ЄЦ U-23 Лозанна: Українські шпажистки другий сезон поспіль виграють командну першість на турнірі у Швейцарії! 15 листопада, у Швейцарії🇨🇭 розпочався етап серії Європейського циклу U-23 з фехтування на шпагах «Lausanne International Fencing Challenge». Як і на попередньому турнірі над першою сходинкою п’єдесталу за підсумками змагань жіночих команд піднявся синьо-жовтий прапор🇺🇦 Золото здобули для України Емілі Конрад, Аліна Дмитрук, Юлія Фатула та Анна Максименко. 🔹Сіяні під першим номером майбутні чемпіонки розпочали турнір одразу з 1/4, де впевнено перемогли Ізраїль🇮🇱 (45:24). У півфіналі змусили скласти зброю господарок доріжки з команди Швейцарії🇨🇭 3 (45:35), а у поєдинку за золото не залишили шансів Іспанії🇪🇸 (45:32). #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

НОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО ХОКЕЮ 🇺🇦Склад національної збірної України на другий Європейський Кубок Націй 11-13 грудня національна збірна України зіграє три матчі проти Румунії в рамках другого Європейського кубку націй. В результаті відмови Литви та Іспанії, Україна та Румунія погодили зіграти три зустрічі між собою. Кожна з команди матиме змогу випробувати в схожих умовах як і гравців основного складу збірних, які брали участь вже не в одному чемпіонаті світу, так і дебютантів та кандидатів до складу на ЧС 2026. До списку гравців національної збірної, які відправляться до румунського Бухаресту, потрапило 26 хокеїстів. З них 3 голкіпери, 9 оборонців та 14 нападників. #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Ukrainian Sport TV 🔥🥊Це ПЕРЕМОГА! Український боксер Богдан Соболь - потужно переміг суперника зі Швеції на арені "Mad Fight Stadium" в іспанському Сан-Себастьян-де-лос-Реєс! Богдан Соболь (18–1–1, 8 КО) переміг шведа Оскара Ахліна у другому раунді у ваговій до 76,2 кг! Тпким чином є, Богдан завоював регіональний титул WBC Baltic.🥊🏆🇺🇦 Вітаємо нашого чемпіона з чудовим поєдинком та перемогою! Так тримати👏 Слава Україні 💛💙 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

#історія #особистості 🖋️ Недовгий політ: Григорій Косинка — майстер новели, розстріляний системою 🥀 29 листопада 1899 року на Київщині, у селі Щербанівка, народився Григорій Стрілець, більш відомий під літературним псевдонімом Григорій Косинка. Його творчий шлях був коротким і яскравим, як спалах, а його трагічна доля стала символом для цілого покоління української культури — «Розстріляного відродження». Майстер психологічного імпресіонізму 💭 Косинка був передусім майстром психологічної новели. Він не прагнув до епічних полотен, натомість зосереджуючись на внутрішніх конфліктах та переживаннях своїх героїв. Його стиль був лаконічним, насиченим і часто мав імпресіоністичний відтінок. Косинка умів кількома влучними фразами чи деталями передати глибокий настрій чи незворотні зміни, що відбувалися в душі людини, загнаної в кут жорстокими реаліями революційних і постреволюційних років. Головна тема його творчості — доля українського селянина та інтелігента, що опинився між молотом і ковадлом. Герої Косинки часто є свідками або жертвами терору, революційної непевності та ідеологічного тиску. Його новели, такі як «На золотих богів», «Фауст», «Політ», відзначалися високою художньою якістю, але водночас не вписувалися в ідеологічно примітивні рамки «пролетарського реалізму». Фатальна невідповідність ⚔️ Художній талант та інтелектуальна чесність Косинки вступали в конфлікт із тоталітарною системою, яка вимагала від митців не правди, а пропаганди. З кінця 1920-х років його почали критикувати за «ідеологічні хитання», «незрозумілість» та «песимізм». Він відмовлявся оспівувати колективізацію чи партійне будівництво, залишаючись вірним складній і часто трагічній правді про життя народу. Розстріляне Різдво 😔 У листопаді 1934 року, під приводом участі в «антирадянській терористичній організації», Григорія Косинку було заарештовано. Його, разом із іншими видатними діячами культури (зокрема, з письменниками Дмитром Фальківським та Олексою Влизьком), засудили до розстрілу. Вирок був виконаний 15 грудня 1934 року у Києві. Ця трагічна дата стала однією з перших у масовій хвилі репресій, яка згодом змела майже всю еліту українського Відродження. Попри невеликий обсяг написаного, Косинка залишив по собі літературний спадок, який вивчається як еталон короткої прози, що відображає всю складність та трагізм епохи.

