РЕАБІЛІТАЦІЯ ЧЕРЕЗ СПОРТ: УАФ СПІЛЬНО ІЗ SUPERHUMANS ОРГАНІЗУВАЛА ПЕРШИЙ СПОРТИВНИЙ ТАБІР ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ Під час матчів Ліги націй завдяки небайдужості вболівальників національної збірної України було зібрано понад 1 700 000 грн. Ці кошти стали основою нової ініціативи Фундації УАФ — програми реабілітаційних спортивних таборів. Перший табір, орієнтований на фізичну та психологічну реабілітацію через спорт, відбувся минулого тижня на Закарпатті. У ньому взяли участь пацієнти Superhumans Center — ветерани та ветеранки, які, попри складні життєві обставини, демонструють незламність духу та волю до відновлення. У межах програми учасники проходили тренування зі стрільби з лука, настільного тенісу, а також відкрили для себе ампфутбол — адаптований вид футболу для гравців з ампутаціями. Ознайомлення з ампфутболом провели фахівці проєкту УАФ «Ліга дужих». Фундація УАФ щиро дякує партнерам із Superhumans за плідну співпрацю у втіленні цього важливого проєкту й уже працює над організацією наступних таборів, адже переконана: спорт — це не лише шлях до фізичного відновлення, а й потужний інструмент підтримки та мотивації на шляху до нової якості життя. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Якби людина кожна знала, Що доля нам приготувала. Та наперед ніхто не знає, Яка дорога нас чекає. Чи будуть здійснені бажання, Життя щасливе чи страждання. А, може, краще те не знати. Який шлях будем торувати. Чужий нам рідним може стати, А з рідним прірва розділяти. Хтось душу вміє лікувати, А хтось у неї наплювати. Як доля б'є -- одні черствіють, А інші в труднощах радіють. Когось чужа біда втішає, А хтось в біді допомагає. Хтось бачить небо у зірницях, Знаходить щастя у дрібницях. Когось і сонце не зігріє, Бо заздрість точить, в серці тліє. А в когось у душі політ, Зігріти може цілий світ. Усі ми зовсім різні люди, Хай доля доброю нам буде. Алла Черней

#природа #світ Рейнський водоспад: перлина Швейцарії. Рейнський водоспад (Rheinfall) – це один із найбільших і найвеличніших водоспадів Європи, розташований у північній частині Швейцарії, поблизу міста Шаффгаузен. Цей природний феномен приваблює тисячі туристів з усього світу завдяки своїй вражаючій красі та потужності. Характеристики водоспаду Рейнський водоспад утворився близько 15 000 років тому внаслідок геологічних змін у руслі річки Рейн. Його ширина становить приблизно 150 метрів, а висота – 23 метри. Хоча він не найвищий, його потужність вражає: влітку через водоспад щосекунди протікає до 600 кубічних метрів води. Бурхливі потоки створюють гучний шум і хмари водяного пилу, що додають цьому місцю особливої магії. Туристичні можливості Відвідувачі можуть насолоджуватися водоспадом із кількох оглядових майданчиків, розташованих на обох берегах річки. Найпопулярнішим є замок Лауфен (Schloss Laufen) на південному березі, звідки відкривається панорамний вид. Для тих, хто хоче відчути міць водоспаду зблизька, доступні човнові екскурсії, які підвозять туристів до скелі посеред річки, де можна буквально торкнутися водяних потоків. У літні місяці проводяться вечірні шоу з ілюмінацією, що підсвічує водоспад яскравими кольорами, створюючи незабутнє видовище. Поруч із водоспадом є ресторани, сувенірні магазини та пішохідні маршрути для любителів природи. Історичне значення Рейнський водоспад не лише природна пам’ятка, але й місце з багатою історією. У Середньовіччі він був важливим торговельним шляхом, а навколишні землі належали впливовим родинам. Замок Лауфен, розташований поруч, слугував оборонною спорудою та резиденцією місцевої знаті. Як дістатися Рейнський водоспад розташований за 45 хвилин їзди від Цюриха. До нього легко дістатися поїздом або автомобілем. Найближча залізнична станція – Neuhausen Rheinfall або Schloss Laufen am Rheinfall, звідки до водоспаду кілька хвилин пішки. Чому варто відвідати? Рейнський водоспад – це ідеальне місце для тих, хто шукає поєднання природної краси, активного відпочинку та історичних пам’яток. Його велич і доступність роблять його must-visit пунктом у Швейцарії. Незалежно від пори року, водоспад залишає незабутні враження, даруючи відвідувачам відчуття гармонії з природою. Заплануйте свою подорож до Рейнського водоспаду – і ви побачите одне з найчудовіших природних див Європи!

