Деякі речі важливіші за спорт, – шведська лижниця виступила проти допуску росіян до Олімпіади-2026 👏🏻 Шведська лижниця Лінн Сван заявила, що вона не бажає бачити російських спортсменів на Олімпійських іграх 2026 року 🙅🏻‍♂️ Ситуація у світі не змінилася, тому мені неприємно, що люди вагаються з цього питання. Якщо ти залишиш ці двері відкритими, їх скоро виб'ють. Якщо ви запитаєте мене тут і зараз, відповідь буде такою, що я не хочу змагатися з ними. Я не знаю, як би я себе почувала, якби стояла на старті Олімпіади, а вони там були. Можливо, я буду у чудовій формі, а я ніколи не вигравала чемпіонську медаль. Я можу лише сподіватися, що в мене вистачить мужності в цій ситуації. Бо останнє, чого я хочу, це втратити її в такій справі – деякі речі важливіші за спорт. Якщо бути відвертою, це (спорт) просто розвага, якою ми займаємося, і вона мало що варта порівняно з людськими життями. #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#оповіданея #Ші Глава 26. Ті, що не мовчать Київ. Початок лютого 2023 року. Місто дихало холодом, якось по-іншому, ніж у січні. Не було снігу, але вітер — гострий, як лезо, — різав щоки і думки. Марія йшла повільно, з руками в кишенях, і з відчуттям, що щось наближається. Не подія — стан. Вона не планувала зустрічі з Миколою. Просто зайшла до кав’ярні на Подолі, щоб перечекати пориви вітру. І там — за столиком біля вікна — сидів він. Чоловік Ольги. Той самий, у квартирі якого вона ховалась після втечі з Мелітополя. Той, хто мовчки подав їй чай, коли вона не могла говорити. — «Маріє?» — він підвів очі, і в них було щось тепле, як завжди. — «Привіт, Миколо. Я не знала, що ти тут буваєш.» — «Я тут часто. Думаю. Пишу.» Він запросив її сісти. Вони говорили довго — не про війну, не про Максима, не про втрати. А про голос. Про те, що мовчання — це теж зброя, і що поезія — це спосіб її розрядити. — «Ми готуємо вечір. Поетичний. Не пафосний. Не офіційний. Просто — люди, які читають те, що не можуть не сказати. Хочеш допомогти?» — «Я не поетка.» — «Ти — архітекторка пам’яті. А це важливіше.» * Підготовка. Приміщення — старий культурний центр, колишній кінотеатр, де ще збереглися дерев’яні крісла з червоним оксамитом. Марія відповідала за простір: світло, розсадку, тишу між рядками. Вона розвішувала афіші, писала короткі біо для учасників, домовлялась про генератор — бо світло могло зникнути будь-якої миті. І в кожному русі було щось нове: не втеча, не пошук — а дія. Один із учасників — ветеран, який писав вірші на фронті. Інша — дівчина з Херсона, яка втратила брата. Третій — актор, який читав чужі тексти, бо свої ще не міг вимовити. * Вечір. Зал був напівтемний. Світло — тільки на сцені. Люди сиділи мовчки, як у храмі, але без релігії. Просто — в очікуванні. Марія стояла за кулісами. Її не було в програмі. Але Микола підійшов і сказав: — «Ти маєш сказати щось. Не як поетка. Як та, що пам’ятає.» Вона вийшла. Взяла мікрофон. І сказала: — «Я не знаю, як писати вірші. Але я знаю, як звучить голос, коли він проривається крізь страх. Я чула його — в шпиталі, в блокноті, в очах тих, хто не повернувся. І я хочу, щоб ви почули один рядок. Він не мій. Але він — про нас.» Вона відкрила блокнот. І прочитала: > «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.» Марія говорила багато. Здавалося, що це гарно продуманий діалог по темі заходу, ніхто і гадки не мав, що це не текст, це мова душі, мова страху і сміливості, розгубленості і впевненості. У залі — тиша. Потім — аплодисменти. Не гучні. Але справжні. * Після. Марія сиділа на сходах біля сцени. Люди підходили, дякували. Хтось залишав записки. Хтось просто торкався її плеча. Микола сів поруч. — «Ти зробила більше, ніж думала.» — «Я просто сказала те, що мусило бути сказане.» — «І це — поезія.» * Вдома. Аліна вже спала. Марія сиділа біля вікна, дивилась на ліхтарі. І думала: > «Я не знаю, де він. Але я знаю, що я — не одна. І що голоси — множаться. І що тиша — вже не така гучна.» Далі буде...

#поезія Ковтай повітря – буде східний танець, Ковтай лукум і посмішки ковтай. Губись у рухах, подихах і часі, Губись у губи – далі німота. Твій рок сьогодні – грому рокотіння Первинним звуком, іклами ссавця. Твоя одежа – на стіні у тінях, Її немає. Є. Але не вся. Спинися вітром, протягом продовжуй. В півкулю – кулю, ми ж не на землі, Наш вільний вимір ні на що не схожий, Він вимер завтра, шкіру підпалив. Зітри, так хочу, в попіл до останку, Руйнуй спочатку, знищуй до кінця. Не ти, це я звертаюсь до світанку, Нещадний ранок ловить на живця. Не відривайся, тіні вже на стелі, Змістилися, одежу віднайдеш. Горітиме сніданок на пательні. Я не відчую, чуєш? Я без меж. Мовчан

⚡️Зачепить усіх малих підприємців: закриття ФОП в Україні хочуть сильно ускладнити Останнім часом зростає кількість "дропів", які використовують ФОП для відмивання коштів та ухилення від податків. Вони відкривають кілька рахунків у різних банках, здійснюють великі обсяги операцій та швидко закриваються. Нацбанк пропонує: ▪️ перевіряти фінансові операції ФОП та повноту сплати податків; ▪ автоматично заповнювати ліквідаційні декларації з інформацією про всі обороти за певний період; ▪️реєструвати припинення ФОП лише після виконання цих етапів. Це стосуватиметься всіх підприємців, але, за оцінками НБУ, серйозних труднощів не буде для тих, хто веде чесну та прозору діяльність.

❗️В Україні хочуть впровадити автоматичне стягнення податкових боргів – гроші списуватимуть з рахунків боржників, – ДПС. Що відомо: 🔵Тестується нове ПЗ для ефективнішої роботи з податковим боргом. 🔵Система забезпечує тісну взаємодію ДПС, Казначейства та платіжних сервісів. 🔵Дозволяє автоматично списувати кошти з рахунків боржників в електронній формі. 🔵Також ДПС планує запровадити сплату податків через Дію. 🔵Передбачено нову послугу для майнових податків: перевірка нерухомості, землі та авто, звірка даних, нарахування, інформація про борги та можливість оплати прямо у Дії.

😳 Українським чиновникам хочуть обмежити розмір зарплат. Ліміт становитиме 80 тис. грн на місяць. З пропозицією змін до Держбюджету 2026 виступили спікер ВР Стефанчук та нардеп Гетманцев, які просять підтримки у колег. Кажуть, це не стосуватиметься тих, хто бере участь у захисті країни та забезпеченні нацбезпеки й оборони. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Заплановане підвищення зарплат і пенсій у 2026 році не компенсує навіть зростання цін, яке українці відчувають щодня — Разумков У проєкті держбюджету передбачено зростання мінімальної зарплати на 647 грн (до 8647 грн), пенсії - на 234 грн (до 2595 грн). Хоча законопроєкт «Розумної політики» №13214 пропонує підвищити мінімальну пенсію у два рази і показує, де взяти на це гроші (наприклад, недоотримані податки від казино). Зарплати бюджетників - вчителів, лікарів, бібліотекарів, працівників соціальної сфери - не дотягують до середньої по країні. Це заохочує людей їхати за кордон і розвивати економіки інших держав. За роки повномасштабного вторгнення українці забезпечили понад $88 млрд ВВП Польщі - у вісім разів більше, ніж отримали допомоги. У Чехії лише за цей рік принесли бюджету 616 млн євро - удвічі більше, ніж витрачено на їхню підтримку. «Сьогодні цей колосальний потенціал працює не на Україну, а на розвиток інших держав. Але це можна змінити. Якщо влада нарешті створить умови для гідної оплати праці, прозорої економічної політики та справедливих правил для бізнесу», — заявив політик.

⚡️У Польщі хочуть збільшити термін проживання для набуття громадянства з 3 до 10 років, - такий проєкт подав президент країни Проєкт закону ставить за мету повноцінну інтеграцію іноземців перед отриманням громадянства, зазначаючи, що трирічний термін зараз недостатній. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Немає чим зайнятися собаці, так вона яйця лиже! Так і наші депутати! 👇 ❗️Українські нардепи хочуть висунути Трампа на отримання Нобелівської премії миру. У Раді зареєстрували відповідний проект постанови про звернення до Нобелівського комітету.

#поезія ​Я досхочу напився милої отрути, Я натомився від гарячих слів. О, скільки довелося пригорнути Довірливих і каверзних голів. Але тепер вони усі на грані, Де дійсність перетворюється в сни, І в спогадах, неначе на екрані, Проходять тінями холодними вони. ✍️ Василь Симоненко