• 7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.

    Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда.

    🌟 Факти:

    • 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання.
    • Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки.
    • Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення.
    • Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті.
    • Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження.
    • Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.
    • Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією.

    🌟 Що означав цей договір для Кубані?

    • Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава.
    • Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії.
    • Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків.
    • Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців.
    • Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні.
    • Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати.

    ❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії.

    А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?
    7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії. Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда. 🌟 Факти: • 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання. • Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки. • Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення. • Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті. • Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження. • Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії. • Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією. 🌟 Що означав цей договір для Кубані? • Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава. • Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії. • Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків. • Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців. • Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні. • Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати. ❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії. А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?
    516переглядів
  • 7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.

    Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда.

    🌟 Факти:

    • 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання.
    • Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки.
    • Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення.
    • Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті.
    • Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження.
    • Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.
    • Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією.

    🌟 Що означав цей договір для Кубані?

    • Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава.
    • Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії.
    • Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків.
    • Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців.
    • Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні.
    • Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати.

    ❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії.

    А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?
    7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії. Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда. 🌟 Факти: • 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання. • Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки. • Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення. • Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті. • Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження. • Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії. • Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією. 🌟 Що означав цей договір для Кубані? • Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава. • Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії. • Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків. • Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців. • Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні. • Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати. ❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії. А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?
    528переглядів
  • 💥 24 роки тому Тарас Біденко 🇺🇦 дав прочухана Ніколаю Валуєву 🥊21 липня 2002 року в Сеулі (Республіка Корея) відбувся поєдинок між 22-річним українцем Тарасом Біденком і 28-річним російським велетнем ніколаєм валуєвим. Бій завершився спірною перемогою росіянина, який захистив титул PABA.Для Біденка це був лише четвертий бій на профі-рингу - і одразу 12 раундів! У той час як його суперник мав 28 боїв і всі - переможні. До того ж, валуєв мав перевагу у зрості (понад 20 см) і вазі (майже 50 кг).
    💥 24 роки тому Тарас Біденко 🇺🇦 дав прочухана Ніколаю Валуєву 🥊21 липня 2002 року в Сеулі (Республіка Корея) відбувся поєдинок між 22-річним українцем Тарасом Біденком і 28-річним російським велетнем ніколаєм валуєвим. Бій завершився спірною перемогою росіянина, який захистив титул PABA.Для Біденка це був лише четвертий бій на профі-рингу - і одразу 12 раундів! У той час як його суперник мав 28 боїв і всі - переможні. До того ж, валуєв мав перевагу у зрості (понад 20 см) і вазі (майже 50 кг).
    165переглядів 1Відтворень
  • Із самого початку це була війна, в якій не можна було допустити перемоги росії. Дякувати Богу, цього не сталося, — сенатор-республіканець Джон Кертіс.

    «Ми хочемо наголосити: ми на боці свободи. Ми на боці України і не можемо змиритися з тим, що диктатор втручається у справи дружньої країни.

    Із самого початку росія визначила для себе, що перемога для неї — це захоплення та підкорення України.
    Тому все, що не досягає цього рівня, є перемогою для України, і сам факт того, що їй вдалося витримати чотири з половиною роки цієї агресії, — величезний успіх України», — сказав він.

    Кертіс також наголосив, що Сенат серйозно налаштований якомога швидше ухвалити закон про «пекельні санкції» проти росії та Ірану.

    Попри суперечності усередині Республіканської партії, Україна, як і раніше, відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки США, тому «провал — це не варіант».
    https://t.me/znua_live/260213
    Із самого початку це була війна, в якій не можна було допустити перемоги росії. Дякувати Богу, цього не сталося, — сенатор-республіканець Джон Кертіс. «Ми хочемо наголосити: ми на боці свободи. Ми на боці України і не можемо змиритися з тим, що диктатор втручається у справи дружньої країни. Із самого початку росія визначила для себе, що перемога для неї — це захоплення та підкорення України. Тому все, що не досягає цього рівня, є перемогою для України, і сам факт того, що їй вдалося витримати чотири з половиною роки цієї агресії, — величезний успіх України», — сказав він. Кертіс також наголосив, що Сенат серйозно налаштований якомога швидше ухвалити закон про «пекельні санкції» проти росії та Ірану. Попри суперечності усередині Республіканської партії, Україна, як і раніше, відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки США, тому «провал — це не варіант». https://t.me/znua_live/260213
    T.ME
    ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
    Із самого початку це була війна, в якій не можна було допустити перемоги росії. Дякувати Богу, цього не сталося, — сенатор-республіканець Джон Кертіс. «Ми хочемо наголосити: ми на боці свободи. Ми на боці України і не можемо змиритися з тим, що диктатор втручається у справи дружньої країни. Із самого початку росія визначила для себе, що перемога для неї — це захоплення та підкорення України. Тому все, що не досягає цього рівня, є перемогою для України, і сам факт того, що їй вдалося витримати чотири з половиною роки цієї агресії, — величезний успіх України», — сказав він. Кертіс також наголосив, що Сенат серйозно налаштований якомога швидше ухвалити закон про «пекельні санкції» проти росії та Ірану. Попри суперечності усередині Республіканської партії, Україна, як і раніше, відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки США, тому «провал — це не варіант». 🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝 🚀Приєднатися до ZN.UA
    323переглядів
  • 📅 #ЦьогоДня в історії!🥊

    21 липня 2002 року в Сеулі (Республіка Корея) відбувся бій, який і сьогодні згадується як один із найконтроверсійніших у кар’єрі обох боксерів. 22-річний українець Тарас Біденко вийшов у ринг проти значно досвідченішого та габаритнішого суперника — 28-річного ніколая валуєва.

    Для Біденка це був лише четвертий бій на професійному ринзі — і одразу дистанція у 12 раундів. Його опонент на той момент мав ідеальний рекорд: 28 перемог у 28 поєдинках. Різниця у габаритах виглядала ще більш вражаюче: понад 20 см у зрості та майже 50 кг у вазі на користь "Кувалди".

    Попри це, українець провів сміливий і конкурентний бій, не поступаючись у темпі та активно працюючи протягом усієї дистанції. Кульмінація настала в 12-му раунді — валуєв, який уже діяв на межі можливостей, змушений був витримувати щільний пресинг і серії ударів від Біденка, однак, на жаль, зумів дотягнути до фінального гонгу.

    Суддівське рішення (118:111, 116:112, 117:111) залишило перемогу за валуєвим, який захистив титул PABA. Втім, реакція залу була красномовною: публіка зустріла вердикт гулом обурення, а оплески після бою адресувала саме українцеві.
    Джерело - https://t.me/tanksport/
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    📅 #ЦьогоДня в історії!🥊21 липня 2002 року в Сеулі (Республіка Корея) відбувся бій, який і сьогодні згадується як один із найконтроверсійніших у кар’єрі обох боксерів. 22-річний українець Тарас Біденко вийшов у ринг проти значно досвідченішого та габаритнішого суперника — 28-річного ніколая валуєва.Для Біденка це був лише четвертий бій на професійному ринзі — і одразу дистанція у 12 раундів. Його опонент на той момент мав ідеальний рекорд: 28 перемог у 28 поєдинках. Різниця у габаритах виглядала ще більш вражаюче: понад 20 см у зрості та майже 50 кг у вазі на користь "Кувалди".Попри це, українець провів сміливий і конкурентний бій, не поступаючись у темпі та активно працюючи протягом усієї дистанції. Кульмінація настала в 12-му раунді — валуєв, який уже діяв на межі можливостей, змушений був витримувати щільний пресинг і серії ударів від Біденка, однак, на жаль, зумів дотягнути до фінального гонгу.Суддівське рішення (118:111, 116:112, 117:111) залишило перемогу за валуєвим, який захистив титул PABA. Втім, реакція залу була красномовною: публіка зустріла вердикт гулом обурення, а оплески після бою адресувала саме українцеві.Джерело - https://t.me/tanksport/ ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    277переглядів
  • ‼️⚡️⚡️Збірна України — найсильніша в Європі: неймовірний тріумф пауерліфтерів з порушеннями зору у Туреччині Команда України у складі 19 спортсменів посіла
    ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з пауерліфтингу серед жінок,
    ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з пауерліфтингу серед чоловіків,
    ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з жиму лежачи серед жінок та ‼️2 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з жиму лежачи серед чоловіків, які проходили з 26 червня – 04 липня у м. Мерсіні, Турецька Республіка, і в яких взяли участь спортсмени з інвалідністю з 5 країн.
    Українці вибороли на чемпіонаті Європи з пауерліфтингу 20 медалей (у тому числі 1 серед юніорів), з них: 14 золотих (у тому числі 1 серед юніорів), 4 срібні, 2 бронзові медалі;
    Спортсмени збірної України встановили 10 рекордів світу (у тому числі 4 серед юніорів).
    На чемпіонаті Європи з жиму лежачи спортсмени збірної України вибороли 18 медалей (у тому числі 1 серед юніорів): 9 золотих (у тому числі 1 серед юніорів), 8 срібних, 1 бронзова медалі та 1 рекорд світу серед юніорів. У прикінцевий день змагань чемпіонату Європи з пауерліфтингу українці додали у скарбничку України ще 6 медалей в пауерліфтингу у вагових категоріях до 100 кг, до 110 кг, до 125 кг та понад 125 кг - 3 золотих, 1 срібна, 2 бронзових – підсумувавши виступ збірної ‼️52 медалями – 36 золотих, 13 срібних та 3 бронзові.
    Але оскільки нагородження спортсменів проводилося в пауерліфтингу (сума триборства) та у жимі лежачи, результати чоловіків-майстрів та жінок-майстрів (ветерани +40 років) не враховувалось у загальний залік.
    В офіційному підсумку Україна здобула 38 медалей (без врахування нагород майстрів) - 24 золоті, 2 срібні та 3 бронзові нагороди.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: #world_sport">https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт @читачі @топові_прихильники
    ‼️⚡️⚡️Збірна України — найсильніша в Європі: неймовірний тріумф пауерліфтерів з порушеннями зору у Туреччині Команда України у складі 19 спортсменів посіла ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з пауерліфтингу серед жінок, ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з пауерліфтингу серед чоловіків, ‼️1 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з жиму лежачи серед жінок та ‼️2 загальнокомандне місце у чемпіонаті Європи з жиму лежачи серед чоловіків, які проходили з 26 червня – 04 липня у м. Мерсіні, Турецька Республіка, і в яких взяли участь спортсмени з інвалідністю з 5 країн.Українці вибороли на чемпіонаті Європи з пауерліфтингу 20 медалей (у тому числі 1 серед юніорів), з них: 14 золотих (у тому числі 1 серед юніорів), 4 срібні, 2 бронзові медалі; Спортсмени збірної України встановили 10 рекордів світу (у тому числі 4 серед юніорів).На чемпіонаті Європи з жиму лежачи спортсмени збірної України вибороли 18 медалей (у тому числі 1 серед юніорів): 9 золотих (у тому числі 1 серед юніорів), 8 срібних, 1 бронзова медалі та 1 рекорд світу серед юніорів. У прикінцевий день змагань чемпіонату Європи з пауерліфтингу українці додали у скарбничку України ще 6 медалей в пауерліфтингу у вагових категоріях до 100 кг, до 110 кг, до 125 кг та понад 125 кг - 3 золотих, 1 срібна, 2 бронзових – підсумувавши виступ збірної ‼️52 медалями – 36 золотих, 13 срібних та 3 бронзові. Але оскільки нагородження спортсменів проводилося в пауерліфтингу (сума триборства) та у жимі лежачи, результати чоловіків-майстрів та жінок-майстрів (ветерани +40 років) не враховувалось у загальний залік. В офіційному підсумку Україна здобула 38 медалей (без врахування нагород майстрів) - 24 золоті, 2 срібні та 3 бронзові нагороди. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт @читачі @топові_прихильники
    452переглядів
  • ℹ️ Микола Івасюк: Художник, який намалював тріумф Хмельницького та отримав за це кулю від НКВС.


    Коли ми дивимося на величні історичні картини з козаками, нам здається, що їхні автори жили в якійсь іншій, романтичній епосі. Але творець найвідомішого полотна про Богдана Хмельницького жив серед нас, ходив вулицями Києва та Львова і заплатив найвищу ціну за те, що наважився повернути українцям їхню велич.


    Микола Іванович Івасюк (1865-1937) - один із найталановитіших українських художників-істориків, майстер батального живопису, чиї картини купували європейські колекціонери, і чиє життя цинічно обірвала радянська каральна машина.


    ☑️ Буковинський самородок, якого помітив цісар.


    Микола народився в місті Заставна на Буковині в родині теслі. Хлопець із дитинства мав феноменальний хист до малювання. Коли він навчався у чернівецькій гімназії, його малюнки побачив відомий професор Юстин Пігуляк і зрозумів: перед ним геній.


    Бідна родина не мала грошей на навчання сина, але талант пробив собі дорогу. Івасюк вступає до престижної Віденської академії мистецтв. Його випускна робота була настільки вражаючою, що сам імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I призначив молодому українцю стипендію, а згодом навіть особисто купив одну з його картин. Далі був Мюнхен, де Івасюк здобув славу одного з найкращих баталістів Європи. Перед ним відкривалися двері найкращих галерей світу, але він марив Україною.


    ☑️ Справа всього життя: 20 років заради однієї картини.

    Головною пристрастю Івасюка було козацтво. Перебуваючи в Мюнхені, він починає роботу над своїм абсолютним шедевром - монументальною картиною "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва".


    Художник підійшов до справи як прискіпливий історик. Він роками вивчав тогочасний одяг, зброю, архітектуру, їздив на Хортицю та в Київ, щоб зробити замальовки місцевості. Він шукав натурників по всій Галичині та Буковині, щоб обличчя козаків виглядали живими й характерними. Загалом робота над цим гігантським полотном (розміром 4 на 6 метрів) тривала майже двадцять років - з 1892 по 1912 рік. Коли картину вперше виставили у Львові, люди годинами стояли в чергах, а дехто просто плакав від гордості за свою історію.


    ☑️ Козацькі марки та пастка від більшовиків.


    Микола Івасюк був не просто художником, а й патріотом-практиком. Коли у 1918 році постала Українська Народна Республіка, уряд згадав про авторитетного митця. Івасюку доручили створити дизайн перших державних поштових марок України. Він намалював розкішну серію з малюнками Хмельницького, Полуботка, Шевченка та козацьких хат. Марки навіть встигли надрукувати у Відні, але через прихід більшовиків вони так і не увійшли в широкий обіг, ставши сьогодні мрією будь-якого філателіста.


    Після поразки УНР Івасюк залишається жити на Буковині та в Галичині. Але радянська влада у 1920-х роках починає тонку гру: оголошує політику "українізації" та заманює відомих діячів культури назад. Більшовики обіцяли Івасюку повну творчу свободу, професорську посаду в Академії мистецтв і фінансування. Художник повірив. У 1926 році він разом із родиною переїжджає до радянського Києва.


    ☑️ Трагічний фінал: як нищили велич.


    Пастка зачинилася швидко. Жодної кафедри Івасюку не дали - його тримали на дрібних підробітках, змушували малювати плакати та портрети радянських вождів. Його велична картина про Хмельницького та козацькі сюжети дратували радянських ідеологів, адже вони пробуджували в українцях "небезпечний" патріотизм.


    У 1937 році, у самий розгар сталінського Великого терору, 72-річного, майже глухого художника заарештували у його київській квартирі. НКВС звинуватило літнього митця у шпигунстві на користь німецької розвідки.


    Після жорстоких катувань, 11 листопада 1937 року Миколу Івасюка засудили до розстрілу. Вирок виконали 25 листопада у підвалах київського НКВС, а тіло художника таємно вивезли та закопали у братській могилі в Биківнянському лісі. Його ім'я викреслили з історії мистецтва на десятиліття.


    ☑️ Чому Микола Івасюк у нашому "Таємничому Архіві"?


    Ми розповідаємо про нього, бо Микола Івасюк - це людина, яка зафіксувала візуальний код нашої перемоги та козацької слави. Навіть коли радянська влада знищила самого художника, його грандіозна картина про Хмельницького вижила в запасниках (сьогодні вона прикрашає Національний художній музей України). Він віддав життя за право малювати українську історію, і наш обов'язок пам'ятати обличчя того, хто подарував нам образи наших героїв.


    #Ukrainian #person
    ℹ️ Микола Івасюк: Художник, який намалював тріумф Хмельницького та отримав за це кулю від НКВС. Коли ми дивимося на величні історичні картини з козаками, нам здається, що їхні автори жили в якійсь іншій, романтичній епосі. Але творець найвідомішого полотна про Богдана Хмельницького жив серед нас, ходив вулицями Києва та Львова і заплатив найвищу ціну за те, що наважився повернути українцям їхню велич. Микола Іванович Івасюк (1865-1937) - один із найталановитіших українських художників-істориків, майстер батального живопису, чиї картини купували європейські колекціонери, і чиє життя цинічно обірвала радянська каральна машина. ☑️ Буковинський самородок, якого помітив цісар. Микола народився в місті Заставна на Буковині в родині теслі. Хлопець із дитинства мав феноменальний хист до малювання. Коли він навчався у чернівецькій гімназії, його малюнки побачив відомий професор Юстин Пігуляк і зрозумів: перед ним геній. Бідна родина не мала грошей на навчання сина, але талант пробив собі дорогу. Івасюк вступає до престижної Віденської академії мистецтв. Його випускна робота була настільки вражаючою, що сам імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I призначив молодому українцю стипендію, а згодом навіть особисто купив одну з його картин. Далі був Мюнхен, де Івасюк здобув славу одного з найкращих баталістів Європи. Перед ним відкривалися двері найкращих галерей світу, але він марив Україною. ☑️ Справа всього життя: 20 років заради однієї картини. Головною пристрастю Івасюка було козацтво. Перебуваючи в Мюнхені, він починає роботу над своїм абсолютним шедевром - монументальною картиною "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва". Художник підійшов до справи як прискіпливий історик. Він роками вивчав тогочасний одяг, зброю, архітектуру, їздив на Хортицю та в Київ, щоб зробити замальовки місцевості. Він шукав натурників по всій Галичині та Буковині, щоб обличчя козаків виглядали живими й характерними. Загалом робота над цим гігантським полотном (розміром 4 на 6 метрів) тривала майже двадцять років - з 1892 по 1912 рік. Коли картину вперше виставили у Львові, люди годинами стояли в чергах, а дехто просто плакав від гордості за свою історію. ☑️ Козацькі марки та пастка від більшовиків. Микола Івасюк був не просто художником, а й патріотом-практиком. Коли у 1918 році постала Українська Народна Республіка, уряд згадав про авторитетного митця. Івасюку доручили створити дизайн перших державних поштових марок України. Він намалював розкішну серію з малюнками Хмельницького, Полуботка, Шевченка та козацьких хат. Марки навіть встигли надрукувати у Відні, але через прихід більшовиків вони так і не увійшли в широкий обіг, ставши сьогодні мрією будь-якого філателіста. Після поразки УНР Івасюк залишається жити на Буковині та в Галичині. Але радянська влада у 1920-х роках починає тонку гру: оголошує політику "українізації" та заманює відомих діячів культури назад. Більшовики обіцяли Івасюку повну творчу свободу, професорську посаду в Академії мистецтв і фінансування. Художник повірив. У 1926 році він разом із родиною переїжджає до радянського Києва. ☑️ Трагічний фінал: як нищили велич. Пастка зачинилася швидко. Жодної кафедри Івасюку не дали - його тримали на дрібних підробітках, змушували малювати плакати та портрети радянських вождів. Його велична картина про Хмельницького та козацькі сюжети дратували радянських ідеологів, адже вони пробуджували в українцях "небезпечний" патріотизм. У 1937 році, у самий розгар сталінського Великого терору, 72-річного, майже глухого художника заарештували у його київській квартирі. НКВС звинуватило літнього митця у шпигунстві на користь німецької розвідки. Після жорстоких катувань, 11 листопада 1937 року Миколу Івасюка засудили до розстрілу. Вирок виконали 25 листопада у підвалах київського НКВС, а тіло художника таємно вивезли та закопали у братській могилі в Биківнянському лісі. Його ім'я викреслили з історії мистецтва на десятиліття. ☑️ Чому Микола Івасюк у нашому "Таємничому Архіві"? Ми розповідаємо про нього, бо Микола Івасюк - це людина, яка зафіксувала візуальний код нашої перемоги та козацької слави. Навіть коли радянська влада знищила самого художника, його грандіозна картина про Хмельницького вижила в запасниках (сьогодні вона прикрашає Національний художній музей України). Він віддав життя за право малювати українську історію, і наш обов'язок пам'ятати обличчя того, хто подарував нам образи наших героїв. #Ukrainian #person
    2Kпереглядів
  • 🚛📑 Продаж російських КамАЗів українським силовикам після анексії Криму та новий тендерний скандал через десять років. Родина Затхеїв знову опинилася в центрі уваги.