#література 4 книги, які допоможуть налагодити стосунки з людьми. Кейт Феррацці “Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств” Чи вмієте ви щиро та відкрито спілкуватись з різними людьми, вибудовуючи цим самим корисну мережу знайомств? Адже саме це вміння може відкрити перед вами чимало дверей, сприяти кар’єрному росту та поліпшити життя. Ця книга буде корисною широкому колу читачів, тому що мистецтво зав’язувати корисні знайомства може допомогти вирішити різноманітні проблеми. Джон Грей “Чоловіки з Марса, жінки з Венери” Багато психологів, досліджуючи стосунки між жінкою та чоловіком, звертають увагу на їх спільні риси, однак автор цієї книги зробив акцент саме на відмінностях в мисленні, характері та манерах. Але, незважаючи на це, він стверджує, що між протилежними статями може панувати любов, і саме вона втримує їх разом. Ті, хто її уже прочитав, стверджують, що вона змінила їхнє життя. Патрік Кінґ “Стратегії і тактики спілкування” Вам важко відстоювати свою позицію під час дискусії? Ви швидко втрачаєте дар мови? Не знаєте, як долати емоційні бар'єри та виглядати впевнено? Книга “Стратегії і тактики спілкування” Патріка Кінґа, експерта у галузі комунікації, допоможе вам вирішити ці та багато інших проблем, які стосуються ведення діалогів. Роберт Фергюстон, Пітер Коулман “Результативний конфлікт. Незгода — це сила, що працює на вас” Якщо ви налаштовані на досягнення певної цілі на роботі, то повинні бути також готові до інтенсивного спілкування з іншими, а отже — до виникнення конфліктних ситуацій. Однак як залишитись переможцем в справі, в якій кожен має власну думку, та ще й зберегти хороші стосунки з колегами? Знайти відповідь на це запитання вам допоможе ця книга. На її сторінках зібрано конфліктні історії та шляхи їх врегулювання.

🇩🇪Німецька розвідка визнала ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» екстремістською — Reuters У п'ятницю внутрішня розвідувальна служба Німеччини класифікувала ультраправу "Альтернативу для Німеччини" як екстремістську організацію, що загрожує демократії. Це дозволить краще контролювати партію, яка посіла друге місце на федеральних виборах у лютому. Цей статус має полегшити владі використання таємних методів для моніторингу партії, наприклад, шляхом вербування конфіденційних інформаторів та перехоплення комунікацій.

#особистості 3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями. Ранні роки та освіта Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри. Театральна діяльність Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка. У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль». Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом. На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка. Особисте життя Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу. Трагічний фінал На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році. Спадщина Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.

Україна завжди була багатою на футбольні таланти. Щоправда, не всі обдаровані юнаки змогли протоптати шлях до успіху #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football https://brovarysport.net.ua/?p=33070

#кіно #рекомендація «Танцюючи крізь випробування» (2025) реж. Амін Ебрагімі, Марія Шурхал Жанр: драма 💭 Про що фільм: Таїсія та Фадей — двоє підлітків, які мріють стати балетними танцівниками. Через війну вони залишили своє рідне місто Харків, щоб продовжити професійне навчання в Києві та Відні. Долаючи труднощі вимушеного переселення, герої розмірковують про невидимі відбитки, які війна залишає на людині, і про те, як мистецтво допомагає знайти свій шлях навіть у найскладніші моменти життя. Дивитися - тут👇 https://takflix.com/uk/films/bridges_of_belonging

#архів Фото 1953 року: баржа маневрує під мостом на Мічиган-авеню в Чикаго. Цей момент відображає активне використання водних шляхів для транспортування товарів в центрі міста. Баржі того часу були важливою частиною економічного ландшафту великих міст США.

🤺🤩Олімпійські чемпіонки Парижа-2024 зустрілися у Сеулі, де з 2 по 4 травня проходить етап Гран-прі з фехтування на шаблях. На доріжку вийдуть Аліна Комащук, Юлія Бакастова та Олена Кравацька, а ось Ольга Харлан цього разу спробує себе в ролі тренерки! 🔥Для Ольги це новий цікавий досвід — підтримати команду, поділитися знаннями та побачити фехтування з іншого боку. 😉І одразу відповідаємо на головне запитання: ні, найтитулованіша українська спортсменка за кількістю нагород на Олімпійських іграх не завершує спортивну кар’єру! Це лише експеримент, який відкриває нові горизонти, але не ставить крапку на її виступах — спортивний шлях Ольги Харлан триває! ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт