ВЕЛИЧЕЗНА черга за безкоштовною шаурмою на відкриття закладу у Києві.

Цікаво, чи усім вистачить?

❗️ Реал попрощається з легендою клубу. Вже підписали заміну

🇪🇸 Іспанський захисник мадридського «Реала» Дані Карвахаль близький до того, щоб покинути клуб. Про це повідомляє Defensa Central.

👀 За інформацією джерела, президент іспанського гранда Флорентіно Перес влітку підписав Трента Александера-Арнольда в якості заміни 33-річного футболіста, угода якого з «вершковими» закінчується влітку 2026 року. У Мадриді не думають над продовженням контракту.

📊 У поточному сезоні Дані Карвахаль провів всього вісім матчів на клубному рівні у всіх турнірах, в яких не відзначився жодним результативним дією. Причиною такої малої кількості ігрового часу є травма.
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

80% випадків СЗЧ відбуваються ще в навчальних центрах, — Костенко

Про це секретар безпекового комітету ВРУ сказав в інтерв'ю «УП». За його словами, більшість тих, хто самовільно залишив місце служби, хочуть повернутися на тилові посади, однак з ними «не варто загравати».

Ми точно не маємо ідеалізувати, що ми маємо створити людині умови, аби лиш вона повернулась. Вона має повернутися і приносити користь... Досить вже загравати з усіма. Ми маємо розуміти: люди, які пішли, зрадили тих, хто б'ється.

В неділю, 21 грудня, в броварському парку відпочинку «Перемога» відбувся Різдвяний Благодійний забіг «Надія життя» на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Кожен учасник, заплативши благодійний внесок 200 гривень долав дистанцію 500 чи 2000м. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку Сил Оборони України.
#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Управління_культури_сімї_та_молоді_БМР #Brovary #Brovarysport

Усім миру, добра, радості, щастя та очікуваної перемоги! 🙏🇺🇦🙏🇺🇦💙💛

Що краще:
🎈Пити каву, яку обожнюєш ... але від неї
тривожно ...
🎈Чи пити чай, який ти терпіти не можеш ...
але ж від нього спокійно ...
І мова тут зовсім не про чай і каву ...

Ти йобнуте? Може дійсно поцікавишся причину прокидання частини у більшості хлопців? А не йобнуте лі командування цьому винне?!
Досить всі пройоби вішати на хлопців!
Пройобщики! Проїхали навіть зарплату бійцям підняти, а за себе не забули!
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
❗️ Майже 80% випадків СЗЧ відбуваються ще в навчальних центрах, – нардеп Костенко.
Більшість, хто залишає службу, хоче повернутися на тилові посади. Нардеп наголошує: «Досить вже загравати з усіма. Ми маємо розуміти: люди, які пішли, зрадили тих, хто б'ється».

https://t.me/Ukraineaboveallelse

День зимового сонцестояння

Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі у 2025 році настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік. В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту.

Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою.

Звичаї давніх народів світу
Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи.

Рим
У Давньому Римі свято продовжувалося сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю. В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок.

Слов’яни
У наших слов’янських пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця.

Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво.

Ірландія
Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих.

В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин. Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця.

Країни Скандинавії
У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік.

Китай
Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом.

Цікаві факти по зимове сонцестояння
Найкоротший день та найдовша ніч припадають на 21, 22 або 23 грудня, коли нахил земної вісі у напрямку від Сонця становить найбільше значення. День зимового сонцестояння припадає на 21 чи 22 грудня у Північній півкулі та 20 чи 21 липня у Південній півкулі. Над лінією обрію Сонце знаходиться в найнижчій точці.
З літнього сонцестояння Сонце кожен день підіймається на меншу висоту над горизонтом. Назва «сонцестояння» виникла тому, щосаме в цей день небесне світило не змінює свого положення стосовно горизонта (мається на увазі максимальная висота над горизонтом). Тривалість світового дня становить трохи понад 8 годин, після чого кожний наступний день поступово збільшується, а Сонце починає підійматися все вище і вище.
З днем зимового сонцестояння вкрай рідко збігається місячне затемнення. З 1793 року такі співпадіння відбулися лише 10 разів, останнє сталося у 2010 році. До речі, у 2010 році повне місячне затемнення також співпало з повним місяцем. Наступного разу повний Місяць та день зимового сонцестояння співпадуть аж у 2094 році.
Найчастіше зимове сонцестояння відбувається 21 грудня, але може статися 20 чи 23 числа. Останнє явище 23 грудня відбулося у 1903 році, наступні – 20 грудня 2080 року та 23 грудня 2303 року.
У День зимового сонцестояння у 1898 році П’єр та Марія Кюрі відкрили радій, розпочавши цим атомну еру. У 1968 році 21 грудня в космос був запущений Аполлон-8, на навколомісячну орбіту вперше вийшли люди та досягли Місяця.
Відомий старовинний комплекс Стоунхендж вирівняний відносно західної вісі Сонця, а пам’ятник Ньюгрейндж – відносно лінії сходу Сонця під час зимового сонцестояння. Призначення конструкції досі остаточно не визначене, але саме на День сонцестояння до Стоунхенджу приїздить найбільше туристів зі всього світу.
Зимове сонцестояння – це не найхолодніший день, і подія ніяк не пов’язана зі зменшенням відстані між Землею та Сонцем. Вона обумовлена відхиленням вісі планети, що становить 23,5 градуси.
Зимове сонцестояння з давніх часів відігравало важливу роль в обрядах і традиціях різних народів. У цей день римляни відзначали свято Сатурналія на честь бога Сатурна, покровителя сільського господарства. В Ірані святкували свято Ялда, яке символізувало народження бога Сонця та його перемогу над темрявою.
День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день.
У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.

#історія #події
21 грудня 1988 року небо над Києвом здригнулося від реву двигунів, а світ затамував подих: у свій перший політ піднявся Ан-225 «Мрія». Створений на київському заводі «Антонов» лише за 3,5 роки, цей літак став не просто інженерним дивом, а справжнім символом українського генія та незламності ✈️.

Його масштаби вражали уяву: розмах крил майже 90 метрів, шість потужних двигунів та здатність підняти у повітря рекордні 250 тонн вантажу. Спочатку «Мрія» проєктувалася для космічної програми — вона мала транспортувати апарат «Буран» на своїй «спині». Проте з часом літак став головним світовим «важковаговиком», перевозячи те, що іншим було не під силу: від величезних генераторів до гуманітарної допомоги під час пандемій 🌍.

За свою історію Ан-225 встановив понад 240 світових рекордів, що є абсолютно унікальним випадком в авіації. Кожна поява «Мрії» в будь-якому аеропорту світу збирала тисячі людей, які хотіли побачити найбільший літак в історії людства. Це був справжній літаючий хмарочос, який нагадував усім нам: для людських можливостей немає меж 🏗️.

Хоча у 2022 році оригінальний літак було знищено під час російського вторгнення в Гостомелі, сама ідея та креслення залишаються живими. «Мрія» — це не просто метал, це національна гордість, яка обов'язково відродиться та знову підніметься у вільне українське небо 🇺🇦.

https://youtu.be/l-OaU9xxmpg?si=eSAUHAgszT6qL-1t

ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ

Останній у цьому році допис рубрики присвячуємо Никанору Харитоновичу Онацькому (1875-1937) з нагоди 150-річного ювілею митця. Його твір «Наталка» надійшов до колекції Харківського художнього музею від Наталії Никанорівни Онацької, тієї самої Наталки, дитячий образ якої батько-художник закарбував на полотні.

Робота Онацького, здавалося, причаїлася, як її героїня, у куточку передостанньої зали довоєнної експозиції. З тим, місце експонату було визначено не випадково. Окремий стенд «оберігав» невеличкий за розмірами твір (47х25) від можливості «загубитися» серед форматних полотен, а природне денне світло з вікна дуже вдало доповнювало джерело освітлення в картині, що виявляло її живописно-образну вишуканість.
За відтвореними на полотні двома невеликими суміжними покоями непоказного міського помешкання, наповненого побутовими подробицями, твір містить жанрові ознаки інтер’єру. Але акцент на зображеній особі, що підкреслено назвою картини, та блискуче виписані предмети, які оживлюють її простір, значно розширюють інформаційне поле, надають підстави відзначити в композиції елементи портрету і натюрморту. Подібне жанрове ускладнення було в цілому характерним для живопису кінця ХІХ-початку ХХ століття.

