Леді Гага знову бере участь у зйомках, і це знову досить гучний проєкт. Співачка та акторка приєдналася до касту майбутнього сиквелу фільму "Диявол носить Прада" від 20th Century Studios. Наразі її роль не розголошується, та й представники студії утримуються від коментарів. Цілком можливо, що співачка виступатиме на сцені під час модного показу. Вперше про сиквел було оголошено в липні 2024 року. У ньому знову з'являться основні актори: Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант і Стенлі Туччі. Нагадаємо, оригінальний фільм, знятий за мотивами однойменного роману Лорен Вайсбергер, розповідає про журналістку Енді Сакс, яка переїжджає до Нью-Йорка і влаштовується молодшою асистенткою вимогливої Міранди Прістлі, головної редакторки журналу про високу моду. Прем'єра сиквелу запланована на 1 травня 2026 року. Очікується, що він буде присвячений поглядам Міранди Прістлі на занепад друкованої індустрії. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг

Угода "втратила ефективність" після відновлення санкцій ООН, заявили в МЗС Ірану. Вона передбачала гарантії для мирної ядерної програми Ірану та повний доступ МАГАТЕ до об’єктів збагачення урану

Митці України...💙💛 Тетяна Яблонська (1917-2005). "Фіранка", 1972🎨

⚡️Мережа English Home закриває магазини в Україні — Forbes Ukraine з посиланням на колишнього топменеджера компанії На офіційному сайті Україну прибрали з-поміж близько 20 країн присутності. Компанія продовжує працювати в Росії, Ірані, Венесуелі та інших країнах. Турецька мережа налічувала понад 30 магазинів в Україні. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Всесвітній день пошти 9 жовтня в календарі відзначено як Всесвітній день пошти (World Post Day). Саме цього осіннього дня в далекому 1874 році 22 країни заснували Всесвітній поштовий союз. Вже тоді світ відчув гостру необхідність створення і розвитку міжнародної структури для забезпечення вільного руху поштових відправлень по всій планеті. Дотепер поштові послуги в світі не втратили своєї актуальності. У складі Всесвітнього поштового союзу — 192 країни, в тому числі й Україна. Більш ніж 85000 співробітників налічує національний поштовий оператор — Укрпошта. Також існують та успішно розвиваються приватні поштові компанії та кур’єрські служби. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день пошти? Потреба людства в обміні інформацією з’явилася в дуже давні часи. З появою писемності виникла можливість передавати повідомлення в письмовому вигляді. Це й стало початком поштового зв’язку. Спершу цей зв’язок був епізодичним. Коли виникли перші держави, їх правителі потребували постійного інформування про стан справ у власній країні та у сусідів, тому пошта набула більш впорядкованого характеру. У Давній Греції, Персії, Китаї, Єгипті та Римі державний поштовий зв’язок був на досить високому рівні. Письмові повідомлення пересилалися кінними та пішими гінцями за принципом естафети. Найдавніший поштовий документ був знайдений археологами в Єгипті. Датується він 255 роком до нашої ери. Перша відома в історії людства поштова служба існувала в Ірані в 550 році до нашої ери. В XVII та XVIII століттях поштовий обіг між країнами регулювався двосторонніми угодами. Але в XIX столітті система угод стала настільки об’ємною та складною, що це негативно позначатися на торгівлі та економічному розвитку країн. Тому і виникла необхідність оптимізувати поштовий процес на міжнародному рівні.

⚠️Шахеди щонайменше трьох типів атакують Україну — йдеться про різні модифікації та компоненти Детальніше щодо кожного виду ворожих ударних дронів: ⚠️ Shahed “Алабуга” він же “Герань” — найновіша модифікація, його збирають на заводі в Татарстані та він містить 294 імпортні компоненти, а саме: (Китай і Тайвань — 120/294 (40,82%), США — 100/294 (34,01%), інші країни — 74/294 (25,17%)). ⚠️ Shahed “Іжевськ”, також називають “Гарпія” — має менше імпортних деталей, це 112 одиниць, а саме з: (Китаю і Тайвані — 40/112 (35,71%), США — 40/112 (35,71%), інших країн — 32/112 (28,57%)). ⚠️ Класичний іранський варіант Shahed складається з 105 імпортних компонентів, з них з США — 40 компонентів, тобто 38,10%, а решта — інші країни 65 шт. (61,90%). #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

