У ЛОНІ СМЕРТІ У лоні смерті точаться бої́, Його приніс нам ворог з оркостану, Давно там не шумлять уже гаї́... Моли́тви я молить не перестану. Герої наші — стомлені, та б'ють, Щоб вирвати життя з пазу́рів ночі, За кожен метр святу ціну дають, Де смерть їм заглядає просто в очі. Хай небо береже усіх бійців, Що край тримають наш над краєм прірви, Не змовкне від́голос страшних часів, Народ наш ворог з коренем не вирве. Там, де вогонь засліплює зірки́, Гартується незламна наша воля, Крізь попіл і розбиті сторінки́ Знов пишеться нова вкраїнська доля. Нехай же кожен постріл і удар Наблизить день омріяної тиші, Щоб зник нарешті цей страшний кошмар, І МИР запанував у рідній ніші. Залізна віра в серці проросте, Освітить сонце МИРУ степ широкий, Зерно свободи — чисте і святе — До ПЕРЕМОГИ йдем рішучим кроком. Впаде́ пітьма́, розвіється туман, Настане час для правди і відплати, Заго́їться на тілі кожна з ран, Бо віру й волю в нас не відібрати. Розквітне знов калина під вікном, Всміхне́ться рідна мати посивіла, Зігріє дім нас лагідним теплом, Бо правда в нас, і в ній — велика сила. Замайорить наш прапор в висоті, Де вільний вітер розганяє хмари, Скінча́ться дні ці чорні непрості, Бо не здолають нас війна і чвари. Пове́рнуться додому із війни, Родина стріне й затишок оселі, Бо честі й слави гідні всі вони, Хай кроки їхні стануть знов веселі. Батьки обі́ймуть сина чи доньку́, Впаде́ сльоза щаслива на долоні, В боях пізнали доленьку гірку І витримали пекло у полоні. Карбуйм в пам'ять імена святі́, Щоб діти знали, як дала́сь свобода, Бо і в страшнім буремному житті Живе незламний дух свого́ народу. Ми відбудуєм спільний світлий храм, Майбутнє мирне будемо творити, На зло усім запеклим ворогам У вільній Україні будем жити! 13.03.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1059009

#історія #постаті Астор П’яццолла: Революціонер, який навчив танго думати 🇦🇷🎻 Якщо ви думаєте, що танго — це лише троянда в зубах і пристрасні погляди в задимленому кабаре, то Астор П’яццолла, який народився 11 березня 1921 року, з вами б категорично не погодився. Він зробив із танго те, що Бах зробив із церковною музикою: вивів його з танцполів у філармонії. Музичний «терорист» Буенос-Айреса П’яццолла не просто грав на бандонеоні (це такий складний родич акордеона, що дихає, як жива істота). Він створив Tango Nuevo — стиль, що поєднав аргентинську пристрасть із джазовими імпровізаціями та класичною складністю Стравінського. 🎷🎹 У рідній Аргентині його спочатку... ненавиділи. Консерватори називали його «вбивцею танго» і навіть погрожували розправою за те, що він посмів змінити традиційний ритм 2/4. На що Астор спокійно відповідав: «Танго — це музика, яку можна слухати, а не лише танцювати». Справжній бунтівник, який знав ціну своїй партитурі. 🤨🔥 Від бідних кварталів Нью-Йорка до світової слави Життя П’яццолли саме нагадувало складну мелодію: * Дитинство в Нью-Йорку: де він бився на вулицях і одночасно вчився грати Баха. * Паризька наука: видатна Надя Буланже (вчителька ледь не всіх геніїв XX століття) сказала йому: «Асторе, твоя класична музика непогана, але справжній П’яццолла — ось тут, у танго». Це змінило все. 🇫🇷✨ * Libertango: цей твір став символом свободи. Його назва — поєднання слів Libertad (свобода) та Tango. Це маніфест людини, яка не боїться ламати рамки. 💃🔓 Чому він актуальний? Музика П’яццолли — це інтелектуальна еротика. Вона трагічна, іронічна і неймовірно технічна. Він довів, що народний інструмент може звучати як цілий оркестр, а «низький» жанр може стати високим мистецтвом, якщо в нього вкласти достатньо скепсису до правил і любові до гармонії. 🎶🖤 Сьогодні його грають усі: від вуличних музикантів до зірок світової класики рівня Йо-Йо Ма. Бо геніальність — це коли твою музику впізнають за першим же вдихом міхів бандонеона. https://youtu.be/P3Sfv-Uyzc0?si=sEKv7-SdHzb0wOo7

