ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну не в теплих краях,
Де вража орда не стріляє.
Любіть її тут, де скрізь згарища й страх,
Де не́чисть усе спопеляє.

Любіть Україну на рідній землі́
В молитві й з благанням до Бога.
Любіть, де в обло́гу взяли́ москалі
Й лунає щоразу тривога.

Любіть Україну у ріднім краю́
Із хлібом в руці і водою,
Де гинуть герої за неньку в бою́,
В борні́ зі страшною ордою.

Любіть Україну, душею любіть,
У серці її зберігайте!
Не в чарці горілки її ви любіть,
Й світлин на ганьбу не скидайте.

Любіть Україну не десь на словах,
Любіть не в чужи́ні, а й вдома!
Не з ку́хлями пива у сво́їх руках,
Й не ски́гліть, що в вас вже є втома.

Любіть Україну не шопінгом там
Й світлини такі не скидайте.
За біженські гроші – ганьба вам і срам!
На неньку цей бруд не кида́йте!

Любіть Україну, всім серцем любіть,
Бо кров українська в вас в жилах,
Але за кордоном її не ганьбіть,
Бо наші герої в могилах!

14.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 950599

👀 «Ваші працівники забирають в мене наркотики»: топ найкурйозніших причин, чому українці дзвонили в поліцію у 2025 році:
➡️ «Треба, щоб ви забирали щодня мою 5-річну дитину із садочка».
➡️ «Я відкрила вікно і почалась повітряна тривога, це вже не перший раз».
➡️ «Я не можу підключитись до Wi-Fi».
➡️ «В небі над Києвом НЛО, поможіть!».
➡️ «Рятуйте, до мене додому залетів кажан, я боюсь».

https://t.me/Ukraineaboveallelse

😡 У 2025 році росія випустила по Україні понад 60 000 керованих авіабомб, близько 2 400 ракет різних типів та понад 100 000 дронів. Повітряна тривога лунала щонайменше 19 033 рази.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Куплет:
Сніг малю‌є на склі ієро‌гліфи наших чека‌нь.
У повітрі розлита терпка‌, кришталева тривога.
Але віра міцні‌ша за лід і мільйони вагань,
Вона вкаже до рідного дому найкоротшу дорогу.

Приспів:
Хай ця ніч розітне темноту
золотими вогнями.
Спільна мрія одна — наче пульс, що єднає серця‌.
Ми засіємо мир під святковими небесами.
І за кожного, хто береже нас,
доп'ємо‌ до кінця!

Куплет:
На порозі стоїть Новий рік, мов притихла надія.
Ми бажаємо кожному: світла у кожне вікно.
Хай вертаються ті, про кого кожна душа шаленіє.
Бо без них навіть свято — лише німе полотно.
Ми вогні не згасати навчили у люті морози.
Ми навчилися жити, де замість прикрас — лиш зірки‌.
Хай нарешті від радості тільки вмиваються сльози,
Коли стиснуться в єдності пальці в гарячій руці!

Приспів:
Хай ця ніч розітне темноту золотими вогнями.
Спільна мрія одна — наче пульс, що єднає серця‌.
Ми засіємо мир під святковими небесами
І за кожного, хто береже нас,
доп'ємо до кінця!

Світло має повернутись...
Мир має повернутись...

НІЧ У МОЛИТВІ

Важкою дуже бу́ла ніч:
В тривозі вся країна.
Ми не змикали зовсім віч,
Шибки́ дзвеніли й сті́ни.

Постійні вибухи були́,
І за́грава* у небі,
Був свист ракет, вони гули́,
І страх збирав, дале́бі**.

Думки́ молитвою сплели́сь,
Надія лиш на Бога,
Гати́ть ракетами взяли́сь,
Лунає скрізь тривога.

Благали Господа усі,
Щоб відвертав ракети,
В сльоза́х були́, були́ в страсі́…
Ракет постійні ле́ти.

А ворог все їх випускав,
Влучав у різні ці́лі.
І все без промаху влучав…
Усі ми на прицілі.

Земля з-під ніг у нас ішла,
Чекали всі світання.
Важкою дуже ніч була́…
Для когось – і остання…

18.04.2022 р.

ЗА́ГРАВА* – Відсвічування, відблиск (перев. на небі) яскравого світла, пожежі, вогнів і т. ін.

ДАЛЕ́БІ** – правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 945422

МОРДОРИ

Прийшли загарбники-мордо́ри
В країну світла і добра́,
Знайшли доро́гу ці потво́ри.
До нас ця погань дорбела́.

До нас ввірва́лись на світанні,
Ввірва́лись нелюди-кати,
Ракети вл́учили в вітанні,
Завда́ли болю-гіркоти́.

Ніхто на це не сподівався,
Ніхто у нас їх не чекав,
В домівку мо́рдор увірвався –
Його ніхто не зустрічав.

Тривога, біль і знову втрати
Від рук огидної орди.
Яка ж убивць родила мати,
І як насмілились прийти?