Знаменита фотографія Гарольда Едгеттона "Bullet through Playing Card" (Куля, що пробиває гральну карту) була зроблена в 1964 році і стала одним з найвідоміших прикладів високошвидкісної зйомки XX століття. Для створення кадру Едгертон використав стробоскопічний спалах із експозицією близько однієї мільйонної частки секунди. Це дозволило «заморозити» момент, коли куля прорізає карту, не встигнувши її зім'яти. На знімку видно найдрібніші деталі: уламки паперу, чіткий силует кулі та рівний зріз гральної карти. Фотографія швидко набула статусу символу «зупиненої миті» і стала класикою наукової та художньої фотографії, показавши, що камера здатна фіксувати те, що людське око не встигає вловити.

#історія #особистості 🌾 Батько української прози: Два обличчя Григорія Квітки-Основ'яненка (1778) 📜 Сьогодні ми згадуємо Григорія Федоровича Квітку-Основ'яненка, людину, яка не просто писала, а фактично створила українську художню прозу. Народившись 29 листопада 1778 року у слободі Основа під Харковом (звідки й походить його псевдонім), він успадкував старовинне козацьке прізвище і, що важливіше, прагнення до національного самовираження. Легітимізація "мужицької мови" 🗣️ На початку XIX століття українська мова в літературі вважалася придатною лише для бурлеску, віршування або фарсів. Квітка-Основ’яненко кинув виклик цьому стереотипу. Його мета була амбітною: довести, що українською можна писати не лише про смішне, а й про «ніжне та зворушливе». Це прагнення він реалізував у повісті «Маруся». Це була перша повноцінна сентиментальна повість українською мовою, де ідеалізовано зображувалися селянські звичаї та побут. Хоча сучасна критика іноді дорікає «Марусі» за надмірну ідеалізацію, її значення для історії літератури неможливо переоцінити: вона легітимізувала українську мову як повноцінну мову прози в очах інтелігенції, включаючи навіть такого критика, як Віссаріон Бєлінський. Від сентименталізму до гострої сатири 🧙‍♀️ Однак Квітка був не лише майстром сльози та ідеалізації. Його талант мав і протилежне, набагато гостріше, обличчя — сатиричне. Найяскравішим прикладом є «Конотопська відьма» (1833), твір, який на рівні з «Енеїдою» Котляревського став еталоном українського гумору. У цій повісті Квітка блискуче поєднує народний гумор, демонологію та гостру сатиру на: * Бюрократію: безглузді й хабарницькі чиновники (сотник Забрьоха). * Невігластво: віра в забобони та легкість, з якою маніпулюють людьми. * Церковний фанатизм: гротескні образи дяків та писарів. Громадський діяч і меценат 🎭 Квітка-Основ'яненко був не лише письменником, але й активним громадським діячем Харкова: директором театру, одним із засновників Харківського університету (хоча навчання там не завершив) та благодійником. Його літературна праця була частиною ширшої мети — утвердження української культури та ідентичності. Саме ця подвійність — здатність зворушувати та висміювати, ідеалізувати та критикувати — робить Григорія Квітку-Основ'яненка однією з найвпливовіших фігур українського Відродження, яка проклала дорогу для поколінь наступних прозаїків.

#історія #події 🇺🇦 Від козацької булави до символу влади: Затвердження Президентських клейнодів (1999). Після здобуття незалежності Україна потребувала не лише нової Конституції та інститутів, але й власних, укорінених у багатовіковій історії символів влади. Ці символи, або клейноди, мали наголошувати на тяглості державності від часів Київської Русі та Козаччини, а не починати історію з чистого аркуша. 29 листопада 1999 року, у розпал першої хвилі державотворення, Президент Леонід Кучма підписав Указ № 1507/99, який юридично закріпив чотири офіційні символи глави держави, надавши їм протокольного значення: 1. Прапор (штандарт) Президента України 🚩 Це синій квадрат із золотим Тризубом у центрі, оточеним рослинним орнаментом. Прапор є офіційним знаком, що підіймається над місцем перебування Президента та використовується під час урочистих церемоній. 2. Знак Президента України (Колар) 🏅 Найбільш історично насичений елемент. Це орденський ланцюг, який глава держави одягає під час інавгурації та інших особливо урочистих подій. Його ланки — медальйони — містять ключові віхи української історії: Тризуб, золотий нагрудний скіфський елемент (пектораль), золота гривня часів Київської Русі та Київська зірка. Це пряма візуальна лінія від найдавніших культур на українських землях до сучасної держави. 3. Гербова печатка Президента 📜 Використовується для засвідчення підпису Президента на грамотах, дипломах та офіційних документах. Вона містить малий Державний Герб України (Тризуб), оточений написом «Президент України». 4. Булава Президента України 🛡️ Не варто плутати з бойовою зброєю: ця булава є символом влади, що має наскрізне історичне значення в Україні. Вона відсилає до традицій гетьманів та козацьких отаманів, символізуючи військову та політичну суверенність. Президентська булава виготовлена з позолоченого срібла та оздоблена дорогоцінними металами. Її вершина прикрашена золотим картушем з гравійованим написом «Orbis terrarum». Запровадження цих клейнодів 29 листопада 1999 року стало важливим етапом у формуванні національної ідентичності та державного протоколу, демонструючи світові, що українська влада успадковує традиції величних історичних епох.

#історія #події ⚽️ Як оголошення в газеті створило легенду. Кінець XIX століття. Каталонія, як і решта Європи, відкриває для себе футбол — «англійську гру». Але справжній поштовх цьому явищу в Барселоні дав швейцарець на ім’я Ганс Гампер (згодом Жоан Гампер). Він переїхав до міста 1898 року, щоб працювати бухгалтером, але його справжньою пристрастю залишався спорт. Гампер був чудовим гравцем і, що важливіше, не міг уявити життя без м’яча. Оголошення, що увійшло в історію 📰 1899 року Гампер розмістив скромне оголошення у спортивному тижневику «Los Deportes». Текст був лаконічним: «Наш друг Гампер, колишній чемпіон Швейцарії, бажаючи організувати футбольні матчі в Барселоні, просить усіх, хто симпатизує цій грі, зв’язатися з ним». Звучить як звичайний заклик, але саме це оголошення стало точкою відліку для однієї з найвеличніших спортивних історій світу. Зустріч у «Гімнасіо Соле» 🤝 Через місяць, 29 листопада 1899 року, 11 чоловіків відповіли на цей заклик і зібралися в «Гімнасіо Соле» (Gimnasio Solé). Серед них були іноземці — швейцарці, британці, німці — та місцеві каталонці. Цей космополітичний гурт, об’єднаний спільною любов’ю до нової гри, формально заснував «Foot-Ball Club Barcelona». Це було народження клубу, який ще не знав, що його девізом стане «Більше, ніж клуб». Blaugrana: Спадщина та ідентичність Відразу постало питання про кольори. Було вирішено взяти синьо-гранатові (Blaugrana). Хоча точне походження цих кольорів досі викликає суперечки, найпоширеніша версія пов'язує їх із футбольними клубами Швейцарії, за які раніше виступав сам Гампер, зокрема з ФК «Базель». Хоча клуб заснували іммігранти, «Барселона» швидко вросла в місцевий ґрунт. Каталонський дух, прагнення до самоідентифікації та бажання мати команду, яка могла б конкурувати з мадридськими клубами, зробили «Барсу» не просто спортивною командою, а символом. Гампер, який згодом став Жоаном Гампером, встиг побувати й гравцем, і президентом клубу в найскладніші для нього часи. Його мрія, народжена з одного оголошення, пережила війни, диктатури та політичні бурі, перетворившись на глобальну легенду, що налічує мільйони фанатів.

«Спаррингувала зі Спенсом, Шакуром, Бутсом і Девісом». Шилдс назвала найкращого 🥊🔥Одна з найвидатніших в історії жіночого боксу (дворазова олімпійська чемпіонка, чотириразова абсолютна чемпіонка в трьох вагових категоріях) Кларісса Шилдс (17-0, 3 КО) в інтерв'ю Club Shay Shay розповідала про спаринги з найкращими представниками чоловічого боксу.Нещодавно у Шилдс закінчився контракт з Дмитром Салітою (Salita Promotions). Вона довго оцінювала всі варіанти, а потім продовжила співпрацю. На кону величезні гроші 💰.> « Я спарингувала з Ерролом Спенсом, з Шакуром Стівенсоном, з «Бутсом» Еннісом, з Кішоном Девісом, — здивувала Шилдс. — Так, чувак. Я з багатьма спарингувала. Навіть не змогла б зараз згадати всіх чоловіків, з якими ділила ринг. Думаю, що найскладніше було спарингувати з Шакуром і Ерролом. Влучити по Шакуру взагалі нереально. Просто неможливо. Не знаю... Може, то був просто не мій день... Я постійно опинялася на крок позаду... Так і не влучила жодного разу...» ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

#історія #події Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥 У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича. Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️ План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією. «За нашу і вашу свободу!» 🦅 Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат. Український фронт: надії та реальність 🇺🇦 Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками. Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️ Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету. Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