• Ліберально-демократична партія Японії під керівництвом Санае Такаїті здобула впевнену перемогу на дострокових виборах.
    https://bukvy.org/partiya-pershoyi-prem-yer-ministerky-yaponiyi-perem...

    Коаліція на чолі з ЛДП може отримати до 366 місць у парламенті, а рейтинг прем’єрки перевищує 70%.

    Вибори відбулися під час сильних снігопадів, що спричинили транспортний колапс, проте виборці активно голосували за економічні реформи та зростання цін.

    Програма Такаїті включає жорстку міграційну політику, збільшення витрат на оборону та зниження податків. Молодь підтримала прем’єрку, приваблену її активністю в соцмережах та вірусними відео.
    Ліберально-демократична партія Японії під керівництвом Санае Такаїті здобула впевнену перемогу на дострокових виборах. https://bukvy.org/partiya-pershoyi-prem-yer-ministerky-yaponiyi-peremagaye-na-vyborah-cherez-yiyi-rejtyng-doviry-u-70/ Коаліція на чолі з ЛДП може отримати до 366 місць у парламенті, а рейтинг прем’єрки перевищує 70%. Вибори відбулися під час сильних снігопадів, що спричинили транспортний колапс, проте виборці активно голосували за економічні реформи та зростання цін. Програма Такаїті включає жорстку міграційну політику, збільшення витрат на оборону та зниження податків. Молодь підтримала прем’єрку, приваблену її активністю в соцмережах та вірусними відео.
    BUKVY.ORG
    Партія першої прем'єр-міністерки Японії перемагає на виборах через її рейтинг довіри у 70%
    Санае Такаїті підтвердила свій статус найпопулярнішого політика Японії, здобувши впевнену перемогу на позачергових виборах. При рейтингу схвалення у 70% її партія повертає собі контроль над парламентом, попри складні погодні умови та економічні виклики.
    37views
  • #історія #музика
    Британське вторгнення: Як The Beatles підкорили Америку за 60 хвилин 🎸
    9 лютого 1964 року о 20:00 за нью-йоркським часом світ (або принаймні його західна частина) змінився назавжди. Четвірка хлопців з Ліверпуля вийшла на сцену «Шоу Еда Саллівана», і цей момент став початком справжньої культурної революції. 🎤

    Статистика, що вражає

    Це був не просто телевізійний ефір, це була масова істерія.
    73 мільйони глядачів: На той момент це була рекордна аудиторія в історії телебачення — приблизно 40% населення США одночасно дивилися на «бітлів». 📺
    Нульова злочинність: Існує міська легенда (яка частково підтверджується поліцейськими звітами), що під час трансляції в США не було зафіксовано жодного серйозного злочину, вчиненого підлітками. Навіть хулігани прилипли до екранів. 😇

    Чому це був культурний вибух?

    Америка ще оговтувалася від вбивства президента Кеннеді, і країні була потрібна свіжа енергія. The Beatles привезли її з надлишком.
    Зовнішній вигляд: Їхні зачіски «mop-top» здавалися радикальними. Батьки жахалися, а молодь бігла до перукарень. 💇‍♂️
    Звучання: Поєднання рок-н-рольного драйву та ідеальних гармоній було чимось абсолютно новим. Коли залунали перші акорди «All My Loving», студія вибухнула від криків фанаток, які заглушали саму музику.
    Харизма: Дотепні, щирі та дещо зухвалі — Джон, Пол, Джордж та Рінго стали іконами нової епохи.

    Наслідки «Вторгнення»

