• Вимоги на шляху до ЄС. Україна має змінити «негативні тенденції» у боротьбі з корупцією та прискорити реформи з верховенства права — Reuters
    4 листопада, 07:58
    247
    ЄС визнає прогрес України, однак закликає посилити боротьбу з корупцією (Фото: REUTERS/Yves Herman)

    Україна демонструє «вражаючу відданість» євроінтеграції, однак має активніше боротися з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться в проєкті майбутнього звіту Єврокомісії, пише Reuters.

    У документі, який є частиною звіту про розширення ЄС і який мають затвердити у вівторок, 4 листопада, зазначається, що «незважаючи на надзвичайно складні обставини, спричинені російською агресією, Україна протягом останнього року продовжувала демонструвати помітну відданість на шляху до членства в ЄС».

    Єврокомісія позитивно оцінила початок реформ, але наголосила, що Києву потрібно посилити незалежність судової системи, ефективніше боротися з організованою злочинністю та дотримуватися принципів підтримки громадянського суспільства.

    Реклама
    Європейські посадовці раніше висловлювали занепокоєння діями, ухваленими в липні, які посилили контроль Генерального прокурора над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).Після суспільного обурення під час рідкісних протестів у воєнний час українська влада відмовилася від цих рішень, однак інцидент привернув увагу прихильників України у Брюсселі та столицях країн ЄС, зазначає агентство.

    Український уряд заявив, що прагне завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Водночас Єврокомісія наголосила, що для досягнення цієї мети Києву потрібно значно прискорити реформи.

    «Комісія готова підтримати це амбітне завдання, але вважає, що для його виконання необхідно пришвидшити темпи реформ, особливо у базових сферах — передусім у сфері верховенства права», — йдеться в документі.Також у звіті пропонується посилити захист демократичних стандартів у майбутніх етапах розширення ЄС.

    «Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжать дотримуватися принципів верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про вступ мають містити сильніші механізми запобігання відступу від зобов’язань, узятих під час переговорів про приєднання», — зазначено у проєкті звіту.

    Reuters додав, що Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Попри війну та блокування Будапештом наступних етапів переговорів, Київ наполегливо просуває свій євроінтеграційний курс.1 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС та готова до початку переговорів щодо відкриття першого кластера.

    29 вересня Єврокомісар з питань розширення Марта Кос повідомила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу українського законодавства.

    27 серпня повідомлялося, що через загострення напруженості між Будапештом і Києвом надії на те, що Угорщина скасує своє вето на початок переговорів щодо вступу України до ЄС, зменшуються. Литва запропонувала обійти блокування і знайти спосіб просунутися далі.21 серпня президент України Володимир Зеленський просив президента США Дональда Трампа вплинути на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб він не блокував вступ України до Європейського Союзу.

    15 серпня Politico писало, що ЄС розглядає можливість надання Молдові «великого кроку» вперед у її прагненні приєднатися до блоку напередодні парламентських виборів наприкінці вересня, вперше випередивши Україну