#історія #події 1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської. Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей. Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці. Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.

У Києві на Марш за права жінок вийшли понад дві тисяч людей Учасники виступили проти можливих змін до Цивільного кодексу, які, можуть обмежувати права жінок – зокрема щодо розлучення, аліментів, а також допускають шлюб з 14 років у разі вагітності. Також говорили про жінок-військових і полонених. Після ходи учасники символічно подзвонили ключами на знак підтримки. Марш відбувався під посиленою охороною поліції. Організаторки заявили, що напередодні отримали погрози. Відео: Радіо Свобода

#історія #події Київ — Тбілісі: Дипломатичний союз, загартований часом 🍷🌾 7 березня 1992 року Україна та Грузія офіційно встановили дипломатичні відносини. Хоча наші зв’язки сягають часів Київської Русі та доби УНР, саме ця дата стала початком сучасної сторінки партнерства двох держав, які обрали шлях свободи подалі від імперських обіймів. 🏛️📜 Спільний вектор і спільний ворог 🛡️ Від самого початку відновлення незалежності Україна та Грузія опинилися в ідентичних умовах: Боротьба за суверенітет: Обидві країни пройшли крізь спроби росії розчленувати їхні території через проксі-конфлікти (Абхазія, Осетія, Придністров’я, а згодом Крим і Донбас). 🚫🇷🇺 Європейські прагнення: Нас об’єднало прагнення стати частиною цивілізованого світу, вступити до ЄС та НАТО. Організація ГУАМ стала одним із майданчиків, де наші країни намагалися будувати альтернативну систему безпеки в регіоні. 🇪🇺🌍 Більше ніж просто папери 🤝✨ Відносини Києва та Тбілісі ніколи не були лише формальністю. Це історія про взаємодопомогу: Військова підтримка: Україна допомагала Грузії під час російської агресії 2008 року. Грузинський легіон: Сьогодні сотні грузинських добровольців пліч-о-пліч з українцями боронять нашу землю від окупантів. Це найвищий прояв того союзу, що розпочався у березні 1992-го. ⚔️🛡️ Культурний обмін: Від віршів Лесі Українки, яка знайшла останній спокій у грузинському Сурамі, до сучасних проєктів — ми завжди відчували духовну близькість. ✍️🍇 Урок солідарності 7 березня нагадує нам, що в глобальній політиці важливо мати друзів, які розуміють твій біль без зайвих пояснень. Дипломатія 1992 року заклала фундамент для коаліції вільних народів Чорноморського регіону. Ми різні за мовою, але єдині у розумінні того, що свобода — це цінність, за яку варто боротися разом. 🇺🇦🇬🇪💪

📜 Його зброєю були не кулі, а слова. І ці слова лякали Кремль більше, ніж кулемети. У середині ХХ століття радянська система вкладала величезні ресурси у пропаганду. Газети, радіо, плакати, агітатори — усе працювало на одну мету: переконати людей, що український визвольний рух — це «бандити» і «вороги народу». Саме тоді з’явився чоловік, який почав руйнувати цю інформаційну стіну… звичайною друкарською машинкою. Його звали Петро Федун. У підпіллі він мав псевдо «Полтава». Він народився 1919 року на Львівщині. Навчався у Львівському університеті, цікавився політикою, історією, правом. Його життя могло скластися цілком академічно — викладач, науковець або юрист. Але ХХ століття змінювало долі. Коли почалася Друга світова війна, Петра, як і тисячі українців, мобілізували до Червоної армії. Згодом він потрапив у німецький полон, але зміг утекти. Після цього його шлях привів до українського підпілля. Там і розкрився його головний талант. Федун не був польовим командиром і не очолював бойові загони. Його зброєю були ідеї, тексти та аналітика. Він очолив Інформаційне бюро Української головної визвольної ради — підпільної політичної структури, яка фактично виконувала роль уряду визвольного руху. Його завдання було складним: пояснити світові й самим українцям, за що насправді бореться УПА. У час, коли радянська пропаганда створювала міфи, Федун відповідав логікою. Саме він написав одну з найвідоміших брошур українського підпілля — «Хто такі бандерівці та за що вони борються?». У цьому тексті просто й чітко пояснювалося те, що намагалася спотворити радянська пропаганда: український визвольний рух бореться не проти інших народів, а проти імперського панування; метою є незалежна українська держава; у такій державі людина, її гідність і свобода мають бути найвищою цінністю. Цю брошуру переписували вручну, передавали з рук у руки, перевозили потягами через усю країну. Вона поширювалася серед українців і за кордоном, фактично ставши маніфестом визвольного руху. Петро Федун був не лише публіцистом, а й глибоким аналітиком. Ще на початку 1950-х років він писав, що Радянський Союз не зможе існувати вічно. Імперія, побудована на страху, брехні та насильстві, рано чи пізно почне руйнуватися зсередини. Минуть десятиліття — і саме так і станеться. 23 грудня 1951 року радянські війська оточили криївку, де перебував Федун. Шансів вирватися майже не було. Повстанці вирішили не здаватися. Коли ситуація стала безвихідною, Петро Федун зробив останній постріл у своєму житті, щоб не потрапити живим до рук МДБ. Йому було лише 32 роки. Коли радянські офіцери увійшли до криївки, вони очікували знайти склад зброї. Натомість побачили інше: книги, рукописи, машинописні тексти. Це була справжня підземна редакція — місце, де народжувалися тексти, що підтримували дух спротиву по всій Україні. І, можливо, саме тоді вони зрозуміли одну просту річ: іноді найбільшу загрозу для імперії становлять не кулемети, а люди, які вміють мислити.

#дати #свята Злам колоніальних кайданів: Як Гана змінила карту Африки 🇬🇭✊ Коли ми говоримо про 1957 рік, світ був поділений холодною війною, а більша частина Африки все ще залишалася розфарбованою в кольори європейських прапорів. Проте 6 березня 1957 року сталася подія, що спричинила "ефект доміно": колишня британська колонія Золотий Берег офіційно стала незалежною Республікою Гана. 📜🔥 Чому ця подія — набагато більше, ніж просто свято однієї країни? Першопроходці свободи. Гана стала першою державою в Субсахарській Африці (південніше Сахари), яка виборола незалежність від британської корони. Саме цей успіх надихнув десятки інших народів континенту повірити, що епоха імперій добігає кінця. 🗽🌍 Постать Кваме Нкруми. Лідер визвольного руху та перший президент країни, Кваме Нкрума, став іконою панафриканізму. Його ідея була амбітною: "Незалежність Гани нічого не варта, якщо вона не пов’язана з повним визволенням усього африканського континенту". 🎤👑 Чорна зірка на прапорі. На новому прапорі Гани з’явилася чорна п’ятикутна зірка — символ африканської свободи. Цікаво, що кольори прапора (червоний, золотий, зелений) згодом стали основою для прапорів багатьох інших африканських держав. 🚩⭐️ Британський реверанс. На церемонії проголошення незалежності була присутня герцогиня Кентська, що символізувало (принаймні офіційно) мирну передачу влади. Це був рідкісний для того часу приклад відносно безкровного виходу з-під імперського контролю. 🤝👑 Для світової історії 6 березня — це день народження "нової Африки". Гана довела, що шлях від сировинного придатка імперії до самостійної держави можливий, хоча й непростий. Сьогодні ця країна залишається однією з найбільш стабільних та демократичних у регіоні, зберігаючи статус "Золотого Берега" вже в політичному сенсі. 📈💎 Свобода — це не подарунок, а результат волі народу, і досвід Гани 1957 року є тому найкращим підтвердженням. 🇬🇭🕊️