    Після цього виступу американський музичний ринок перестав бути закритим. Почалося «Британське вторгнення»: The Rolling Stones, The Kinks, The Who та десятки інших гуртів ринули через океан. Але саме той недільний вечір 9 лютого став точкою неповернення, коли рок-музика з розваги перетворилася на світову релігію. ⚡️
    #історія #музика Британське вторгнення: Як The Beatles підкорили Америку за 60 хвилин 🎸 9 лютого 1964 року о 20:00 за нью-йоркським часом світ (або принаймні його західна частина) змінився назавжди. Четвірка хлопців з Ліверпуля вийшла на сцену «Шоу Еда Саллівана», і цей момент став початком справжньої культурної революції. 🎤 Статистика, що вражає Це був не просто телевізійний ефір, це була масова істерія. 73 мільйони глядачів: На той момент це була рекордна аудиторія в історії телебачення — приблизно 40% населення США одночасно дивилися на «бітлів». 📺 Нульова злочинність: Існує міська легенда (яка частково підтверджується поліцейськими звітами), що під час трансляції в США не було зафіксовано жодного серйозного злочину, вчиненого підлітками. Навіть хулігани прилипли до екранів. 😇 Чому це був культурний вибух? Америка ще оговтувалася від вбивства президента Кеннеді, і країні була потрібна свіжа енергія. The Beatles привезли її з надлишком. Зовнішній вигляд: Їхні зачіски «mop-top» здавалися радикальними. Батьки жахалися, а молодь бігла до перукарень. 💇‍♂️ Звучання: Поєднання рок-н-рольного драйву та ідеальних гармоній було чимось абсолютно новим. Коли залунали перші акорди «All My Loving», студія вибухнула від криків фанаток, які заглушали саму музику. Харизма: Дотепні, щирі та дещо зухвалі — Джон, Пол, Джордж та Рінго стали іконами нової епохи. Наслідки «Вторгнення» Після цього виступу американський музичний ринок перестав бути закритим. Почалося «Британське вторгнення»: The Rolling Stones, The Kinks, The Who та десятки інших гуртів ринули через океан. Але саме той недільний вечір 9 лютого став точкою неповернення, коли рок-музика з розваги перетворилася на світову релігію. ⚡️
    Like
    1
    350views 8Plays
  • повністю згоден з Анатолієм Матвійчуком, який пише:

    Лауд – напевно найсильніший вокаліст чоловічої частини претендентів. Бездоганний вокал, яскравий і теплий тембр, спокій і впевненість на сцені. Але не залишає думка про те, що хлопець співає заради власного задоволення. Що це ще одна спроба талановитої людини потрапити в якийсь уявний мейнстрім західної культури. Та нема такого! Шоу-бізнес на Заході, це давно вже не про мистецтво, а про маркетинг і його капіталізацію. Копія може бути кращою за оригінал, але так і залишиться копією. Чужа культура залишається чужою...

    Лелека... з перших нот – хвиля якогось нереального утопічного позитиву... Кульбабки на екрані, сонячне світло довкола. Агов, ви вже в Раю чи у своїх напівзадубілих квартирах? У тексті вдало обігране слово «Виш'ю», що англійською означає «бажаю вам». На цьому всі принади тексту закінчуються: ні яскравих образів, ні сильних метафор... Солодке вино з кульбаб... Щодо манери співу – вражає схожість із моєю улюбленою Іларією, яку кілька років тому зарізали ще на етапі відбору до Євробачення.

    Ті ж різноманітні вокальні прийоми, та ж демонстрація діапазону і тембру, тільки Іларія робила все значно потужніше і переконливіше, а її трохи демонічна зовнішність надавала образу гостроти. Де ви всі були, коли Іларія могла порвати всіх на Євробаченні своєю харизмою?! А тут інше, – на сцені красива дівчина, з генетично російською зовнішністю, тільки кокошника для повноти образу не вистачає... замало емоцій як для такого вокалу і концепції пісні з кількома модуляціями на кульмінації. Не знаю, знову накличу на себе критичні стріли, але кажу, що відчуваю...

    Тепер, Джері Хейл (вибачте за мої українські транскрипції – ну, не люблю я ці ігри в глобальну культуру, не розумію, навіщо все це).

    Так от, щодо Яни Шемаєвої – спостерігаю за нею ще з часів її першого хіта «Охрана-отмєна» – і бачу неймовірний, шалений розвиток внутрішніх якостей, емоційності, образності, глибини мислення. У ній є якась незбагненна харизма, яка важко пояснюється словами, але відчувається мною на духовному рівні. Дівчина пропускає крізь серце весь цей токсичний світ, а на виході фонтанує чистою енергією. Це робота Душі...

    Не щастить їй. Минулого разу причепили на Євробачення до неї реперку, яка понизила її високі і чисті вібрації. Цього разу не оцінили просто неймовірну композицію, – справді катарсичного характеру. Усе було бездоганно: відеоряд, балет, майже божевільний образ доведеної до відчаю українки...

    Не вина ні в чому Джері Хейл, що вона не потрапила в резонанс із українською публікою і з нинішнім журі. Для мене особисто, та й гадаю для багатьох людей, які живуть духом і високими вібраціями вищих сфер, стало зрозуміло одразу – не вдасться їй перемогти... Бо це – як метати бісер... Навіщо? Для чого, для кого?!

    Словом, Яна стала для мене однозначною переможицею. У неї є те, чого не було і ніколи не буде у жодного з нинішніх конкурсантів та й членів журі також. І це те, про що не скажеш словами і не поясниш на пальцях... Але в сакральних книгах це називається «Дар Божий» і він відрізняється від просто таланту. Бо це здатність підкоряти зовнішність, голос, манеру вищій ідеї, яка доступна і зрозуміла не всім. І не всіма відчувається. Бо Україна не шукає Бога, а йде у протилежному напрямі. Але це було те, що називається мистецтвом у шоу-бізнесовому середовищі...
    повністю згоден з Анатолієм Матвійчуком, який пише: Лауд – напевно найсильніший вокаліст чоловічої частини претендентів. Бездоганний вокал, яскравий і теплий тембр, спокій і впевненість на сцені. Але не залишає думка про те, що хлопець співає заради власного задоволення. Що це ще одна спроба талановитої людини потрапити в якийсь уявний мейнстрім західної культури. Та нема такого! Шоу-бізнес на Заході, це давно вже не про мистецтво, а про маркетинг і його капіталізацію. Копія може бути кращою за оригінал, але так і залишиться копією. Чужа культура залишається чужою... Лелека... з перших нот – хвиля якогось нереального утопічного позитиву... Кульбабки на екрані, сонячне світло довкола. Агов, ви вже в Раю чи у своїх напівзадубілих квартирах? У тексті вдало обігране слово «Виш'ю», що англійською означає «бажаю вам». На цьому всі принади тексту закінчуються: ні яскравих образів, ні сильних метафор... Солодке вино з кульбаб... Щодо манери співу – вражає схожість із моєю улюбленою Іларією, яку кілька років тому зарізали ще на етапі відбору до Євробачення. Ті ж різноманітні вокальні прийоми, та ж демонстрація діапазону і тембру, тільки Іларія робила все значно потужніше і переконливіше, а її трохи демонічна зовнішність надавала образу гостроти. Де ви всі були, коли Іларія могла порвати всіх на Євробаченні своєю харизмою?! А тут інше, – на сцені красива дівчина, з генетично російською зовнішністю, тільки кокошника для повноти образу не вистачає... замало емоцій як для такого вокалу і концепції пісні з кількома модуляціями на кульмінації. Не знаю, знову накличу на себе критичні стріли, але кажу, що відчуваю... Тепер, Джері Хейл (вибачте за мої українські транскрипції – ну, не люблю я ці ігри в глобальну культуру, не розумію, навіщо все це). Так от, щодо Яни Шемаєвої – спостерігаю за нею ще з часів її першого хіта «Охрана-отмєна» – і бачу неймовірний, шалений розвиток внутрішніх якостей, емоційності, образності, глибини мислення. У ній є якась незбагненна харизма, яка важко пояснюється словами, але відчувається мною на духовному рівні. Дівчина пропускає крізь серце весь цей токсичний світ, а на виході фонтанує чистою енергією. Це робота Душі... Не щастить їй. Минулого разу причепили на Євробачення до неї реперку, яка понизила її високі і чисті вібрації. Цього разу не оцінили просто неймовірну композицію, – справді катарсичного характеру. Усе було бездоганно: відеоряд, балет, майже божевільний образ доведеної до відчаю українки... Не вина ні в чому Джері Хейл, що вона не потрапила в резонанс із українською публікою і з нинішнім журі. Для мене особисто, та й гадаю для багатьох людей, які живуть духом і високими вібраціями вищих сфер, стало зрозуміло одразу – не вдасться їй перемогти... Бо це – як метати бісер... Навіщо? Для чого, для кого?! Словом, Яна стала для мене однозначною переможицею. У неї є те, чого не було і ніколи не буде у жодного з нинішніх конкурсантів та й членів журі також. І це те, про що не скажеш словами і не поясниш на пальцях... Але в сакральних книгах це називається «Дар Божий» і він відрізняється від просто таланту. Бо це здатність підкоряти зовнішність, голос, манеру вищій ідеї, яка доступна і зрозуміла не всім. І не всіма відчувається. Бо Україна не шукає Бога, а йде у протилежному напрямі. Але це було те, що називається мистецтвом у шоу-бізнесовому середовищі...
    130views
  • 🇺🇦❄️9 лютого на XXV зимових Олімпійських іграх вболіваємо за українців у двох видах спорту