    Редактор: Софія Хушвахтова
    Теги: вступ України до ЄС Єврокомісія Європейська Комісія Війна Росії проти України Україна-ЄС Європейський союз Вступ України в ЄС Звіт Реформа
    Вимоги на шляху до ЄС. Україна має змінити «негативні тенденції» у боротьбі з корупцією та прискорити реформи з верховенства права — Reuters 4 листопада, 07:58 247 ЄС визнає прогрес України, однак закликає посилити боротьбу з корупцією (Фото: REUTERS/Yves Herman) Україна демонструє «вражаючу відданість» євроінтеграції, однак має активніше боротися з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться в проєкті майбутнього звіту Єврокомісії, пише Reuters. У документі, який є частиною звіту про розширення ЄС і який мають затвердити у вівторок, 4 листопада, зазначається, що «незважаючи на надзвичайно складні обставини, спричинені російською агресією, Україна протягом останнього року продовжувала демонструвати помітну відданість на шляху до членства в ЄС». Єврокомісія позитивно оцінила початок реформ, але наголосила, що Києву потрібно посилити незалежність судової системи, ефективніше боротися з організованою злочинністю та дотримуватися принципів підтримки громадянського суспільства. Реклама Європейські посадовці раніше висловлювали занепокоєння діями, ухваленими в липні, які посилили контроль Генерального прокурора над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).Після суспільного обурення під час рідкісних протестів у воєнний час українська влада відмовилася від цих рішень, однак інцидент привернув увагу прихильників України у Брюсселі та столицях країн ЄС, зазначає агентство. Український уряд заявив, що прагне завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Водночас Єврокомісія наголосила, що для досягнення цієї мети Києву потрібно значно прискорити реформи. «Комісія готова підтримати це амбітне завдання, але вважає, що для його виконання необхідно пришвидшити темпи реформ, особливо у базових сферах — передусім у сфері верховенства права», — йдеться в документі.Також у звіті пропонується посилити захист демократичних стандартів у майбутніх етапах розширення ЄС. «Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжать дотримуватися принципів верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про вступ мають містити сильніші механізми запобігання відступу від зобов’язань, узятих під час переговорів про приєднання», — зазначено у проєкті звіту. Reuters додав, що Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Попри війну та блокування Будапештом наступних етапів переговорів, Київ наполегливо просуває свій євроінтеграційний курс.1 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС та готова до початку переговорів щодо відкриття першого кластера. 29 вересня Єврокомісар з питань розширення Марта Кос повідомила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу українського законодавства. 27 серпня повідомлялося, що через загострення напруженості між Будапештом і Києвом надії на те, що Угорщина скасує своє вето на початок переговорів щодо вступу України до ЄС, зменшуються. Литва запропонувала обійти блокування і знайти спосіб просунутися далі.21 серпня президент України Володимир Зеленський просив президента США Дональда Трампа вплинути на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб він не блокував вступ України до Європейського Союзу. 15 серпня Politico писало, що ЄС розглядає можливість надання Молдові «великого кроку» вперед у її прагненні приєднатися до блоку напередодні парламентських виборів наприкінці вересня, вперше випередивши Україну Редактор: Софія Хушвахтова Теги: вступ України до ЄС Єврокомісія Європейська Комісія Війна Росії проти України Україна-ЄС Європейський союз Вступ України в ЄС Звіт Реформа
    90переглядів
  • #події
    4 листопада 1922 року в спекотній Долині Царів, неподалік від Луксора в Єгипті, сталося відкриття, що приголомшило світ і назавжди змінило уявлення про стародавній Єгипет. Британський археолог Говард Картер та його команда, фінансовані лордом Карнарвоном, виявили сходи, що вели до майже непошкодженої гробниці фараона Тутанхамона.
    Мовчання Століть та Золотий Блиск ✨
    Протягом шести років Говард Картер безуспішно шукав гробницю молодого фараона. Коли фінансування мало бути припинене, саме 4 листопада 1922 року один із робітників наткнувся на першу сходинку. Наступні тижні були наповнені напруженою роботою, а вже 26 листопада Картер обережно зробив невеликий отвір у дверях гробниці. На запитання лорда Карнарвона: "Ви щось бачите?", археолог відповів легендарною фразою: "Так, чудові речі!"
    І справді, побачене перевершило всі очікування:
    * Нерозграбована гробниця: На відміну від більшості інших поховань фараонів, гробниця Тутанхамона збереглася майже недоторканою, що зробило це відкриття унікальним.
    * Незліченні скарби: Усередині було знайдено тисячі предметів, серед яких золоті прикраси, статуетки, меблі, зброя, колісниці та, звичайно, всесвітньо відома золота похоронна маска фараона.
    * Мумія Тутанхамона: У найпотаємнішій кімнаті, у саркофазі, що складався з трьох частин, була виявлена мумія самого фараона.

    Хто такий Тутанхамон? 👦

    Тутанхамон був фараоном XVIII династії Нового царства, який правив приблизно з 1332 по 1323 роки до нашої ери. Він зійшов на трон у дуже юному віці (близько 9 років) і помер молодим, ймовірно, не проживши й 20 років. Через його ранню смерть і порівняно недовге правління, його ім'я не було таким значним в історії Єгипту, як Рамзес II або Хатшепсут. Однак саме відкриття його гробниці зробило його, мабуть, найвідомішим фараоном у світі.

    "Прокляття фараонів" та сучасний вплив 😨

    Відкриття гробниці Тутанхамона супроводжувалося чутками про "прокляття фараонів", особливо після низки загадкових смертей учасників експедиції, включаючи лорда Карнарвона. Хоча наукових підтверджень цьому немає, ці історії лише додали таємничості та привабливості до цієї археологічної знахідки.
    Відкриття гробниці Тутанхамона стало не лише тріумфом археології, але й каталізатором світового інтересу до стародавнього Єгипту, надихаючи художників, письменників, кінематографістів та мільйони людей у всьому світі. Золоті скарби з його поховання досі мандрують світовими музеями, захоплюючи своєю красою та майстерністю.
    #події 4 листопада 1922 року в спекотній Долині Царів, неподалік від Луксора в Єгипті, сталося відкриття, що приголомшило світ і назавжди змінило уявлення про стародавній Єгипет. Британський археолог Говард Картер та його команда, фінансовані лордом Карнарвоном, виявили сходи, що вели до майже непошкодженої гробниці фараона Тутанхамона. Мовчання Століть та Золотий Блиск ✨ Протягом шести років Говард Картер безуспішно шукав гробницю молодого фараона. Коли фінансування мало бути припинене, саме 4 листопада 1922 року один із робітників наткнувся на першу сходинку. Наступні тижні були наповнені напруженою роботою, а вже 26 листопада Картер обережно зробив невеликий отвір у дверях гробниці. На запитання лорда Карнарвона: "Ви щось бачите?", археолог відповів легендарною фразою: "Так, чудові речі!" І справді, побачене перевершило всі очікування: * Нерозграбована гробниця: На відміну від більшості інших поховань фараонів, гробниця Тутанхамона збереглася майже недоторканою, що зробило це відкриття унікальним. * Незліченні скарби: Усередині було знайдено тисячі предметів, серед яких золоті прикраси, статуетки, меблі, зброя, колісниці та, звичайно, всесвітньо відома золота похоронна маска фараона. * Мумія Тутанхамона: У найпотаємнішій кімнаті, у саркофазі, що складався з трьох частин, була виявлена мумія самого фараона. Хто такий Тутанхамон? 👦 Тутанхамон був фараоном XVIII династії Нового царства, який правив приблизно з 1332 по 1323 роки до нашої ери. Він зійшов на трон у дуже юному віці (близько 9 років) і помер молодим, ймовірно, не проживши й 20 років. Через його ранню смерть і порівняно недовге правління, його ім'я не було таким значним в історії Єгипту, як Рамзес II або Хатшепсут. Однак саме відкриття його гробниці зробило його, мабуть, найвідомішим фараоном у світі. "Прокляття фараонів" та сучасний вплив 😨 Відкриття гробниці Тутанхамона супроводжувалося чутками про "прокляття фараонів", особливо після низки загадкових смертей учасників експедиції, включаючи лорда Карнарвона. Хоча наукових підтверджень цьому немає, ці історії лише додали таємничості та привабливості до цієї археологічної знахідки. Відкриття гробниці Тутанхамона стало не лише тріумфом археології, але й каталізатором світового інтересу до стародавнього Єгипту, надихаючи художників, письменників, кінематографістів та мільйони людей у всьому світі. Золоті скарби з його поховання досі мандрують світовими музеями, захоплюючи своєю красою та майстерністю.
    75переглядів
  • Це вже Ля Шостка, виходить?🤔

    Містяни, в Оксані+ такі червоні банани можете придбати🍌але сенс. Майже ніякої різниці зі звичайними.

    А знаєте, якими вони мають бути?

    В Індії червоні банани на смак як арахісова паста з ментолом🤤
    До речі, їх неможливо було перевезти. Ми з мамою тоді їх купили зовсім зеленими (хоча продавчиня запевняла нас так не робити), але ми мали рейс додому, а червоні банани стигнуть за ГОДИНИ. Ми їх та і не довезли. Вони перестигли на борту🥲

    Питання до "Оксани": як?..🤨

    #Шостка
    Це вже Ля Шостка, виходить?🤔 Містяни, в Оксані+ такі червоні банани можете придбати🍌але сенс. Майже ніякої різниці зі звичайними. А знаєте, якими вони мають бути? В Індії червоні банани на смак як арахісова паста з ментолом🤤 До речі, їх неможливо було перевезти. Ми з мамою тоді їх купили зовсім зеленими (хоча продавчиня запевняла нас так не робити), але ми мали рейс додому, а червоні банани стигнуть за ГОДИНИ. Ми їх та і не довезли. Вони перестигли на борту🥲 Питання до "Оксани": як?..🤨 #Шостка
    38переглядів
  • #події
    4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини.

    Що сталося? 🛡️

    Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори.

    Наслідки Капітуляції:
    Слободищенський Трактат 📝
    Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою.
    Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою):
    * Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої.
    * Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень.
    * Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини.
    Історичне значення 🌍
    Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу.
    Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину.
    Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥
    #події 4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини. Що сталося? 🛡️ Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори. Наслідки Капітуляції: Слободищенський Трактат 📝 Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою. Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою): * Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої. * Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень. * Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини. Історичне значення 🌍 Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу. Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину. Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥
    Like
    1
    89переглядів 1 Поширень
  • #ШІ #роман
    Сповідь колишньої рок-зірки

    Осінній вечір неквапливо заповзав у зачинене купе, забарвлюючи тьмяним золотом звичайнісіньку картину: двоє чоловіків. Світло від проїжджаючих станцій мерехтіло на склі, а поїзд монотонно відраховував кілометри. Все тут дихало приватністю і тишею, необхідною для відвертості.
    Супутник, чоловік середніх літ на ім’я Вадим, уважно оглядав свого несподіваного сусіда. В його рисах було щось знайоме, але Вадим ніяк не міг пригадати, де міг бачити це втомлене обличчя. Чоловік, який назвався Арсеном, був одягнений просто, але мав вигляд людини, що давно відмовилася від будь-яких спроб вразити світ. У його погляді була прихована, майже трагічна глибина.
    Арсен мовчки відкоркував пляшку червоного, майже чорного вина, поставив її на столик між ними.
    — У поїзді без цього важко, — сказав він, посміхнувшись куточком губ. — Вино. Це для розмови, а не для забуття. Пригощайтесь.
    Вадим вагався. Його звичний розпорядок життя протестував проти імпровізованої випивки з незнайомцем у зачиненому просторі.
    — Дякую, але я не п’ю в дорозі. І взагалі...
    Арсен тільки знизав плечима, наливаючи собі трохи.
    — Вибачте. А я ризикну. Ця дорога довга, а душа... вона не любить їхати на самоті, навіть якщо ти сидиш удвох. Або ви боїтеся, що я розбалакаюся і почну співати гімни слави?
    У його словах пролунала легка, але відчутна іронія. Вадим відчув, що має погодитися. Здавалося, що саме це вино має стати ключем до таємниці, що ховалася в очах супутника.
    — Ні, звичайно, не боюся, — Вадим здався. — Добре. Трохи, якщо ви наполягаєте.
    Вадим простягнув склянку. Арсен налив йому, а потім зробив перший, глибокий ковток сам, смакуючи. Хвилину панувала тиша, перервана лише стукотом коліс.
    — Ви знаєте, ви мені когось нагадуєте, — обережно промовив Вадим, тепер уже з посиленою увагою розглядаючи його. — Щось дуже знайоме у вашій манері, у вашому голосі.
    Арсен засміявся, і цей сміх прокотився купе, наче акорд фальшивої гітари.
    — Оце так... Ви, мабуть, останній, хто пам'ятає. Я думав, мене вже забули. Що ж, приємно познайомитися. Знову. Так, це був я. "Срібний Дим". Рок-гурт з дев’яностих.
    Вадим відчув, як по шкірі пробігли мурашки. Його спогади про юність, про гучні концерти, про обкладинки журналів в один момент ожили.
    — Я... не можу повірити. Ви так... змінилися.
    — Слава — це грим, Вадиме, — Герой зробив ковток. — Коли ти витираєш його, під ним завжди сидить звичайна людина. А тепер... грим змито назавжди.
    — Але ж ви були на вершині! Стадіони, гастролі, платинові альбоми. Що сталося? Чому все зникло?
    Арсен похитав головою, його погляд став скляним. Він допив келих і налив собі ще, жестом пропонуючи Вадиму.
    — Воно не зникло, Вадиме. Воно мене вбило. Усе, що ви перерахували, — це була не мета. Спочатку я писав музику, щоб дихати. Це був кисень. Я хотів говорити з людьми, ламати шаблони, створювати щось чесне. Наше перше демо — це була правда, чиста, як сльоза.
    Він поставив келих із такою силою, що той забряжчав.
    — А потім з’явилися Вони. Продюсери, менеджери, маркетологи. Вони подивилися на мене і сказали: "Чудово. Але ця пісня занадто складна. Цей текст занадто філософський. Зробимо простіше. Більше драйву. Менше сенсу. Нам потрібен продукт, а не мистецтво".
    Арсен стиснув кулак.
    — Я пручався. Але їхній тиск був немов вода, що точить камінь. Вони пропонували мільйони. І ти думаєш: "Я трохи поступлюся, а потім знову буду писати для душі". Брехня! Ти ніколи не повертаєшся. Кожен новий хіт, який злітав у чартах, був цвяхом у мою музичну труну. Я писав уже не для себе, а для гаманця компанії. Мої мелодії ставали шаблонними, мої тексти — примітивними, про любов-зітхання-розлучення. Я став роботом, який генерує золото. І ця золота клітка була задушливою.

    — Але ж ви мали все...
    — Слава? — Арсен гірко посміхнувся. — Це гучний вакуум. Вона висмоктує твою сутність і залишає натомість блискучу, але порожню оболонку. Мене оточували сотні людей, але коли я повертався до свого розкішного пентхаусу, я був один. Повністю, крижано один.
    Він провів рукою по сивому, скуйовдженому волоссю.
    — Усі мої стосунки руйнувалися, бо я став егоїстичним чудовиськом. Дружина пішла. Діти виросли без мене. Слава вимагала повної приналежності: я мав бути завжди п’яний, завжди "на драйві", завжди доступний. Якщо ти стаєш "нормальним" — ти більше не рок-зірка. Ти не маєш права на тишу.
    — І ви просто... зникли?
    — А що мені залишалося? Я подивився на себе в дзеркало одного ранку. Під гримом, під алкогольним дурманом, я побачив мерця. Я більше не знав, хто я. Я був просто Арсеном-ідолом. І тоді я вирішив: або я продовжую цю гру, або я втікаю, щоб знайти хоч якісь залишки справжнього себе.
    Він допив вино.
    — Я вибрав втечу. Я розірвав контракти, виплатив божевільні штрафи, продав усе. І поїхав. Далеко. Я оселився у маленькому містечку. Зараз я викладаю музику у місцевій школі. Не рок, ні. Класичне фортепіано.
    Вадим приголомшено дивився на нього.
    — І вам... не шкода?
    — Шкода? — Арсен знову посміхнувся, і цього разу посмішка була щирою, хоч і сумною. — Мені шкода того хлопця, який продав свій талант за право жити в розкоші. Мені не шкода того, що я знайшов тишу. Тепер, коли я граю дітям "Місячну сонату" замість того, щоб кричати у мікрофон про "вільну душу", я відчуваю себе справді вільним. Це справжня свобода, Вадиме. Не та, яку ми оспівували.
    Вадим допив своє вино. Воно було густим і терпким, як ця розповідь.
    — Дякую вам за цю сповідь, Арсене. Це... дуже сильно.
    — Це просто правда. А правда, як бачите, не така вже й гламурна. До речі, я скоро виходжу, — Герой почав збирати свою невелику дорожню сумку. — Я їду вчителювати до сусіднього села. Звичайний вчитель.
    Він простягнув Вадиму руку. Його потиск був міцним, але спокійним.
    — Гарної вам дороги. І пам’ятайте: гучність не дорівнює щастю.
    Арсен вийшов із купе, забравши порожню пляшку. За кілька хвилин поїзд зупинився. Вадим провів поглядом постать, що зникала у темряві на пероні. Цей колишній ідол, цей король стадіонів, тепер був просто людиною, що несла стару гітарну сумку і йшла до тихого життя. Вадим зрозумів, що іноді найбільша перемога — це вміння вчасно вийти з гри.
    #ШІ #роман Сповідь колишньої рок-зірки Осінній вечір неквапливо заповзав у зачинене купе, забарвлюючи тьмяним золотом звичайнісіньку картину: двоє чоловіків. Світло від проїжджаючих станцій мерехтіло на склі, а поїзд монотонно відраховував кілометри. Все тут дихало приватністю і тишею, необхідною для відвертості. Супутник, чоловік середніх літ на ім’я Вадим, уважно оглядав свого несподіваного сусіда. В його рисах було щось знайоме, але Вадим ніяк не міг пригадати, де міг бачити це втомлене обличчя. Чоловік, який назвався Арсеном, був одягнений просто, але мав вигляд людини, що давно відмовилася від будь-яких спроб вразити світ. У його погляді була прихована, майже трагічна глибина. Арсен мовчки відкоркував пляшку червоного, майже чорного вина, поставив її на столик між ними. — У поїзді без цього важко, — сказав він, посміхнувшись куточком губ. — Вино. Це для розмови, а не для забуття. Пригощайтесь. Вадим вагався. Його звичний розпорядок життя протестував проти імпровізованої випивки з незнайомцем у зачиненому просторі. — Дякую, але я не п’ю в дорозі. І взагалі... Арсен тільки знизав плечима, наливаючи собі трохи. — Вибачте. А я ризикну. Ця дорога довга, а душа... вона не любить їхати на самоті, навіть якщо ти сидиш удвох. Або ви боїтеся, що я розбалакаюся і почну співати гімни слави? У його словах пролунала легка, але відчутна іронія. Вадим відчув, що має погодитися. Здавалося, що саме це вино має стати ключем до таємниці, що ховалася в очах супутника. — Ні, звичайно, не боюся, — Вадим здався. — Добре. Трохи, якщо ви наполягаєте. Вадим простягнув склянку. Арсен налив йому, а потім зробив перший, глибокий ковток сам, смакуючи. Хвилину панувала тиша, перервана лише стукотом коліс. — Ви знаєте, ви мені когось нагадуєте, — обережно промовив Вадим, тепер уже з посиленою увагою розглядаючи його. — Щось дуже знайоме у вашій манері, у вашому голосі. Арсен засміявся, і цей сміх прокотився купе, наче акорд фальшивої гітари. — Оце так... Ви, мабуть, останній, хто пам'ятає. Я думав, мене вже забули. Що ж, приємно познайомитися. Знову. Так, це був я. "Срібний Дим". Рок-гурт з дев’яностих. Вадим відчув, як по шкірі пробігли мурашки. Його спогади про юність, про гучні концерти, про обкладинки журналів в один момент ожили. — Я... не можу повірити. Ви так... змінилися. — Слава — це грим, Вадиме, — Герой зробив ковток. — Коли ти витираєш його, під ним завжди сидить звичайна людина. А тепер... грим змито назавжди. — Але ж ви були на вершині! Стадіони, гастролі, платинові альбоми. Що сталося? Чому все зникло? Арсен похитав головою, його погляд став скляним. Він допив келих і налив собі ще, жестом пропонуючи Вадиму. — Воно не зникло, Вадиме. Воно мене вбило. Усе, що ви перерахували, — це була не мета. Спочатку я писав музику, щоб дихати. Це був кисень. Я хотів говорити з людьми, ламати шаблони, створювати щось чесне. Наше перше демо — це була правда, чиста, як сльоза. Він поставив келих із такою силою, що той забряжчав. — А потім з’явилися Вони. Продюсери, менеджери, маркетологи. Вони подивилися на мене і сказали: "Чудово. Але ця пісня занадто складна. Цей текст занадто філософський. Зробимо простіше. Більше драйву. Менше сенсу. Нам потрібен продукт, а не мистецтво". Арсен стиснув кулак. — Я пручався. Але їхній тиск був немов вода, що точить камінь. Вони пропонували мільйони. І ти думаєш: "Я трохи поступлюся, а потім знову буду писати для душі". Брехня! Ти ніколи не повертаєшся. Кожен новий хіт, який злітав у чартах, був цвяхом у мою музичну труну. Я писав уже не для себе, а для гаманця компанії. Мої мелодії ставали шаблонними, мої тексти — примітивними, про любов-зітхання-розлучення. Я став роботом, який генерує золото. І ця золота клітка була задушливою. — Але ж ви мали все... — Слава? — Арсен гірко посміхнувся. — Це гучний вакуум. Вона висмоктує твою сутність і залишає натомість блискучу, але порожню оболонку. Мене оточували сотні людей, але коли я повертався до свого розкішного пентхаусу, я був один. Повністю, крижано один. Він провів рукою по сивому, скуйовдженому волоссю. — Усі мої стосунки руйнувалися, бо я став егоїстичним чудовиськом. Дружина пішла. Діти виросли без мене. Слава вимагала повної приналежності: я мав бути завжди п’яний, завжди "на драйві", завжди доступний. Якщо ти стаєш "нормальним" — ти більше не рок-зірка. Ти не маєш права на тишу. — І ви просто... зникли? — А що мені залишалося? Я подивився на себе в дзеркало одного ранку. Під гримом, під алкогольним дурманом, я побачив мерця. Я більше не знав, хто я. Я був просто Арсеном-ідолом. І тоді я вирішив: або я продовжую цю гру, або я втікаю, щоб знайти хоч якісь залишки справжнього себе. Він допив вино. — Я вибрав втечу. Я розірвав контракти, виплатив божевільні штрафи, продав усе. І поїхав. Далеко. Я оселився у маленькому містечку. Зараз я викладаю музику у місцевій школі. Не рок, ні. Класичне фортепіано. Вадим приголомшено дивився на нього. — І вам... не шкода? — Шкода? — Арсен знову посміхнувся, і цього разу посмішка була щирою, хоч і сумною. — Мені шкода того хлопця, який продав свій талант за право жити в розкоші. Мені не шкода того, що я знайшов тишу. Тепер, коли я граю дітям "Місячну сонату" замість того, щоб кричати у