    У 2014 році компанія «Торговий дім КамАЗ» продала Нацгвардії 29 російських вантажівок майже на 30 млн грн. Тепер інша компанія тих самих власників — «Київський республіканський автоцентр» — отримала штраф у 50 млн грн та трирічну заборону на участь у держтендерах. За даними АМКУ, під час закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС конкуренція між учасниками була лише формальною. 🚒⚖️
    🚛📑 Продаж російських КамАЗів українським силовикам після анексії Криму та новий тендерний скандал через десять років. Родина Затхеїв знову опинилася в центрі уваги. У 2014 році компанія «Торговий дім КамАЗ» продала Нацгвардії 29 російських вантажівок майже на 30 млн грн. Тепер інша компанія тих самих власників — «Київський республіканський автоцентр» — отримала штраф у 50 млн грн та трирічну заборону на участь у держтендерах. За даними АМКУ, під час закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС конкуренція між учасниками була лише формальною. 🚒⚖️
    431переглядів 1Відтворень
  • ІСТОРІЯ КИЄВА
    Ринок «Патент»: кримінальна історія головної барахолки 90-х біля Республіканського стадіону (НСК «Олімпійський»).

    У 1992 році поблизу Республіканського стадіону відкрився ринок «Патент», який швидко став одним із найбільш впізнаваних символів Києва початку дев’яностих.
    За прилавками тоді часто стояли люди, чиї професії зазвичай не асоціювалися з торгівлею: інженери, науковці та працівники заводів, які через зупинку підприємств і хронічні затримки зарплат були змушені виходити на ринок, щоб прогодувати сім’ї.
    Спроби правоохоронців навести лад були малоефективними. У листопаді 1992 року на ринку провели масштабну облаву, затримавши 117 осіб, пов’язаних із кримінальними угрупованнями, проте більшість із них незабаром відпустили. Зрештою, через тотальну криміналізацію, стихійність та відсутність контролю, навесні 1994 року ринок «Патент» було офіційно закрито.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    ІСТОРІЯ КИЄВА Ринок «Патент»: кримінальна історія головної барахолки 90-х біля Республіканського стадіону (НСК «Олімпійський»). У 1992 році поблизу Республіканського стадіону відкрився ринок «Патент», який швидко став одним із найбільш впізнаваних символів Києва початку дев’яностих. За прилавками тоді часто стояли люди, чиї професії зазвичай не асоціювалися з торгівлею: інженери, науковці та працівники заводів, які через зупинку підприємств і хронічні затримки зарплат були змушені виходити на ринок, щоб прогодувати сім’ї. Спроби правоохоронців навести лад були малоефективними. У листопаді 1992 року на ринку провели масштабну облаву, затримавши 117 осіб, пов’язаних із кримінальними угрупованнями, проте більшість із них незабаром відпустили. Зрештою, через тотальну криміналізацію, стихійність та відсутність контролю, навесні 1994 року ринок «Патент» було офіційно закрито. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    1Kпереглядів
  • Чоловік відкрив стрілянину через те, що інший водій почав перестроюватися перед ним біля ТРЦ «Республіка» у Києві — місцеві канали

    Очевидці повідомляють, що небайдужі громадяни зуміли зупинити чоловіка, відібрати зброю та скрутити його до приїзду правоохоронців.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    Чоловік відкрив стрілянину через те, що інший водій почав перестроюватися перед ним біля ТРЦ «Республіка» у Києві — місцеві канали Очевидці повідомляють, що небайдужі громадяни зуміли зупинити чоловіка, відібрати зброю та скрутити його до приїзду правоохоронців. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    484переглядів 1Відтворень
Більше результатів