#історія #події 📜 Перший крок до державності: як 🇺🇸 США отримали свій перший конституційний документ. Сьогодні, 15 листопада, у 1777 році, історія Сполучених Штатів зробила свій перший великий крок до формування цілісної держави. Саме цього дня Континентальний Конгрес США ухвалив «Статті Конфедерації та Вічного Союзу» — перший конституційний документ, що об’єднав 13 колишніх британських колоній. Це був час війни за незалежність, і виникла гостра потреба не лише боротися проти Великої Британії, але й формалізувати сам союз. «Статті» стали компромісом, який забезпечив крихку єдність суверенних штатів, котрі панічно боялися створити новий, занадто сильний центральний уряд, схожий на монархічний. Головна суть: Суверенність Штатів ⚖️ «Статті Конфедерації» створювали дуже слабкий центральний уряд, який мав лише одну палату — Конгрес. Цей Конгрес міг оголошувати війну, вести переговори з іноземними державами та управляти поштою, але його повноваження були вкрай обмежені: * Не було єдиної виконавчої влади (президента) чи судової системи. * Конгрес не мав права прямо збирати податки — він міг лише просити штати виділити кошти, а штати часто ігнорували ці прохання. 💰 * Для прийняття більшості рішень вимагалася згода 9 із 13 штатів, а для зміни самих «Статей» потрібна була одноголосна підтримка всіх 13 штатів. Хоча «Статті» й забезпечили перемогу у війні та заклали основи для управління західними територіями (Ордонанси про землю), вони виявилися неефективними для управління країною у мирний час. Економічні конфлікти, торговельні війни між штатами та нездатність центрального уряду врегулювати борги швидко показали їхню слабкість. Фактично, «Статті Конфедерації» стали критично важливим, але тимчасовим експериментом. 💡 Їхня неефективність зрештою змусила американських лідерів усвідомити, що для виживання необхідний сильніший федеральний уряд. Вже через десять років, у 1787 році, на зміну «Статтям» прийшла Конституція США, яка діє і донині. Цей день нагадує, що навіть найважливіші історичні документи є не кінцевою точкою, а етапом у постійному пошуку ідеальної форми управління.

Ідентифікація загиблих: міжнародні норми, українська практика та права родичів. Ідентифікація загиблих – це процес встановлення особи померлої людини на підставі зібраних біологічних, медичних, антропологічних, документальних та інших даних. У міжнародному гуманітарному праві цей процес є обов’язком держави і складовою поваги до людської гідності. Це право родини знати правду. Женевські конвенції та Додаткові протоколи 1977 року прямо зобов’язують сторони збройних конфліктів вживати всіх можливих заходів для пошуку та ідентифікації загиблих, а також повідомлення їхніх родин. Як це відбувається в Україні В умовах війни ідентифікація загиблих в Україні проводиться в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за фактами загибелі чи виявлення тіл осіб на території бойових дій або деокупованих населених пунктів або переданих по репатріації. Одним із інструментів встановлення особи є молекулярно-генетичні експертизи (ДНК-дослідження), які призначаються та проводяться в спеціалізованих державних установах. Ідентифікація здійснюється шляхом порівняння біологічних зразків, відібраних у родичів або отриманих за життя від зниклої особи, із зразками, відібраними від невстановленого тіла. Також встановлення особи може проводитися шляхом впізнання, а також за результатами дактилоскопічних, судово-медичних та інших судових експертиз, призначених у межах кримінального провадження. Якщо виникають сумніви Бувають випадки, коли рідні мають емоційні або обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Прийняти втрату близької людини надзвичайно важко, а ще важче жити з невпевненістю щодо результатів ідентифікації. Водночас варто знати, що експерти несуть кримінальну відповідальність за свої висновки, а процедура ідентифікації має суворо визначений порядок. Що робити, якщо є об’єктивні сумніви у достовірності ідентифікації Якщо є аргументовані сумніви, особа, визнана потерпілою у кримінальному провадженні, має право: Звернутися до органу досудового розслідування або процесуального керівника (прокурора) із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які можуть містити, зокрема, протокол огляду тіла, фотознімки, відомості про особисті речі, висновки судово-медичних і молекулярно-генетичних експертиз (із мотивувальною та описовою частинами). Ознайомлення з цими документами допоможе краще зрозуміти, на підставі яких даних зроблено висновок, і може розвіяти певні сумніви. У разі наявності аргументів, що залишають питання без відповіді, важливо підтримувати контакт зі слідчим, який здійснює розслідування. Ви маєте право подати клопотання про проведення повторної або додаткової експертизи. 🔹 Додаткова експертиза призначається, коли необхідно уточнити або доповнити раніше зроблені висновки (наприклад, перевірити ще один біологічний зразок). 🔹 Повторна експертиза проводиться у випадку сумнівів щодо правильності або об’єктивності попереднього висновку, найчастіше в іншій установі чи із залученням міжнародних експертів. Залежно від виду експертизи, є можливість звернутися до експертних установ, що функціонують у складі різних міністерств та відомств (МВС, МОЗ, Мін’юст), або ж, через слідчого, залучити фахівців міжнародних організацій, зокрема Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Куди звертатися у разі неотримання відповіді на клопотання чи звернення з даного питання Якщо ваше звернення або клопотання не розглядається належним чином, ви маєте право звернутися до: • Керівництва територіального слідчого підрозділу, Центру ГУНП розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин або до Головного слідчого управління Національної поліції України; • Офісу Генерального прокурора; • Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Указані інстанції забезпечать належний розгляд вашого звернення. Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 303 та статті 306 КПК України, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій може бути оскаржене до слідчого судді місцевого суду особою, якій відмовлено у задоволенні такого клопотання. Важливо розуміти, що процес ідентифікації це передусім повага до людської гідності та спосіб відновлення справедливості для родин, які втратили близьких. Довіра до експертів і слідчих важливий елемент цього процесу. Водночас право ставити запитання і отримувати відповіді це законне право, яке держава визнає і гарантує. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Аби уникнути відповідальності, кривдник видалив з телефону дитини історію листування, а також свій контакт", – додали в поліції. Про пережите насилля школярка розповіла матері, а та – звернулася до правоохоронців, повідомили "УП. Життя" в поліції. Чоловіка відшукали і затримали. Зловмисник отримав підозру за частиною 4 статті 152 Кримінального кодексу – зґвалтування людини, яка не досягла віку чотирнадцяти років. Кривднику дитини обрали запобіжний захід у вигляді безальтернативного тривання під вартою. Киянину загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі. Раніше у Львові засудили 45-річного чоловіка, який надсилав інтимні фото та відео 12-річній дівчинці та неодноразово пропонував зустрітися з нею.

У Києві чоловік запросив 11-річну школярку погуляти в парку і зґвалтував: його затримали Анна Коваленко — 12 листопада, 11:57У Києві 22-річний чоловік запросив на прогулянку в парку 11-річну дівчинку, яку згодом завів у покинуту будівлі і зґвалтував. Зловмиснику повідомили про підозру і обрали запобіжний захід. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції Києва та столичній прокуратурі. Підтримати УП У Києві чоловік запросив 11-річну школярку погуляти в парку і зґвалтував: його затримали Анна Коваленко — 12 листопада, 11:57 У Києві чоловік запросив 11-річну школярку погуляти в парку і зґвалтував: його затримали Підозрюваний листувався з дівчинкою в застосунку для знайомств Фото: Поліція Києва/Facebook 8944 У Києві 22-річний чоловік запросив на прогулянку в парку 11-річну дівчинку, яку згодом завів у покинуту будівлі і зґвалтував. Зловмиснику повідомили про підозру і обрали запобіжний захід. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції Києва та столичній прокуратурі. Реклама: У коментарі для "УП. Життя" в поліції розповіли, що випадок трапився на початку листопада. Напередодні уродженець Сум, який проживає в столиці, почав листуватися зі школяркою в застосунку для знайомств. При цьому 11-річна дівчинка не знала, скільки точно років її новому знайомому, але усвідомлювала, що він старший за неї. Правоохоронці кажуть, що чоловік "підшуковував спільні теми для розмов, щоб увійти в довіру" школярки. Через два тижні він запросив дівчинку на зустріч у парк, де відвів до закинутої будівлі і зґвалтував.Аби уникнути відповідальності, кривдник видалив з телефону дитини історію листування, а також свій контакт", – додали в поліції. Про пережите насилля школярка розповіла матері, а та – звернулася до правоохоронців, повідомили "УП. Життя" в поліції. Чоловіка відшукали і затримали. Зловмисник отримав підозру за частиною 4 статті 152 Кримінального кодексу – зґвалтування людини, яка не досягла віку чотирнадцяти років. Кривднику дитини обра