    18:00 — 🛷Санний спорт. Жінки. Одномісні сани. Заїзди 1-2 (Юліанна Туницька, Олена Смага).
    20:00 — 🎿Стрибки на лижах з трампліну. Чоловіки. Нормальний трамплін (Віталій Калініченко, Євген Марусяк).

    📹Пряма трансляція: телеканали Перший, Суспільне Спорт, місцеві телеканали Суспільного та YouTube-канал Суспільне Спорт.

    ❤️💪Вболіваємо серцем! Перемагаємо разом!

    📷НОК України
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    🇺🇦❄️9 лютого на XXV зимових Олімпійських іграх вболіваємо за українців у двох видах спорту 18:00 — 🛷Санний спорт. Жінки. Одномісні сани. Заїзди 1-2 (Юліанна Туницька, Олена Смага). 20:00 — 🎿Стрибки на лижах з трампліну. Чоловіки. Нормальний трамплін (Віталій Калініченко, Євген Марусяк). 📹Пряма трансляція: телеканали Перший, Суспільне Спорт, місцеві телеканали Суспільного та YouTube-канал Суспільне Спорт. ❤️💪Вболіваємо серцем! Перемагаємо разом! 📷НОК України ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    123views
  • ⚽️ ФК «Карпати» переобрав капітана після мовного скандалу.

    7 лютого львівські «Карпати» проводили матч проти шведського ГАІС. У пряму трансляцію потрапив момент, як Денис Мірошніченко виголошує промову перед командою російською.

    Після того, як це помітили медіа, у ФК оголосили, що «Карпати» переоберуть капітана. 8 лютого стало відомо, що новим капітаном обрали Владислава Бабогла
    ⚽️ ФК «Карпати» переобрав капітана після мовного скандалу. 7 лютого львівські «Карпати» проводили матч проти шведського ГАІС. У пряму трансляцію потрапив момент, як Денис Мірошніченко виголошує промову перед командою російською. Після того, як це помітили медіа, у ФК оголосили, що «Карпати» переоберуть капітана. 8 лютого стало відомо, що новим капітаном обрали Владислава Бабогла
    63views 0Plays
  • Футбольні клуби витратили $1,9 млрд на трансфери у січні: звіт ФІФА за 2026 рік
    #World_Football #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35990
    Футбольні клуби витратили $1,9 млрд на трансфери у січні: звіт ФІФА за 2026 рік #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35990
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Футбольні клуби витратили $1,9 млрд на трансфери у січні: звіт ФІФА за 2026 рік
    Згідно з останнім звітом ФІФА, міжнародний трансферний ринок у січні 2026 року продемонстрував цікаву динаміку. Загальна сума витрат склала $1,9 млрд, що на 18% менше за показники січня 2025-го, проте на 20% перевищує цифри 2023 року. Водночас активність клубів досягла піка: було зафіксовано понад 5
    94views
  • #історія #факт
    ПРИВАТНА МЕЛАНХОЛІЯ АВРААМА ЛІНКОЛЬНА: ПРИВИДИ БІЛОГО ДОМУ ТА СПІРИТИЧНІ СЕАНСИ.
    Авраам Лінкольн увійшов у світову історію як «Чесний Ейб», незламна постать із застиглим поглядом, що врятувала американську націю від розколу. Проте за фасадом політичної твердості ховалася душа, поїдена глибокою, майже чорною меланхолією, яку в XIX столітті називали «гіпохондрією». Його близькі друзі побоювалися залишати його наодинці з ножами, а сам він одного разу зізнався, що є «найнещаснішою людиною в світі».