мікрофон про "вільну душу", я відчуваю себе справді вільним. Це справжня свобода, Вадиме. Не та, яку ми оспівували. Вадим допив своє вино. Воно було густим і терпким, як ця розповідь. — Дякую вам за цю сповідь, Арсене. Це... дуже сильно. — Це просто правда. А правда, як бачите, не така вже й гламурна. До речі, я скоро виходжу, — Герой почав збирати свою невелику дорожню сумку. — Я їду вчителювати до сусіднього села. Звичайний вчитель. Він простягнув Вадиму руку. Його потиск був міцним, але спокійним. — Гарної вам дороги. І пам’ятайте: гучність не дорівнює щастю. Арсен вийшов із купе, забравши порожню пляшку. За кілька хвилин поїзд зупинився. Вадим провів поглядом постать, що зникала у темряві на пероні. Цей колишній ідол, цей король стадіонів, тепер був просто людиною, що несла стару гітарну сумку і йшла до тихого життя. Вадим зрозумів, що іноді найбільша перемога — це вміння вчасно вийти з гри.
    ШІ - Сповідь колишньої рок-зірки
    Love
    1
    149переглядів
  • Фото 1
    У медичному коледжі Бердянська окупаційна влада сформувала із студентів так званий «рятувальний загін» під назвою «Барс-85». Заявлена мета цієї ініціативи – підготовка майбутніх медиків до роботи в надзвичайних ситуаціях. Проте справжньою ціллю ворога є агресивна мілітаризації українських підлітків та їх підготовка до використання у війні.
    Назва «Барс-85» відсилає до так званого «Добровольчого козацького загону імені Павла Судоплатова (БАРС-32)», який створила окупаційна влада області і який веде наступальні дії на запорізькому напрямку.
    Фото 2-4
    Окупований Бердянськ, дитячий садок №34.
    Кокошники, сарафани, дерев’яні ложки та косоворотки – з такими непритаманними українцям атрибутами відмітили там російське свято «день народного єдінства». Агресивна русифікація дітей в дії.
    «Ребята узнали, как велика и многонациональна наша страна через её музику. Они слушали народные песни, а под заливистую «Калинку» пустились в пляс!».
    - так адміністрація дитсадка описала цей пропагандистський захід.
    Завідувачкою дитячого садку №34 є Світлана Пасічниченко.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Фото 1 У медичному коледжі Бердянська окупаційна влада сформувала із студентів так званий «рятувальний загін» під назвою «Барс-85». Заявлена мета цієї ініціативи – підготовка майбутніх медиків до роботи в надзвичайних ситуаціях. Проте справжньою ціллю ворога є агресивна мілітаризації українських підлітків та їх підготовка до використання у війні. Назва «Барс-85» відсилає до так званого «Добровольчого козацького загону імені Павла Судоплатова (БАРС-32)», який створила окупаційна влада області і який веде наступальні дії на запорізькому напрямку. Фото 2-4 Окупований Бердянськ, дитячий садок №34. Кокошники, сарафани, дерев’яні ложки та косоворотки – з такими непритаманними українцям атрибутами відмітили там російське свято «день народного єдінства». Агресивна русифікація дітей в дії. «Ребята узнали, как велика и многонациональна наша страна через её музику. Они слушали народные песни, а под заливистую «Калинку» пустились в пляс!». - так адміністрація дитсадка описала цей пропагандистський захід. Завідувачкою дитячого садку №34 є Світлана Пасічниченко. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Like
    1
    1коментарів 59переглядів
  • 🌗Найбільший за останні 6 років супермісяць зійде над Україною 5-го листопада: супутник Землі виглядатиме на 14% більшим і на 30% — яскравішим, ніж зазвичай, — AstroPixels.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🌗Найбільший за останні 6 років супермісяць зійде над Україною 5-го листопада: супутник Землі виглядатиме на 14% більшим і на 30% — яскравішим, ніж зазвичай, — AstroPixels. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    29переглядів
  • -100 грн на твою першу футболку! 🎉 Встигни за 3 дні!