#дати 🎩 Федір Ернст (1891–1942): Фундатор Українського Мистецтвознавства та Рятівник Культури. 9 листопада 1891 року в Києві народився Федір Людвігович Ернст (справжнє ім'я Теодор-Ріхард Людвігович) – видатний український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець та один із ключових діячів у галузі охорони пам'яток історії та культури у 1920-х роках. Його діяльність стала міцним фундаментом для становлення українського мистецтвознавства як академічної науки. 🏛️ Наукова та Пам'яткоохоронна Діяльність Незважаючи на німецьке коріння, Федір Ернст присвятив своє життя українській культурі. Освіту він здобував у Берлінському та Київському університетах, де його науковим керівником був професор Григорій Павлуцький. Після революційних подій 1917 року Ернст активно включився у роботу Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтв і старовини. У цей час, коли культурні цінності були під загрозою, він разом із колегами: * Провів інвентаризацію близько 160 архітектурних пам'яток Києва. * Видав одну з перших ґрунтовних розвідок про мистецькі скарби Києва, постраждалі внаслідок бойових дій 1918 року. 🖼️ Музейний Діяч та Київознавець Найбільший внесок Федір Ернст зробив у музеєзнавство та києвознавство. З 1923 року він протягом десятиліття очолював художній відділ Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка. За час його керівництва фонди відділу зросли у 15–20 разів завдяки його невтомній роботі зі збору та систематизації експонатів. Федір Ернст вважається одним із найкращих дослідників Києва свого часу. Його путівник «Київ» (1930), який містив ґрунтовні статті та малюнки, донині визнається класичним і є цінним джерелом інформації про місто тієї епохи. 🛡️ Рятівник Культурних Цінностей Особливою сторінкою його біографії є участь у Паритетній комісії (1928–1932) з обміну культурними цінностями між УРСР та РРФСР. Завдяки його принциповій позиції та фаховим знанням вдалося повернути з російських музеїв до України значну кількість цінних історичних та мистецьких пам'яток, зокрема портрети гетьманів. Він також боровся за збереження українських скарбів від більшовицької політики розпродажу за кордон. Трагічна Доля Федір Ернст був не лише вченим-практиком, а й теоретиком мистецтва, зокрема, він один із перших ввів до наукового обігу термін «мазепинське бароко». Його плідна робота була перервана хвилею сталінських репресій. У 1933 році його вперше заарештували у справі «Української військової організації» і заслали. У 1941 році його заарештували втретє – вже в евакуації в Уфі – за абсурдним звинуваченням у «німецькому шпигунстві». У жовтні 1942 року видатного історика та музеєзнавця було розстріляно. Життя Федора Ернста є прикладом самовідданого служіння науці та культурі. Його праці залишаються актуальними, а його ім’я – символом захисника української культурної спадщини в часи тоталітарної навали.

У Покровську РФ вигадала "інноваційну тактику": що негаразд з запізнілим відходом ЗСУ, — ZDF. Підрозділи ЗС РФ під час наступу на Покровськ винайшли нову тактику, яка допомагає отримувати перевагу у міській забудові попри дрони, які застосовують Збройні сили України, ідеться у статті німецького медіа. Українці роблять певні зусилля, щоб зменшити тиск з півночі, але є загроза втрат через запізнілий відхід з глибоких позицій. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

В ООН ВИЗНАЛИ ДЕПОРТАЦІЮ УКРАЇНЦІВ З ТОТ ВОЄННИМИ ЗЛОЧИНАМИ. Про це йдеться у звіті комісії з розслідування. Російська влада переміщувала або депортувала цивільних за межі окупованих територій, звинувачувала їх у діяльності проти рф або визнавала їх іноземцями чи особами без громадянства. Комісія з розслідувань ООН встановила, що окупанти систематично виселяли українців з ТОТ і діяли відповідно до державної політики, а отже вчиняли воєнні злочини. Про це «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу Центру прав людини ZMINA. «Примітно, що призначений Росією «губернатор» окупованих районів Запорізької області Євгеній Балицький видав указ, який передбачає вислання, та відкрито визнавав такі дії», – підкреслили у звіті. У випадках, коли представники окупаційної влади конфіскували документи, що посвідчують особу, або обмежували право перебування на ТОТ без паспортів рф суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Позбавлення волі, застосування насильства або погроз насильством, відсутність справжнього судового процесу, розлучення із сім’ями також є порушеннями прав людини, нагадали у звіті. У комісії уточнили, що у 2022 та 2023 роках російська влада на окупованих територіях Запорізької області неодноразово переміщувала жителів ТОТ на підконтрольну Україні територію через Василівку. На КПП російські військові зачитували наказ про переміщення як покарання за ймовірну діяльність проти рф. Російська преса та телеграм-канали поширили численні відео, фотографії та статті, що показували перевезення. Під час опитування жертви депортації свідчили, що перевезення