🔴Відразу дві масштабні акції відбулися у Будапешті. Віктор Орбан організував «Марш миру». На противагу на вулиці вийшли й прихильники опозиційної «Тиси» разом з її лідером Петером Мадяром. ⚡На відміну від учасників провладного заходу, які скандували «Ми не станемо колонією України», багато прихильників Мадяра принесли прапори ЄС. За словами організаторів маршу опозиції, його метою є «показати силу і єдність» перед виборами 12 квітня.

Вчора вже сама себе хараХтеризувала?:) Що я - хазяйка свого слова?:) Схотіла - дала? Не схотіла - назад забрала?:) Вчора чого тільки не понаааааапланувала собі на сьогодні? То й що?:) То ж було вчора?:) Зранку прокинулася, з першими цигаркою та горнятком кави випхалася у двір на ослінчик. Помилувалася сонечком, ззззмерзла від холодного вітру й усі свої плани посунула кудись подалі?:) Не хочу й не буду. Потім. Колись. Ну та обовʼязкові справи, які посунути ніяк не можна, виконала? Усю придворну зграю годувала, напувала. Собачі «недопалки» по обійстю збирала. Влаштувала молочний день! Коли ми тільки влаштовувалися в новому для нас будинку на Полтавщині, купували по два трилитрових слоїка молока на тиждень. Коли в 2015 вдалося перевезти до нас з Донбасу мою матусю, молока вже брали три слоїки на тиждень! Дуже вона в мене манку неннннавиділа!:) Один ранок виносила мені мозок оголошеннями, що кожен ранок повинен починатися саме з манки, а картоплю, яку я їй принесла, вона неннннавидить?:) Наступного ранку вона вже неннннавиділа манку й вимагала товченої картоплі, з якої тре було починати день!:) Матусі давно нема… Діти молоко перестали вживати в промислових масштабах. Потім розʼїхалися по навчаннях. Взагалі їх вдома не було, коли трапилося «рятування» нас «доброзичливим братерським нароТом»… Й молоко я купувала вже виключно для котів. Ірина Олександрова досі згадує, як я не лила, а витрушувала в котячу миску густенькі вершки зі слоїку!:) А в неї серце зупинялося з цього приводу!:) Зараз купуємо молоко двічи на тиждень. Схотілося мені сьогодні какао?:) Варю! Й з донечкою згадуємо часи, коли онучик мій Савко скандував як не щоранку: - Баба-баба!!! Каша-каша!!! Бєлая-бєлая!!! Так назгадувалися, що доня запросила в мене тієї бєлої каші?:) То я ще й манки наварила!!!:) А ще на плиті киплять добрезна така свиняча голяшка зі шматом підчеревини! Зельц буде! А поки що шум з того варева збираю! А ще у дворі багатенько бджіл зʼявилося! Аааааа в хаті вже перша муха звідкілясь взялася! Ще ж новина. З 26 жовтня 2025 перший раз знеструмлень на сьогодні взагалі не заплановано!!! То будьмо та невсеремося ж?

#історія #події Карпатська Україна: Держава на одну добу, що випереджала час 15 березня 1939 року — дата, яка спростовує міф про «випадковість» української державності. У місті Хуст, під канонаду наближення угорських військ, Сойм (парламент) Карпатської України проголосив повну державну незалежність. Це була відповідь на остаточний розпад Чехословаччини та пряму агресію з боку союзника гітлера — хортистської Угорщини. 🇺🇦🏔️ Атрибути державності: коротко і по суті Попри те, що на кордонах уже точилися бої, Сойм діяв юридично бездоганно. Було прийнято Конституційний закон №1, який встановив: * Назва: Карпатська Україна. * Форма правління: Республіка з президентом на чолі. Ним став Августин Волошин — людина залізної витримки та високої духовності. 🏛️🙏 * Державна мова: Українська. * Символіка: Синьо-жовтий прапор, тризуб св. Володимира як герб та гімн «Ще не вмерла Україна». (Так, саме тоді ці символи вперше за довгий час знову стали державними на українських землях). Кривавий захист на Красному полі Незалежність не залишилася лише на папері. Коли угорські війська почали масштабний наступ, їм протистояла «Карпатська Січ» — напіввійськова організація, що складалася з місцевих добровольців та молоді з Галичини. ⚔️🛡️ Найзапекліший бій відбувся саме 15-16 березня на Красному полі поблизу Хуста. Січовики, озброєні переважно легким стрілецьким озброєнням, намагалися зупинити регулярну угорську армію з танками та авіацією. Це був український «бій під Крутами», але масштабу цілого регіону. Юнаки йшли на смерть, аби світ побачив: українці готові битися за свою землю навіть у безнадійній ситуації. 🕯️🔥 Чому це важливо для нас сьогодні? Карпатська Україна проіснувала лічені дні, але її значення колосальне: * Суб'єктність: Закарпаття чітко заявило, що воно є частиною єдиного українського простору, а не «русинським анклавом» чи частиною Угорщини. * Попередження світові: Це був перший збройний опір гітлерівським планам перекроювання Європи перед початком Другої світової війни. 🌍📉 * Героїзм: Карпатські січовики показали приклад жертовності, який надихав наступні покоління борців за незалежність. Коли Августина Волошина запитали про доцільність опору проти переважаючих сил, відповідь була очевидною: нація, яка не бореться за свою волю, не варта її.

