• ПРИТУЛОК ОСЕНІ

    Крізь сиву млу лягає напрямок,
    Де схили над рікою в бархаті,
    Туди ходити я занадився,
    Де в давнім лісі чути каркання,
    Де листя я зібрав під арками,
    Де осінь знов розгорне обрії
    І де думки бувають добрими.

    На схилах я на мить спиняюся,
    Вдихаю запах листя прілого
    І спогад крізь туман здригається,
    Про те, що мало зовсім рідного,
    Про те, що блиск буває рідкісно,
    Коли крізь млу просвіт видніється
    І далі йде життя на милицях.

    Я тут колись від болю никався,
    Та гальмував думками хворими,
    Між сивих трав хотілось зникнути,
    Де осінь знов розгорне обрії.
    Тут набирався я хоробрості.
    Це тільки долею назначено,
    Бо ця земля вертає значення.

    Мирослав Манюк
    09.10.2026

    #септет
    ПРИТУЛОК ОСЕНІ Крізь сиву млу лягає напрямок, Де схили над рікою в бархаті, Туди ходити я занадився, Де в давнім лісі чути каркання, Де листя я зібрав під арками, Де осінь знов розгорне обрії І де думки бувають добрими. На схилах я на мить спиняюся, Вдихаю запах листя прілого І спогад крізь туман здригається, Про те, що мало зовсім рідного, Про те, що блиск буває рідкісно, Коли крізь млу просвіт видніється І далі йде життя на милицях. Я тут колись від болю никався, Та гальмував думками хворими, Між сивих трав хотілось зникнути, Де осінь знов розгорне обрії. Тут набирався я хоробрості. Це тільки долею назначено, Бо ця земля вертає значення. Мирослав Манюк 09.10.2026 #септет
    14views