    Особливо гостро ця приватна драма розгорнулася у лютому 1862 року, коли в одній із кімнат Білого дому від черевного тифу помер його одинадцятирічний син Віллі. Поки за вікнами вирувала Громадянська війна, в самому серці резиденції президента панував морок іншого штибу. Мері Тодд Лінкольн, дружина президента, збожеволіла від горя і звернулася до популярного тоді спіритизму. 🎩

    Іронія долі полягала в тому, що Лінкольн, людина гострого логічного розуму, не лише дозволив ці сеанси, а й сам брав у них участь. У «Червоній кімнаті» Білого дому, під звуки медіумів, що входили в транс, президент шукав відповіді не лише про долю сина, а й про майбутнє своєї скривавленої країни. Приватні свідчення того часу натякають на химерні зустрічі з духами, де межа між політичним відчаєм та містичною надією ставала прозорою.

    Ці моменти вразливості зазвичай залишаються поза підручниками, які воліють бачити в Лінкольні лише бронзовий монумент. Проте саме ця здатність відчувати біль такої сили — і при цьому не втрачати здатності керувати — робить його постать по-справжньому величною. Він приймав доленосні рішення у стані, коли кожен крок здавався йому тягарем, а кожна ніч була боротьбою з власними привидами. Лінкольн не був людиною без страху; він був людиною, яка навчилася жити в симбіозі зі своїм смутком, зробивши свою приватну трагедію частиною загальнонаціональної драми. 🕯️📜
    #історія #факт ПРИВАТНА МЕЛАНХОЛІЯ АВРААМА ЛІНКОЛЬНА: ПРИВИДИ БІЛОГО ДОМУ ТА СПІРИТИЧНІ СЕАНСИ. Авраам Лінкольн увійшов у світову історію як «Чесний Ейб», незламна постать із застиглим поглядом, що врятувала американську націю від розколу. Проте за фасадом політичної твердості ховалася душа, поїдена глибокою, майже чорною меланхолією, яку в XIX столітті називали «гіпохондрією». Його близькі друзі побоювалися залишати його наодинці з ножами, а сам він одного разу зізнався, що є «найнещаснішою людиною в світі». Особливо гостро ця приватна драма розгорнулася у лютому 1862 року, коли в одній із кімнат Білого дому від черевного тифу помер його одинадцятирічний син Віллі. Поки за вікнами вирувала Громадянська війна, в самому серці резиденції президента панував морок іншого штибу. Мері Тодд Лінкольн, дружина президента, збожеволіла від горя і звернулася до популярного тоді спіритизму. 🎩 Іронія долі полягала в тому, що Лінкольн, людина гострого логічного розуму, не лише дозволив ці сеанси, а й сам брав у них участь. У «Червоній кімнаті» Білого дому, під звуки медіумів, що входили в транс, президент шукав відповіді не лише про долю сина, а й про майбутнє своєї скривавленої країни. Приватні свідчення того часу натякають на химерні зустрічі з духами, де межа між політичним відчаєм та містичною надією ставала прозорою. Ці моменти вразливості зазвичай залишаються поза підручниками, які воліють бачити в Лінкольні лише бронзовий монумент. Проте саме ця здатність відчувати біль такої сили — і при цьому не втрачати здатності керувати — робить його постать по-справжньому величною. Він приймав доленосні рішення у стані, коли кожен крок здавався йому тягарем, а кожна ніч була боротьбою з власними привидами. Лінкольн не був людиною без страху; він був людиною, яка навчилася жити в симбіозі зі своїм смутком, зробивши свою приватну трагедію частиною загальнонаціональної драми. 🕯️📜
    Like
    1
    153views
  • #історія #речі
    Шахова фігура — це не просто ігровий елемент, а застиглий у дереві, камені чи слоновій кістці відтисок суспільної ієрархії середньовіччя. Кожна фігура на шахівниці має свій прототип у реальному житті минулого, а їхня еволюція відображає зміну світогляду цілих цивілізацій. ♟️🏰