росія використовує щонайменше три різні моделі дронів Shahed/Герань, і в кожній з них виявлено суттєві відмінності у складі іноземних компонентів, — Кислиця. 1. Shahed “Alabuga” (російська збірка на заводі в Татарстані) • Найбільша насиченість імпортними компонентами — 294 одиниці. Китай+Тайвань 120, США 100, та інші. • Використовуються процесори, мікроконтролери, аналого-цифрові перетворювачі та інші високотехнологічні елементи. • По суті, це збірка на імпортній електроніці з мінімальними змінами конструкції. • Характерна ознака — спроби інтегрувати російські корпусні та допоміжні елементи, але критична електроніка залишається іноземною. 2. Shahed “Izhevsk” (російська модифікація) • Має вже 112 імпортних деталей, що менше, ніж в “Alabuga”. США і Китай+Тайвань по 40. • Тут більше локалізованих компонентів — зокрема, використовується російський навігаційний модуль. • Конструкція більш “економна”: спрощені елементи керування, більша частка деталей із внутрішнього виробництва. • Можна розглядати як спробу Росії перейти до власної адаптації з меншим рівнем залежності від імпорту, але без критичної електроніки все одно не обходиться. 3. Класичний Shahed Іран • 105 імпортних компонентів. США - 40. • Класична компоновка і якісніший корпус. З точки зору бойового застосування різниці немає.

Всесвітній тиждень космосу 4 жовтня стартує Всесвітній тиждень космосу (World Space Week). Всесвітній тиждень космосу в історії Ця подія відзначається щороку, починаючи з 2000, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 11 лютого. Вперше ініціатива заснувати таке свято з’явилася під час третьої Міжнародної конференції ООН з космосу. З пропозицією запровадити 20 липня Міжнародним днем космосу виступили представники Марокко у пам’ять про день висадки американської експедиції на Місяць. Пропозицію сприйняли неоднозначно, більша частина делегацій ініціативу підтримала, але дата для проведення свята залишилась відкритою. Хтось пропонував святкувати 4 жовтня на пам’ять про запуск у 1957 році першого штучного супутника нашої планети, хтось – 10 жовтня на честь набуття чинності Договору, який регламентував діяльність країн у сфері дослідження космічного простору. Врятував ситуацію член іранської делегації, який запропонував проводити не День космосу, а тиждень з 4 по 10 жовтня. Таку ініціативу підтримала більшість. Мета події Мета цього святкового тижня – підкреслити внесок в життя людей «продуктів» космічної науки та техніки.

#поезія Сьогодні, бабцю, снилась Ваша хата, Як завжди, чиста й біла, наче сніг: Підзорники красуються строкаті І туляться до голих моїх ніг. Крохмалем настовбурчені фіранки Блакитно-біло прикрашають скло, Я знову бачу сонце, що від ранку Крізь візерунки посила тепло. Он подушки з барвистим квітом гладдю Пишаються на ліжку у кутку, У кольоровім витканім міжрядді Тре лапки павучок на килимку. Годинник досі цокає у тиші, Гойдає шишки дві на ланцюгах, В коморі шарудять пискухи-миші - Ось Мурчик тягне вже одну в зубах. Рівненько тягнуться доріжки домоткані, Підметені дбайливо на свята, Під клечанням стара іконна рама Ховає біль розпʼятого Христа. Я не ходжу - все й так, як на долоні, Та знов ніде не бачу, бабцю, Вас, Лиш хусточку біленьку на ослоні, З бліденьким цвітом, що спотворив час. А де ж то Ви? Надворі біля клуні? Чи жнете, бабцю, трави на межі? Ви, певно, поряд, бо легким відлунням Звучить Ваш голос у моїй душі. Ірина Москаленко