відбувалися в примусовому та небезпечному середовищі. Так, один з потерпілих повідомив, що російський офіцер сказав йому триматися ближче до канави, зауваживши: «Ми не хочемо нести тебе, коли тебе застрелять», щоб налякати. Жертвам доводилося йти через «сіру зону» від 10 до 15 км, щоб дістатися підконтрольної Україні території. Повз міни, окопи та під обстрілами. Деякі з депортованих зникли безвісти після переміщення. У кількох випадках російська влада інсценувала переміщення, але замість цього перевозила жертв всередині ТОТ і залучала до примусової праці. У 2024 та 2025 роках російська влада депортувала цивільних з ТОТ до Грузії. Їх звинувачували, зокрема, у відмові співпрацювати з окупантами, оголошували накази про депортацію із забороною в’їзду до рф у середньому від 20 до 40 років. Потім російська влада перевозила жертв до прикордонного переходу Верхній Ларс між росією та Грузією для перетину кордону. Перевезенням або депортаціям передували арешти, затримання та насильство, зокрема тортури, обшуки, конфіскація документів і майна. У комісії зазначили, що часто жертвам не повідомляли про майбутнє видворення, тож люди не мали можливості зібрати речі. Подекуди паспорти конфісковували разом із ключами від домівок, автомобілів і телефонами. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🔤🙆‍♂️ OKBMLeaks: таємні документи виробника компонентів для Су-57 і ПАК ДА “Посланник”. Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm у співпраці з аналітичним кіберцентром Fenix провели складну багаторівневу розвідувальну операцію проти російської компанії ОКБМ, що спеціалізується на виробництві компонентів для перспективних авіаційних і космічних апаратів. Серед них – компоненти для нового стратегічного бомбардувальника, перспективного авіаційного комплексу дальньої авіації (ПАК ДА) “Посланець” (рос. – “Посланник”) та для багатоцільового винищувача 5-го покоління Су-57 (Т-50). Також у внутрішній документації ОКБМ знайдені матеріали й про інші вироби, інформацію про які ми плануємо розкривати поступово в серії публікацій під кодовою назвою “OKBMLeaks”. В результаті розвідувальної операції були отримані доступи до внутрішніх систем компанії, а також таємна документація, яка протягом багатьох місяців використовувалась в інтересах Сил оборони України та країн-союзників. Ці документи допомогли викрити багато особливостей функціонування російської компанії. І 23 жовтня 2025 ОКБМ було офіційно включене до 19-го пакету санкцій Європейського Союзу. В цьому матеріалі ми покажемо невелику частину унікальної закритої документації на вироби для російської військової авіації. Всі документи були оцифровані виконавцями в різних форматах (здебільшого це були PDF файли), тому для зручності представлення їх в цій статті ми уніфікували їх під єдиний формат PDF і завантажили на сервер InformNapalm для безпечного ознайомлення та аналізу. Запрошуємо журналістів та OSINT-аналітиків також ознайомитись з представленими матеріалами та розповісти про OKBMLeaks з посиланням на це CYBINT-дослідження 🙆‍♂️👇 https://informnapalm.org/ua/okbm-leaks/ Запрошуємо активно поширювати цей матеріал, бо медійний розголос в цьому випадку буде дуже корисним як додаткова “санкція”, що з огляду на нижче представлені умови російських військових контрактів може призвести до додаткових бюрократичних перевірок з боку МО РФ, затримок виробництва та навіть розриву контрактів. Наразі дослідження доступне: українською, англійською, болгарською і російською. Невдовзі будуть додаватись інші мовні версії статті. Також ви можете долучитись до поширення нашого англомовного твіту в 📱 по цій темі. 🔤 Дякуємо всім, хто поширить цей матеріал в мережі. Давайте разом розпалимо полум'я, від якого добряче підгорить у російських окупантів. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Центр протидії дезінформації повідомляє про скоординоване поширення фейків щодо нібито призупинення Данією фінансування виробництва українських озброєнь. Думаю, що ж це за така «скоординована мережа» акаунтів, яка поширює відверту брехню. Не повірите, але довго шукати не довелося. Основними «рупорами» цього наративу є такі особи, як Береза, Касʼянов, Луценко — ну, ви зрозуміли. (див. скрін) Але найцікавіше не те, що вони це вигадали і скоординовано почали поширювати, а те, що паралельно з ними в «найчесніших»(ні) західних медіа починають з’являтися замовні статті з критикою нашої оборонки. Хто забув — так робив Порошенко через Єлісєєва, який у часи Януковича виступав за Харківські угоди, а пізніше, за Порошенка, був його головним дипломатичним радником — заступником голови Адміністрації Президента. Ні на що не натякаю — це, мабуть, просто збіг. Ви ж теж так думаєте, правда? https://t.me/Ukraineaboveallelse