    Все почалося в Індії близько VI століття з гри чатуранга. Тоді фігури уособлювали чотири роди військ: піхоту (пішаки), кінноту (коні), бойові колісниці (тури) та бойових слонів (слони). У центрі стояв Раджа (король) та його Радник (ферзь). Коли гра потрапила до арабського світу, а згодом і до Європи, фігури почали «змінювати професії», адаптуючись до нових реалій. 🐪🛡️

    Найцікавіша трансформація відбулася з Ферзем. В арабських шахах це була найслабша фігура — «візир», який міг ходити лише на одну клітинку по діагоналі. Але в Європі XV століття, на тлі правління могутніх королів і королев, він перетворився на «Королеву» — найпотужнішу фігуру на полі, що символізувало зростання політичного впливу жінок-монархів. 👑💪

    Шаховий слон (Bishop) в англомовній традиції став «єпископом», що пояснює характерну прорізь на верхівці фігури, яка нагадує митру священника. Тура (Rook), яка колись була бойовою колісницею, перетворилася на фортечну вежу, втілюючи ідею непохитної оборони. А Пішак так і залишився вірним солдатом, єдиним шансом якого є дійти до краю поля, щоб здійснити «кар’єрний стрибок» усього життя. ⛪🏰

    Сучасний вигляд фігур, до якого ми звикли, називається Стаунтонівським шахами. Їх розробили у 1849 році, щоб створити єдиний стандарт для міжнародних турнірів. До цього фігури часто були настільки химерними та деталізованими, що гравці просто плутали їх під час партії. Дизайн Стаунтона — лаконічний, впізнаваний і надійний — став «золотим стандартом» інтелектуальних баталій. 🏆⚖️

    Шахові фігури вчать нас головного правила історії та гри: кожна одиниця на полі має свою цінність, а перемога залежить не від сили однієї фігури, а від їхньої здатності діяти як єдиний організм.
    #історія #речі Шахова фігура — це не просто ігровий елемент, а застиглий у дереві, камені чи слоновій кістці відтисок суспільної ієрархії середньовіччя. Кожна фігура на шахівниці має свій прототип у реальному житті минулого, а їхня еволюція відображає зміну світогляду цілих цивілізацій. ♟️🏰 Все почалося в Індії близько VI століття з гри чатуранга. Тоді фігури уособлювали чотири роди військ: піхоту (пішаки), кінноту (коні), бойові колісниці (тури) та бойових слонів (слони). У центрі стояв Раджа (король) та його Радник (ферзь). Коли гра потрапила до арабського світу, а згодом і до Європи, фігури почали «змінювати професії», адаптуючись до нових реалій. 🐪🛡️ Найцікавіша трансформація відбулася з Ферзем. В арабських шахах це була найслабша фігура — «візир», який міг ходити лише на одну клітинку по діагоналі. Але в Європі XV століття, на тлі правління могутніх королів і королев, він перетворився на «Королеву» — найпотужнішу фігуру на полі, що символізувало зростання політичного впливу жінок-монархів. 👑💪 Шаховий слон (Bishop) в англомовній традиції став «єпископом», що пояснює характерну прорізь на верхівці фігури, яка нагадує митру священника. Тура (Rook), яка колись була бойовою колісницею, перетворилася на фортечну вежу, втілюючи ідею непохитної оборони. А Пішак так і залишився вірним солдатом, єдиним шансом якого є дійти до краю поля, щоб здійснити «кар’єрний стрибок» усього життя. ⛪🏰 Сучасний вигляд фігур, до якого ми звикли, називається Стаунтонівським шахами. Їх розробили у 1849 році, щоб створити єдиний стандарт для міжнародних турнірів. До цього фігури часто були настільки химерними та деталізованими, що гравці просто плутали їх під час партії. Дизайн Стаунтона — лаконічний, впізнаваний і надійний — став «золотим стандартом» інтелектуальних баталій. 🏆⚖️ Шахові фігури вчать нас головного правила історії та гри: кожна одиниця на полі має свою цінність, а перемога залежить не від сили однієї фігури, а від їхньої здатності діяти як єдиний організм.
    Like
    Love
    3
    158views 1 Shares
  • #історія #речі
    Парова машина — це металеве серце промислової революції, пристрій, який змусив людство відмовитися від м’язової сили коней та примх вітру на користь нестримної енергії пари. Це була точка неповернення: світ перестав залежати від пори року чи течії річки, він почав залежати від вугілля та тиску. 🚂💨

