояв у самому диму, з обпаленим обличчям, керуючи діями людей, поки останній язик полум'я не згас перед порожнім майданчиком. Він врятував частину Подолу та Верхнє місто, куди вогонь міг перекинутися схилами. ​Після катастрофи, коли емоції вщухли, стало зрозуміло: без його жорсткої волі Києва, яким ми його знаємо, могло б не залишитися. Капітан не шукав слави — він просто виконав свій професійний обов’язок ціною власної репутації та спокою. Сьогодні, проходячи повідреставрованими вуличками Подолу, ми ступаємо по землі, яку він буквально вирвав із пащі вогню, пожертвувавши малим, щоб зберегти велике. 🕯️🏘️
    1
    31переглядів
Більше результатів