Твір не датовано, але маємо інформацію про те, що зображено Наталку, старшу донечку (1910 року народження) з трьох дітей художника. І якщо на картині дівчинці приблизно років сім, не складно визначити, коли і де було написано цю роботу. Никанор Харитонович Онацький на той час мешкав і провадив активну художньо-педагогічну діяльність у місті Суми, куди його було запрошено держслужбою Наросвіти з 1913 року. Як фахівець з дипломом живописного відділення Художнього училища Одеського Товариства Красних Мистецтв, званням вчителя малювання і чистописання у середніх учбових закладах, він викладав малюнок, живопис, історію мистецтв у місцевому кадетському корпусі та гімназії воєнного відомства, а після подій 1917 року – в інституті соціального виховання, педтехнікумі, трудшколі, піхотних курсах. 1920 року Онацького призначено директором Сумського окружного художньо-історичного музею, створеного за його ініціативою як працівника Комісії по збереженню художніх творів, що залишилися у покинутих маєтках. У солідному переліку відповідальності та навантажень самовідданий процесу творчості Онацький завши знаходив час на улюблену справу, на живопис. У цьому творі художника, вихованого в дусі реалістичних традицій, відчутно новаторські тенденції, поступ розвитку живописної мови, в якій поруч із базовими формо - і образотворчими засобами, такими як рисунок, колір, пластика, визначальну роль починає відігравати світло. Все, що попало у поле зору митця і було вписано ним у композицію, просякнуте світлом, виглядає органічно та небуденно. Звичайно, що увагу сконцентровано на постаті дівчинки на передньому плані. Дитина, присівши на ослінчику, зосереджено-слухняно перебирає якусь потерть у мисці, що притримує на колінах. Відчуття процесу роботи підкреслює живописне лушпиння в її маленьких ручках і навкруги високого кошика. Світлий масив печі займає більшу частину робочого простору. На його тлі зображення маленької господині сприймається ще більш тендітним. Широкий гостинний припічок демонструє інших «мешканців» скромного житла. Так, кожен з них, череп’яна крутобока макитра, гордовитий скляний бутиль, велично-блискучий самовар, поза досконалої передачі характерної форми і матеріала, несуть підкреслено-емоційне навантаження. Світло створює відчуття легкості, невимовної зворушливості, що сконцентровано у чистому профілі смуглого видочка дівчинки, її білій сорочечці зі смужками делікатної вишивки, червоній стрічці на темному короткому волоссячку. Світло сповнює ошатності все навкруги неї. Воно ллється через вікно, розташоване вглибині композиції, поєднує перспективу просторів помешкання і природного оточення, розливається веселковою палітрою на долівці. Розміри твору диктували охайну манеру письма з ретельним дотриманням окреслених гострою лінією рисунку форм, витонченими світло-тіньовими і тональними переходами.
Особливо це відчувається у опрацюванні фактури предметів натюрмортів другого і дальнього планів і, звичайно, у старанно, з батьківською ніжністю виписаної постаті донечки.

P.S.
Никанор Харитонович Онацький – талановитий художник, педагог, поет, мистецтвознавець, етнограф, музейник, краєзнавець, митець з непересічними організаторськими здібностями, перспективний науковець, який бачив майбутнє України у розквіті української культури, був активним учасником процесу українізації 1920-1931 років. Але, як відомо з нашої історії, ця більшовицька кампанія перетворилась на Голгофу для нової української інтелектуальної еліти і пов’язана з терміном «розстріляне відродження». Під личиною національного розвою московський режим легко виявляв творчо-активних, яскраво-обдарованих, а головне національно-свідомих особистостей, щоб їх фізично знищити. Така доля спіткала і Никанора Онацького, розстріляного в катівнях к.д.б. 23 листопада 1937.

Наталя Титаренко, мистецтвознавець