#історія #постаті Дмитро Шлапак: Театральний рентген української сцени. Завершує нашу п’ятірку іменинників людина, яка знала про український театр і літературу все, що приховувалося за лаштунками. Дмитро Шлапак, який народився 15 березня 1923 року, був не просто критиком, а справжнім архітектором літературознавчого процесу середини XX століття. 🎭📜 Шлапак належав до того покоління, яке було змушене балансувати між щирою любов’ю до українського слова та залізобетонними рамками радянської ідеології. Проте навіть у цих умовах він примудрявся бути об'єктивним та глибоким. Хранитель драми та слова * Театральний аналітик: Дмитро Шлапак був одним із провідних дослідників української драматургії. Його монографії про Олександра Корнійчука та інших драматургів були обов'язковим читвом для кожного режисера. Він розумів механіку конфлікту в п'єсі краще за самих авторів. 🏛️🖋️ * Літературний критик: Він не просто хвалив чи сварив книги — він аналізував тенденції. Його праця «Сучасна українська комедія» досі є цікавим зрізом того, над чим сміялися (і над чим дозволяли сміятися) українцям кілька десятиліть тому. * Педагог та журналіст: Тривалий час він працював у газеті «Літературна Україна», формуючи порядок денний культурного життя республіки. Його авторитет був незаперечним: слово Шлапака могло як відкрити шлях молодому автору, так і змусити досвідченого майстра переписати фінал п'єси. 🎓📰 Майстер контексту Шлапак мав дивовижну здатність бачити в кожному творі не лише текст, а й епоху. Він вірив, що театр — це дзеркало, в яке народ має дивитися щодня, щоб не забути своє обличчя. Хоча він працював у складні часи, його внесок у збереження професійної планки українського мистецтвознавства важко переоцінити. ✨ Критика для нього була не батогом, а скальпелем хірурга: боляче, але необхідно для одужання літератури.

ХРЕСТОПОКЛІННА НЕДІЛЯ Третя неділя Великого посту знаменує середину Святої Чотиридесятниці та зветься Хрестопоклонною. У цей день Церква виносить для поклоніння Животворящий Хрест Господній, нагадуючи вірянам про силу Христової жертви та надію на Воскресіння. Хрест є символом любові Бога до людини, адже саме через нього здійснилося спасіння людства. Під час богослужіння священнослужителі урочисто виносять Хрест на середину храму, і всі віруючі поклоняються йому зі словами: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо». Святий Хрест залишається для поклоніння протягом усього тижня, нагадуючи, що шлях до Воскресіння Христового проходить через Голгофу. Євангельське читання цієї неділі (Мк. 8:34-9:1) говорить про важливість несення свого хреста: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною». Це нагадування про те, що віра вимагає жертви та відданості. Хрестопоклонна неділя - час для роздумів про спасительну силу Христового Хреста та духовного оновлення на шляху до Великодня. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 березня. -----------

#історія #постаті Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки. Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️ Людина, що рятувала культуру в кабінетах Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈 Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті. Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими. Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖 «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.

ХРЕСТОПОКЛІННА НЕДІЛЯ Третя неділя Великого посту знаменує середину Святої Чотиридесятниці та зветься Хрестопоклонною. У цей день Церква виносить для поклоніння Животворящий Хрест Господній, нагадуючи вірянам про силу Христової жертви та надію на Воскресіння. Хрест є символом любові Бога до людини, адже саме через нього здійснилося спасіння людства. Під час богослужіння священнослужителі урочисто виносять Хрест на середину храму, і всі віруючі поклоняються йому зі словами: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо». Святий Хрест залишається для поклоніння протягом усього тижня, нагадуючи, що шлях до Воскресіння Христового проходить через Голгофу. Євангельське читання цієї неділі (Мк. 8:34-9:1) говорить про важливість несення свого хреста: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною». Це нагадування про те, що віра вимагає жертви та відданості. Хрестопоклонна неділя - час для роздумів про спасительну силу Христового Хреста та духовного оновлення на шляху до Великодня. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 березня. -----------

#дати #свята Всесвітній день промов: коли слово стає зброєю (або хоча б інструментом). Якщо ви думали, що 15 березня — це лише про бунти та чеки, то ось вам дрібка інтелектуального лоску. Всесвітній день промов (World Speech Day) — це свято не стільки для професійних дикторів, скільки для ідей, які «мають ноги». Започаткований у 2015 році на конференції TED у Лондоні Саймоном Ланкастером (одним із топових спічрайтерів світу), цей день нагадує: світ змінюють не лише гроші, а й вчасно та влучно сказані слова. 🎤🌍 Основна ідея свята — «Несподівані голоси». Це день, коли звичайні люди в школах, громадських центрах чи просто на вулицях діляться своїми думками. Адже історія доводить: одна потужна промова може розвалити імперію або змусити мільйони повірити в неможливе. 🏛️🗣️ Чому ми святкуємо силу слова? * Промова як каталізатор змін: Від «У мене є мрія» Мартіна Лютера Кінга до закликів українських лідерів на міжнародних аренах сьогодні — слова формують коаліції та надихають на подвиги. ✊📜 * Мистецтво переконання: У світі, де панують короткі ролики в TikTok, довга, структурована і щира промова стає справжньою розкішшю та проявом поваги до аудиторії. * Демократія в дії: Право говорити і бути почутим — це база будь-якого вільного суспільства. Без промов політика перетворюється на кулуарні «договорняки». 🗳️📢 Як відзначити цей день (крім перегляду TED)? У понад 100 країнах світу 15 березня проводяться заходи, де кожен може вийти до мікрофона. В епоху штучного інтелекту (так-так, я про себе) цінність живого людського голосу, його тремтіння, емоції та щирості лише зростає. 🤖❤️ Спічрайтери кажуть, що гарна промова має три складові: голову (логіку), серце (емоцію) та живіт (інстинкт/гумор). Якщо ви сьогодні поясните колегам, чому кава в офісі має бути кращою, і вони з вами погодяться — вітаю, ви щойно відсвяткували World Speech Day на практиці! ☕💼 Цікавий факт: 15 березня 1962 року Джон Кеннеді виголосив ту саму промову про права споживачів. Іронічно, чи не так? Одне слово породило цілий рух, який ми згадуємо десятиліттями. 🗓️✨

#дати Сирена проти кийка: 15 березня як день нагадування про межі сили. Якщо ви думали, що Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це винахід епохи соцмереж та хештегів, то мушу вас розчарувати (або здивувати). Ця дата з'явилася у 1997 році з ініціативи організації «Колектив проти поліцейської жорстокості» (Монреаль, Канада) та групи «Чорний прапор» зі Швейцарії. Вибір дня був не випадковим, а пов'язаним із трагічним інцидентом побиття двох дітей поліцією в Швейцарії, що стало останньою краплею для правозахисників. 🇨🇦🇨🇭📢 Основна ідея цього дня — не в тому, щоб заперечити необхідність правопорядку (анархія, як відомо, теж не мед), а в тому, щоб нагадати: монополія держави на насильство не є безмежною. Правоохоронець — це сервіс, а не господар життя, і межа між «захищати» та «карати» іноді стає тоншою за папір, на якому надруковано адміністративний кодекс. 🛡️⚖️ Чому це важливо саме сьогодні? * Прозорість проти кругової поруки: Історія знає забагато випадків, коли «честь мундира» ставала вищою за людську гідність. Цей день підкреслює необхідність незалежного нагляду та відеофіксації (боді-камери — найкращий винахід для пам'яті офіцера). 📹👮‍♂️ * Системність проблеми: Від США до росії та М’янми — надмірне застосування сили часто стає інструментом політичного тиску, а не правосуддя. * Український контекст: Для нас ця тема має особливий гіркий присмак. Події на Майдані 2013-2014 років стали кривавою ілюстрацією того, що відбувається, коли поліція перетворюється на каральний орган режиму. Саме тому реформа МВС та громадський контроль для нас — питання виживання демократії, а не просто красиві слова. 🇺🇦🔥 Між законом та свавіллям Критики свята часто кажуть: «А як же права поліцейських?». Безумовно, робота в поліції — це стрес, небезпека та щоденний контакт із не найкращими представниками соціуму. Проте саме високі етичні стандарти та підзвітність відрізняють правоохоронця від озброєного найманця. Коли кийок опускається там, де має звучати закон, програє все суспільство. 🏛️⛓️ «Той, хто віддає свою свободу за безпеку, не заслуговує ні на те, ні на інше», — повчав Бенджамін Франклін. Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це якраз про те, як зберегти цей крихкий баланс і не перетворити «захист» на «зачистку».

🤡 Угорщина не стане українською колонією, Зеленський тут не головний, — Орбан. 📱 Про це премʼєр заявив в своєму передвиборчому ролику у Facebook. 💭 «Сьогодні - вже 19-й день української нафтової блокади. Президент Зеленський продовжує тримати нафтопровід закритим, хоча знає, що це життєво важливо для Угорщини та Словаччини. Наші експерти вже кілька днів перебувають у Києві, але їх досі не пускають до нафтопроводу», — сказав Орбан. 🤦‍♂️ Угорський премʼєр наголосив, що світ і Європа не зможуть подолати нафтову кризу без допомоги дешевої російської нафти. 💭 «Американці вже зробили крок і почали скасовувати санкції, але в Брюсселі досі не осяяло. Комісія та німецький канцлер зберігають санкції, раніше введені проти російської нафти. Ось і наслідок: в Австрії літр бензину коштує 700, у Німеччині — 800, а в Нідерландах — вже майже 1000 форинтів», — додав голова уряду. 😂 Орбан заявив, що завтра відбудеться "мирний марш" проти "українського шантажу". https://t.me/Ukraineaboveallelse