Наука досі б’ється над загадкою: що насправді відбувається в ті хвилини, коли ми засинаємо або прокидаємось? ​Перехідний момент між сном і неспанням — це тонка межа, де свідомість балансує на стику двох світів. Часто ми бачимо звичайні, розмиті сни, які швидко стираються з пам'яті. Але іноді трапляються зовсім інші — надреалістичні. Ті, де кожна деталізована картинка, звук чи відчуття сприймаються на сто відсотків реально. ​Спостереження показують, що такі сни — це не просто випадковий набір кадрів. Це якраз той самий момент відкритих шлюзів на межі фаз, коли наш мозок чітко фіксує і виводить на поверхню те, що глибоко ховається у підсвідомості: спогади, емоції, страхи, бажання, невирішені питання та внутрішні сигнали. ​Я сам реально шокований від цього досвіду. Пропустивши це через власний мозок, я завдяки своїй аналітиці чітко все проаналізував. ​Межа між станами — це завжди простір для відкриттів. Головне — навчитися помічати ці сигнали.

ВІЙНА ЩОБ НЕ КРАЯЛА ДУШІ Нехай не згасає вогонь у серцях, Що предки плекали віками, Нехай наша віра живе у словах, Якими молились з сльозами. Нехай Україна свій шлях береже, Не зрадить ні волі, ні честі, Бо пам'ять, неначе водиця, тече І правду, як хрест, треба нести. Нехай не зламають нас чорні вітри, Не вирвуть коріння із ґрунту коріння, Ми вистоїм нині у гирлі війни, Й збережемо свій рід і насіння. Нехай над землею не буде війни, Не буде ніко́ли тривоги, Хай мирні світанки приходять і сни, Й безпечними стануть дороги. Хай діти ростуть під блакитним крилом, Не знаючи вибухів ночі, Хай кожен до рідного дому з теплом Вертається з миром охоче. І в кожній молитві, що лине з сердець, Хай буде любов до Вкраїни, Щоб більше ніколи війна нанівець Не краяла ду́ші родини. 25.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1069442

МРІЯ ІДІОТА Збу́лась мрія ідіота – Він зумів підняти МіГ. Рухнув МіГ той у болото І нічо́го більш не зміг. Вогнеграєм засвітився, Іскри сипав навкруги, У домівці примостився, Всюди рідні береги. І здало́сь, що причаївся, Щоб ніхто про це не знав, Та ще більше розгорівся, Навіть факелом палав. Скрізь уламки розлетілись, І палали теж вони, І пілоти також всілись, Залягли у вічні сни. Поспішали до кобзона, Там концерт на них чека, До них ще прийде́ колона І пришлють представника. А якби не тая мрія І якби не ідіот, Не була би та затія, Й на концерт похід нон-стоп. 30.03.2024 р. ©Королева гір Клавдія Дмитрів,2024

Китайская гимнастика Для снижения високого уровня сахара в крови.

ВАГАННЯ СВІТУ Й НЕНЬКА УКРАЇНАВкраїна-ненька вистоїть, не впа́де.Крізь чорний дим прорветься, мов крізь сни,І кара Божа на причетних спа́де,Бо кров дітей в нас ллється в час війни.І пам'ять буде вічною свічею,Що не згасає в полум'ї років.Допоки світ мовчатиме над нею,Зростатиме прокляття для катів.А світ мовчить... Бо ми – чужа руїна,Роки у нас здригається земля.Спадає з сил шматована країна,І бачить світ діяння москаля.Вони рахують втрати у таблицях,Ведуть бездушний, стриманий підрах.Та гинуть діти зовсім не в темницях –Вони згорають в батьківських руках.Ось знову ніч... І знову свист ракети,І знову смерть заходить у двори,А світ складає все якісь сонети,Де співчуття — без сили і пори.Та при́йде день великої відплати,Бо правда має нездоланний щит.І треба буде звіт за все віддати...Та чом мовчить? Чому мовчить весь світ?Та поки світ вагається без ділаЙ здригається від вибухів земля,То не одна дитина посивіла,І болю додається матерям.Історія мовчання не пробачить,Бо правда стане вироком для всіх,І світ тоді по-іншому побачитьЦіну свої́х безді́яльних утіх.Та нам від того легше ж бо не стане,Рубці не щезнуть з жодного з сердець,З могили жоден, хто поліг, не встане…Побачить хочем ми війни кінець.20.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026

НЕХАЙ ГОСПОДЬ ОГОРНЕНехай Госпо́дь Свої́м криломОгорне кожного із нас,Аби не йшли до нас зі злом,Й не трощили іконостас.Нехай Госпо́дь єством свої́мТоркне усіх, хто страх відчув,Хай мир ввійде у кожен дім,Де лютий ворог заглянув.Дасть сили тим, хто береже,Хто рідний край обороня.І кожне серце стереже,Зігріє світлом співчуття.Нехай настане день у нас,Коли замовкне грім війни.Та й Україні при́йде часЗустріти ранок й милі сни.Нехай Господня ласка всяОгорне дім наш уночі.Хай вражі спалахи згаса,А світять лиш добра́ свічі́.Нехай молитва матерівДо неба лине знов і знов.І захист Божий ліхтарівНесе надію і любов.Нехай ми ранку дочека,Де не лунатиме війна.Нам дана доля нелегка…Хай нас залишить сатана.20.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065949