Війною це не називають,
Хоча вбивають всіх підряд,
З лиця земл́і усе стирають,
На кожнім кроці тілопад.

Орда руйнує кладови́ща,
Нацистів бачать навіть там.
Летять снаряди, кулі свищуть,
Вже не один спалили храм.

Бандеру бачать й в немовляті,
Яке у світ в цю мить прийшло,
Рашисти, вбивці, орки кляті…
Всі межі бидло перейшло.

Ще й всім рашистам сповіщають,
Яке життя на цій землі,
Як ці потвори нас вбивають.
Щоб поздихали москалі!

А дехто й нюні розпускає
В розмові з рідними людьми –
Ніхто їх вдома не чекає.
Хай ляжуть всі вони кістьми!

Нічо́го в них нема святого,
Й ніко́ли цьо́го не було́,
В них за́вжди ру́ки до чужого,
У них панує тільки зло.

Тому́ загарбники ввірва́лись
На нашу землю на зорі́.
З життям ординці попрощались,
Ще й інші здохнуть москалі.

Ми сво́ю землю захищаєм,
Молитва й зброя у руках,
Рашистів в порох постираєм,
Бо наша кров на їх руках.

29.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 947698

😔Майже четвертий рік війни змушують нас жити та працювати в умовах постійної загрози. Але, будь ласка, ніколи не нехтуйте сигналами тривоги та бережіть себе🙏🏻 🎥: oleksandr_remont_ua #тривога #українці #небезпека

ТРИВОЖНА НІЧ

Ось знову ніч, тривожна ніч
У битві з ворогами,
Ми не змикаєм зовсім віч,
Усі ми з молитва́ми.

Підступний ворог теж не спить
І нищить Україну.
В молитві просим зупини́ть,
І врятувать Вкраїну.

В молитві діти і старі,
І немічні, і хворі...
Ракети знову угорі,
І мерехтять вже й зо́рі.

Ворожі літаки летять,
У них мета єдина:
Безжально все підряд бомбля́ть,
Мішень їх -Україна.

А інші орки на землі́
З кордонів підступають.
Вони і в місті, і в селі
В усіх підряд стріляють.

Та мужньо воїни стоять,
Тримають оборону,
Ординці і в вогні горять,
Набравши так розгону.

Ось тиші мить, коротка мить,
І знову в нас тривога,
Від пострілів усе дзвенить.
Надія лиш на Бога.

А ми в молитві дальше всі,
І страх є, і - надія...
Чому́ в орди нема душі́?
Страшна у них затія.

Душі́ у па́скуді нема,
Ні мізків, ані се́рця,
Таке з катюгами всіма.
До нас з них кожен вдерся.

Та ми в молитві і за них,
Щоб врешті схаменулись,
Щоб вибух, залп і постріл стих,
У рашу щоб вернулись.

В домівки, щоб вернулись ми
Із укриттів, підвалів,
Вцілілі з сво́їми дітьми́.
Дістали всіх з завалів.

Такою кожна наша ніч:
Молитва, біль і сльози,
Де з ворогом ми віч-на-віч...
Над нами зглянься, Боже!

20.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Днями сидимо з Ірина Олександрова у кухні.
Чаюємо.
Теревені теревенимо.

Тут щось над селом ййййаааак загуркоче!!!

Леонідівна моя заціпеніла…
- Юлю? Що це???
- Все норм, Ірусику! Тривога ж зараз! То наш літак летить оте залізяччя мокшанське збивати!!!

На наступний день вона в мене питає, чи бачила я новину, що вчора над Україною Санта летів?:)

Відповідаю, що якщо й не бачила, то ми з нею обидві чули, як він летів!:)

То днями було…
Сьогодні увесь ночер знов летіло…
Чого тільки не летіло по Україні…
Сссссссцкйбнблдгсссня…

За чверть до восьмої щось ййййййаааак вввввʼї…ало…
Десь недалечко від села…
З переляку з ліжечка знесло…
Щось збили!!!

Цілі.
Невсеремось.
Ви як там?

ЗНОВУ В НАС ЗВУЧИТЬ ТРИВОГА

Знову в нас звучить тривога –
Рветься ворог у наш дім,
Мчить до нашого порога –
Нас вбивати хоче в нім.

Знову в нас звучить тривога,
Знов звучить гучний сигнал,
Ми не просимо нічо́го –
Лиш би ворог вже сконав!

Знову в нас звучить тривога –
Є загроза від орди,
Мати Божа, тво́я змога –
Не пусти потвор сюди!

Знову в нас звучить тривога,
І споко́ю знов нема.
В болота́ орді доро́га,
Хай в страху́ нас не трима.

Знову в нас звучить тривога,
Знов затія ворогів,
Знову в нас пересторога…
Хоч би Го́сподь їх відвів!

Знову в нас звучить тривога,
Бо летить ворожа ціль,
Хай мине пересторога,
Й не спричинить горе й біль.

Знову в нас звучить тривога.
Що очікувати нам?
Та чи буде нам підмога?
Та чи ми далі сам на сам?

03.02.2024р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1008705