    Хоча перші спроби приборкати пару робилися ще в античності (Герон Александрійський створив іграшку «еоліпіл» у I столітті н.е.), справжню роботу вона почала виконувати лише наприкінці XVII століття. Тоді Томас Севері та Томас Ньюкомен винайшли перші насоси для відкачування води з шахт. Це були незграбні, ненажерливі монстри, які споживали гори вугілля, але вони довели головне: пара може рухати поршень. 🛠️🌫️

    Справжня магія сталася у 1769 році, коли шотландський інженер Джеймс Ватт запатентував свою вдосконалену машину. Він додав окремий конденсатор, що дозволило неймовірно підвищити ефективність. Ватт настільки хотів пояснити замовникам переваги свого винаходу, що вигадав термін «кінська сила», порівнюючи потужність двигуна з реальною роботою тварин. 🎠⚙️

    Парова машина змінила все:
    Текстиль: Ткацькі верстати почали працювати зі швидкістю, недоступною людським рукам.
    Транспорт: З’явилися пароплави, що перетинали океани проти вітру, та паротяги, які зробили подорожі суходолом миттєвими.
    Урбанізація: Заводи більше не будували біля річок — їх зводили в містах, формуючи нові мегаполіси та робочий клас.
    Це була епоха заліза та кіптяви. Парова машина стала символом прогресу, але й принесла нові виклики — від екологічних проблем до зміни ритму життя: тепер людина мусила підлаштовуватися під такт машини, а не навпаки. 🏭🌆

    Сьогодні парові машини — це експонати музеїв або частина стімпанк-фантастики. Але кожен сучасний двигун або турбіна на електростанції — це далекий нащадок того самого гучного парового велетня, що одного разу навчив нас перетворювати тепло на рух. ⚡💎
    #історія #речі Парова машина — це металеве серце промислової революції, пристрій, який змусив людство відмовитися від м’язової сили коней та примх вітру на користь нестримної енергії пари. Це була точка неповернення: світ перестав залежати від пори року чи течії річки, він почав залежати від вугілля та тиску. 🚂💨 Хоча перші спроби приборкати пару робилися ще в античності (Герон Александрійський створив іграшку «еоліпіл» у I столітті н.е.), справжню роботу вона почала виконувати лише наприкінці XVII століття. Тоді Томас Севері та Томас Ньюкомен винайшли перші насоси для відкачування води з шахт. Це були незграбні, ненажерливі монстри, які споживали гори вугілля, але вони довели головне: пара може рухати поршень. 🛠️🌫️ Справжня магія сталася у 1769 році, коли шотландський інженер Джеймс Ватт запатентував свою вдосконалену машину. Він додав окремий конденсатор, що дозволило неймовірно підвищити ефективність. Ватт настільки хотів пояснити замовникам переваги свого винаходу, що вигадав термін «кінська сила», порівнюючи потужність двигуна з реальною роботою тварин. 🎠⚙️ Парова машина змінила все: Текстиль: Ткацькі верстати почали працювати зі швидкістю, недоступною людським рукам. Транспорт: З’явилися пароплави, що перетинали океани проти вітру, та паротяги, які зробили подорожі суходолом миттєвими. Урбанізація: Заводи більше не будували біля річок — їх зводили в містах, формуючи нові мегаполіси та робочий клас. Це була епоха заліза та кіптяви. Парова машина стала символом прогресу, але й принесла нові виклики — від екологічних проблем до зміни ритму життя: тепер людина мусила підлаштовуватися під такт машини, а не навпаки. 🏭🌆 Сьогодні парові машини — це експонати музеїв або частина стімпанк-фантастики. Але кожен сучасний двигун або турбіна на електростанції — це далекий нащадок того самого гучного парового велетня, що одного разу навчив нас перетворювати тепло на рух. ⚡💎
    Like
    1
    201views
  • #дати
    Кривавий лютий у Багдаді: Революція, що змінила Ірак.
    8 лютого 1963 року Ірак здригнувся від гуркоту танків на вулицях Багдада. Те, що офіційна історія країни називає «Революцією 8 лютого» (або Рамадановою революцією), насправді стало жорстоким державним переворотом, який поклав край правлінню генерала Абдель Керіма Касема та привів до влади партію Баас. Так розпочалася нова ера, яка згодом вивела на політичну арену Саддама Хусейна. 🇮🇶🚩