#дати #свята День виключних економічних зон: Хто господар у морі? 🌊 ​Сьогодні, 5 березня, відзначається подія, яка на перший погляд здається суто бюрократичною, але насправді визначає, хто має право на видобуток нафти, вилов риби та встановлення вітряків у Світовому океані — День виключних економічних зон. 🚢 ​Це свято приурочене до концепції, закріпленої в Конвенції ООН з морського права. Вона встановила межі, де держава вже не має повної суверенної території (як у територіальних водах), але має виключне право на всі ресурси. 🐟 ​Що таке «Виключна економічна зона» (ВЕЗ)? 🔍 ​Уявіть собі лінію, що простягається на 200 морських миль (приблизно 370 кілометрів) від берега країни. Все, що знаходиться в товщі води, на дні та в надрах цієї зони, належить цій країні. ​Ресурсний суверенітет: Тільки ця держава може вирішувати, скільки оселедця виловити, чи ставити нафтову платформу і чи дозволяти іншим прокладати кабелі по дну. 🛢️ ​Свобода судноплавства: На відміну від територіальних вод, де іноземні кораблі мають обмеження, у ВЕЗ судна всіх країн можуть вільно плавати та літати над ними. Це такий собі компроміс між «моє» та «спільне». ✈️ ​Чому це болюче питання для України? 🇺🇦 ​Для нас цей день — не просто дата в календарі, а питання національної безпеки та економічного виживання. Через агресію та окупацію Криму росія фактично загарбала величезну частину української виключної економічної зони в Чорному та Азовському морях. ​Вкрадені ресурси: Це не лише доступ до рибних багатств, а й величезні поклади природного газу на шельфі, які зараз незаконно експлуатуються окупантами. ⚓ ​Юридична війна: Україна веде активну боротьбу в міжнародних судах (зокрема в Гаазі), доводячи порушення росією Конвенції ООН з морського права саме в межах нашої ВЕЗ. ⚖️ ​Екологічний аспект: Власність — це відповідальність 🐋 ​Мета цього дня також у тому, щоб нагадати: право на ресурси означає і обов'язок їх берегти. Держава має контролювати, щоб море в її зоні не перетворювалося на смітник і щоб популяції морських мешканців не зникали через безконтрольний вилов. 🛡️ ​Висновок ​Виключні економічні зони — це прозорі кордони на воді, які тримають світову економіку в рівновазі. Для України повернення контролю над своєю зоною є частиною відновлення справедливості та територіальної цілісності. Море — це не просто вода, це майбутнє нашої енергетики та харчової безпеки. 🌊🧐

📹 Лана Зеркаль: війна на Близькому Сході погіршує ситуацію для України 🔸Війна на Близькому Сході ускладнює становище України, заявила дипломатка Лана Зеркаль в інтерв’ю Радіо Свобода. За її словами, попит на ракети для систем Patriot зростає, тоді як США виробляють їх обмежено, тому пріоритет у поставках, імовірно, надаватимуть країнам регіону. 🔸 На позицію Росії впливають передусім ціни на нафту та можливості використання тіньового флоту. Якщо експортні обмеження посилять, а ціни залишаться на довоєнному рівні, це вдарить по російському бюджету. Водночас зростання цін на нафту дозволить Москві й надалі фінансувати війну.

📹Відео наслідків удару по будівлі в Тегерані. Кадри, поширені у соцмережах, показує Іранська служба Радіо Свобода Зокрема, на вулиці розлетілися документи з написом «цілком таємно». Частина з них, ймовірно, належать Корпусу вартових ісламської революції. Операція США та Ізраїлю проти Ірану триває кілька днів. Під атакою, зокрема, військові об'єкти та урядові. У відповідь Іран також завдає ударів.