#оповідання #ШІ "Там, де б'ється моє серце" Глава 21. Тиша між ударами Київ. Грудень 2022 року. Офіс був теплий, але порожній. Люди роз’їхались — хто на свята, хто на фронт, хто в евакуацію. Марія сиділа за столом, дивилась на монітор, де миготіли цифри, графіки, звіти. Вона мала підписати контракт. Не архітектурний — гуманітарний. Один із партнерів запропонував використати офісні приміщення фірми як логістичний хаб для збору допомоги. Від цього контракту залежала поставка генераторів і будівельних матеріалів для мобільного госпіталю в Черкасах. Це не було частиною її професії. Але стало частиною її життя. Максим довірив їй не просто фірму — довірив потрібну і важливу справу. І вона не мала права зупинитись. Вона закрила очі. Глибоко вдихнула. І підписала. Не тому, що була готова. А тому, що мусила. — «Маріє, у вас все добре?» — запитала Олена, бухгалтерка, яка залишилась працювати попри все. — «Так. Просто... важко. Але ми тримаємось. Бо мусимо.» Олена кивнула. Всі знали, що Максим — на фронті. Але ніхто не питав. Бо знали: Марія не має відповіді. Зв’язку не було вже два тижні. Жодного повідомлення. Жодного дзвінка. Вона перевіряла телефон щогодини. І щогодини — тиша. Вдома — Аліна. Малює нову листівку. Цього разу — ялинка, і тато поруч. З крилами. Знову з крилами. — «Мамо, а тато буде на Новий рік?» — запитала вона, не відриваючи погляду від малюнка. Марія стиснула губи. — «Він буде з нами. Просто не тут. Але він — з нами.» Аліна кивнула. Вона завжди називала Максима татом. Не тому, що він був її біологічним батьком — а тому, що з перших днів став для неї справжньою опорою. Захистом. Людиною, яка тримала її за руку, коли світ валився. Діти вміють вірити в те, що дорослі вже не можуть собі дозволити. 31 грудня. Київ готується до Нового року. Але не так, як раніше. Немає феєрверків. Немає натовпів. Є — повітряна тривога. О 23:45 — перші вибухи. Над містом — дрони. Іранські «Шахеди». Один із них — з написом «З Новим роком» на корпусі. Цинічно. Болісно. ППО працює. Уламки падають на дитячий майданчик у Шевченківському районі. На автомобіль. На дах будинку. У метро «Гідропарк» — уламок ракети на колії. Рух зупинено. Люди — в укриттях. Але не всі. Марія — вдома. Свічки. Тиша. Аліна — спить. Вона не розбудила її. Хай дитина вірить, що Новий рік — це казка. О 23:59 — вона виходить на балкон. Холодно. Тихо. Лише десь далеко — гул генератора. І сирена, яка щойно стихла. Вона дістає телефон. Пише повідомлення. Не надсилає. Просто пише. > «Максиме. Я не знаю, де ти. І чи ти читаєш це. Але я хочу, щоб ти знав: я тримаюся. Фірма працює. Люди — на місці. Ми допомагаємо. Я не зламалась. Бо ти мені довірив. І я не маю права тебе підвести. Я люблю тебе. І я з тобою. Завжди.» Вона дивиться на небо. Там — ніч. Там — війна. Там — він. — «З Новим роком, Максиме. Я з тобою. Бо я там, де б’ється моє серце.» І вона стоїть. Одна. Але не самотня. ********************* Максим лежав на бетонній підлозі, притиснутий до холодної стіни. Камера була темна, як ніч без зірок. Сивий спав, згорнувшись у кутку, дихаючи важко, з хрипом. Грім — десь у сусідній камері, давно не було звуку. Максим не знав, котра година. Але відчував — щось змінюється. Повітря стало іншим. Тихішим. Глибшим. Він заплющив очі. Уявив Київ. Балкон. Свічки. Марію. Її руки, які завжди пахли м’ятою. Її голос, який міг зупинити бурю. Її очі, які дивились на нього так, ніби він був не солдатом, а людиною. Він уявив, як вона стоїть там. Саме зараз. І говорить. Не вголос — у серці. > «З Новим роком, Максиме. Я з тобою. Бо я там, де б’ється моє серце.» Максим усміхнувся. Ледь-ледь. Так, щоб не побачили камери. Так, щоб не розбудити біль. Він не мав телефону. Не мав зв’язку. Не мав права на слова. Але мав думку. І вона була сильнішою за бетон. > «Маріє. Я не знаю, чи ти чуєш мене. Але я з тобою. Завжди. Бо я там, де б’ється моє серце. А моє серце — це ти.» І він лежав. У темряві. У тиші. У війні. Але не був сам. Далі буде...