    Нова футболка? Так! І зі знижкою 100 гривень! Просто додай до кошика і отримай подарунок на свою першу покупку. Акція діє лише 3 дні до 03.11.2025! Не втрачай нагоду!

    😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

    #iPhone #Чохол #ЧохолДляiPhone #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі
    #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг
    -100 грн на твою першу футболку! 🎉 Встигни за 3 дні! Нова футболка? Так! І зі знижкою 100 гривень! Просто додай до кошика і отримай подарунок на свою першу покупку. Акція діє лише 3 дні до 03.11.2025! Не втрачай нагоду! 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #iPhone #Чохол #ЧохолДляiPhone #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг
    135переглядів
  • Друзі! Хочу познайомити вас із творчістю унікального запорізького колективу - Творчої лабораторії степового розспіву "Євшан-Зілля". В рамках форуму "Бандура - перезавантаження" (25. 10. 2025, ЦКП «Титан», Запоріжжя) вони виконали пісні, зібрані в селах і містах Запорізької області. Багато з них вже знищено або окуповано. Тому представлені у цьому виступі пісні є безцінними. Долучайтеся до цієї скарбнички!

    #творчастудіясічеград #укф #врятованіспогади #євшанзілля #гуляйпільськістарожитності #запоріжжя #запорізькийспів #фольклор #запорізькаобласть #бандураперезавантаження #українськакультура #українськатрадиція #українськийхоровийспів #степовийспів

    https://www.youtube.com/watch?v=oxTRkwejguE
    Друзі! Хочу познайомити вас із творчістю унікального запорізького колективу - Творчої лабораторії степового розспіву "Євшан-Зілля". В рамках форуму "Бандура - перезавантаження" (25. 10. 2025, ЦКП «Титан», Запоріжжя) вони виконали пісні, зібрані в селах і містах Запорізької області. Багато з них вже знищено або окуповано. Тому представлені у цьому виступі пісні є безцінними. Долучайтеся до цієї скарбнички! #творчастудіясічеград #укф #врятованіспогади #євшанзілля #гуляйпільськістарожитності #запоріжжя #запорізькийспів #фольклор #запорізькаобласть #бандураперезавантаження #українськакультура #українськатрадиція #українськийхоровийспів #степовийспів https://www.youtube.com/watch?v=oxTRkwejguE
    105переглядів
  • #притчі
    Повна чаша

    Якось один відомий дзенський майстер приймав у себе професора університету, якому дуже кортіло порозпитувати його про дзен. Майстер насипав чай. Наповнивши чашку гостя по вінця, він, одначе, продовжував лити. Професор дивився-дивився на те, як гарячий напій переливається через край, а потім не витримав і скрикнув:
    — Вона ж повна! Більше не вміщується!
    — Тепер ти розумієш, що означає повна чаша? — відказав майстер, — Так само і ти сповнений власних знань, думок та суджень. То як я можу показати тобі дзен, якщо ти ще не звільнив свою чашу?
    #притчі Повна чаша Якось один відомий дзенський майстер приймав у себе професора університету, якому дуже кортіло порозпитувати його про дзен. Майстер насипав чай. Наповнивши чашку гостя по вінця, він, одначе, продовжував лити. Професор дивився-дивився на те, як гарячий напій переливається через край, а потім не витримав і скрикнув: — Вона ж повна! Більше не вміщується! — Тепер ти розумієш, що означає повна чаша? — відказав майстер, — Так само і ти сповнений власних знань, думок та суджень. То як я можу показати тобі дзен, якщо ти ще не звільнив свою чашу?
    Love
    1
    61переглядів
Більше результатів