    Переворот розпочався рано-вранці, коли повстанці атакували будівлю Міністерства оборони та летовище. Поки танки оточували ключові об’єкти, по радіо звучали марші та заклики до повалення «диктатора». Сам Касем, який за кілька років до того сам прийшов до влади через революцію, опинився в пастці у власному кабінеті. Після нетривалого суду, який тривав лічені хвилини, його розстріляли в будівлі телецентру, а кадри з його тілом транслювали на всю країну, щоб ні в кого не виникло сумнівів: влада змінилася. 📺💀

    Ці події були не просто внутрішньою боротьбою за крісло. Це був конфлікт ідеологій: Касем схилявся до співпраці з комуністами та СРСР, тоді як баасисти проповідували ідеї арабського націоналізму та соціалізму з місцевим колоритом. За лаштунками цих подій виразно відчувався подих «Холодної війни», де спецслужби наддержав уважно стежили, у чий бік хитнеться терези нафтоносного регіону. 🛢️⚖️

    Наслідки 8 лютого були катастрофічними для іракського суспільства: країною прокотилася хвиля репресій проти інтелектуалів та опозиції. Проте саме цей день став відправною точкою для формування того монолітного режиму, який домінуватиме в Іраку десятиліттями. Республіка, проголошена в крові, на довгі роки занурилася в епоху змов, воєн та жорсткої централізації влади. 🏛️⛓️

    Історія іракської республіки — це нагадування про те, як легко прагнення до свободи та змін може перетворитися на черговий виток тиранії, якщо єдиним інструментом політики стає зброя. 🌍📜
    #дати Кривавий лютий у Багдаді: Революція, що змінила Ірак. 8 лютого 1963 року Ірак здригнувся від гуркоту танків на вулицях Багдада. Те, що офіційна історія країни називає «Революцією 8 лютого» (або Рамадановою революцією), насправді стало жорстоким державним переворотом, який поклав край правлінню генерала Абдель Керіма Касема та привів до влади партію Баас. Так розпочалася нова ера, яка згодом вивела на політичну арену Саддама Хусейна. 🇮🇶🚩 Переворот розпочався рано-вранці, коли повстанці атакували будівлю Міністерства оборони та летовище. Поки танки оточували ключові об’єкти, по радіо звучали марші та заклики до повалення «диктатора». Сам Касем, який за кілька років до того сам прийшов до влади через революцію, опинився в пастці у власному кабінеті. Після нетривалого суду, який тривав лічені хвилини, його розстріляли в будівлі телецентру, а кадри з його тілом транслювали на всю країну, щоб ні в кого не виникло сумнівів: влада змінилася. 📺💀 Ці події були не просто внутрішньою боротьбою за крісло. Це був конфлікт ідеологій: Касем схилявся до співпраці з комуністами та СРСР, тоді як баасисти проповідували ідеї арабського націоналізму та соціалізму з місцевим колоритом. За лаштунками цих подій виразно відчувався подих «Холодної війни», де спецслужби наддержав уважно стежили, у чий бік хитнеться терези нафтоносного регіону. 🛢️⚖️ Наслідки 8 лютого були катастрофічними для іракського суспільства: країною прокотилася хвиля репресій проти інтелектуалів та опозиції. Проте саме цей день став відправною точкою для формування того монолітного режиму, який домінуватиме в Іраку десятиліттями. Республіка, проголошена в крові, на довгі роки занурилася в епоху змов, воєн та жорсткої централізації влади. 🏛️⛓️ Історія іракської республіки — це нагадування про те, як легко прагнення до свободи та змін може перетворитися на черговий виток тиранії, якщо єдиним інструментом політики стає зброя. 🌍📜
    Like
    2
    102views
More Results