У столиці попрощалися з подружжям Наталії та Андрія Осінцевих. Їхні тіла знайшли під завалами будинку у Святошинському районі, куди влучила російська ракета 31 липня.

Провести в останню путь батьків, вперше після операції на нозі і за понад тиждень у лікарні, приїхала донька подружжя - Вероніка, якій дивом вдалось врятуватися під час атаки.

Вероніку тоді вибуховою хвилею просто викинуло з 9 поверху, втім вона відбулася переломом ноги і вибитим зубом. Про те, що залишилася круглою сиротою дізналась вже у лікарні.

Сьогодні вона виконала пісню "Рідна мати моя".
Вероніку під опіку візьме найближча подруга родини.

Вічна і світла памʼять...

МОЇ ЩИРІ ВІТАННЯ ЗІ СВЯТОМ НАШИХ СИНІВ І ДОЧОК! МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ!ЩАСТЯ І ЩАСЛИВОЇ ДОЛІ!

#цікаве
🏖 Сьогодні День пісочниці 🙂
Свято дитинства, уяви й... пісочку в черевиках 😄 Щороку 11 серпня у світі відзначають День пісочниці — місця, де створюються перші замки, заводяться нові друзі й відбувається мініатюрна геополітика з формочками й совочками.

Пісочниця — це простір свободи для дитини. Тут вона вчиться творити, спілкуватися, розв'язувати конфлікти (наприклад, коли хтось вкраде відро 🪣). А ще — це терапія та розвиток дрібної моторики.

💡 ЦІКАВІ ФАКТИ:
🏛 Перша пісочниця була створена у Німеччині в XIX столітті як частина реформ педагогіки

🧠 Дитяча гра в піску допомагає розвивати уяву, логіку та комунікаційні навички.

🌍 У деяких країнах створюють «урбаністичні» пісочниці — дорослі простори з піском, де можна відпочити й зняти стрес.

🎨 У Нью-Йорку щороку проходить міжнародний конкурс пісочних скульптур, де митці створюють шедеври висотою до 3 метрів!

#архів
Свято-Воскресенський собор в Рівному, 1918 рік.

#архітектурв #історія
Каплиця Святого Великомученика Юрія Переможця.
Каплиця була відкрита 26 червня 1914 року напередодні Першої світової війни. Вона присвячена великомученику Юрію Переможцю та споруджена під час урочистостей із нагоди 200-річчя Полтавської битви.

Проєкт каплиці розробив студент Петербурзького інституту цивільних інженерів, член Українського архітектурного гуртка — Ігор Кальбус, який отримав за нього другу премію на спеціальному конкурсі 1911 року.

Каплиця квадратна в плані (4,1 х 4,1 метра), мурована з цегли, облицьована керамічною плиткою, прикрашена майоліковими вставками та квітковими орнаментами. На фасадах — панно з зображенням Спасителя та ангелів.

Попри історичну цінність, каплиця потребує реставрації. Але вона залишається важливою пам’яткою Полтави.

#архів
Пам'ятна плита у селi Микiльське на Днiпрi з написом про загибель Святослава Хороброго. Свiтлина 1930-х років.

Свято вчора було, а я й пропустив.
Вітаю вас, шановні!

Сьогодні, 11 серпня, свій День народження святкує Максим Грішин, начальник та головний організатор і натхненник ФК "Щит-Калинівка", людина, без якого б і не було цієї команди. Максим щиро закоханий футбол, живе ним!
Ми вітаємо його зі святом, зичимо богатирського здоров'я, особистого щастя, успіхів у всіх його справах та починаннях і мирного неба усім нам і миру та процвітання нашій Україні!

🤯 Посадовиця Святошинського суду сфотографувалась із прапором нацистської Німеччини
Секретарка засідань Анастасія Мирзак виклала у своєму Instagram фото з відпочинку.
Уже за 5 хвилин вона її видалила...

Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.
©️Дарья Ісаченко