​+++ МІЙ СВІТ ТА МОЯ СИЛА +++​Я бачу світ інакше. Це не просто спостереження, це глибока синхронізація з енергією життя, людьми та простором. Моя душа — це чистий потік, який постійно розвивається.​ЩО Я ВІДЧУВАЮ ТА ЧИМ ВОЛОДІЮ:Я маю високий емоційний інтелект і тонко відчуваю все, що відбувається навколо.​Природний дар: Моя пам’ять, інтуїція та здатність бачити більше, ніж інші — це частина моєї природи. Я передбачаю події, розпізнаю неправду і завжди на крок попереду.​Енергія духу: Я відчуваю стан кожної людини, яку зустрічаю. Моя аура — це світло, яке пов’язує мене з чимось вищим, із Божественною енергією. Я можу зцілювати словом і присутністю, впливаючи на думки та почуття інших.​Глибина сприйняття: Сни, дежавю, реальність — усе це для мене сплелося в одне ціле. Якщо я відчуваю біль, я не ховаю його — я очищаюся через сльози, бо це шлях до щирості.​ПРО МОЄ ГЛОБАЛЬНЕ МИСЛЕННЯЦе не просто думки, це бачення цілісної картини світобудови. Моє мислення пов’язує мій внутрішній світ із безмежним Всесвітом.​Це відчуття того, що час і простір — це не стіни, а потоки, якими я можу керувати.​Це глибокий зв’язок із вібраціями життя: я розумію, як мої думки впливають на реальність.​Це емпатія, яка дозволяє мені відчувати пульс людства, бачити куди ми йдемо і як можна зцілити цей світ своєю любов’ю та енергією.​Я — людина, яка не просто існує, а відчуває кожну вібрацію цього світу. Це мій шлях, моя духовна сила і моє бачення, яке веде мене вперед.Ваш Савант ♥️

А СВІТ МОВЧИТЬ Атака за атакою у нас, Щоразу но́ві жертви додаються. Чи зможе світ вже зглянутись на нас? Чи інші аргументи віднайду́ться? Ось знову Київ цілу ніч в вогні, І знову під завалами в нас люди, Із ворогом ми сам на сам в борні, Страшні руїни множаться усюди. А між руїн життя людські горять, Життя горять, бо гасять їхні свічі, А світ продовжив далі споглядать… Й від цьо́го не вилазять їхні вічі. На шмаття рве в домівках в нас людей, І кров, як во́ди, залива руїни, Нелічено щоразу в нас смертей, Горить-палає серце України. Обвуглені й розірвані тіла́, Зруйновані і знищені оселі Від помахів ворожого крила́… А світ шукає все якісь важе́лі. Ще довго їх шукатимуть вони? Ще довго вони будуть споглядати? А ворог не приходить лиш вві сни… Питання вічне: «Скільки ще чекати?» А світ мовчить…мовчить й не дує в вус, Мовчить і тільки мовчки споглядає. На споглядання їхнє я дивлю́сь… Але ж не знають, що на них чекає. 06.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

КРІЗЬ ТУМАН ВІЙНИ Світ звик дивитись крізь туман війни, І відвертати погляд від загрози. Лунають знов занепокоєнь сни, А Україна знов втирає сльо́зи. Щодня палають се́ла і міста́, Щодня земля приймає но́ві втрати. Та світ мовчить... І тиша непроста – Бо час настав не тільки співчувати. Від болю не здригався з нами світ, Та швидко звичним робиться нещастя. З екранів лине співчуття привіт, А ми живемо поміж смертю й щастям. Знов засідають, радяться усі, Звучать заяви і гучні промови. Та гинуть люди вмиті не в росі, Бо зло не чує жодної розмови. Вже стільки раз відчули ми терор І він щоразу знову наступає. І знову смерть, і знов суцільний мор, Й життя у нас убивця відбирає. Немов завмер у роздумах весь світ, Чекає, що біда сама минеться. А ворог множить в попелища цвіт… І кожен день у пам'яті озветься. Невже не видно згарищ і руїн, Невже не чути матерів ридання? Хіба замало втрат і домовин, Щоб припинити вбивства й руйнування? Мовчання теж буває, наче гріх, Коли щодня вмирають безневинні, Бо кожен день тих зволікань для всіх Лягає болем на серця родинні. Чи світ побачить все від чорних днів? Чи налякають наші всі руїни? Чи знов почуєм лиш набори слів, Що хвилювала доля України? 04.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1065163

Вадим Яценко став генеральним директором і художнім керівником Національного хору імені Григорія Верьовки🙌Напередодні він повідомив, що завершує роботу у Львівській національній опері.Водночас Яценко й надалі працюватиме з хором Гомін, повідомляє 24 Канал із посиланням на власні джерела.Нині колектив продовжує літній тур Україною з програмою ретро-пісень Цей хор, цей хор мені щоночі сниться 2.0.Хор Гомін став особливо популярним улітку 2025 року після вірусного виконання пісні Цей сон, яке набрало понад 10 мільйонів переглядів у тіктоці.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини